Рішення

від 13.11.2024 по справі 420/20711/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20711/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000034/1 від 25.06.2024 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000096 від 25.06.2024 року, яка оформлена Одеською митницею.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що відповідачем було прийнято незаконні рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA500370/2024/000034/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000096.

Позивач вказує, що як вбачається з матеріалів справи, постачання імпортованого позивачем товару здійснювалось у біг-бегах, які призначені для транспортування, у тому числі, добрив. З урахуванням наведеного, можна прийти висновку, що в межах спірних правовідносин покупець ТОВ «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» не понесено витрат на упаковку або пакувальні матеріали та роботи, пов`язані із пакуванням. У даному випадку, витрати на упаковку або пакувальні матеріали та роботи, пов`язані із пакуванням понесено постачальником товару Компанією TOROS AGROPORT ROMANIA SA (Румунія) та вони входять до ціни товару.

Позивач також зазначає у позові, що Контрактом передбачені умови поставки FOB порт Констанца (Free Оn Board франко-борт (назва порту відвантаження)) Інкотермс 2020, які передбачають, що продавець зобов`язується доставити товар до судна та завантажити його на борт, він забезпечує всю логістику, включаючи навантаження на судно, та оплачує її від моменту навантаження до перевалки контейнера за борт корабля, продавець передає права на вантаж, коли контейнер перетинає борт судна, після цього за вантаж відповідає покупець, він також має зафрахтувати місце для товару та сплатити всі наступні витрати. Також умовами FOB всі локальні витрати на території постачальника до моменту навантаження на борт судна, після цього відповідальність за вантаж та витрати на нього покладаються на вантажоодержувача. Таким чином витрати на вивантаження товару на умова FOB не включаються в митну вартість Товару.

У позовній заяві позивач також вказує, що встановлювати митну вартість на підставі сертифікату про походження товару та сертифікату якості законодавчо не передбачено, що при електронній ідентифікації клієнта банком, за допомогою апаратного цифрового ключа, його підпис на платіжних документах не вимагається та фахівці контролюючого органу не мають спеціальних знань у відповідній галузі, та що інші доводи Відповідача у оскаржуваному рішенні також не заслуговують на увагу, оскільки вони жодним чином не спростовують повноту наданої Позивачем інформації та її достовірність для розрахунку митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 08.07.2024 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 24UA500370003715U3 від 25.06.2024 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Також представник відповідача вказує, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару UA500370/2024/000034/1 від 25.06.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000096 від 25.06.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ».

Ухвалою суду від 23.09.2024 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Інших заяв, клопотань по суті учасниками справи станом на день розгляду справи не подано.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 22.05.2024 року між TOROS AGROPORT ROMANIA SA (продавець) та ТОВ «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» (покупець) укладено контракт №S/DAPO/2024/9597, відповідно до якого товар ДАР 18:46, пакування ВВ 600 кг, технічні характеристики: загальний азот: 18%, розчинний Р205 у нейтральному цитраті амонію та воді: 46%, розчинний Р2О5 у воді: 43%, вологість: макс. 1,5%, гранулометричний склад: 1-4 мм 90% мін. Оброблений покритий від злежування, без пилу та шкідливих речовин. Ціна USD 573 за метричну тонну, Франко-борт (ФОБ), один безпечний причал один безпечний порт Констанца, Румунія (Інкотермс 2020). Кількість 1500 метричних тонн +/-10% на вибір покупця одним або двома лотами. Відвантаження: Червень 2024 завантаження з контейнером за погодженням між Покупцем і Продавцем.

17.06.2024 року позивачем до Одеської митниці подано електронну митну декларацію № 24UA500370003715U3, а також, на виконання вимог ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, були подані документи, що підтверджують митну вартість товарів за ціною 389525,40 дол. США і обраний перший (основний) метод її визначення.

Для митного оформлення було надано наступний перелік документів:

Сертифікат якості (Certificate of quality)

- Пакувальний лист (Packing list) від 11 червня 2024 року;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 3081 від 28 травня 2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № TRS2410967 від 11 червня 2024 року;

- Коносамент (Bill of lading) № 1 від 03 червня 2024 року;

- Коносамент (Bill of lading) № 41 від 10 червня 2024 року;

- Вантажна відомість (Cargo Manifest) від 10 червня 2024 року;

- Сертифікат якості (Certificate of quality) від 03 червня 2024 року;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 5483 від 12 червня 2024 року;

- Сертифікат якості (Certificate of quality) № AGRI TURKEY 2024-24426 від 05 червня 2024 року;

- Некласифікований комерційний документ - комерційний інвойс № 9100013592 від 03.06.2024 року;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 1 від 29 травня 2024 року;

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 5648 від 11 червня 2024 року;

- Документ, що підтверджує вартість страхування №40-1509-00533/00001 від 06 червня 2024 року;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 3-1/690 від 13 червня 2024 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № S/DAPO/2024/9597 від 22 травня 2024 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 1/233/21.10 від 21 жовтня 2022 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 1/233/21.10 від 21.10.2024 року;

- Договір (контракт) про перевезення № 1/03 від 03 червня 2024 року;

- Заява ТОВ «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» щодо відсутності додаткових витрат на навантаження та пакування і щодо сертифікату походження вих. №2 від 17 червня 2024 року;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні від 25 червня 2024 року;

- Лист продавця щодо ціни від 07 червня 2024 року;

- Лист фірми TOROS AGROPORT ROMANIA SA від 11 червня 2024 року;

- Огляд ринку Хімкур`єр №23 (308) від 07 червня 2024 року;

- Огляд ринку Profercy від 16 травня 2024 року;

- Огляд ринку «ICIS» від 06 червня 2024 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 24ROCT1970FH5015B3 від 11 червня 2024 року.

25.06.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000034/1.

Так, відповідно до рішення про коригування митна вартість товару була відкоригована відповідачем шляхом збільшення її розміру, при цьому замість першого методу визначення митної вартості застосовано другорядний метод.

В якості підстави такого збільшення відповідачем у рішенні про коригування зазначено, що:

1) відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо таких витрат та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) до митного оформлення надані платіжні інструкції по оплаті товару, страхування та фрахту. Ці інструкції не можуть бути взяти до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за товар та фрахт, оскільки не містять підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, відповідно до ч.14 Порядку, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216. Нанесені на квитанції печатка та підпис нанесені із застосуванням комп`ютерних редакторів. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення;

3) Відповідно до пункту 9-32 прикінцевих положень МКУ, крім документів, передбачених частиною першою статті 42 цього Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов`язані надати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару. До оформлення наданий сертифікат якості від 05.06.2024 № AGRI TURKEY 2024-24426 який має реквізити іншого транспортного засобу, кількості вантажу, тощо. Наданий сертифікат якості від 03.06.2024 є загальним сертифікатом виробника. Таким чином є сумніви у ідентифікації партії вантажу із наданими сертифікатами якості.

4) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно контракту товар доставляється в упаковці, а саме біг-бегах. Також у рахунку-фактурі (інвойсі) від 11.06.2024 № TRS2410967 йдеться про включенні вартості пакування до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

5) Сертифікати про походження товару від 03.06.2024 № B 1155281, від 12.06.2024 № 5483 не містять відомостей щодо комерційних документів.

6) Експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 13.06.2024 № 3-1/690 містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;

7) Листи наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту та договору фрахтування не пронумеровані та окрім останнього не підписані сторонами угоди;

8) У наданому до митного оформлення сертифікату страхування №40-1509-00533/00001 містяться відомості щодо інших реквізитів коносаменту, вазі вантажу, яка не відповідає рахунку-проформі.

В рішенні вказано, що враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

7) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Також з оскаржуваного рішення вбачається, що декларантом ТОВ "МИТНО-БРОКЕРСЬКА ГРУПА" листом від 17.06.2024 № 3 повідомлено, що більше документів подаватись не буде.

В оскаржуваному рішенні вказано, що за результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості, проте найменування такого методу чи посилання на конкретний підпункт п.2 ч.1 ст.57 МК України у оскаржуваному рішенні не наведено.

В рішенні проте вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, якості та репутації на ринку, країни виробництва та даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару № 1 0,667 дол. США/кг (МД від 16.04.2024 № UA500420/2024/000476 та від 19.04.2024 № UA500420/2024/000490).

Тобто вбачається, що відповідачем застосовано другорядний метод - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду

Також відповідачем прийнято картку відмови №UA500370/2024/000096.

Вважаючи вказане рішення та карту відмови протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500370/2024/000034/1 від 25.06.2024 р. підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митну декларацію, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Також, відповідно до ч.1 ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Так, з оскаржуваного рішення вбачається, що час експорту товару за деклараціями від 16.04.2024 № UA500420/2024/000476 та від 19.04.2024 № UA500420/2024/000490 відрізняється від часу експорту товару позивачем на два місяці, що не може вважатись максимально наближеним часом.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом в оскаржуваному рішенні №UA500370/2024/000034/1 зазначено, серед іншого, що:

- відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо таких витрат та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно контракту товар доставляється в упаковці, а саме біг-бегах. Також у рахунку-фактурі (інвойсі) від 11.06.2024 № TRS2410967 йдеться про включенні вартості пакування до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд не погоджується з такою позицією митного органу, оскільки, визначальним є зазначення про те, що до митної вартості додається така складова як вартість упаковки якщо вона не включалась до ціни, що була фактично сплачена. В даному випадку, відповідно до контракту товар постачається у упаковці ВВ 600 кг.

Також слід звернути увагу, що поставка товару відбувалась на умовах FOB (відповідно до Інвойсу та контракту). Термін Інкотермс FOB передбачає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто всі витрати до моменту переходу товару через поручні судна, які включають вартість його обробку, пакування, маркування, навантаження, несе саме продавець.

Відповідно, в даному випадку, ціна товару включає в себе вартість його обробки, пакування, маркування та навантаження, що виключає необхідність їх окремої перевірки оскільки вона включена до вартості товару як такої.

Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої Декларантом, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і від 18.12.2019 року у справі №160/8775/18.

Щодо посилань митниці в оскаржуваному рішенні на те, що до митного оформлення надані платіжні інструкції по оплаті товару, страхування та фрахту. Ці інструкції не можуть бути взяти до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за товар та фрахт, оскільки не містять підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, відповідно до ч.14 Порядку, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216. Нанесені на квитанції печатка та підпис нанесені із застосуванням комп`ютерних редакторів. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення суд зазначає.

Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.2008 року № 216 встановлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг (далі - користувач), які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України Про валюту і валютні операції.

Водночас, з платіжної інструкції №5648 від 11.06.2024 року, якою позивач здійснено оплату добровільного страхування за товар ПАТ СК УСГ, вбачається, що платіж здійснено у гривні, а не в іноземній валюті чи банківських металах.

Як вбачається з платіжної інструкції в іноземній валюті №1 від 29.05.2024 року про оплату товару, яка надана до суду в тому числі відповідачем, на ній міститься підпис відповідальної особи та відтиск печатки платника та штамп з підписом банківської установи з відміткою про проведення операції банком.

Платіжну інструкцію про оплату фрахту №223 від 20.06.2024 року відповідачем до суду не надано, а з її копії, наданої позивачем також вбачається штамп з підписом банківської установи з відміткою про проведення операції банком.

Водночас, відповідачем доказів фальсифікації вказаних документів до суду не надано.

При цьому, в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Щодо доводів відповідача про недоліки сертифіката якості товару, сертифіката про походження товару та експертного висновку суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Митного кодексу України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Згідно з п.9-32 прикінцевих положень Митного кодексу України крім документів, передбачених частиною першою статті 42 цього Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов`язані надати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару, та документи і відомості, визначені статтею 335 цього Кодексу (залежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товару), що підтверджують маршрут постачання товару від виробника до підприємства, що є одержувачем згідно з зовнішньоекономічним договором (контрактом).

