Рішення від 14.11.2024 по справі 420/23814/24

Справа № 420/23814/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністерство оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністерство оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 виплат за період з 07 травня 2022 року по 07 серпня 2022 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

2.Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 виплати за період з 07 травня 2022 року по 07 серпня 2022 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що проходив військову службу на посаді техніка військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 , указана військова частина знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом т.в.о командира військової частини НОМЕР_3 №15-РС від 07.05.2022 позивача було увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 з 07.05.2022 у зв`язку із його відсутністю понад 10 діб та невиходом у визначені райони дислокації військової частини та потраплянням в оточення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2022 №94 позивача було увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 з 07.05.2022 та з цієї ж дати його знято з усіх видів забезпечення. Наказом командира в/ч НОМЕР_4 від 10.08.2022 №170 позивача було зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення з 10.08.2022. Отже, з 07.05.2022 по 10.08.2022 позивач не отримував грошове забезпечення через те, що був увільнений від займаної посади і зарахований у розпорядження. Надалі указані вище накази позивачем були оскаржені до суду, та правомірність їх прийняття розглядалась у справі №420/9473/23.

На виконання рішень судів у справі №420/9473/23 позивачу Одеським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист про зобов`язання командування Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та всі інші виплати за період з 07 травня 2022 року по 07 серпня 2022 року згідно «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року.

16.05.2024 на картковий рахунок позивача відповідачем було перераховано грошові кошти у розмірі 35372,14 грн з призначенням платежу: грошове забезпечення перерахунок нарахованої заробітної плати за рішенням суду по справі №420/9473/23. Виходячи з розміру грошового забезпечення, яке позивач отримував до припинення його виплати, було з`ясовано, що відповідачем нараховано та сплачено не всю суму, яка йому належить. На усне звернення позивача, відповідач повідомив, що грошове забезпечення було нараховано без урахування виплат, передбачених постановою КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що на думку позивача є протиправним та порушує його право на отримання належного розміру грошового забезпечення.

За твердженнями позивача, йому мала бути виплачена у складі грошового забезпечення за спірний період з 07.05.2022 по 07.08.2022 також і додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022.

Ухвалою суду від 02.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову, з огляду на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог. Відповідач зокрема зазначає, що додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень не передбачена Порядком №260 в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану передбачена в Порядку №260 в редакціях після 31.01.2023 року, тобто після закінчення спірних правовідносин. На період спірних правовідносин, виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 грн передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у п.1 якої в редакції від 02.04.2022 року встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідач звертає увагу, що наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 07.05.2022 року №15-РС, штаб-сержанта ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . На виконання зазначеного наказу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2022 року №94 Позивача увільнено від займаної посади. У зв`язку з увільненням від займаної посади та зарахуванням в розпорядження, Позивач не включався до наказів командира військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. З огляду на викладене, відповідач також зауважує, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2023 року у справі №420/9473/23 Позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.05.2022 року №15-РС та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2022 року №94 в частині увільнення від займаної посади та зарахування в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 . Таким чином, протиправність, наявність якої є підставою для задоволення адміністративного позову, в діях (бездіяльності) Відповідача відсутня, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій на спростування доводів відповідача вказує, що посилання Відповідача на наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2022 №199 не має жодного значення для вирішення даного спору, оскільки дата зняття Позивача з усіх видів забезпечення у зв`язку з переведенням до іншої військової частини (08.08.2022 року) відбулась поза межами спірного періоду часу, зазначеного у позовній заяві (з 07.05.2022 по 07.08.2022), і будь-які дії Відповідача, які вчинялись у відношенні ОСОБА_1 після 07 серпня 2022 року Позивач у даній справі не оспорює. Посилаючись на приписи розділу І Порядку 260 військовослужбовцям виплачується грошове забезпечення, яке включає в себе зазначені у Поряду №260 складові та інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України, якою і є постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова 168) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин). А отже, Відповідач повинен був здійснити Позивачу, в тому числі «інші виплати», передбачені на момент спірних правовідносин Постановою 168, як зазначено у Порядку 260. Позивач також звертає увагу, що остаточно рішеннями судів у справі № 420/9473/23 визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 в частині зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління військової частини НОМЕР_2 . Тобто, на виконання рішення суду у зазначеній частині, Відповідач повинен був в добровільному, законному порядку нарахувати та виплатити Позивачу усі, передбачені законом, види грошового забезпечення з 07.05.2022 р. до моменту переведення Позивача до іншої військової частини відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2022 року № 199, тобто до 08.08.2022 р., оскільки судом було встановлено, що законних підстав не виплачувати Позивачу будь-яке грошове забезпечення у зазначений період часу, Відповідач не мав. В тому числі Відповідач повинен був нарахувати та виплатити Позивачу виплати, передбачені Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд зазначає перш за все, що в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, з урахуванням приписів указаної норми, суд зазначає, що рішеннями судів у справі №20/9473/23 було встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді техніка Військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 .

Військова частина НОМЕР_2 перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 27.10.2014 року №Д-322/1/38-дск військова частина НОМЕР_2 знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , яка підпорядковується військовій частині НОМЕР_3 .

04.05.2022 року командир військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 звернувся до командира військової частини НОМЕР_3 з рапортом про виведення в розпорядження техніка управління військової частини НОМЕР_2 штаб-сержанта ОСОБА_1 , який залишився на окупованій території та не виконує свої службові обов`язки. У цьому рапорті також зазначено, що позивач під різним приводом не бажає виїжджати з окупованої території.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 07.05.2022 року №15-РС штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління військової частини НОМЕР_2 з 07.05.2022 року увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 відповідно до підпункту 14 пункту 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, через відсутність понад десять діб у зв`язку з невиходом у визначені райони дислокації військової частини та потрапляння в оточення.

28.05.2022 року командир військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про зняття ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 07.05.2022 року №15-РС.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління військової частини НОМЕР_2 увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року, а також знято з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного №194-РС від 23.06.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка військової частини НОМЕР_2 , увільнено від займаної посади та призначено старшим оператором відділення спеціальних операцій групи спеціальних операцій роти спеціальних операцій загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 08.08.2022 року №197 штаб-сержанта ОСОБА_1 , колишнього техніка військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №194-РС від 23.06.2022 року старшим оператором відділення спеціальних операцій групи спеціальних операцій роти спеціальних операцій загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_4 , визначено вважати таким, що вибув до нового місця служби, з 08.08.2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 10.08.2022 року №170 штаб-сержанта ОСОБА_1 з 10.08.2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, який вважається таким, що 10.08.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Указані вище накази від 07.05.2022 року №15-РС військової частини НОМЕР_3 в частині увільнення від займаної посади і зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , та від 28.05.2022 року №94 (по стройовій частині) Військової частини НОМЕР_1 в частині увільнені від займаної посади, зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року та зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , позивач оскаржив до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі №420/9473/23, позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_3 від 07.05.2022 року №15-РС в частині увільнення від займаної посади і зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_2 . Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 в частині увільнені від займаної посади, зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року та зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_2 . Зобов`язано командування Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та всі інші виплати за період з 07 травня 2022 року по 07 серпня 2022 року згідно «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року, апеляційні скарги військової частини НОМЕР_3 та Військової частини НОМЕР_1 було задоволено частково, та:

- Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №420/9473/23 в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 07.05.2022 року №15-РС стосовно увільнення від займаної посади і зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_2 , - скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 ;

- Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року у справі №420/9473/23 в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 в частині увільнення від займаної посади, зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року та зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_2 скасовано - в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 стосовно увільнення від займаної посади, зарахування в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_2 , крім «зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_2 ». Ухвалено у цій скасованій частині нове рішення, - про відмову ОСОБА_1 у задоволенні зазначених позовних вимог, крім "зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка управління Військової частини НОМЕР_2 ".

- У іншій частині, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року у справі №420/9473/23 залишено без змін.

На виконання рішень судів у справі №420/9473/23, відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.05.2022 по 07.08.2022 у розмірі 35910,80 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком №243/ф від 07.03.2024 та здійснив виплату нарахованого грошового забезпечення (35372,14 грн.) про що свідчать надані позивачем письмові докази (виписка з карткового рахунку позивача).

Не погодившись із сумою нарахованого за спірний період грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом, вважаючи наявним у себе право на отримання за спірний період також передбаченої Постановою №168 від 28.02.2022 додаткової винагороди.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з абз.1 ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2, 3 ст.9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі, також - Порядок №260, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції станом на 02.04.2022, далі - Постанова КМУ №168), зазначено установити, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 2 Постанови виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793, яка набрала чинності 19.07.2022, внесені зміни зокрема до пункту 1 Постанови №168: в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» змінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Таким чином, на період дії воєнного стану військовослужбовці Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військові прокурори Офісу Генерального прокурора, особи рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», отримують додаткову винагороду до грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ №168 у сумі 30000,00 грн., а з 19.07.2022 - у сумі до 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

Оцінюючи доводи сторін, суд також зауважує, що згідно з п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Відповідно до п.15 Розділу 1 Порядку №260, грошове забезпечення не виплачується, крім іншого, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, Департаментом фінансів Міністерства оборони України видано телеграму №248/1298 від 25.03.2022, в подальшому Міністром оборони України видано окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (надалі, також - Доручення від 23.06.2022 №912/з/29), та інш.

Суд зазначає, що указаними документами визначено низку підстав, за наявності яких військовослужбовці не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі також 30 000 грн.

Однією з таких підстав є також самовільне залишення військовослужбовцем військової частини, місця служби або дезертирство за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника), як це передбачено нормою окремого доручення.

Отже, відповідно до нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин, усі без виключення військовослужбовці, які перебувають на військовій службі, мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. за виключенням передбачених законом підстав, зокрема самовільне залишення військовослужбовцем військової частини, місця служби або дезертирство за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Як було встановлено судом під час розгляду даної справи, з урахуванням приписів ст.78 КАС України та встановлених судовими рішеннями (постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2023) у справі №420/9473/23 обставин, у період з 07.05.2022 року по 07.08.2022 року (включно) не доведено належними та допустимими доказами відсутності позивача на військовій службі та невиконання ним службових обов`язків без поважних причин, тобто відсутні обставини, які б свідчили про наявність законодавчо передбачених підстав для не включення позивача до наказів на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за спірний період з 07.05.2022 по 07.08.2022.

Отже, суд проаналізувавши викладене вище у сукупності вважає, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн передбаченої Постановою КМ України №168 від 28.02.2022.

Відтак, бездіяльність відповідача, яка виразились у не нарахуванні та невиплаті позивачеві додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн по Постанові №168 за період з 07.05.2022 по 07.08.2022 включно не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини судом оцінюються критично, позаяк такі не доводять правомірності поведінки відповідача у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача на Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2022 року №199, згідно з яким військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 штаб сержант ОСОБА_1 знятий зі всіх видів забезпечення у зв`язку з переведенням до іншої військової частини з 08.08.2022 року, суд вважає безпідставними, оскільки не охоплює періоду спірних правовідносин (з 07.05.2022 по 07.08.2022), дата зняття Позивача з усіх видів забезпечення у зв`язку з переведенням до іншої військової частини (08.08.2022 року) відбулась поза межами спірного періоду часу, зазначеного у позовній заяві, і будь-які дії Відповідача, які вчинялись у відношенні ОСОБА_1 після 07 серпня 2022 року Позивач у даній справі не оспорює.

Також, не є ґрунтовними посилання відповідача й на те, що додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн. не передбачена Порядком №260 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, а виплата такої на період воєнного стану передбачена Постановою КМ України №168 від 28.02.2022, за приписами якої виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів. В свою чергу, наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 07.05.2022 року №15-РС, штаб-сержанта ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . На виконання зазначеного наказу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2022 року №94 Позивача увільнено від займаної посади. У зв`язку з увільненням від займаної посади та зарахуванням в розпорядження, Позивач не включався до наказів командира військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2023 року у справі №420/9473/23 Позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.05.2022 року №15-РС та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2022 року №94 в частині увільнення від займаної посади та зарахування в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 .

З даного приводу суд зауважує, що такі доводи спростовуються викладеним вище, а також суд повторно зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі №420/9473/23, визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2022 року №94 в частині зняття з усіх видів забезпечення з 07.05.2022 року штаб-сержанта ОСОБА_1 . Окрім того, у спірний період позивач не був звільнений з військової служби, був діючим військовослужбовцем. Відтак, позивач має право на усі виплати, передбачені законодавством у період з 07.05.2022 по 07.08.2022, в тому числі і на додаткову винагороду, передбачену Постановою №168.

Також, слід зазначити, що ані Порядком №260, ані телеграмою Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/1298 від 25.03.2022, ані окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 увільнення від займаної посади та зарахування в розпорядження не є підставою для не включення військовослужбовця до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн.

Сторонами суду не наведено інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи вищенаведене, оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 за період з 07 травня 2022 року по 07 серпня 2022 року додаткової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 07 травня 2022 року по 07 серпня 2022 року додаткову винагороду згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса: просп.Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА