Рішення

від 13.11.2024 по справі 420/29998/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29998/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 25.09.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наступні Рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544151/31601073;

- рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544152/31601073;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544153/31601073;

- рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544156/31601073;

- рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544154/31601073;

- рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544155/31601073;

- рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544157/31601073;

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі зазначені нижче податкові накладні ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ»: - № 8 від 11.12.2022; - № 9 від 13.12.2022 ; - № 10 від 15.12.2022; - № 11 від 16.12.2022; - № 12 від 17.12.2022; - № 13 від 18.12.2022; - № 14 від 22.12.2022.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» обґрунтовує наступним. Маючи господарські відносини із контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕМАНТ», ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» було складено в електронній формі з дотриманням умов реєстрації у визначеному законодавством порядку, завірені електронним підписом уповноваженої платником особи в порядку ст. 201 ПК України. Разом з цим було здійснено спробу зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений кодексом термін відповідні податкові накладні: - № 8 від 11.12. 2022 на суму 7 500,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 500,00 грн; - № 9 від 13.12.2022 на суму 38 137,50 грн, у т.ч. ПДВ 7 627,50 грн; - № 10 від 15.12.2022 на суму 37 725,50 грн, у т.ч. ПДВ 7 5450,00 грн; - № 11 від 16.12.2022 на суму 34 687,50 грн, у т.ч. ПДВ 6 937,50 грн; - № 12 від 17.12.2022 на суму 38 250,00 грн, у т.ч. ПДВ 7 650,00 грн - № 13 від 18.12.2022 на суму 36 150,00 грн, у т.ч. ПДВ 7 230,00 грн; - № 14 від 22.12.2022 на суму 37 200,00 грн, у т.ч. ПДВ 7 440,00 грн. Відповідно з інформацією, яка міститься у квитанціях до податкових накладних, Товариству було повідомлено, що документ збережено, реєстрація зупинена. 29.07.2024 за допомогою електронного ресурсу МЕДОК було подано Повідомлення №22 (ПН № 8 від 11.12. 2022, № 9 від 13.12.2022, № 10 від 15.12.2022 № 11 від 16.12.2022, № 12 від 17.12.2022, № 13 від 18.12.2022, № 14 від 22.12.2022 р.р) про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Проте контролюючим органом 01.08.2024 були винесені Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №№11544151/31601073, 11544152/31601073, 11544153/31601073, 11544156/31601073, 11544154/31601073, 11544155/31601073, 11544157/31601073.

30.09.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.10.2024 до суду надійшов відзив на позову (вхід.№ЕС/53796/24) представника відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, в якому зазначено, що відповідачі не погоджується з доводами позивача.

Як зазначено у відзиві, у позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 49.41.12-00.00 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється.

Відповідачі у відзиві звертають увагу суду на те, що товарно-транспортні накладні надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов`язкових граф щодо вантажо-розвантажувальних робіт.

У відзиві також зазначено, що разом з повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС в Одеській області Позивачем надані банківські виписки, що ймовірно складені з порушеннями чинного законодавства, так як у зазначеному документі відсутні обов`язкові реквізити, а саме підпис надавача платіжних послуг та підпис особи, що здійснювала платіжну операцію. Платіжні інструкції № 2347 від 01.12.2022 року; № 731 від 26.04.2023 року не завірені належним чином підписами посадових та службових осіб, а отже, не відповідають приписам п.п. 5, 6 Постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України».

Отже, як стверджують відповідачі, документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ».

22.10.2024 від представника позивача (вхід.№ ЕС/55903/24) до суду надійшла відповідь на відзив.

22.10.2024 від представника позивача (вхід.№ ЕС/55940/24) до суду надійшло клопотання про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ`витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» (код ЄДРПОУ 31601073) 26.07.2001 зареєстровано юридичною особою (Дата запису: 08.11.2007, Номер запису: 15561200000029769) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.10 Складське господарство; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

У ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» є діюча ліцензія на внутрішні та міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами №368 від 15.05.2013, видана УКРТРАНСІНСПЕКЦІЄЮ УКРАЇНИ.

Згідно зі штатним розкладом позивача станом на другий квартал 2024 рік загальна кількість працівників, які працевлаштовані на товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» становить 58 осіб штатних одиниць.

Судом встановлено, що 01.08.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» (далі «Перевізник») та товариством з обмеженою відповідальністю «БЕМАНТ» (далі «Замовник»), було укладено договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № ТП-БТ/01 та Додатки до нього №№1,2.

Пунктом 2.1 даного договору визначено, що у порядку та на умовах, визначених Договором, Перевізник зобов`язується подавати справні транспортні засоби (що відповідають вимогам цього Договору та додатків до нього), доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (Одержувачеві вантажу), а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

Відповідно до п 2.2. Договору найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість, місце завантаження і місце розвантаження, відомості про Відправника та Одержувача вантажу та інші умови перевезення вантажу за цим Договором узгоджуються Сторонами в порядку, передбаченому в Договорі та додатках до нього.

На виконання умов даного договору позивачем було надано товариству з обмеженою відповідальністю «БЕМАНТ» транспортні послуги по перевезенню нафтопродуктів про що сторонами договору № ТП-БТ/01 складено та підписано акти надання послуг, а саме:

- №172 від 11.12.2022 на загальну суму 9000,00 грн, в тому числі ПДВ -1500,00 грн;

- №173 від 13.12.2022 на загальну суму 45765,00 грн, в тому числі ПДВ -7627,50 грн;

- №174 від 15.12.2022 на загальну суму 45270,00 грн, в тому числі ПДВ -7545,00 грн;

- №175 від 16.12.2022 на загальну суму 41625,00 грн, в тому числі ПДВ -6937,50 грн;

- №176 від 17.12.2022 на загальну суму 45900,00 грн, в тому числі ПДВ -7650,00 грн;

- №177 від 18.12.2022 на загальну суму 43380,00 грн, в тому числі ПДВ -7230,00 грн;

- №178 від 22.12.2022 на загальну суму 44640,00 грн, в тому числі ПДВ -7440,00 грн.

На підтвердження фактичного транспортування нафтопродуктів позивачем надано до суду копії товарно-транспортних накладних №№804854341, 804854539, 8048545359, 8048568759, 80484568760, 80484568846, 80484568845, 80484568844, 80484590578, 80484590879, 80484590976, 8048591213, 8048601015, 8048600967, 8048607331, 8048601366, 8048601665, 8048601661, 8048601663, 8048607140, 8048607098, 8048607062, 8048616489, 8048616487, 8048616491, 8048616490, 8048616488.

За правилом першої події (надання послуг) товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» сформувало податкові накладні, а саме:

- № 8 від 11.12.2022 на загальну суму 9000,00 грн, в тому числі ПДВ -1500,00 грн;

- № 9 від 13.12.2022 на загальну суму 45765,00 грн, в тому числі ПДВ -7627,50 грн;

- № 10 від 15.12.2022 на загальну суму 45270,00 грн, в тому числі ПДВ -7545,00 грн;

- № 11 від 16.12.2022 на загальну суму 41625,00 грн, в тому числі ПДВ -6937,50 грн;

- № 12 від 17.12.2022 на загальну суму 45900,00 грн, в тому числі ПДВ -7650,00 грн;

- № 13 від 18.12.2022 на загальну суму 43380,00 грн, в тому числі ПДВ -7230,00 грн;

- № 14 від 22.12.2022 на загальну суму 44640,00 грн, в тому числі ПДВ -7440,00 грн.

Судом встановлено, що вказані податкові накладні позивачем 27.12.2022 та 06.01.2023 скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанцій від 27.12.2022 та 06.01.2023 реєстрація податкових накладних № 8 від 11.12.2022; № 9 від 13.12.2022; № 10 від 15.12.2022; № 11 від 16.12.2022; № 12 від 17.12.2022; № 13 від 18.12.2022; № 14 від 22.12.2022 була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та 29.07.2024 на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено №22 разом із документами у кількості 61 додаток.

Судом встановлено, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого повідомлення та документів 01.08.2024 прийнято:

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №11544151/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 13.12.2022;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №11544152/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 11.12.2022;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №11544153/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.12.2022;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №11544156/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 16.12.2022;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №11544154/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 18.12.2022 року;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №11544155/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 17.12.2022;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №11544157/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 22.12.2022.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаних рішеннях зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У розділі (додаткова інформація) вказаного рішення зазначено таке: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій».

Не погодившись із рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 01.08.2024 №11544151/31601073, №11544152/31601073, №11544153/31601073, №11544156/31601073, №11544154/31601073, №11544155/31601073, №11544157/31601073, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні № 8 від 11.12.2022; № 9 від 13.12.2022; № 10 від 15.12.2022; № 11 від 16.12.2022; № 12 від 17.12.2022; № 13 від 18.12.2022; № 14 від 22.12.2022 та надіслано їх до Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена контролюючим органом, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 15 Порядку №1246 визначено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).

Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Водночас, в порушення норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Розглядаючи дану адміністративну справу суд враховує, що протягом усього строку розгляду даної справи доказів наявності чинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості станом на дату зупинення реєстрації податкових накладних до суду не надано.

Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, в оскаржуваних рішеннях відповідач покликається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Розглядаючи дану справу суд не приймає до уваги покликання відповідача на прийняте рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, оскільки контролюючим органом не вказано, а судом не встановлено, яким чином вказані доводи корелюються з твердженнями про відповідність позивача п.8 критеріїв ризиковості платника податків.

Окрім цього у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачу до контролюючого органу для реєстрації спірних податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Відповідачем до суду не надано доказів, що у позивача був відсутній товар та була відсутня можливість поставити товар на який і складено податкові накладні № 8 від 11.12.2022; № 9 від 13.12.2022; № 10 від 15.12.2022; № 11 від 16.12.2022; № 12 від 17.12.2022; № 13 від 18.12.2022; № 14 від 22.12.2022.

Щодо тверджень Головного управління ДПС в Одеській області недоліки наданих платіжних інструкцій № 2347 від 01.12.2022, № 731 від 26.04.2023, то суд зазначає таке.

Відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» (далі - Закон про платіжні послуги), Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, іншого законодавства України розроблена інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, яка затверджена постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163.

Дана інструкція, зокрема, визначає обов`язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення.

Так, відповідно до п.п. 18-20 Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі», Платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) [власноручним(ими)/електронним(ими)]/кодом автентифікації відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) має(ють) право розпоряджатися рахунком.

Електронний підпис створюється відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису.

Під час здійснення операцій за рахунками фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, використовується зразок власноручного підпису власника рахунку/довіреної особи/іншої уповноваженої особи, зазначений в договорі банківського рахунку/договорі платіжного рахунку/довіреності або в іншому документі, визначеному внутрішніми документами надавача платіжних послуг

Платіжна інструкція засвідчується підписами [власноручним (ими) /електронним (ими)] уповноваженого працівника надавача платіжних послуг, який оформив платіжну інструкцію, та працівника, на якого покладено функції контролера. У разі перерахування коштів на рахунки отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в іншого надавача платіжних послуг, платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) [власноручним(ими)/електронним(ими)] уповноваженого(их) працівника(ів) надавача платіжних послуг, визначеного(их) внутрішніми документами надавача платіжних послуг

Використання печатки отримувачем не є обов`язковим

Згідно п. 22 Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг у платіжній інструкції в паперовій формі зазначаються прийняття до виконання надавачем платіжних послуг платника платіжної інструкції: число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються власноручним підписом уповноваженого працівника

Відповідно до п.23 Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг у платіжній інструкції в паперовій формі зазначаються число, місяць та рік виконання платіжної інструкції платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються власноручним підписом уповноваженого працівника.

Відповідачем не зазначено про невідповідність наданого позивачем платіжного документу вказаним вимогами.

В той же час, суд вважає необґрунтованим покликання відповідача на постанову Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», оскільки відповідно до п. 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку саме в банках України

Розглядаючи дану справу суд не приймає покликання відповідача, які викладені у відзиві на недоліки товарно-транспортних накладних, оскільки вказані обставини не зазначені як підстави для прийняття оскаржуваних рішень,

Суд зазначає, що подією, з якою пов`язує позивач обов`язок по складенню податкових накладних є надання послуг на підтвердження чого до суду надано відповідні докази.

Суд враховує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 по справі №324/580/17.

Крім того, суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу (пункт 3).

Пунктами 4,5 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з пунктами 9,10,11 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

В той же час, у рішеннях не зазначено, які саме документи, що подані позивачем складено з порушенням законодавства, в чому таке порушення полягає.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних № 8 від 11.12.2022; № 9 від 13.12.2022; № 10 від 15.12.2022; № 11 від 16.12.2022; № 12 від 17.12.2022; № 13 від 18.12.2022; № 14 від 22.12.2022.

Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорювані рішення не містять мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, тому суд вважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження щодо правомірності оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних № 8 від 11.12.2022; № 9 від 13.12.2022; № 10 від 15.12.2022; № 11 від 16.12.2022; № 12 від 17.12.2022; № 13 від 18.12.2022; № 14 від 22.12.2022.

Суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі яких позивачем складено податкові накладні № 8 від 11.12.2022; № 9 від 13.12.2022; № 10 від 15.12.2022; № 11 від 16.12.2022; № 12 від 17.12.2022; № 13 від 18.12.2022; № 14 від 22.12.2022, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення від 01.08.2024 №11544151/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 13.12.2022, №11544152/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 11.12.2022, №11544153/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.12.2022, №11544156/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 16.12.2022, №11544154/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 18.12.2022, №11544155/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 17.12.2022, №11544157/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 22.12.2022 не відповідають критерію обґрунтованості.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544151/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 13.12.2022, №11544152/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 11.12.2022, №11544153/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.12.2022, №11544156/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 16.12.2022, №11544154/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 18.12.2022, №11544155/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 17.12.2022, №11544157/31601073 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 22.12.2022 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 КАС України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із пунктом 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п.20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані позивачем, датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 21196,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5288 від 24.09.2024 року (а.с.14).

При цьому сума судового збору, який подано до суду в електронній формі та містить 7 вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги складає 16956,80 грн (3028*7*0,8).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 16956,80 грн.

Як вже встановлено судом, 22.10.2024 від представника позивача (вхід.№ ЕС/55940/24) до суду надійшло клопотання про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ`витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Вирішуючи клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист,

представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно із положеннями ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 134 КАС України врегулювано питання витрат на професійну правничу допомогу, тобто тих, які позивач просить суд стягнути з відповідачів.

Так, відповідно до ч.1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2 та 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги від 20.09.2024 №АДВ/30, укладений між адвокатом Мартинюком О.С. та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ»;

- додаткову угоду №1 від 07.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 20.09.2024 №АДВ/30;

- акт прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором №АДВ/30.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Підсумовуючи викладене, суд звертає увагу заявника на те, що понесені позивачем судові витрати повинні бути не лише фактично сплаченими та неминучими, а і обґрунтованими, тобто не завищеними та співмірними з критерієм складності справи.

Таким чином враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте на користь позивача, нескладність справи, наявність сталої судової практики, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та кількість підготовлених і поданих представником позивача заяв до суду, їх складність та об`ємність, суд вважає, що сума витрат вказана заявником є завищеною, відтак, на засадах співмірності та справедливості на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 грн понесених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвокатом Мартинюком О.С.

Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наступні Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №11544151/31601073, №11544152/31601073, №11544153/31601073, №11544156/31601073, №11544154/31601073, №11544155/31601073, №11544157/31601073.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» № 8 від 11.12.2022; № 9 від 13.12.2022; № 10 від 15.12.2022; № 11 від 16.12.2022; № 12 від 17.12.2022; № 13 від 18.12.2022; № 14 від 22.12.2022 датами їх фактичного надходження.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» суму сплаченого судового збору у розмірі 16956,80 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, кв. 2, код ЄДРПОУ 31601073);

Відповідачі:

- Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166);

- Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА