ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2024 рокусправа № 380/18926/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства «Леополісбуд» до Львівської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Леополісбуд» (далі позивач, ПП «Леополісбуд») з позовом до Львівської митниці (далі відповідач, митний орган), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/900365/1 від 02.05.2024;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000012/2 від 06.05.2024;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000013/1 від 06.05.2024;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000014/1 від 06.05.2024;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000016/2 від 08.05.2024;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000015/1 від 08.05.2024;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900379/1 від 10.05.2024;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900380/1 від 10.05.2024 ;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900382/1 від 10.05.2024 ;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900389/1 від 13.05.2024 ;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000019/1 від 13.05.2024;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900390/2 від 13.05.2024 ;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900406/2 від 15.05.2024 ;
- визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900407/1 від 15.05.2024 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржені рішення необґрунтованими та незаконними, оскільки надав для митного оформлення усі необхідні документи, які відповідають вимогам статті 53 Митного Кодексу України є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що здійснюючи коригування митної вартості товару, відповідач не врахував усіх ключових обставин справи та залишив поза увагою окремі документи, надані позивачем. Зокрема, митний орган не врахував договірних положень між позивачем як покупцем та виробниками товару як продавцями, первинні документи щодо здійсненої господарської операції тощо. Вказує, що рішення які оскаржуються не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Ухвалою суду від 13.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Ухвалою суду від 23.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вважає спірні рішення обґрунтованими та правомірними. Вказав, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, у тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Відповідач вважає, що виявлені розбіжності цілком підставні. З урахуванням зазначеного, у зв`язку з розбіжностями та відсутністю їх обґрунтувань, відмовою декларанта надати додаткові документи, митним органом обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. З позиції відповідача, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Тому, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач, витребовуючи додаткові документи діяв не в межах, та не у спосіб, передбачений чинним законодавством. Окрім того, вважає, що доводи відповідача про те, що позивач в ході судового розгляду повинен доводити митну вартість товарів, що імпортувалися, не відповідають дійсності, оскільки позивачем було надано всі документи, передбачені статтею 53 МК України, тобто вжито всіх можливих заходів щодо підтвердження митної вартості товарів.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів,-
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство «Леополісбуд» зареєстроване як юридична особа 14.12.2011. Основний вид господарювання товариства згідно з КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Для здійснення своєї діяльності ПП «Леополісбуд» імпортує партії керамогранітної плитки. З цією метою між ПП «Леополісбуд» (покупець) та індійською компанією «RAVIRAJ PLASTICS PVT. LTD.» (продавець) було укладено згаданий вище Контракт №1505/18 від 15.05.2018 (далі Контракт №1505/18 від 15.05.2018), предметом якого згідно пунктами 1.1-1.2 є поставка керамічної плитки в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими в інвойсах (або інших документах) які є додатками та невід`ємною частиною цього Договору. Метою придбання керамічної плитки є подальша оптова та роздрібна торгівля.
Згідно пунктом 2.2 Контракту №1505/18 від 15.05.2018 ціни на товар згідно з цього Договору встановлюються у доларах США, та включають в себе вартість упакування та маркування.
У приписах розділу 3 Контракту №1505/18 від 15.05.2018 сторони домовилися, що оплата замовленого товару здійснюватиметься за формулою « 25%/75%», зокрема, 25% передоплата по «заявці», а 75% після отримання копій по факсу, або на електронну адресу чи не пізніше 7 днів з моменту доставки товару в порт призначення. В той же час сторони погодили, що інші та остаточні умови оплати, в тому числі відстрочення оплати, або інший розмір передоплати будуть вказані у інвойсах-проформах або комерційних інвойсах (пункт 3.1 Контракту №1505/18 від 15.05.2018).
