Рішення

від 18.11.2024 по справі 400/5977/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 р. № 400/5977/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаЦентрального районного суду м. Миколаєва, вул. Декабристів, 41/12, м. Миколаїв, 54020, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв,54005, провизнання протиправним та скасування наказу від 23.03.2024 №63-ос/2 та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Центрального районного суду м. Миколаєва (далі - відповідач 1) та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2024 року №63-ос/2 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Центрального районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2024 рік з 25.01.2024 року ОСОБА_1 , провідному спеціалісту відділу обробки кореспонденції та автоматизованого документообігу суду на рівні - 10 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 25.01.2024 року, становить 05 роки 00 місяць 27 днів;

- зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» на підставі наказу № 336-о/с від 29.12.2023 р., яким було встановлено розмір надбавки за вислугу років на державній службі 15 відсотків посадового окладу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що на виконання частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» наказом Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.12.2023 № 336-о/с їй було встановлено з 29.12.2023 надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 15 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить понад 5 років. Однак, на виконання пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджету України на 2024 рік» було прийнято наказ Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.03.2024 №63-о/с/2 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Центрального районного суду м. Миколаєва на 2024 рік», відповідно до якого з 25.01.2024 на 2024 рік позивачці було здійснено перерахунок надбавки за вислугу років і встановлено її в розмірі 10 відсотків посадового окладу. На переконання позивачки, відповідачі протиправно застосували щодо визначення розміру її надбавки за вислугу років на державній службі Закон України «Про Державний бюджету України на 2024 рік», оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закон не має зворотної дії в часі; скасування чи зміна Законом України про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій, які передбачені спеціальними законами, суперечить статті 6, 19 і 130 Конституції України.

Ухвалою від 27.06.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/5977/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. З огляду на зазначене, оспорюваний наказ є розпорядчим документом, який стосується організаційних чи кадрових питань та не породжує порушення прав, як це зазначається Позивачем. Отже, оспорюваний наказ прийнятий на виконання та на підставі Закону № 3460-ІХ. Скасування наказу не відновить порушеного права, про яке заявляє Позивач, оскільки норма Закону № 3460-ІХ діє, вона не скасовувалася та неконституційною не визнавалася. Разом з тим, Позивач не позбавлений права звернутися до Конституційного суду України для оспорювання норми пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-ІХ щодо встановлення на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Від Центрального районного суду м. Миколаєва відзиву на позовну заяву не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка працює у Центральному районному суду м. Миколаєва, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 , з 03 травня 2024 року на посаді провідного спеціаліста відділу обробки кореспонденції та автоматизованого документообігу суду.

Згідно з наказом Центрального районного суду міста Миколаєва від 29.12.2023 № 336-о/с позивачці встановлено з 01.01.2024 надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 15 % посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої складає понад 5 років.

01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

У листі Державної судової адміністрації України від 09.01.2024 № 11-1253/24 і роз`ясненнях Національного агентства України з питань державної служби від 10.01.2024 № 176-р/з «Щодо умов оплати праці державних службовців органів, які провели класифікацію посад державної служби» зазначено, що державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавки за вислугу років у 2024 році встановлюються на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу.

Відповідно до наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.03.2024 № 63-о/с/2 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Центрального районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» позивачці встановлено з 25.01.2024 на 2024 рік надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 10 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 25.01.2024 становить 5 років 0 місяців 27 днів.

Вважаючи, що їй протиправно зменшено розмір надбавки за вислугу років державного службовця з 15 до 10 відсотків посадового окладу, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики (пункт 12 частини першої статті 92 Основного Закону України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Частиною першою статті 50 Закону України «Про державну службу» визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

6) премії.

Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (частина перша статті 46 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу на місяць.

Таким чином, законодавством передбачено наявність у 2024 році двох систем оплати праці державних службовців, кожна з яких передбачає різний розмір надбавки за вислугу років.

Відтак спір у цій справі зводиться до того, що необхідно встановити в якому розмірі у 2024 році повинні отримувати надбавку за вислугу років державні службовці державного органу, що провів класифікацію посад державної служби, а саме: який встановлений частиною першою статті 52 Закону України «Про державну службу» чи абзацом другим 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абзацах четвертому і п`ятому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(І)/2019 Конституційний Суд України прийшов до висновку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Закон не має зворотної дії в часі, оскільки не поширюється на безстрокові трудові договори, укладені до його прийняття, а передбачає припинення цих договорів з моменту набрання ним чинності та можливість продовження трудових правовідносин на умовах контракту між професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) і державними та комунальними закладами культури. Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а трудові правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 43 Закону України «Про державну службу» зміною істотних умов державної служби вважається зміна умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу» про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

З вищевикладеного слідує, що новими актами законодавства можуть змінюватися умови оплати державних службовців (система та розміри), зокрема зменшуватися розміри надбавки за вислугу років на державній службі, а відповідні відносини публічної служби (трудові правовідносини), які виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Водночас нове нормативне регулювання розмірів надбавок за вислугу років на державній службі застосовується з дня набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Нові умови оплати праці державних службовців у 2024 році були встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який набрав чинності 01.01.2024.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Таким чином, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають правові норми спеціального Закону України, а саме: частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу», а не абзацу другого 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відтак оскаржуваний наказ в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі позивачці на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є протиправним і підлягає скасуванню.

Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (частина четверта статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 10.05.2023 № 229, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні.

Таким чином, повноваження щодо здійснення перерахунку та виплати заробітної плати державним службовцям місцевих загальних судів Миколаївської області належать територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, як розпорядник коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності Центрального районного суду м. Миколаєва.

Суд встановив, що до прийняття оскаржуваного наказу позивачка отримувала надбавку за вислугу років у розмірі, встановленому наказом Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.12.2023 року №336-о/с/2, а саме: в розмірі 15 % посадового окладу.

Відповідно до наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.03.2024 року №63-о/с/2 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Центрального районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» позивачці встановлено з 25.01.2024 на 2024 рік надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 10 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 25.01.2024 становить 05 роки 0 місяців 27 днів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині зобов`язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату позивачці надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» з 25.01.2024 підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Центрального районного суду м. Миколаєва (вул. Декабристів, 41/12, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 02892528) та до територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 26299835) про визнання протиправним та скасування наказу від 23.03.2024 №63-ос/2 та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.03.2024 №63-о/с/2 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Центрального районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» в частині встановлення на 2024 рік з 25.01.2024 надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 в розмірі 10 відсотків посадового окладу.

3. Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі провідному спеціалісту відділу обробки кореспонденції та автоматизованого документообігу суду ОСОБА_1 з 25.01.2024 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко