Ухвала

від 14.11.2024 по справі 420/35266/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35266/24

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

14 листопада 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» про забезпечення позову до подачі позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» засобами системи «Електронний суд» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви в якій просить суд зупинити дію індивідуального акту Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області прийнятого у формі припису № 05-3-4/55 від 06.11.2024 р. щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», код ЄДРПОУ: 42117825 привести у відповідність до абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що 06.11.2024 р. уповноваженими посадовими особами Відповідача за результатам проведення позапланової перевірки господарської діяльності Товариства на предмет дотримання останнім вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів складено акт перевірки № 05-3-3/144 (далі Акт) зі змісту якого вбачається, що Товариством порушено положення абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі Постанова № 206) в частині проведення нарахувань плати побутовому споживачу ОСОБА_1 (далі Споживач) за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. (за період тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади) за наступною адресою: Херсонська обл., Херсонський р-н., м. Херсон, вул. Фрітаун, буд. 84, кв. 5. Того ж дня, на підставі вказаного Акту, керуючись ст. ст. 7, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) Відповідачем винесений припис № 05-3-4/55 щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів (далі Припис), відповідно до якого, зобов`язано Товариство привести у відповідність до абз. 4 п. 1 Постанови № 206 нарахування за відповідну комунальну послугу за адресою: Херсонська обл., Херсонський р-н., м. Херсон, вул. Фрітаун, буд. 84, кв. 5. Зазначає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову суттєво збільшується імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення, оскільки Відповідач станом на теперішній час, по-перше, вже склав у зв`язку з невиконанням вимог аналогічних приписів відносно ТОВ «Херсонська обласна ЕК» відповідні постанови про накладення штрафу. Відповідач вже звернувся до примусового виконання вищевказаних постанов про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби. Вважає, що наявні всі правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення ді індивідуального акту Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області прийнятого у формі припису № 05-3-4/55 від 06.11.2024 р. до набрання законної сили рішенням суду у даній справі саме у зв`язку з наявною загрозою передчасного застосування до ТОВ «Херсонська обласна ЕК» адміністративного стягнення, очевидними ознаками протиправності прийнятого рішення Відповідача відносно Позивача. При цьому, невжиття таких заходів, на його думку, може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав заявника.

Дослідивши доводи вказаної заяви та матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 154 КАС України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Приймаючи рішення з питання вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доводів та обґрунтувань відповідної заяви, а також враховуючи зміст позовних вимог.

З аналізу матеріалів адміністративного позову та заяви про його забезпечення, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд зазначає, що особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу I КАС України.

Так, ч. 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

В свою чергу, ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Судом встановлено, що предметом спору у можливій позовній заяв є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області прийнятого у формі припису № 05-3-4/55 від 06.11.2024 р.

До поданої заяви про забезпечення позову заявником не надано копію відповідного рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області прийнятого у формі припису № 05-3-4/55 від 06.11.2024 р.

У той же час, заявником надані постанови про накладення штрафів за виконання інших приписів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, які не є предметом можливого оскарження заявником, тобто останній не стосуються предмету можливого спору між заявником та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області.

Так само, заявником надані докази щодо звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області до примусового виконання вищевказаних постанов про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби, які не стосуються предмету можливого спору між заявником та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області.

Заявником не надано до суду доказів на підтвердження того, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області було призначено та проведено перевірку заявника щодо виконання останнім оскаржуваного припису № 05-3-4/55 від 06.11.2024 р., не надано доказів винесення постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів за невиконання оскаржуваного припису та доказів можливого звернення такої постанови до примусового виконання.

Таким чином, можливі побоювання заявника щодо передчасного застосування до нього адміністративного стягнення з боку Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області є необґрунтованими та передчасними, оскільки не доведені належними та допустимими доказами.

Суд, окрім іншого, акцентує увагу й на тому, що очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.

Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 640/24600/20 зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача. Самі ж заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Разом з тим, суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Як зазначено вище, предметом можливого позову заявника є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області прийнятого у формі припису № 05-3-4/55 від 06.11.2024 р., яке не було долучено до заяви про забезпечення позову, що свідчить про відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження існування дійсної і реальної загрози невиконання рішення суду чи суттєвої перешкоди у такому виконанні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заяву представника позивача про забезпечення позову належить залишити без задоволення.

Частиною 8 статті 154 КАС України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» про забезпечення позову до подачі позовної заяви від 13.11.2024 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Роман КАРАВАН