Ухвала

від 18.11.2024 по справі 420/24194/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24194/24

У Х В А Л А

18 листопада 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд адміністративної справи як зразкової за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 31 липня 2024 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області прийнятого у формі припису № 05-3- 4/38 від 11.07.2024 р. про усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», код ЄДРПОУ: 42117825 привести у відповідність до абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, код ЄДРПОУ: 40408678, адреса місцезнаходження: 73002, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 17 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

31.10.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд Верховним Судом справи №420/24194/24 як зразкової, яке мотивовано тим, що на розгляді Одеського окружного адміністративного суду перебуває ряд справ з тим самим відповідачем, аналогічними предметом і підставою позову, а відносини регулюються одними і тими ж нормами права. Всі перелічені в клопотанні адміністративні справи є типовими справами, а їх кількість визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики у вирішенні справ цієї категорії.

При розгляді даного клопотання суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 4 КАС України зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у статті 290 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 290 КАС України у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, уважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, у тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.

В аспекті наведеного необхідно зазначити, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової справи як зразкової має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.

Відповідно до позиції Верховного Суду зокрема у справах №360/1809/20, №620/4149/20, №300/3440/20, №600/3364/22-а, №240/19602/22 інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні правовідносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень.

Верховний Суд констатував, що лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ може бути підставою для висновку про доцільність ухвалення рішення у зразковій справі задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовної практики у певній категорії спірних правовідносин та швидкого розгляду значної кількості однотипних справ.

Крім того, кількісний показних типових справ безумовно має значення при вирішенні питання про доцільність ухвалення зразкового рішення. Це вбачається безпосередньо зі змісту частини першої статті 290 КАС України.

Проте, необхідно також зауважити, що доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів повинна виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII).

Тобто "доцільність" є дещо ширшою категорією, аніж "кількість" однотипних спорів, які потребують однакового підходу до їх вирішення, тож не може визначатися виключно кількісним показником справ, які у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України мають ознаки типових, відтак механізм ухвалення зразкового рішення не потрібно використовувати лише як спосіб зменшити навантаження на суди першої інстанції.

Якщо виходити з того, що інститут зразкової справи є одним із способів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики, то в такому випадку основним орієнтиром для застосування цього механізму,має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин.

Тобто має існувати чітко окреслена проблема чи складність у правозастосуванні (зумовлена, зокрема, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних суспільних відносин) на прикладі типових справ, кількість яких у поєднанні з необхідністю узгодження підходів до їх вирішення і визначатиме доцільність ухвалення зразкового рішення в певній категорії спорів.

Також варто додати, що неоднаковість підходів до вирішення однотипних спорів може проявитися, коли складеться певна (суперечлива чи неоднакова) судова практика їх розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, яка власне і засвідчить цю відмінність у правозастосуванні.

Аналогічну позицію з приводу мети застосування процесуального механізму ухвалення зразкового рішення було висловлено в ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2021 року у справі №420/13452/20 та від 07 листопада 2022 року у справі №600/3364/22-а.

Однак, у клопотання представником позивача достатньою мірою не розкрито, у чому полягає проблема щодо застосування до спірних правовідносин положень пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 р. «Деякі питання оплати житлово- комунальних послуг в період воєнного стану» (зумовленої, зокрема, нечіткістю чи суперечливістю законодавства, наявністю неоднакових підходів до його тлумачення і застосування, неузгодженістю судової практики вирішення цих спорів; неможливості надання самостійної відповіді на поставлені ним питання, з приводу яких пропонує висловитися Верховному Суду).

На думку суду, недостатньо передати для вирішення Верховному Суду справу як зразкової тільки тому, що такі справи непоодинокі; передусім має існувати складна (нестандартна) правова проблема, яка потребує однакового вирішення для значної кількості (типових) справ.

На підставі наведеного, суд не вбачає доцільності звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд цієї справи як зразкової.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про направлення цієї справи до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд як зразкової.

Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 256, 290 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд адміністративної справи як зразкової.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С.О. Стефанов