Рішення

від 18.11.2024 по справі 420/24466/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24466/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Трейд Груп» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 02 серпня 2024 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Трейд Груп» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 000011 від 10.07.2024 року, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» (ідентифікаційний код: 43459678) застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень;

- стягнути з відповідача судові витрати, які понесені позивачем.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 28 червня 2024 р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі відповідач) проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання ТОВ «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 52 А. Підставою для проведення заходу зазначено скаргу від 19.06.2024, лист-погодження від 25.06.2024 року №15.1.3-6/13242, а також розпорядчий документ від 28.06.2024 року № 448-ПО та посвідчення (направлення) від 28.06.2024 № 460. За результатом проведеного позапланового заходу контролю було складено Акт № № 000032 від 28.06.2024 (далі Акт перевірки), в якому зазначено про встановлення порушення абз. 1,7,9 ч. 1 ст. 16 та ч.7 ст.12 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» (далі - Закон України №2899-IV).

Постановою № 000011 від 10.07.2024 року (далі постанова) за, начебто, порушення абз. 1,7,9 ч.1 ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», застосовано до ТОВ «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Як підставу для застосування санкції зазначено: «за розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, на елементах обладнання та оформлення місця торгівлі магазину-розкладки Vape2go Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 52 А».

Не погоджуючись із зазначеною постановою, вважаючи її протиправною та такою, яка підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Відповідач відзив на позов до суду не подав.

Станом на 18 листопада 2024 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін та третіх осіб на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що 28 червня 2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» (далі ТОВ «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП») вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 52 А.

Підставою для проведення заходу зазначено скаргу від 19.06.2024 року, лист-погодження від 25.06.2024 року №15.1.3-6/13242, а також розпорядчий документ від 28.06.2024 року № 448-ПО та посвідчення (направлення) від 28.06.2024 року № 460.

За результатом проведеного позапланового заходу контролю було складено Акт № № 000032 від 28.06.2024 року (далі Акт перевірки), в якому зазначено про встановлення порушення позивачем абз. 1,7,9 ч. 1 ст. 16 та ч.7 ст.12 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» (далі - Закон України №2899-IV).

Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 000011 від 10.07.2024 року за порушення абз. 1,7,9 ч.1 ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», застосовано до ТОВ «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Як підставу для застосування санкції зазначено: «за розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, на елементах обладнання та оформлення місця торгівлі магазину-розкладки Vape2go товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 52 А».

Не погоджуючись із зазначеною постановою, вважаючи її протиправною та такою, яка підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у межах своєї компетенції здійснює державний контроль за додержанням законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання

тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин,

санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині

сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій

сфері за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації. Указом "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України № 7168 від 16.03.2022 року воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року. У подальшому воєнний стан в Україні продовжувався та триває на даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №303) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Як наслідок, зазначені вище виключення щодо позапланових заходів державного контролю не пов`язані з додержанням законодавства про захист прав споживачів та про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Виходячи з вищенаведеного, для надання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) повинна існувати конкретна загроза. І така конкретна загроза може бути підставою для проведення конкретного позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Водночас, докази на підтвердження наявності відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, про дозвіл на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), відповідачем не наведені в оскаржуваній Постанові та Акті перевірки.

Відтак, суд зазначає, що для надання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) повинна існувати конкретна загроза, яка має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, і лише така конкретна загроза може бути підставою для проведення конкретного позапланового заходу державного нагляду (контролю) протягом періоду дії воєнного стану.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Наказом №522 Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 року затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану.

Пунктом 3 зазначеного Наказу передбачено таку підставу як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Водночас, Наказ №522 встановлює лише види дозволених на період воєнного стану позапланових контрольних заходів та підстави їх проведення, однак не визначає конкретну загрозу, яка має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, та може слугувати підставою для проведення перевірки, а тому, така загроза має встановлюватись у кожному конкретному випадку звернення фізичної особи індивідуально.

