Ухвала

від 14.11.2024 по справі 420/12695/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12695/22

УХВАЛА

14 листопада 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 12 вересня 2022 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 212 % посадового окладу та додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень за період: «липень» 2022 року протиправною;

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 212 % посадового окладу та додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень за період: «липень» 2022 року.

15.09.2022 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 15.09.2022 року зупинено провадження по справі №420/12695/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Станом на дату постановлення даної ухвали воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано.

Разом з цим, що 21.09.2017 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення щодо дружнього врегулювання у справі «ОСОБА_2 та Степанія Іванівна Вархоляк проти України», в якій заявники скаржились до Європейського суду за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Загальна сума грошових коштів, яку Уряд України повинен сплатити на виконання зазначеного рішення Європейського суду, пов`язаного з надмірною тривалістю цивільних проваджень, становить 2100 євро.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.09.2019 року у справі № 916/1423/17 констатувала, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, й обґрунтує її розмір. Надмірна тривалість кримінального провадження (майже 5 років) здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.ч.5-6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд України в постанові від 04.07.2017 року у справі № 21-2743а16 за позовом приватної особи до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу прийшов до висновку, що в ухвалі про зупинення провадження у справі до прийняття Конституційним Судом України рішення за результатами розгляду справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» не мотивований зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданих вище конституційних подань та предметом спору, не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства, що стало підставою для скасування вказаної ухвали.

Європейський суд з прав людини неодноразово констатував, що судовий розгляд справи повинен відповідати вимозі розумного строку в розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, викладених у прецедентній практиці Суду, зокрема, складності справи та поведінку заявника та відповідних органів (п.41 рішення у справі «Зяя проти Польщі» (заява № 45751/10)).

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що з метою дотримання розумного строку розгляду адміністративної справи, з огляду на характер заявлених вимог, провадження у справі необхідно поновити.

Керуючись ст.ст.12, 237, 241, 248, 291 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у справі № 420/12695/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання.

СуддяО.А. Вовченко