Відповідно до пункту 4.1 Контракту №1505/18 від 15.05.2018 поставка керамічної плитки здійснюватиметься на умовах торгової формули CIF Одеса згідно з Incoterms 2010. Водночас сторони залишили за собою право обумовлювати та змінювати торгову формулу безпосередньо перед самою поставкою товару, а остаточна торгова формула буде відображена у інвойсі на конкретну партію товару. Також сторони домовилися, що датою поставки товару вважатиметься дата заповнення коносаменту, а сама поставка повинна супроводжуватися комерційним інвойсом, коносаментом, експортною декларацією та іншими документами за бажанням покупця. Ці документи Продавець повинен надіслати позивачу протягом 24 годин з моменту відвантаження товару про що міститься вказівка у пунктах 4.2-4.4 Контракту №1505/18 від 15.05.2018.
Суд також з`ясував, що в цих випадках поставки партій товару, сторони (продавець та покупець) скористалися наданою нормами Контракту №1505/18 від 15.05.2018 можливістю й відступили від загальних правил поставки товару, а саме: змінили умови поставки з CIF Одеса на FOB Мундра згідно з Incoterms 2010. Вказівки на зміну цих умов містилися в комерційних інвойсах, та проформах-інвойсах, які позивач надавав до митного оформлення.
Оскільки поставка товару здійснювалась за правилами FOB Мундра, позивач надалі самостійно організовував транспортне перевезення товару з морського порту у місті Ґданськ, Польща, куди морським перевезенням прибував придбаний товар за Контрактом №1505/18 від 15.05.2018 до митної території України. Для цього позивач залучив єдиного перевізника: транспортного експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Експедитор), про що було укладено Договір №16-06 про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.06.2020 року (далі Договір №16-06).
Згідно з пунктом 1.1 Договору №16-06 Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші-транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, Експедитор зобов`язується укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями. Окрім цього, Експедитор зобов`язаний представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами у зв`язку із перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта (пункти 2.1.1-2.1.2 Договору №16-06). Під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу) заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також необхідна інформація, що стосується організації ТЕО (пункт 1.3 Договору №16-06). Для виконання своїх зобов`язань за цим Договором Експедитор має право здійснювати розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями (пункт 2.2.1 Договору №16-06).
Порядок розрахунків за Договором №16-06 унормований положеннями розділу 4 цього договору згідно з пунктами 4.1.1-4.1.3 якого перелік послуг, а також вартість послуг Експедитора встановлюються за згодою Сторін. Додаткові витрати, пов`язані з будь-якими перевірками вантажу контролюючим державними органами оплачуються по факту надання таких послуг та підтвердження відповідними документами якщо вони є. Клієнт оплачує: А) при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.), протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку, але до вивозу вантажу з порту; Б) перевезенні вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом (при наземній доставці), оплата здійснюються Клієнтом протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку; Г) по виставленому рахунку Експедитора внутрішньопортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, згідно з тарифами, офіційно встановленими портом та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів. При цьому Експедитор залишає за собою право зобов`язати Клієнта, шляхом виставлення рахунку, здійснити передоплату за послуги, пов`язані з тривалим перебуванням вантажу у порту/на терміналі, які перебувають у порту/терміналі понад безоплатного періоду зберігання вантажу (у контейнерах), встановленого згідно з умовами порту/терміналу/агента контейнерної лінії, у тому числі за послуги за зберігання вантажу (в т.ч. у контейнері) та штраф за понаднормативне використання контейнера (демередж) тощо, до моменту вивезення вантажу з порту/терміналу.
Згідно з положеннями підпунктів 4.1.6 4.1.7 Договору №16-06 виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора. Плата Експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа Клієнта. Платою Експедиторові вважаються кошти оплачені Клієнтом Експедиторові за виконання цього Договору. У плату Експедиторові не включається його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання даного договору на оплату зборів (обов`язкових платежів), які платяться при виконанні даного договору (пункт 4.3 Договору №16-06). Експедитор сплачує за перевезення та інші послуги третіх осіб на користь та за рахунок Клієнта (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, які перераховуються Клієнтом на рахунок експедитора не переходять у власність Експедитора і не є його прибутком, а є для сплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, терміналів, агентів ліній, брокерів, експедиторських організацій та ін.). У власності Експедитора залишається винятково експедиторська винагорода (пунтк 4.5 Договору №16-06).
