Ухвала

від 19.11.2024 по справі 380/23203/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 листопада 2024 рокусправа № 380/23203/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільно українсько-німецьке товариство "Мьолдер Ге Ем Бе Ха"" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільно українсько-німецьке товариство "Мьолдер Ге Ем Бе Ха"" (далі позивач) звернулося із адміністративним позовом до Львівської митниці (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасування рішення відповідача про визначення митної вартості товарів від 01.05.2024 № UA209000/2024/900364/2

та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 01.05.2024 №UA209170/2024/001473.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 10.09.2020 у справі № 804/8259/16, від 24.12.2020 у справі № 825/462/16, оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об`єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору встановлена у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору встановлена у розмір: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення від 01.05.2024 № UA209000/2024/900364/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.05.2024 № UA209170/2024/001473.

Тобто позивач заявляє одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Однак на підтвердження сплати судового збору позивач не додав до матеріалів справи доказів сплати судового збору.

Разом із тим, у додатках до позовної заяви позивач вказує у пункті 2 - "копія платіжного доручення про сплату судового збору", однак, згідно із Актом про відсутність вкладень від 14.11.2024, складеним відділом документального забезпечення та архіву (канцелярія), під час реєстрації позовної заяви ТОВ "Спільно українсько-німецьке товариство "Мьолдер Ге Ем Бе Ха"", яка надійшла поштою, не виявлено вказаних у додатку до позовної заяви документів, а саме: копії платіжного документу про сплату судового збору.

Як зазначено вище, позивач заявив одну вимогу немайнового характеру, розмір судового збору за яку становить 3028,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Щодо вимоги майнового характеру, необхідно врахувати таке.

Варто зауважити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа № 804/1760/16), від 26.03.2019 (справа № 820/3356/16).

Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Тому, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962, в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що різниця між митними платежами та іншими податками, який позивач мав доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні складає 360 885,00 грн, що є ціною позову.

Відтак, судовий збір за подання позовної заяви з однією вимогою майнового характеру становить 5413,30 грн (1,5 відсотка ціни позову).

Таким чином, судовий збір за вимогу майнового характеру складає 5413,30 грн.

Зважаючи на наведене, суддя встановила, що загальна сума судового збору, складає 8 441,30 грн (3028,00 грн за заявлену вимогу немайнову вимогу + 5413,30 грн за майнову).

Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:

надання позивачем доказів сплати судового збору у розмірі 8 441,30 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

у х в а л и л а:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/23203/24 та зазначенням прізвища судді, яка прийняла ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна