Рішення

від 14.11.2024 по справі 420/18948/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18948/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- вжити невідкладних заходів щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 2014 року по 01.10.2023 року, передбачену Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-XII та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що їй протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 2014 року по 2024 рік.

Відповідач надав до суду відзив, у якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. У період з 01.01.2014 року до 31.12.2015 року позивачці нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення у належному розмірі. Індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась позивачці у період з 01.01.2016 року до 28.11.2018 року, оскільки були відсутні відповідні бюджетні асигнування. Щодо періоду з 01.12.2018 року до 31.12.2022 року, то індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась відповідно до вимог закону із застосуванням бузового місяця січень 2008 року. У 2023 році індексація не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку із зупиненням дії закону. Окрім того, відповідач звернувся до суду із клопотанням про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

24.06.2024 року ухвалою суду позов залишено без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

08.07.2024 року ухвалою суду позовні вимоги в частині з 02.10.2023 року повернуті позивачці у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви. Провадження у справі в частині вимог за період з 2014 року до 01.10.2023 року відкрито.

Судом встановлені такі обставини справи.

Відповідно до записів у військовому квитку позивачка проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 24.04.2008 року до 23.02.2022 року та з 05.07.2022 року по сьогоднішній день.

Відповідно до карток особового рахунку у період з травня 2014 року до листопада 2015 року включно позивачці нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.

З 01.12.2015 року до листопада 2018 року включно, індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась позивачці.

З грудня 2018 року до грудня 2022 року включно позивачці нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення із урахуванням базового місяця березень 2018 року.

У 2023 році індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку із зупиненням Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік дії Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами).

Індексація-різниця у період з 01.03.2018 року до 01.10.2023 року не нараховувалась та не виплачувалась, протилежного відповідачем не доведено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та приписи діючого законодавства суд приходить до наступних висновків.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000р. №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку №1078).

Відповідно до п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів від 09.12.2015р. №1013 (далі - Постанова №1013) п. 5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:

5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, починаючи з 09.12.2015р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Пунктом 1 Постанови №1013 внесено зміни до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що призвело до збільшення посадових окладів працівників, заробітна плата яких обчислюється за вказаною тарифною сіткою.

Відповідно до п. 3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (Офіційний вісник України, 2003р., №29, ст.1471).

Виходячи з системного аналізу п.1-3 Постанови №1013, базовий місяць січень 2016 року застосовується для подальшої індексації заробітної плати за посадами, оклади (тарифні ставки) за якими підвищилися в грудні 2015 року у зв`язку з прийняттям Постанови №1013, що відповідає положенням п. 5 Порядку №1078 в редакції з 09.12.2015р.

В свою чергу, Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Станом на час виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007р. №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 р.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 р. у зв`язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином індексація грошового забезпечення позивачки за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачці протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за вказаний вище період.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.

Щодо індексації за період з 01.01.2014 року до 31.12.2015 року, то суд встановив, що у цей період позивачці нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Обґрунтувань щодо неправильного обчислення сум індексації за цей період позовна заява не містить.

Суд також встановив, що у період з грудня 2018 року позивачці нараховувалась та виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця березень 2018 року, що відповідає чинному законодавству.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017р., в редакції від 24.02.2018р., яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Відповідно до ч.2 п.1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008р. №260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

З огляду на зазначене, суд вважає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року становив 100,8 %, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0 %, в липні 99,3 %, в серпні 100,0 %, в вересні 101,9 %, в жовтні 101,7%.

Таким чином лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8 % * 100,0 % * 100,0 % * 99,3% * 100,0 % * 101,9 % * 101,7 % * 100) було перевищено, отже у позивачки виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2018 року.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 23.02.2022 року і з 05.07.2022 року до 01.10.2023 року задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу, що такі часові межі встановлені судом на підставі інформації щодо періоду проходження позивачкою служби, зазначеної у військовому квитку, адже у період з 24.02.2022 року до 04.07.2022 року позивачка за сімейними обставинами не проходила військову службу (а.с. 24).

Щодо індексації-різниці з 01.03.2018 року до 31.12.2022 року суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018р. № 141, яка набула чинності 15.03.2018р.) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналізуючи зміст приписів вищенаведеного пункту у редакціях КМУ від 09.12.2015 № 1013 та від 28.02.2018 № 141 суд робить висновок, що у разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) необхідно розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З метою встановлення наявності у позивачки права на отримання суми індексації-різниці, суд має встановити розмір підвищення її доходу в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.

Таким чином, до нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року на виконання цього рішення суду, неможливо встановити належний розмір доходу позивачки у лютому 2018 року, що унеможливлює встановлення розміру підвищення доходу в березні 2018 року та відповідно індексації-різниці.

На необхідність здійснення судом таких розрахунків наголосив Верховний Суд у Постанові від 23.03.2023 року по справі № 400/3826/21.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо індексації грошового забезпечення у 2023 році, то суд зазначає, що в силу приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а саме пункту 3 Прикінцевих положень, на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами).

Таким чином, поточна індексація грошового забезпечення правомірно не нараховувалась та не виплачувалась позивачці у 2023 році, тому у задоволенні позову в цій частині суд, також, відмовляє.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Окремо варто зупинитись на дотриманні позивачкою строку звернення до суду.

Так, відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, у якому зазначив, що позивачка пропустила строк звернення до суду.

Суд не погоджується із таким твердженням з огляду на такі обставини.

Строки звернення до суду в адміністративному процесі регулюються ст. 122 КАС України.

Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин з 01.01.2014 року і до внесення змін у 2022 році) установлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Виходячи із того, що період вимог, які суд задовольнив, стосується виплати сум грошового забезпечення, і цей період підпадає під редакцію статті 233 КЗпП України, якою передбачено відсутність обмеження строків звернення до суду, суд відхиляє позицію відповідача щодо порушення строку звернення у цьому спорі.

Варто зауважити, що питання строків звернення до суду досліджені судом на стадії відкриття провадження, і провадження відкрито у межах вимог, які не виходять за встановлені законодавством строки.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивачка звільнена від його сплати.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.