У період з 02.05.2024 по 15.05.2024 позивач здійснив поставку та митне оформлення 14 партій товару, за результатами якого Львівська митниця прийняла 14 оскаржених рішень про коригування митної вартості товару.
Щодо кожного із оскаржених рішень суд з`ясував таке.
1) Згідно з інвойсом № 252/23-24 від 07.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 02.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170036687U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №252/23-24 від 07.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №252/23-24 від 07.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235809259 від 13.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716623 від 17.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №7642 від 30.04.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 14.04.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №252/23-24 від 07.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900365/1 від 02.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);
- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 07.02.2024 р. за № 7342588, 07.02.2024 р. за №7342591вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: « МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA2091700036973U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 39084,69 грн. митних платежів (5 % ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 7516,29 та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 31568,4 грн.).
2 ) Згідно з інвойсом №252/23-24 від 07.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 06.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170037396U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №252/23-24 від 07.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №252/23-24 від 07.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235809259 від 13.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716623 від 17.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №008 від 02.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 14.04.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №252/23-24 від 07.02.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №209050/2024/98 від 02.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100 оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS4553562 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 07.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення INMUN1 7342588 від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342591 від 07.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000012/2 від 06.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо); - відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано; - у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД №UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170027470U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 38567,05 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 7416,74 та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 31150,31 грн.).
3) Згідно з інвойсом №253/23-24 від 07.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 06.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170037398U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №253/23-24 від 07.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №253/23-24 від 07.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235809259 від 13.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716623 від 17.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №015 від 02.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 14.04.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №253/23-24 від 07.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100 оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553562 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342588 від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342591 від 07.02.2024;
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000013/1 від 06.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOBFree on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);
- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування №16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 07.02.2024 р. за INMUN1 7342588 , 07.02.2024 р. за INMUN1 7342591 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170037476U5, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 38869,41 грн. митних платежів (5 % ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 7474,88 та 20% ПДВ за кодом 028 на загальну вартість 31 394,53 грн.).
4) Згідно з інвойсом №253/23-24 від 07.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 06.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170037403U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №253/23-24 від 07.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №253/23-24 від 07.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235809259 від 13.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716623 від 17.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 03.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 14.04.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №253/23-24 від 07.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100 оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS4553562 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342588 від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342591 від 07.02.2024
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000014/1 від 06.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);
- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 07.02.2024 р. за INMUN1 7342588 , 07.02.2024 р. за INMUN1 7342591 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170037475U6, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 38869,41 грн. митних платежів (5 % ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 7474,88 та 20% ПДВ за кодом 028).
5) Згідно з інвойсом №253/23-24 від 07.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 08.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170037885U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №253/23-24 від 07.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №253/23-24 від 07.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235809259 від 13.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716623 від 17.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 07.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 14.04.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №253/23-24 від 07.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100 оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553562 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення 16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи специфікація до інвойсу від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342588 від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342591 від 07.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000016/2 від 08.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 07.02.2024 р. за INMUN1 7342588 , 07.02.2024 р. за INMUN1 7342591 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170038088U2, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 38653,81 грн. митних платежів (5 % ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 7433,43 та 31220,38 20% ПДВ за кодом 028).
6) Згідно з інвойсом №253/23-24 від 07.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 08.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170037877U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №253/23-24 від 07.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №253/23-24 від 07.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235809259 від 13.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716623 від 17.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 07.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 14.04.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №253/23-24 від 07.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100 оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553562 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення 16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342588 від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342591 від 07.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000015/1 від 08.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 07.02.2024 р. за INMUN1 7342588 , 07.02.2024 р. за INMUN1 7342591 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170038093U1, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 38653,81 грн. митних платежів (5 % ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 7433,43 та 31220,38 20% ПДВ за кодом 028).
