Рішення

від 15.11.2024 по справі 420/22481/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22481/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Дубровної В.А.,

при секретарі: Самсоновій М.А.

за участю представників

позивача Станкова С.С.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ ( далі позивач, ТОВ ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ) звернулося до суду з позовом Головного управління ДПС в Одеській області ( далі відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми Н Головного управління ДПС в Одеській області від 10.04.2024р. №14353/15-32-04-06.

II. Позиція позивача, заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що перевіркою своєчасності реєстрації ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» податкових накладних та розрахунків коригування до такої податкової накладної Головним управлянням ДПС в Одеській області встановлені порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК за звітні періоди з 31.07.2022р. - 28.02.2023р., встановлених пп. 201.10 ст. 201 ПКУ та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, про що складено акт перевірки від 06.03.2024р. №8276/15-32-04-06/37199864 (далі по тексту - Акт перевірки). На підставі даного акта перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №14353/15-32-04-06 від 10.04.2024 р., яким нараховано штраф у загальній сумі 14 557 171,53 грн., передбачений абз. 1 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної саме та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в залежності від кількості днів порушення граничних строків реєстрації у розмірі 30 % та 40 % згідно пп. 201.10 ст. 201 ПКУ. Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено Позивачем до Державної податкової служби України, проте рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №19718//6/99-00-06-03-01-06 скарга позивач залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, мотивуючи тим, що порушення граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876, тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених 120-1.1 статті 120-1 ПК України. На думку позивача, податковий орган при нарахуванні штрафу повинен був застосувати норму Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування, який набрав чинності 08.02.2023, а саме п. 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, а пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

06.08.2024 року відповідачем надано до суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи на те, що уповноваженими особами Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних, дата виписки яких припадає на липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року та січень, лютий 2023 року та встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), визначених пп. 201.10 ст. 201 та п. 89 підр. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ). За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних від 06.03.2024 № 8276/15-32-04-06/37199864 (далі - Акт) та на його підставі винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024 р. № 14353/15-32-04-06 (форма «Н») (далі - ППР). Відповідач не погоджується з позицією позивача щодо застосування при нарахуванні штрафу пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, оскільки визначені п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-IX (тобто, з датою складання, починаючи з 16 січня 2023). А відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних цього періоду. Отже, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Вищевказаним також спростовується довід позивача про застосування до спірних правовідносин положень пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. А відтак за порушення позивачем платником податків граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Закону № 2876-ІХ, тягне за собою накладання на такого платника податків штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.07.2024 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче провадження на 21 серпня 2024 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 21 серпня 2024 року закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи по суті на 09.10.2024 року.

У зв`язку поданням клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, судове засідання було відкладено та призначено наступне судове засідання на 30.10.2024 року о 11:00 год. ( а.с. 60)

У зв`язку першою не явкою представника позивача судове засідання, призначене на 30.10.2024 р., судове засідання було відкладено та призначено наступне судове засідання на 05.11.2024 року. ( а.с. 62)

05.11.2024 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

06.03.2024 рок головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розд. II Податкового кодексу України та пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних дата виписки, яких припадає на липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року та січень, лютий 2023 року ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» на дотримання платником податків вимог пп. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі ПКУ) в частині - своєчасність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН; вимог п. 90 Закону України № 2876-ІХ від 12.01.2023 року «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» в частині - своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН; вимог Постанови Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010, №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (із змінами та доповненнями).

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відносно 50 податкових накладних, у т.ч.

- 3 (три) податкові накладні датою складання 31.07.2022 року, датами реєстрації 05.10.2022 р, 06.10.2022 р., 12.10.2022 р.,

- 14 (чотирнадцять) податкових накладних датою складання 31.08.2022 року, датами реєстрації 19.10.2022 р, 20.10.2022, 13.01.2023 р.,

- 14 (чотирнадцять) податкових накладних датою складання 30.09.2022 року, датами реєстрації 13.01.2023 р.,

- 14 (чотирнадцять) податкових накладних датою складання 31.10.2022 року, датами реєстрації 13.01.2023 р., 19.01.2023

- 3 (три) податкові накладні датою складання 31.01.2023 р., датами реєстрації 29.03.2023 р.,

- 2 (дві) податкові накладні датою складання 19.02.2023, 05.02.2023 р., датами реєстрації 29.03.2023 р.

Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкових накладних, що підлягають обов`язковій реєстрації та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної визначена ст. 120-1 ПКУ.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних від 06.03.2024 № 8276/15-32-04-06/37199864 (далі - Акт), який направлено засобами поштового зв`язку в порядку, визначеному ст.42 ПКУ, отримано платником 22.03.2024. (а.с. 41-43).

