Рішення

від 15.11.2024 по справі 420/26859/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26859/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ГАМАЛІЯ» до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті про протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ГАМАЛІЯ» до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ №029580 від 18.06.2024 року, про застосування до ТОВ «Агро-Гамалія» (код ЄДРПОУ 35733378) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 гривень.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що постанова ПШ №029580 від 18.06.2024 року прийнята відповідачем на підставі акту № АР 054990 від 23.05.2024 року, згідно з яким суб`єктом відповідальності є ТОВ «АГРО-ГАМАЛІЯ». ТОВ «АГРО-ГАМАЛІЯ» не є суб`єктом відповідальності за порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.09.2024 року від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким, під час перевірки транспортного засобу DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 водієм було надано уповноваженим особам контролюючого органу товарно-транспортна накладна серії 12ААИ № 302617 від 23.05.2024, де автомобільним перевізником було зазначено ТОВ «АГРО-ГАМАЛІЯ». Відповідач зазначає, що за відсутності інших документів, які спростовують інформацію зазначену в товарно-транспортній накладній про автомобільного перевізника, встановлення особи перевізника здійснюється відповідно до вказаних в ТТН відомостей щодо такої особи, які є обов`язковими при її оформленні.

25.09.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позов.

03.10.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позов.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

23.05.2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д М-05 Київ-Одеса 210 км + 450 м на підставі направлення на рейдову перевірку від 17.05.2024 № НР001064, здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF (д/н НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 ) з напівпричепом (д/н НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 ), водій даного транспортного засобу - ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_5 видане орган, що видав 6541 від 10.03.2016 року), власником є ОСОБА_2 , транспортний засіб використовується ТОВ «АГРО-ГАМАЛІЯ».

За результатами перевірки складено Акт №АР054990 від 23.05.2024 року.

З акту перевірки вбачається, що під час перевірки виявлено порушення вимог Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року: відсутні тахокарти за попередні 28 днів або бланк підтвердження діяльності водія.

В графі пояснення водія міститься запис: «война».

06.06.2024 року, Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті сформовано Повідомлення-запрошення ТОВ «АГРО-ГАМАІЯ» на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким позивача запрошено прибути 18.06.2024 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР054990 від 23.05.2024 року.

18.06.2024 року, начальником Відділу №АР054990 від 23.05.2024 року, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 029580 якою на ТОВ «АГРО-ГАМАЛІЯ» накладено штраф у розмірі 17000 грн., що передбачений ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 15 п. 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно з п. п. 14,15 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Приписами п. п. 20, 21 Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Аналіз положень статті 48 Закону №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішнього перевезення вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, зокрема, зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для перевізників, які здійснюють відповідні перевезення, пунктом 2.4 Інструкції з використання пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженому Наказом Міністерства транспорту і зв`язку України №385 від 24.06.2010 р із змінами та доповненнями від 16.11.2012 p. передбачено, що транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі Положення №340).

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2).

Згідно з пунктом 1.3 Положення №340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно з пунктом 1.4 Положення №340, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Відповідно до п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

В силу статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт", з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: - організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; - здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; - забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; - здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 (далі Конвенція №153) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні органи влади чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст та заповнення водіями.

У відповідності до вимог частини 3 статі 10 Конвенції №153, традиційні засоби контролю зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, змінюються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

За правовими висновками постанови Верховного суду від 19.03.2020 року по справі №823/1199/17, приписи пункту «а» частини першої статті 10 Конвенції №153 є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

Таким чином, до кола іншого, згаданого у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавства, належать і Конвенція, і Положення №340, приписи яких фактично є ідентичними і передбачають серед переліку необхідних документів перевізника-документи про облік робочого часу водія або у вигляді відомостей діючого, справного та повіреною тахографа, або у вигляді відомостей індивідуальної контрольної книжки водія.

Разом з тим, суд вказує на те, обов`язок забезпечення належної експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначених пунктом 3.3 цього розділу, а бо наявності та чинності картки для цифрового тахографа покладений на перевізника.

Суд встановив, що водієм ОСОБА_1 надав під час рейдової перевірки товарно-транспортну накладу серії 12ААИ № 302617 від 23.05.2024 року, в якій вказано, що автомобільним перевізником є ТОВ «АГРО-ГАМАЛІЯ».

Вказана ТТН скріплена печаткою ТОВ «АГРО-ГАМАІЯ» та засвідчена підписом посадової особи ТОВ «АГРО-ГАМАЛІЯ», що на думку суду, свідчить про підтвердження стороною позивача зазначених у ТТН відомостей.

Таким чином, актом від 23.05.2024 року №АР054990 встановлений факт порушення позивачем вимог законодавства, а саме надання послуг з перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не дотримався вимог законодавства щодо належної організації міжнародних пасажирських перевезень, не здійснює контроль робочого часу та відпочинку водіїв, нехтуючи оформленням документів на підтвердження контролю. Тому, за відсутність таких документів, позивача обтяжено санкцією абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова, прийнята відповідачем обґрунтовано, відтак підстави для її скасування у судовому порядку відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257- 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ГАМАЛІЯ» до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті про протиправною та скасування постанови.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Гамалія» (вул. Івана Франка, буд. 12, смт. Білозерка, Херсонська обл.., 75000, код ЄДРПОУ: 35733378).

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, Київська обл., 03150, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Залізнична, буд. 8, м. Херсон, Херсонська обл., 73022, код ЄДРПОУ: 42317719).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 15.11.2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.