7) Згідно з інвойсом №259/23-24 від 14.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 10.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170038649U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №259/23-24 від 14.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №259/23-24 від 14.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235810510 від 27.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №426882/950 від 09.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №259/23-24 від 14.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100 % оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553560 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи специфікація до інвойсу від 14.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 від 14.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900380/1 від 10.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);
- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 13.02.2024 р. за INMUN1 7497542 , 14.02.2024 р. за INMUN1 7524171 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170038860U9, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 26920,8 грн. митних платежів (5 % ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 5055,92 та 21234,88 20% ПДВ за кодом 028).
8) Згідно з інвойсом №252/23-24 від 07.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 10.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170038606U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №252/23-24 від 07.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №252/23-24 від 07.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235809259 від 13.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129716623 від 17.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 08.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 14.04.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №252/23-24 від 07.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100 оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553562 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення 1№6-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи специфікація до інвойсу від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342588 від 07.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7342591 від 07.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900379/1 від 10.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);
- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 07.02.2024 р. за INMUN1 7342588 , 07.02.2024 р. за INMUN1 7342591 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД № UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170038844U6, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 38901 грн. митних платежів (5 % ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 7480,96 та 31420,04 20% ПДВ за кодом 028).
9) Згідно з інвойсом №258/23-24 від 13.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 10.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170038715U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №258/23-24 від 13.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №258/23-24 від 13.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235810510 від 27.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №426882/097 від 09.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №258/23-24 від 13.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100% оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553560 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 від 14.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900382/1 від 10.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 13.02.2024 р. за INMUN1 7497542, 14.02.2024 р. за INMUN1 7524171 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170038913U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 39558,65 грн. митних платежів (5% ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 7607,43 та 31951,22 20% ПДВ за кодом 028).
10) згідно з інвойсом № 259/23-24 від 14.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 13.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170039218U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №259/23-24 від 14.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №259/23-24 від 14.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235810510 від 27.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №421728 від 12.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №259/23-24 від 14.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару 100 % оплата від 19.04.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4553560 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 14.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 від 14.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900389/1 від 13.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2000 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 14.02.2024 р. за № 7524171 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД №UA209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію № 4UA209170039576U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 34182,24 грн. митних платежів (5 % ввізне митно за кодом 020 на загальну вартість 6753,51 та 27608,73 20% ПДВ за кодом 028).
11) Згідно з інвойсом №259/23-24 від 14.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 13.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170039328U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №259/23-24 від 14.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №259/23-24 від 14.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235810510 від 27.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) 421728 від 12.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №259/23-24 від 14.02.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) б/н від 12.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100% оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553560 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 14.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 від 14.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000019/1 від 13.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 13.02.2024 р. за INMUN1 7497542, 14.02.2024 р. за INMUN1 7524171 вказано POLAND, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД №UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170039644U5, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 26599,37 грн. митних платежів (5% ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 5155,26 та 21484,11 20% ПДВ за кодом 028).
12) Згідно з інвойсом №259/23-24 від 14.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 13.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170039251U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №259/23-24 від 14.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №259/23-24 від 14.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU 235810510 від 27.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №421728 від 12.05.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №259/23-24 від 14.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100% оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553560 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; Інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 14.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 від 14.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900390/2 від 13.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);
- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2020 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано;
- у гр. «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту від 13.02.2024 р. за INMUN1 7497542 , 14.02.2024 р. за INMUN1 7524171 вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД №UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170039682U5, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 29659,01 грн. митних платежів (5 % ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 5703,65 та 23955,36 20% ПДВ за кодом 028).