У разі видачі компетентним органом країни відправлення товару сертифіката про походження товару, зазначеного у пункті 1 частини першої статті 42 цього Кодексу, в митній декларації зазначаються також відомості про сертифікат про походження товару, виданий компетентним органом у країні походження товару.

Водночас, суд зазначає, що такі документи не є доказами підтвердження митної вартості товару.

Так, Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року № 810/4441/16 зазначив, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.

Доводи відповідача, що сертифікат якості від 03.06.2024 є загальним сертифікатом виробника не свідчать про наявність підстав для сумніву у визначені позивачем митній вартості, зважаючи також на те, що такий сертифікат складений постачальником товару та його зміст від волі позивача не залежить та крім того Митний кодекс України не містить вимог щодо створення виробником товару індивідуального сертифікату на конкретну партію товару.

Також доводи відповідача про те, що сертифікати про походження товару від 03.06.2024 № B 1155281 та від 12.06.2024 № 5483 не містять відомостей щодо комерційних документів не є підставою для коригування митної вартості товару з огляду на те, що такі сертифікати складені постачальником товару та їх зміст від волі позивача не залежить.

Крім того відповідач у оскаржуваному рішенні не конкретизує, що він має на увазі під комерційними документами - сертифікат від 03.06.2024 № B 1155281 містить посилання на коносамент № 1 від 03.06.2024 року, а сертифікат від 12.06.2024 № 5483 - на контракт №S/DAPO/2024/9597 від 22.05.2024 року.

Зазначення у сертифікаті якості від 05.06.2024 № AGRI TURKEY 2024-24426 реквізитів іншого транспортного засобу (без конкретизації у порівнянні з якими саме документом) не свідчить про те, що вказаний сертифікат не стосується спірного товару зважаючи на те, що зазначений сертифікат містить посилання на коносамент № 1 від 03.06.2024 року. Крім того, кількість вантажу у сертифікаті відповідає кількості вантажу у інших документах, зокрема у коносаменті та у інвойсі № 9100013592 від 03.06.2024 року.

Щодо доводів відповідача в оскаржуваному рішенні, що експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 13.06.2024 № 3-1/690 не містить документальне підтвердження числових значень, суд зазначає, що оскільки Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, проте державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «ДЕРЖЗОВНІШФОРМ») не є суб`єктом оціночної діяльності і не здійснює діяльність з оцінки майна та не здійснює рецензування звітів про оцінку майна, його акти цінової експертизи за формою та змістом не відповідають вимогам до звіту оцінювача, отримання таких актів здійснюється не у відповідності до вимог чинного законодавства, а з метою доведення відповідності контрактних цін кон`юнктурі ринку, відтак такі доводи відповідача не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару.

Доводи відповідача, що листи наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту та договору фрахтування не пронумеровані та окрім останнього не підписані сторонами угоди суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено обов`язку сторін контрактів нумерувати та підписувати кожну окрему сторінку контракту.

При цьому, відповідачем до суду не надано доказів наявності такого обов`язку у законодавстві країни контрагента позивача.

Доводи відповідача, що у наданому до митного оформлення сертифікаті страхування №40-1509-00533/00001 містяться відомості щодо інших реквізитів коносаменту, вазі вантажу, яка не відповідає рахунку-проформі суд зазначає, що рахунок-проформа - це попередній інвойс, який існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі-інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

Крім того, сертифікат страхування містить відомості щодо двох інвойсів: №TRS2410967 (який стосується даної справи) та №TRS2410968 від 11.06.2024 року, тобто що позивачем застраховано фактично дві партії товару. Відповідно, зважаючи на наявність у сертифікаті інформації щодо інвойса №TRS2410967 від 11.06.2024 року, невідповідність дати коносаменту №1 від 03.06.2024 року даті коносаменту, яка вказана у сертифікаті страхування - вказане саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.

Таким чином, відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДПС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500370/2024/000034/1 від 25.06.2024 р. прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому воно та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 6056,00 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000034/1 від 25.06.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000096 від 25.06.2024 року, яка оформлена Одеською митницею.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 42324930, адреса: вул. Хрещатик, буд. 200, м. Черкаси, 18001);

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а).

Суддя П.П.Марин