10.04.2024 року на підставі даного акту камеральної перевірки ГУ ДПС в Одеській області та за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за звітний період липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року, січень, лютий 2023 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 14353/15-32-04-06 (форма «Н») (далі- ППР), яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями) та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 14 557171,53 грн., яке направлено засобами поштового зв`язку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення № 0600908403930, отримано платником за довіреністю 16.04.2024. (а.с. 27).

Згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) штраф застосований від суми податку на додану вартість, у т.ч.

сума штрафу за ставкою 2 % від суми ПДВ 210 421,15 грн. складає 4208,42 грн.

сума штрафу за ставкою 5 % від суми ПДВ 208 398,7 грн. складає 10 419,94 грн.

сума штрафу за ставкою 10 % від суми ПДВ 212 901,41 грн. складає 21 290,14грн.

сума штрафу за ставкою 30 % від суми ПДВ 15 491 248,86 грн. складає 4 647 374,66грн.

сума штрафу за ставкою 40 % від суми ПДВ 24 684 695,92 грн. складає 9 873 878,37грн. (а.с. 28).

24.04.2024 року ТОВ «ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ» оскаржило дане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку до ДПС України.

27.06.2024р. Державна податкова служба України прийняла Рішення про результати розгляду скарги №19718//6/99-00-06-03-01-06, якою залишила без змін ППР Відповідача від 10.04.2024р. №014353/15-32-04-06, а скаргу Позивача без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до положень ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (надалі - ПК України), який передбачає, зокрема,

- контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. ( пункт 75.1 ст.75 ПК України);

- камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. ( абзаци 1-2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України);

- камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. ( пункт 76.1 статті 76 ПК України);

- порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. ( пункт 76.2 ст. 76 ПК України);

- за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. ( пункт 86.2 ст. 86 ПК України);

- податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті. ( пункт 86.8 ст. 86 ПК України).

- на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. ( пункт 201.1 статті 201 ПК України)

- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. (абзац п`ятнадцятий- шістнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

- у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. ( абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

- порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. ( пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України)

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

До завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX). У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений, зокрема

- пунктом 89 в наступній редакції « тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

- пунктом 90 в наступній редакції «тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

VI. Оцінка суду.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, щодо норм пункту 52-1 підрозділ 10 розділу XX ПК України, то Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок: «Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються». Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.

Крім того, 27 травня 2022 року з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних. Також з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

В подальшому, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності застосування податковим органом штрафу, передбаченого абз. 1 пункту 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України, за недотримання граничних строків, визначених пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у липні-жовтні 2022 року, січні-лютому 2023 року.

Позиція позивача щодо даного спірного питання полягає в тому, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення діяли значно менші розміри відсоткової ставки штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, передбачені пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" в редакції Закону № 2876-ІХ від 12.01.2023, який набрав чинності 08.02.2023, а тому відповідно до імперативних приписів пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються в розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідач наголошує на правильному застосуванні штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної, який діяв до 08.02.2023, а саме за загальними нормами, встановленими пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Вирішуючи дані спірні правовідносини з огляду на те, які норми чинного податкового законодавства підлягають застосуванню при вирішення питання щодо відповідальності позивача у зв`язку з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що складені позивачем 50 податкових накладних у липні-жовтні 2022 року, січні-лютому 2023 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні 2022 року, січні та березні 2023 року.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

При цьому, Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року), яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Тобто, пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України продовжений строк реєстрації податкових накладних порівняно із положенням статті 201 ПК України. Проте не можна продовжити (збільшити) строк, який сплинув.

Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX набрав чинності з 08 лютого 2023 року. Відтак він збільшив строк реєстрації податкових накладних із датою виписки з 15 січня 2023 року. Раніше складені накладні (з 01 січня 2023 року по 15 січня 2023 року) мали б бути зареєстровані до 30 січня 2023 року.

Вказаний Закон не може в силу прямих вказівок у останньому продовжити строк, який сплинув.

При цьому такий строк реєстрації встановлений статтею 201 ПК України. У разі несвоєчасної реєстрації таких накладних має місце порушення строку їх реєстрації, передбаченого статтею 201, а не пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

А відтак пункт 90 ПК України не застосовується до податкових накладних, складених до 15 січня 2023 року.

Отже, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Таким чином, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Що стосується правозастосування пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, то після введення воєнного стану в Україні (24 лютого 2022 року) законодавець не вносив змін до загальних норм, що регулювали як строки реєстрації податкових накладних, так і умови притягнення до відповідальності за їх порушення. Дія цих норм (зокрема, статей 120-1 і 201 ПК України) не зупинялася, особливості їх застосування не встановлювалися. Єдиним виключенням був період з 07 березня 2022 року до 26 травня 2022 року, коли ПК України передбачав безумовне зупинення усіх строків, зокрема, встановлених цим Кодексом (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, пункт 102.9 статті 102 ПК України).

Варто зауважити, що станом на день прийняття оспорюваного у цій справі податкового повідомлення-рішення чинними були як пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України, так і пункт 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Разом з тим відсутні підстави вважати, що станом на час виникнення спірних правовідносин існувала колізія між загальними нормами (статті 120-1 і 201 ПК України) і тимчасовими (пункти 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України), з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 зазначав, що під юридичною колізією потрібно розуміти певний конфлікт, суперечку в правовій сфері, в основі яких суперечності між правовими актами й нормами, прийнятими з одного й того ж питання. Ці норми й акти можуть бути прийняті одним або різними суб`єктами правотворчості, але спрямовані на регулювання одних суспільних правовідносин, і їх застосування дає різний, зокрема можливий протилежний результат.

Податковий кодекс України в пункті 56.21 статті 56 установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тобто виключно у випадку, якщо одне і те саме питання є предметом регулювання різними нормами чи нормативно-правовими актами, це вважається юридичною колізією, яка підлягає вирішенню відповідно до наявних у правовій сфері способів.

Системний аналіз загальних норм (статті 120-1 і 201 ПК України) і тимчасових (пункти 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) дає підстави для висновку, що станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ПК України, фактично, розділив розмір фінансової відповідальності за податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних на дві категорії в залежності від норми, якою такий строк був встановлений, а саме:

1) у випадку, якщо до конкретної податкової накладної застосовним є строк її граничної реєстрації, встановлений статтею 201 ПК України, реєстрація податкової накладної поза таким строком утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України;

2) у випадку, якщо до конкретної податкової накладної застосовним є строк її граничної реєстрації, встановлений пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, реєстрація податкової накладної поза таким строком утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Отже, розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних залежать від складу правопорушення, допущеного платником податків. Це свідчить про відсутність підстав вважати, що одне і те саме питання станом на час виникнення спірних правовідносин врегульовувалося різними нормами права по-різному.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/22, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від . 24 вересня 2024 року у справі №560/9886/23, від 24 вересня 2024 року у справі № 500/261/24, від 26 вересня 2024 року у справі №160/30031/23

Підсумовуючи вищевказане та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає правомірним притягнення позивача до відповідальності за податкове правопорушення, яке виникло внаслідок порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних, встановленого статтею 201 ПК України, на підставі і в розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, який був чинним на час прийняття податкового повідомлення-рішення, відносно податкових накладних, які були складені у липні-жовтні 2022 року, 02.01.2023 року та 04.01.2023 р. та зареєстровані у жовтні 2022 року, січні, березні 2023 року, оскільки на день набрання чинності Законом №2876-IX. (08 лютого 2023 року) строк реєстрації їх вже скінчився.

При цьому, суд вважає правомірним притягнення позивача до відповідальності за податкове правопорушення, яке виникло внаслідок порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних, встановленого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на підставі і в розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме шляхом зменшення розміру штрафних санкцій ( 2 %, 5 %, 10 %) відносно податкових накладних за № 70 від 26.01.2023 року та за № 93 від 05.02.2023 року, з датою їх реєстрації 29.03.2023 року, оскільки були складені до набрання чинності Законом №2876-IX, проте строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року) та відносно податкової накладної за № 94 від 19.02.2023 року, з датою її реєстрації 29.03.2023 року, оскільки була складена та несвоєчасно не зареєстрована після набрання чинності Законом №2876-IX.

Оскільки під час розгляду справи, доводи позивача, покладені в основу позовних вимог, не знайшли свого підтвердження та не є достатніми для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення форми «Н» Головного управління ДПС в Одеській області від 10.04.2024р. №14353/15-32-04-06.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

VІІ. Висновок суду.

Одним із принципів адміністративного судочинства є диспозитивність (від лат. dispono - розпоряджаюся). Цей принцип знаходить свій прояв у тому, що надає особам, які беруть участь у справі, можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Реалізацією цього принципу є самостійне вирішення позивачем питання, чи звертатися до суду з позовом взагалі, з наступним визначенням підстав, змісту і обсягу позовних вимог, а після винесення судом рішення у справі - окремо вирішувати питання, чи оскаржувати такі судові рішення в апеляційному чи касаційному порядку, у якому обсязі та з яких підстав здійснювати таке оскарження. Суд як незалежний орган не може ініціювати провадження чи навіть захищати права особи без відповідного звернення такої особи.

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

VIII. Розподіл судових витрат.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА ПЕТРОЛЕУМ (пр. Гагаріна, буд. 12-А, офіс 401, м. Одеса, 65039, ЄДРПОУ 37199864) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 15 листопада 2024 року.

.

Суддя В.А. Дубровна

.