13) Згідно з інвойсом № 259/23-24 від 14.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 15.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170040134U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №259/23-24 від 14.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №259/23-24 від 14.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU №235810510 від 27.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №421728-2 від 14.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) 259/23-24 від 14.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100% оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553560 від 08.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи «специфікація до інвойсу» від 14.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 від 14.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900406/2 від 15.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо);
- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2000 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім того, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № 4553560 складено 08.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано;
- у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № 7497542 від 13.02.2024 р. та № 7524171від 14.02.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції;».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД №UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію № 24UA209170040377U3, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 26523,68 грн. митних платежів (5% ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 5100,70 та 21422,98 20% ПДВ за кодом 028).
14) Згідно з інвойсом №258/23-24 від 13.02.2024 позивач придбав у продавця товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».
З метою митного оформлення вказаного товару 15.05.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170040151U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. До митної декларації позивач долучив такі документи: пакувальний лист (Packing list) №258/23-24 від 13.02.2024; пакувальний лист (Packing list) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №RPL/PI/149/23-24 від 15.12.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №258/23-24 від 13.02.2024; коносамент (Bill of lading) MAEU №235810510 від 27.02.2024; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151528844 від 11.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №421728-1 від 10.05.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6LBMB2 від 11.04.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №258/23-24 від 13.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 100% оплата від 19.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS4553560 від 08.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1505/18 від 15.05.2018; договір (контракт) про перевезення №16-06 від 16.06.2020; інші некласифіковані документи специфікація до інвойсу від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7497542 від 13.02.2024; копію митної декларації країни відправлення INMUN1 7524171 від 14.02.2024.
За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. На цю вимогу позивач надіслав додаткові документи, які були наявні у декларанта відповідно до вимоги митного органу.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900407/1 від 15.05.2024.
Вказане рішення у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:
«- відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 16-06 від 16.06.2000 р., під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано. Крім цього, згідно п.п 4.1.3 Договору, оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку. Слід зазначити що рахунок - фактура № LS4553560 складено 08.04.2024 року, однак документи що підтверджують оплату по вищевказаному рахунку до митного оформлення не надано; - у гр. «країна призначення» та гр. «країна вивантаження» наданих до митного оформлення експортних декларацій № 7497542 від 13.02.2024 р. та № 7524171 від 14.02.2024 р. зазначено «POLAND», що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції».
Стосовно обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ IIІ».
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: «МД №UA 209050/2024/387 від 04.04.2024 року, рівень митної вартості складає 0.5601 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
З метою випущення товару у вільний обіг позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170040621U8, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару. Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими позивачем і скорегованими відповідачем за оскарженим рішенням склала: 39613,04 грн. митних платежів (5% ввізне мито за кодом 020 на загальну вартість 7617,89 та 31995,15 20% ПДВ за кодом 028).
Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними, ПП «Леополісбуд» звернулося за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частиною 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту 2 частини 1 статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 1 статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно із частиною 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За правилами частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинами 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).
Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З статті 53 МК України слід виснувати, що законом визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями частиною 3 статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Перелік документів що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості визначено статтею 53 МК України, а саме такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Під час розгляду справи суд з`ясував, що позивач надав наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України.
Водночас суд також враховує, що частина 3 статті 53 МК України надає можливість митниці виставляти декларанту письмову вимогу про необхідність подачі додаткових документів у 10-ти денний строк лише у трьох випадках:
1. у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;
2. якщо наявні ознаки підробки цих документів;
3. якщо ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З даного приводу суд зазначає, що запити (повідомлення) митного органу за результатами обробки електронного документа (митної декларації) містять лише загальний перелік документів передбачених статтею 53 Митного кодексу України. Дані запити не конкретизують які саме документи слід додати декларанту.
Окремо суд вважає за доцільно звернути увагу на зазначені у спірних рішеннях розбіжності у зв`язку з якими митний орган не визнано заявлену позивачем митну вартість.
Так суд з`ясував, що неприйняття заявлених за основним методом числових значень складових митної вартості товарів та подальше коригування митної вартої вартості відповідач вмотивовував трьома основними зауваженнями: 1) відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Mundra, Індія. Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до частини 10 статті 58 МК України до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного оформлення товаросупровідні документи не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо); 2) відповідно до пункту 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування №16-06 від 16.06.2020, під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, однак даний документ до митного оформлення декларантом не надано; 3) у графі «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.
Щодо зауваження митного органу про недоведеність усіх показників витрат на транспортування товару суд з`ясував, що в усіх випадках товар постачався на умовах FOB Мундра, Індія згідно Іncoterms, відповідно до яких усі ризики і витрати на поставку товару після фрахтування переходять до покупця; й що позивач як покупець, для подальшого транспортування товару залучив єдиного експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» на підставі Договору №16-06. Згідно з положеннями Договору №16-06 Експедитор виступав представником Клієнта (позивача) у відносинах із портами та іншими перевізниками, а у вартість послуг згідно пунктом 4.1.3 Договору №16-06 входили послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.).
На підтвердження витрат на транспортування товару позивач до позовної заяви долучив рахунки-фактури від ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (рахунок-фактура №LS4553562 від 08.04.2024; №LS4553560 від 08.04.2024), кожен з яких складався із п`яти позицій, які чітко вказували на розмір витрат експедитора щодо: автотранспортних витрат на території України; міжнародного залізничного перевезення вантажу по території України; експедиторської винагороди; морського перевезення вантажу за межами державного кордону України; міжнародного залізничного перевезення вантажу за межами державного кордону України.
Таким чином, оплачуючи за морське перевезення позивач одночасно сплачував і за усі супутні витрати пов`язані із цим перевезенням, що прямо передбачено приписами пункту 4.1.3 Договору №16-06, а отже зауваження митного органу, наданні до митного оформлення товаросупровідні документи, не містять усіх складових митної вартості (оформлення документів, портові збори, перевантаження контейнера, тощо) є безпідставними й такими, що спростовуються документами, наявними у матеріалах справи.
Окрім цього, суд зазначає, що згідно з приписами підпункту «Г» пункту 4.1.3 Договору №16-06 Експедитор має лише право вимагати від Клієнта передоплату за можливі простої товару, понад встановлені портом періоди безоплатного зберігання вантажу, а основним документом, що підтверджує вартість послуг, і є одночасно актом наданих послуг є рахунок-фактура.
Суд зауважує, що позивач не надавав до митного оформлення жодних документів, які підтверджували, що Експедитор вимагав від позивача передоплату за можливий простій товару, а отже лист про затримку товару носить лише інформаційний характер, й не створює жодних нових зобов`язань для сторін.
Відносно інших зауважень митного органу про ненадання до митного оформлення проформ-інвойсів та заявок на перевезення товарів суд зазначає, що приписи частин 2 та 3 статті 53 МК України визначають вичерпний перелік документів, які декларант може надати до митного оформлення товару. Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Так, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).
Суд встановив, що в цьому випадку імпортований товар був об`єктом купівлі-продажу, позаяк позивач придбавав його у індійської компанії «RAVIRAJ PLASTICS PVT. LTD.», а отже у позивача відсутній обов`язок долучати до митного оформлення проформу-інвойс.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Суд встановив, що згідно з положеннями пунктів 4.1.6 4.1.7 Договору №16-06 виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора. Плата Експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа Клієнта. В усіх п`яти випадках митного оформлення позивач долучав рахунки-фактури ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», які водночас вважаються й актами наданих послуг. Таким чином, суд висноє, що позивач до митного оформлення надавав документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів й на підставі цих відомостей митний орган мав можливість належним чином перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів.
Крім цього, суд також встановив, що в окремих оскаржених рішеннях (№UA209000/2024/900406/2 від 15.05.2024 та №UA209000/2024/900407/1 від 15.05.2024) митний орган також зазначив зауваження про те, що з наданого рахунку-фактури, оплата витрат на транспортування товару повинна була бути здійснена протягом 3 банківських днів з моментом отримання клієнтом рахунку.
У контексті такого зауваження суд зазначає, що згідно з приписів статті 49 МК України митною вартістю товарів є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні(перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Тому в цій ситуації нездійснення оплати витрат на транспортування товару у строк, визначений у відповідному договорі жодним чином не впливає не неможливість перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів за основним методом, оскільки не створює невідповідностей у наданих документах. З огляду на це суд погоджується із доводами позивача про те, що подібні обставини могли б впливати лише на господарські відносини між позивачем та Експедитором.
Щодо зауваження митного органу про те, що у графах «країна призначення» та «країна вивантаження» митної декларації країни експорту вказано POLAND, що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції, суд зазначає таке.
Експортна декларація країни експорту це документ, оформлений в країні експорту товару Польщі, відповідно до законодавства Польщі, без застосувань норм українського законодавства, а тому, правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості. Більше того, експортна декларація країни відправлення не є основним документом, на підставі якого може визначатися та перевірятися заявлена митна вартість товарів, тому суд визнає ці аргументи відповідача помилковими.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з доводами представника позивача, що позивач разом з митними деклараціями до митного органу надав усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Щодо доводів позивача про обраний митним органом метод коригування суд зазначає таке. На думку позивача, відповідач протиправно й незаконно застосував метод коригування товару за статтею 64 МК України (метод « 2ґ» за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) оскільки в оскаржених рішеннях митний орган лише формально навів посилання на митну декларацію-джерело коригування (дата та номер), однак не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів повинно містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 при заповненні графи 33 рішення «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною сталою судовою практикою, зокрема, відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/17; від 21.08.2018 у справі №804/1755/17; від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020; від 31.10.2019 у справі №820/9301/15.
Однак оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Натомість оскаржувані рішення містять посилання лише на реквізити митної декларації-джерела коригування та вказівку на ціну одиниці ввезеного товару згідно з такою декларацією. Наведені обставини свідчать про необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за другорядним методом 2ґ (резервний метод).
Враховуючи викладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Контролюючий орган не виклав переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та протиправність рішення відповідача. Отже, позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 2, 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги представником позивача долучено:
договір про надання правничої (правової) допомоги №516 від 26.01.2023;
акт про надання правової допомоги №46 від 26.09.2024 згідно договору про надання правової допомоги на суму 26000,00 грн.;
- рахунок оплату №46 від 26.09.2024 на суму 26000,00 грн.;
- ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1222871.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.05.2018 у справі №910/8443/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що підлягають розподілу та доказуванню судові витрати на правничу допомогу як ті, що вже сплачені адвокатові, так і ті, які фактично понесені, нараховані і підлягають оплаті.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У справі «Est/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).
Також, суд зважає на характер та предмет позову, а саме незначну складність, велику кількість подібних справ.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 14000,00 грн.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України,-
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900365/1 від 02.05.2024.
3.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000012/2 від 06.05.2024.
4.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000013/1 від 06.05.24.
5.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000014/1 від 06.05.2024.
6.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000016/2 від 08.05.2024.
7.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000015/1 від 08.05.2024.
8.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900379/1 від 10.05.2024.
9.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900380/1 від 10.05.2024.
10.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900382/1 від 10.05.2024.
11.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900389/1 від 13.05.2024.
12.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2024/000019/1 від 13.05.2024.
13.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900390/2 від 13.05.2024.
14.Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900406/2 від 15.05.2024.
15.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900407/1 від 15.05.2024.
16.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1; ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства «Леополісбуд» (79022, вул. Городоцька, 172, м. Львів; ЄДРПОУ 38008514) судовий збір у сумі 7410 (сім тисяч чотириста десять) грн. 39 коп.
17.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1; ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства «Леополісбуд» (79022, вул. Городоцька, 172, м. Львів; ЄДРПОУ 38008514) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123167776 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравців Олег Романович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні