Рішення

від 13.11.2024 по справі 420/18108/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18108/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Геліос-Ван» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Геліос-Ван" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2024/000315/2 від 30.05.2024 року.

На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 30.05.2024 року імпортером ПП «Геліос - Ван» (далі Позивач) було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (далі Відповідач) митну декларацію №24UA500500019256U1 для оформлення вантажу: з фарфору, декорований та не декорований, в пакуванні по 12 шт (дюжин) кожного найменування: Тарілки, салатники 6552 доз. Торгівельна марка «HELIOS». Виробник «SHENZHEN LEXIN TRADING CO.,LTD» Країна виробник Китай.

30.05.2024 року Відповідачем було направлено повідомлення декларанту в якому викладено нібито про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

30.05.2024 декларант листом № 148 надав додаткові документи, а саме прайс - лист, виписку по рахункам, оборотно-сальдову відомість, розрахунок ціни (калькуляція) виробника, а також повідомив Відповідача про надання вичерпного переліку документів та наполягав на закінченні митного оформлення.

30.05.2024 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000315/2, та 30.05.2024 року інспектором було складено Картку відмови № UA500500/2024/000597 в прийнятті митної декларації № 24UA500500019256U1 від 30.05.2024 в зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару.

30.05.2024 Позивачем було подано ВМД №24UA500500019316U0 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.

На думку представника позивача, прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора.

Так, стосовно кожної з розбіжностей окремо представник позивача зазначає таке.

Щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів представник зазначає, що відповідно до умов укладеного контракту № LX4005-8 від 07.08.2014, а саме п. 2.2. Вартість Товару включає в себе вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт… Тобто, в даному випадку, вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням включена до ціни товару і не підлягає окремому обчисленню.

Щодо розбіжності «в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця» представник зазначає, що Декларація країни відправлення є документом, який складається та подається до митних органів Китаю саме продавцем товару, вимоги до її форми та заповнення встановлені законодавством Китаю. Позивач не має жодної можливості будь-яким чином впливати на відомості, які зазначаються у цьому документі. При цьому також слід наголосити, що експортна декларація є допоміжним (не обов`язковим) документом для митного оформлення. Що стосується умов поставки та географічного пункту переходу відповідальності за товар, то ці відомості вказані у поданому до митного оформлення Інвойсі № LX23065-1 від 07.03.2024 року, в якому вказано умови поставки FOB SHENZHEN (YANTIAN) (Шенжен географічна точка у Китаї, порт).

Щодо доводів, що «в копії митної декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації» представник звертає увагу, що Експортна декларація країни відправлення містить в собі коди товарів які на перші шість цифр повністю збігаються з кодами визначеними декларантом при цьому після перших шести цифр зазначені нулі, що однозначно надає можливість ідентифікувати імпортовані товари. Вимоги країни відправлення до визначення та зазначення у МД кодів товарів можуть відрізнятись від вимог встановлених в Україні при цьому всі інші значні відомості повністю збігаються, такі як вага, сторони угоди, номер контейнеру, вартість, дата поставки та інші.

Представник Одеської митниці надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, Одеською митницею встановлені розбіжності в поданих документах та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. За таких обставин, Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних Рішення та Картки відмови діяла відповідно до вимог законодавства, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 02.07.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» зареєстровано 25.01.2011 року. Основний вид діяльності: 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення.

Судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (Україна, покупець) та SHENZHEN LEXIN TRADING CO.,LTD (Китай, продавець) укладено контракт № LX4005-8, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари (столовий посуд та кухонне приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких вказуються в Інвойсах і специфікаціях до цього контракту. (п. 1.1 контракту)

Ціна за даним контрактом встановлюється в доларах США та вказується у специфікаціях та інвойсах на відповідну поставку. (п.2.1 контракту)

Ціна товару включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрат з оплати митного оформлення та інші витрати в країні вивезення. (п.2.2 контракту)

Поставка товару здійснюється на умовах FOB Шеньжень, Китай (Інкотермс-2010) (п. 3.1 контракту).

Оплата за товар може бути виконана як до отримання товару (передплата) всієї суми або частини суми, так і після поставки товару. (п. 6.1 контракту)

Так, судом встановлено, що відповідно до специфікації №39 від 15.01.2024 року на поставку товару в кількості 6552 шт на суму 18731,82 дол. США, визначено додаткові умови за контрактом, а саме: п. 2 умови оплати: 100% передплата; п.3 строк поставки: протягом 60 днів після підписання специфікації сторонами; п.4 умови ціни: FOB Shenzhen (YANTAI), Китай (правила Інкотермс 2010); п.5 умови маркування: зовнішні упаковки (техтара-ящики) мають бути зроблені, як зразки, надані покупцем з логотипом (HELIOS); п.6 країна призначення доставки: Україна.

