Рішення

від 13.11.2024 по справі 420/13982/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13982/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Державного підприємства Одеська залізниця до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державного підприємства Одеська залізниця звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати прийняті Головним управління ДПС в Кіровоградській області податкові повідомлення-рішення: від 18.01.2024 № 657/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік; від 18.01.2024 № 658/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік; від 18.01.2024 № 659/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в порушення п. 52-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення ПК України відповідач неправомірно прийняв ППР про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання декларацій з плати за землю за 2022 рік, оскільки порушення допущенне 21.02.2022 під час дії карантину. Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваних ППР відповідач порушив ст. 58 Конституції України, тому що допущене 22.02.2022 порушення має разовий характер, відбулося у період дії мораторію на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на час карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та до моменту введення воєнного стану на території України, у зв`язку з чим до спірних правовідносин не може бути застосовані зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, які внесені Законом №2260-ІХ та набрали чинності 27.05.2022, оскільки цей Закон не має зворотної дії в часі та регулює відносини з моменту введення воєнного стану в Україні (24.02.2022) до його припинення або скасування.

Відповідач Головне управління ДПС в Кіровоградській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. №ЕП/32528/24 від 08.08.2024), наголошуючи, зокрема, на тому, що платником порушено вимоги п. 286.2 ст. 286 ПК України, а саме до контролюючого органу, при граничному терміні подання 21.02.2022, податкові декларації з плати за землю від 21.06.2022 № № 2016, 2018, 2266 були фактично подані 27.06.2022, у зв`язку з чим складено акт камеральної перевірки від 2.12.2023 № 10517/11-28-04-06/01071930 та прийняті оскаржувані ППР. На думку відповідача, при поданні платниками звітних податкових декларацій з плати за землю на 2022 рік з 22.02.2022 по 26.05.2022 включно штрафні санкції до них не застосовувались. В зв`язку з цим, ГУ ДПС у Кіровоградській області вважає, що ДП Одеська залізниця не надано законодавчо обґрунтованих доказів для спростування порушень викладених в акті перевірки та неправомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 6 ст 162 КАСС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 13.05.2024 адміністративний позов Державного підприємства Одеська залізниця до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишений без руху.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/13982/24 за позовом Державного підприємства Одеська залізниця до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Головне управління ДПС у Кіровоградській області 22.122023 року провело камеральну перевірку щодо несвоєчасного подання податкової звітності з земельного податку Відокремленого структурного підрозділу Знам`янська дистанція захисних лісонасаджень № 3 Одеської залізниці за 2022 рік, за результатами якої складений Акт від 22.12.2023 року №10517/11-28-04-06-01/01071930.

Зазначеною перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок) за 2022 рік Відокремленим структурним підрозділом Знам`янська дистанція захисних лісонасаджень № 3 Одеської залізниці, чим порушено вимоги п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме податкові декларації з плати за землю №2266, №2018, №2016, податковий період 2022 рік, граничний строк подання 21.02.2022 року, дата фактичного подання 27.06.2022 року земельний податок Знам`янська територіальна громада; 27.06.2022 року Дмитрівська територіальна громада; 27.06.2022 Суботцівська територіальна громада (а.с. 23-25).

Позивач, не погоджуючись з висновками Акта перевірки від 22.12.2023 року №10517/11-28-04-06-01/01071930, подав на них заперечення (а.с. 26-29, які Головним управління ДПС у Кіровоградській області залишені без задоволення (а.с. 30), та за результатами перевірки позивачеві направлені податкові повідомлення-рішення:

- від 18.01.2024 року №659/0406, яким за порушення п. 286.2 ст. 286 та пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік (а.с. 31-32, 33);

- від 18.01.2024 року №658/0406, яким за порушення п. 286.2 ст. 286 та пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік (а.с. 34-35, 36);

- від 18.01.2024 року №657/0406, яким за порушення п. 286.2 ст. 286 та пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік (а.с. 37-38, 39);

Позивач, не погодившись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 31.01.2024 (а.с. 47-53), яка рішенням ДПС України від 27.03.2024 №8591/6/99-00-06-03-02-06 була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін (а.с. 40-43), у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Так, на думку суду, позовні вимоги Державного підприємства Одеська залізниця про визнання протиправним та скасування прийнятих Головним управління ДПС в Кіровоградській області податкових повідомлень-рішень: від 18.01.2024 № 657/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік; від 18.01.2024 № 658/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік; від 18.01.2024 № 659/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік, є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до положень п. 285.1 ст. 285, п. 286.2 ст. 286 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з положеннями п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Зокрема, з Акта перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновків щодо допущення Відокремленим структурним підрозділом Знам`янська дистанція захисних лісонасаджень № 3 Одеської залізниці порушень норм податкового законодавства, оскільки ним 27.06.2022 року подані податкові декларації з плати за землю за податковий період 2022 рік №2266, №2018, №2016, тобто з порушенням граничних термінів подання податкової звітності після набрання чинності 27.05.2022 року Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів Україні щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 року №2260-ІХ.

Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Згідно з постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин.

Відповідно до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України зі змінами внесеними Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 року №2260-IX установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно з абз. 18 п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В той же час, відповідно до абз. 1, 3 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2. статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 року №2260-IX за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Суд звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавства, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

У спірних правовідносинах має місце темпоральна (часова) колізія норм, яка підлягає вирішенню шляхом застосування правила Lex posterior derogat priori - наступний закон скасовує попередній.

Конституційний Суд України у рішенні від 3 жовтня 1997 року №4-зп та у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-7/99 дійшов висновку, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою чинності. За загальновизнаним правилом нормативно-правовий акт (в цілому або в окремій частині) втрачає чинність у зв`язку з прийняттям нового акта вищої або однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання, без формального скасування старого акта. При виникненні темпоральної колізії наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх.

Аналогічний висновок наведений в рішенням Конституційного Суду України від 05.04.2001 року у справі №3-рп/2001 та від 13.03.2012 року у справі №6-рп/2012.

Конституційним Судом України у рішенні від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001 зазначено, що Конституція України в частині першій статті 58 закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України здійснює офіційне тлумачення Конституції України.

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень і висновків.

Таким чином, Конституційний Суд України, надаючи тлумачення статті 58 Конституції України, передбачив порядок подолання темпоральної колізії.

Отже, до спірних правовідносин необхідно застосувати принцип подолання темпоральної колізії норм права, відповідно до якого має застосовуватися норма, яка прийнята пізніше - пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В даному випадку норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначають спеціальне (пріоритетне) застосування податкового законодавства на період дії воєнного часу по відношенню до інших положень Податкового кодексу України, в тому числі й щодо пункту 52-1 цього підрозділу.

Як встановлено судом, та зазначено вище, податкові декларації подані позивачем 27.06.2022 року, тобто вже у період дії Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 року №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022 року, та яким поновлена відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних термінів подання податкової звітності, за виключенням тих випадків, коли граничний термін подання податкової звітності припадає на період з 24.02.2022 року по 27.05.2022 року.

Тобто, Відокремленим структурним підрозділом Знам`янська дистанція захисних лісонасаджень № 3 Одеської залізниці порушений строк подання податкової звітності, за що починаючи з 27.05.2022 року передбачена відповідальність відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Водночас, до 27.05.2022 року до платників податків, які своєчасно не подали податкові декларації з плати за землю, не застосовувались штрафні санкції в силу положень п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а після 27.05.2022 року відсутній механізм, який визначає строки подання податкових декларацій за поточний (2022) рік, які не були своєчасно подані до запровадження воєнного стану (24.02.2022 року).

Виходячи з наведеного, нормами Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 року №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022 року, платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкової звітності з плати за землю за поточний (2022) рік, граничний термін подання якої припадав на період до 24 лютого 2022 року (21.02.2022 року), яка не була подана своєчасно, відповідальність за що до 27.05.2022 року, не застосовувалася, у зв`язку з дією мораторію, встановленого на період дії карантину.

Суд враховує, що відповідно до абз. 1-4 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час подання декларацій 27.06.2022 року) застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов`язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо подання податкових декларацій.

Згідно абз. 8 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд зазначає, що законодавством станом на час подання декларацій, які були предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, оскільки Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та Переліків документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента були затверджені наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225 та набрали чинності 06 вересня 2022 року, тобто вже після подання декларацій, що були предметом перевірки.

При цьому, як вже зазначено, податкові декларації з плати за землю №2266, №2018, №2016 за податковий період 2022 рік подані позивачем 27.06.07.2022 року, тобто в передбачений пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, строк.

Таким чином, вказане правове регулювання станом на дату подання податкових декларацій позбавило позивача права довести неможливість своєчасного виконання свого податкового обов`язку, та відповідно в умовах дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, з огляду на чинне станом на час подання декларацій, законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.

Відповідно п. 109.1 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Так, судом з"ясовано, що незважаючи на умови дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, позивач виконав податковий обов`язок щодо подання зазначених податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік, а отже, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасного подання податкових декларацій позивачем відбулося не з вини останнього, а ним вживались відповідні заходи щодо їх подання, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд також враховує принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 56.12 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, юридична конструкція норми п. 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків з боку контролюючого органу.

При цьому, тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

З огляду на встановлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, суд дійшов висновку про те, що застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за несвоєчасність подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який в умовах діючого на території України воєнного стану, на думку суду, є недопустимим.

Відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вказані обставини не врахував, що протиправно стало підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з порушенням принципу стабільності, що передбачений пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування прийнятих Головним управління ДПС в Кіровоградській області податкових повідомлень-рішень: від 18.01.2024 № 657/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік; від 18.01.2024 № 658/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік; від 18.01.2024 № 659/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Одеська залізниця до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1 Адміністративний позов Державного підприємства Одеська залізниця до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДПС в Кіровоградській області податкові повідомлення-рішення:

- від 18.01.2024 № 657/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;

- від 18.01.2024 № 658/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;

- від 18.01.2024 № 659/0406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік.

Стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства Одеська залізниця (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 01071315) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 13.11.2024 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 03.10.2024 року по 01.11.2024 року, включно.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов Державного підприємства Одеська залізниця до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити

13.11.24.