Також, інвойсом № LX23065-1 від 07.03.2024 року передбачено поставку товару в кількості 6552 шт на суму 18731,82 дол. США.

Судом встановлено, що факт оплати за поставлений товар підтверджується випискою з банку АТ «ПУМБ» від 20.05.2024 року про купівлю валюти та платіжною інструкцією №35 від 20.05.2024 року на суму 18731,82 дол. США.

Також, судом встановлено, що з метою здійснення транспортування придбаного товару між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (клієнт) та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) 11.12.2020 року було укладено договір № 0905-Т/20, предметом якого є зобов`язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах, морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу. (п. 1.1 договору)

Обов`язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору… (пункт 3.1.1. договору).

Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами… на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги… (пункт 3.1.2.договору).

Відповідно до довідки про транспортні витрати (для надання в митні органи) експедитор зазначає, що вартість транспортування за умовами FOB без ПДВ становить: 252 322,88 грн.

Так, судом встановлено, що у зв`язку з імпортуванням товару поставленого на виконання умов договору, відповідно до специфікації та інвойсу 30.05.2024 року імпортером ПП «Геліос - Ван» було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (надалі Відповідач) митну декларацію №24UA500500019256U1 для оформлення вантажу: Посуд столовий з фарфору, декорований та недекорований, в пакуванні по 12 шт (дюжин) кожного найменування: Тарілки, салатники - 6552 доз. Торгівельна марка "HELIOS". Виробник "SHENZHEN LEXIN TRADING CO.,LTD ." Країна виробництва Китай. 30.05.2024 року Відповідачем було направлено повідомлення декларанту в якому зазначено про наявність розбіжності у поданих до митного оформлення документах. 30.05.2024 декларант листом № 148 надав додаткові документи, а саме прайс - лист, виписку по рахункам, оборотно-сальдову відомість, розрахунок ціни (калькуляція) виробника, а також повідомив Відповідача про надання вичерпного переліку документів та наполягав на закінченні митного оформлення.

30.05.2024 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000315/2. Яким митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 3,15 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,0256.

30.05.2024 року інспектором було складено Картку відмови № UA500500/2024/000597 в прийнятті митної декларації № 24UA500500019256U1 від 30.05.2024 в зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару.

30.05.2024 Позивачем було подано ВМД №24UA500500019316U0 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови ПП «ГЕЛІОС-ВАН» звернулося до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про корегування митної вартості товарів № UA500500/2024/000315/2 від 30.05.2024, а саме:

- відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

- в копії митної декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації;

- в СМR №Б/н від 28.05.2024 зазначено, що перевізником є КП «ТРАНС СЕРВІС», але рахунок-фактура №038013 від 14.05.2024 та №038158 від 17.05.2024 та №038884 від 30.05.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг чомусь видана ТОВ «Глобал Оушен Лінк».

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості.

Суд встановив, що на пропозицію митного органу, 30.05.2024 декларантом надіслано наступні документи: надано прайс-лист виробника товару, виписку по рахунку, оборотно-сальдову відомість по рахунку 632, калькуляцію виробника товару та лист ПП «Геліос-Ван» про наданій документи та про те, що інших документів надано не буде.

Стосовно вказаних документів митним органом в рішенні про коригування митної вартості було зазначено, що:

- у наданому прай-листі не зазначено термін його дії, тому неможливо визначити чи були актуальними ціни на товар на момент виставлення рахунку-фактури (інвойса) від 07.03.2024 року №LX23065-1;

- виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 30.05.2024 не містить аналітику (найменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей, зокрема, а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної «бухгалтерської довідки», наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Стосовно вартості упаковки та пакування, суд зазначає, що відповідно до специфікації №39 від 15.01.2024 року на поставку товару в кількості 6552 шт на суму 18731,82 дол США, визначено додаткові умови за контрактом, зокрема, п.5 умови маркування: зовнішні упаковки (техтара-ящики) мають бути зроблені, як зразки, надані покупцем з логотипом (HELIOS).

Відповідно до п.2.2 контракту від 07.08.2014 року, ціна товару включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрат з оплати митного оформлення та інші витрати в країні вивезення.

Таким чином, суд доходить висновку, що витрати щодо упаковки та маркування включені до ціни товару, а тому такі доводи митного органу відхиляються судом.

Стосовно доводів відповідача, що в копії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд зазначає, що декларація країни відправлення є документом, який складається та подається до митних органів Китаю саме продавцем товару, вимоги до її форми та заповнення встановлені законодавством Китаю, а тому позивач не може нести відповідальність за внесені до неї дані.

Крім того, суд зазначає, що в Інвойсі №LX23065-1 від 07.03.2024 року вказано умови поставки FOB SHENZHEN (YANTIAN).

Відповідно до Правил Інкотермс 2010, умови поставки FOB(«Free on Board») - витрати, ризики і відповідальність розподіляються між покупцем і продавцем товарів порівну. На умовах поставки FOB постачальник несе відповідальність за оплату всіх витрат, пов`язаних з вантажем, до тих пір, поки товар не виявиться на судні в порту відправлення.

Таким чином, контрактом та інвойсом передбачено умови поставки, та переходу відповідальності за товар, а тому такі доводи митного органу є безпідставними.

Стосовно відмінностей по кодам товарів, представник позивача зазначив, що Експортна декларація країни відправлення містить в собі коди товарів, які на перші шість цифр повністю збігаються з кодами визначеними декларантом, при цьому після перших шести цифр зазначені нулі, що однозначно надає можливість ідентифікувати імпортовані товари. Вимоги країни відправлення до визначення та зазначення у МД кодів товарів можуть відрізнятись від вимог встановлених в Україні при цьому всі інші значні відомості повністю збігаються, такі як вага, сторони угоди, номер контейнеру, вартість, дата поставки та інші.

Аналізуючи наведені доводи сторін суд зазначає, що дійсно у митній декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які на перші шість цифр повністю збігаються з кодами визначеними декларантом. Та окрім того, аналізуючи експортну декларацію в цілому, можна її ідентифікувати у співвідношенні з іншими документами, адже наявне посилання на контракт, зазначено відправника та отримувача відповідно до контракту, загальна кількість місць, визначена інвойсом вартість, вага та опис товарів, які співпадають з заявленими у оспорюваній МД.

Таким чином, суд доходить висновку, що такі доводи митного органу є необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Стосовно доводів митного органу, що «в СМR №Б/н від 28.05.2024 зазначено, що перевізником є КП «ТРАНС СЕРВІС», але рахунок-фактура №038013 від 14.05.2024 та №038158 від 17.05.2024 та №038884 від 30.05.2024 року на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ТОВ «Глобал Оушен Лінк», суд зазначає таке.

Як вже було встановлено судом, з метою здійснення транспортування придбаного товару між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (клієнт) та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) 11.12.2020 року було укладено договір № 0905-Т/20, предметом якого є зобов`язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах, морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу. (п. 1.1 договору)

Обов`язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору… (пункт 3.1.1.).

Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами… на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги… (пункт 3.1.2.).

Тобто, відповідно до умов укладеного договору, експедитор організував перевезення товару та залучив, в даному випадку перевізника КП «ТРАНС СЕРВІС», який здійснив перевезення вантажу.

Таким чином, на думку суду наведені доводи митного органу є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно додатково наданих документів, а саме: в наданому прайс-листі не зазначено термін його дії, тому не можливо визначити чи були актуальними ціни на товар на момент виставлення рахунку-фактури (інвойса) від 07.03.2024 № LX23065-1, то суд зазначає так.

Жодним нормативно правовим актом не встановлено форму та вимоги до такого документу як прайслист, цей документ є допоміжним (не обов`язковим для подачі) при митному оформленні. Наданий прайслист містить відомості про вартість товару, його продавця та інші необхідні відомості. Актуальність ціни встановлена в Інвойсі та інших поданих до митного оформлення документах.

Щодо тверджень відповідача про те, що виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 30.05.2024 не містить аналітику (наіменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей, зокрема а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної «бухгалтерської довідки», наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів, суд вказує на таке.

Виписка з бухгалтерської документації (бухгалтерського рахунку 632) відображає в собі відомості щодо обліку витрат які понесені на придбання товару у конкретного продавця, а також розрахунок за отриманий товар. Складові митної вартості в вичерпній мірі містяться у інших поданих до митного оформлення документах які корелюючи між собою, в тому числі і з наданою випискою, надають повну інформацію щодо митної вартості. Після надання декларантом додаткових документів, митницею їх до уваги взято не було. В рішенні зазначено про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься. Подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов`язком при цьому Відповідачем не наведено належних аргументів, щодо не можливості визначення ним всіх складових митної вартості.

Також суд вказує на те, що Відповідач не зазначає які саме відомості повинні підтвердити чи спростувати документи які на його думку не були надані. Яких відомостей, щодо імпортованого товару митниці не вистачає для застосування першого методу визначення митної вартості.

Таким чином, доводи митного органу є хибними та не підлягають врахуванню.

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Сторони є вільними у укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому наявність певних недоліків у документах на підставі умов контракту не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжну інструкцію №173 від 10.06.2024 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 8037,64 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП «Геліос-Ван», суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 8037,64 грн. з Одеської митниці.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Геліос-Ван» до Одеської митниці задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2024/000315/2 від 30.05.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Геліос-Ван» витрати по сплаті судового збору у сумі 8037,64 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Приватне підприємство «Геліос-Ван» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7А, офіс 44, код ЄДРПОУ 37439444).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Іванов Е.А.