Як наслідок, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 року №522 не надано будь-якого погодження (дозволу, повноважень) на проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області позапланового заходу державного контролю щодо дотримання ТОВ «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

При цьому, Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 року №522 був виданий до подання фізичною особою скарги від 19.06.2024 року, яка стала підставою проведення щодо позивача перевірки, а тому він не може стосуватись обставин, зазначених у такій скарзі, і відповідно, вважатись дозволом на проведення заходу державного нагляду (контролю) з підстав, зазначених у скарзі.

Крім того суд зазначає, що відповідно до Висновку науково-правової експертизи, проведеної у відповідності до Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», від 20.06.2024 року, затвердженого директором Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, академіком НАПрН України О.В. Скрипнюком встановлено, зокрема, що МОЗ при розробці та прийнятті регуляторного акту - Наказу № 522 - не дотримано порядку, встановленого Законом № 1160-IV. Наказ № 522 є регуляторним актом у розумінні Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІУ «Про засади державної регуляторної політики у

сфері господарської діяльності», однак при його розробці та прийнятті були порушені вимоги статей 8,9,21 Закону № 1160-ІУ.

Таким чином, Висновок науково-правової експертизи, проведеної у відповідності до Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», від 20.06.2024 року, містить обґрунтовану аргументацію недотримання порядку прийняття Наказу №522, а також його невідповідність правовим актам вищої юридичної сили, зокрема і Постанові № 303.

З урахування вимог Закону №877-V та обмежень, встановлених Постановою КМУ №303, для проведення в період дії воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) за зверненням фізичної особи (фізичних осіб), необхідно, щоб мали місце (були наявні):

- конкретна загроза, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України (п. 2 Постанови КМУ №303);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) (абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V);

- рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, яким надається дозвіл на здійснення конкретного позапланового заходу державного нагляду (контролю) у зв`язку з наявністю загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України (п. 2 Постанови КМУ №303);

- погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V).

Відсутність хоча б однієї з вищеперелічених умов, згідно чинного законодавства, свідчить про відсутність належних та достатніх правових підстав для здійснення заходу державного нагляду (контролю) під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, і відповідно, незаконність такого заходу та перешкоджання законній господарській діяльності суб`єкта господарювання.

Зазначені положення законодавства вказують на існування наступної процедури етапів проведення позапланового заходу, а саме в наступній послідовності: 1. Наявність загрози або ж порушення прав, законних інтересів, що може бути виявлено в тому числі на підставі скарги фізичної особи (фізичних осіб); 2. Звернення територіального органу державного нагляду (в нашому випадку Відповідача) до центрального органу виконавчої влади (в нашому випадку Міністерства охорони здоров`я) за погодження на проведення перевірки, або ж позапланового заходу державного контролю. 3. Проведення заходу.

Проте, як встановлено судом, всупереч вищевикладеному порядку, за відсутності зазначених підстав для проведення позапланового заходу, відповідач фактично здійснив необґрунтоване, безпідставне втручання в господарську діяльність позивача.

Щодо суті встановлених у акті порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на формулювання ст. 19 Конституції України, на відміну від органів законодавчої, виконавчої та судової влади, та органів місцевого самоврядування, до діяльності яких застосовується принцип «дозволено все у встановлених Конституцією межах, відповідно до законів України», всі інші суб`єкти діють на базі принципу «дозволено все, що не заборонено законом».

В свою чергу, недопустимим є притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за дії, які не заборонені чинним законодавством, тобто за правомірні дії.

Відповідно до абз.1,7,9 ч.1 ст.16 Закону України забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них; розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у місцях проведення розважальних заходів, у місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні.

Таким чином, абз. 1,7,9 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» чітко передбачають заборону будь-якої реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві; інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби.

Однак, в оскаржуваній Постанові зазначено виключно абстрактне формулювання, без зазначення будь-яких деталей, про розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, на елементах обладнання та оформлення місця торгівлі.

Водночас, в акті перевірки вказано, що на вітрині розміщено стенд із зображенням знаку для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби (IQOS, GLO) в місці роздрібної торгівлі.

Однак, слід підкреслити, що продукція, яка випускається під знаком для товарів і послуг IQOS, як і продукція, яка випускається під знаком для товарів і послуг GLO, не є тютюновими виробами.

Так, відповідно до абз. 48 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» тютюнові вироби - вироби, які можуть бути використані для вживання та до складу яких, навіть частково, входить тютюн, незалежно від того, чи є він генетично модифікований, чи ні.

Відповідно до абз. 24 ст. 1 цього Закону пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння - пристрої, які можуть бути використані для вдихання аерозолів (парів), що утворюються внаслідок нагрівання продуктів, які містять у своєму складі тютюн (продукти його переробки), без їх згоряння.

Суд зазначає, що продукція, яка випускається під знаком для товарів і послуг IQOS, як і продукція, яка випускається під знаком для товарів і послуг GLO, є пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Ці пристрої складаються з вузлів, деталей, компонентів, є технічно-складними виробами. Тютюн в жодному вигляду до складу цих пристроїв не входить і входити не може. Оскільки продукція, яка випускається під знаком для товарів і послуг IQOS, GLO є пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, на таку продукцію не поширюються обмеження, встановлені ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» регулює питання заборони реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів; а ст. 16-1 заборони реклами, стимулювання продажу та спонсорства пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Відповідно до приписів ст. 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», забороняються реклама та стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, у тому числі: розміщення інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місцях, у яких такі пристрої реалізуються чи надаються споживачеві, з використанням графічних зображень чи малюнків (крім знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються такі пристрої), кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, а також розміщення поза межами місць реалізації пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння будь-якої інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Таким чином, положеннями ст. 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» прямо дозволено розміщувати знаки для товарів і послуг, інші об`єкти права інтелектуальної власності, під якими випускаються такі пристрої.

Отже, розміщення у місці реалізації пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, які випускаються під знаком для товарів і послуг IQOS, GLO, знаків для товарів і послуг IQOS, GLO прямо дозволене, і не становить собою жодних порушень чинного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не розміщувалось знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби, інформації про знаки для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності та про тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, на елементах обладнання та оформлення місця торгівлі.

Законом України «Про рекламу» чи будь-якими іншими нормативно-правовими актами також не встановлено будь-яких заборон на розміщення пачок тютюнових виробів.

Розміщення інформації про тютюнові вироби, і розміщення самих тютюнових виробів, у місці їхнього продажу не є тотожними.

Зазначені обставини вказують на відсутність будь-яких правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за нібито порушення абз. 1,7,9 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

З огляду на відсутність законодавчої заборони, суб`єкти господарювання, в тому числі ТОВ «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП», мають право розміщувати тютюнові вироби, а також знаки для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місці їхнього продажу.

При цьому, таке розміщення тютюнових виробів/знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місці їхнього продажу не є рекламуванням та стимулюванням продажу відповідних продуктів.

Відповідно до абз. 26 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» реклама і стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу тютюнових виробів або вживання тютюну.

Як випливає із наведеного визначення, основною кваліфікуючою ознакою реклами і стимулювання продажу тютюнових виробів/знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби є передача комерційної інформації. Визначення комерційної інформації законодавчо не сформульовано, однак виходячи із загального розуміння, комерційна інформація розповсюджується з метою просування відповідного товару на ринок.

Комерційну інформацію не слід плутати з інформацією про продукцію, яка може розміщуватись у місцях продажу (реалізації) продукції (товарів) і яка надається споживачам (покупцям) такої продукції (товару) та уможливлює свідомий і компетентний вибір споживача при обранні та придбанні продукції.

Як підкреслює Верховний Суд в Постанові від 03.04.2018 р. по справі № 815/87/17, в статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» поняття "реклама й стимулювання продажу тютюну" визначається, як будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

У цій же постанові Верховний Суд вказує, що суб`єкт господарювання несе відповідальність за порушення вимог статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» виключно у тому випадку, коли відповідна рекламна діяльність або стимулювання продажу тютюну спрямовано здійснюється в комерційних цілях.

Оскільки позивачем жодної інформації і рекомендації будь-якого характеру, і зокрема комерційної інформації, про тютюнові вироби/знаки для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби/пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння не розміщувалось, жодних дій не вчинялось, то і жодної реклами і стимулювання продажу останніх не мало місця.

Зазначене виключає будь-які порушення ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Розміщення тютюнових виробів у місцях, де останні надаються чи реалізуються споживачам, а також знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, не є рекламою, адже реклама за своїм визначенням, наведеним у п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу» - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Оскільки розміщення товару у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, не вважається рекламою, не є стимулюванням продажу тютюнових виробів або вживання тютюну, не заборонено нормами чинного законодавства, а тому позивач, здійснюючи розміщення вказаного товару в приміщенні магазину, діє законно і правомірно, і не може бути притягнутий до відповідальності з огляду на відсутність у його діях будь-яких порушень.

Таким чином, на торговельному обладнанні позивачем не розміщено інформацію про тютюнові вироби/знаки для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, а самі тютюнові вироби, а також знаки для товарів і послуг, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (розміщення яких прямо дозволено положеннями ст. 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»), тобто вчинено дії, які не заборонені нормами чинного законодавства, в тому числі і положеннями абз. 1, 7, 9 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до п. 13 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 104, у торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб`єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті.

Таким чином, інформація про продукцію не вважається рекламою, може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також здійснюється з метою задоволення прав споживачів такої продукції на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, наявний асортимент і забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Як наслідок, розміщення позивачем у місці реалізації тютюнових виробів та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, відповідно, самих тютюнових виробів/знаків для товарів і послуг, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: IQOS, GLO, не є рекламуванням та стимулюванням продажу тютюнових виробів, як це помилково кваліфікує відповідач в оскаржуваній Постанові, і не становлять порушення ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 року у справі № 815/7483/16.

Так, в Постанові Верховного Суду від 13.08.2020 р. по справі № 815/7159/16 зазначено, що сам по собі факт укладення договору не може розцінюватися як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюнових виробів (збоку позивача), а розміщення самого виробу у місці його продажу відповідно до Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, за відсутністю іншої інформації, не є стимулюванням до його придбання.

Верховним Судом в Постанові від 06.02.2018 у справі № 323/1767/17 зазначено: «…не є рекламою інформація, яка не містить індивідуалізації, не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, не формує та непідтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством…».

Верховний Суд у Постанові від 19.01.2023 р. по справі № 420/2004/22 підкреслив, що: «...сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі».

Зазначена позиція Верховного Суду відповідає численній судовій практиці, яка виробила усталені підходи до кваліфікації розміщення товару (тютюнових виробів) у місці його продажу, а саме, що у такому розміщенні ознаки реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів відсутні.

Зокрема колегія суддів Вищого адміністративного суду України в Ухвалі від 01.04.2015 р. по справі № 801/4477/13-а вказала на обґрунтованість позиції суду в частині того, що обладнання місця продажу тютюнових виробів не є дією, основною метою якої є стимулювання осіб до споживання тютюнових виробів. Розміщення самого виробу у місці його продажу за відсутністю іншої інформації не є стимулюванням до його придбання.

В Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.08.2014 р. № 05/17-1965 зазначено, що зовнішній вигляд тютюнового виробу, такого як пачка сигарет, розміщений безпосередньо у місці його продажу, не містить жодної додаткової інформації, а лише вказує на місце реалізації такого тютюнового виробу, поряд з іншими тютюновими виробами, що реалізуються у встановленому законом порядку. Позивачем окремо не виділялись тютюнові вироби, як групу товарів серед інших товарів, інформація щодо тютюнових виробів споживачам не наводилась, а тому відсутні підстави вважати розміщення пачок на бокових та зворотному боці боксів з тютюновими виробами порушенням законодавства. З огляду на наведене, колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову і визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень.

Відповідно до абз. 8 ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті детальний опис виявленого порушення, допущеного суб`єктом господарювання, з посиланням навідповідну вимогу законодавства.

Однак, опис порушення зазначений в Акті перевірки є дуже узагальненим, не відповідає законодавчо закріпленій вимозі до контролюючого органу надати у акті детальний опис виявленого порушення, допущеного суб`єктом господарювання.

Зазначення відповідачем про розміщення зображення із знаком для товару і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, вказує на абсолютно формальний підхід відповідача як щодо самої перевірки так і щодо складення акту перевірки.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 20 Закону № 2899-IV фінансові санкції, передбачені частиною другою цієї статті, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт порушення.

Оскільки, сутність такого, начебто, вчиненого правопорушення не деталізована відповідачем, то неможливо спростувати інформацію, яка не встановлена та не підтверджується жодним доказом відповідно до ст. 73, 74 КАС України.

Таким чином, будь-яка інформація щодо деталізації правопорушення в Акті перевірки відсутня, а відсутність у акті детального опису виявленого правопорушення суперечить вимогам абз. 8 ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», щодо детального опису виявленого порушення, а отже Акт перевірки не відповідає вимогам законодавства.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст.12 Закону Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, затверджує:

тексти та ілюстрації комбінованого медичного попередження, а також технічні вимоги до його макету, дизайну та форми, а також порядок їх нанесення виробниками тютюнових виробів для куріння;

три групи наборів комбінованого медичного попередження, що складаються з 14 варіантів тексту та ілюстрацій і змінюються щорічно.

Враховуючи зазначений зміст ч.7 ст.12 Закону, суд зазначає, що є повністю незрозумілим

посилання на частину 7 ст. 12 Закону в акті перевірки, та, відповідно, відсутні будь-які підстави щодо висновку про порушення ТОВ «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» зазначеного положення законодавства.

Згідно із ч.ч. 10,11 Закону тексти загального та комбінованого медичного попереджень, інформаційного повідомлення мають бути чіткими, друкуються чорним жирним шрифтом на білому фоні рядковими літерами, крім першої літери, і розміщуються таким чином, щоб забезпечити цілісність тексту при відкриванні тютюнового виробу для куріння у спосіб, зазначений на його одиничній пачці, та не перекриватися іншою друкованою інформацією або маркою акцизного збору.

Загальне попередження, інформаційне повідомлення на одиничній пачці та на будь-якому зовнішньому упакуванні тютюнових виробів для куріння мають бути надруковані без можливості їх видалення, не стиратися і бути повністю видимими, у тому числі не перекриватися частково або повністю акцизними марками, цінниками, позначками, безпековими елементами, обгортками, чохлами, коробками або іншими предметами під час введення тютюнових виробів в обіг.

Разом з тим, як встановлено судом, ТОВ «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» не здійснювало будь-яке перекривання медичних попереджень цінниками, а тому твердження в акті перевірки про те, що текст основного та додаткового медичних попереджень частково перекриваються цінниками, є абсолютно безпідставним та не підтверджується жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, Акт перевірки та оскаржувана Постанова є безпідставними, оскільки: позивач не розміщував інформацію про виробника тютюнових виробів; позивач не розміщував інформацію про самі тютюнові вироби; позивач не розміщував інформацію щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби; на обладнанні відсутня реклама та стимулювання, тобто будь-які види передачі комерційної інформації, рекомендації або дії; позивач не здійснював перекривання медичних попереджень цінниками; акт перевірки складений з порушенням вимог закону щодо детального опису виявленого порушення; перевірка проведена незаконно, оскільки діє заборона на проведення позапланових заходів державного контролю на період воєнного стану.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору позивача у загальній сумі 3028,00 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 000011 від 10.07.2024 року, якою до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ТРЕЙД ГРУП» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок.).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком Трейд Груп» (вул. Бугаївська, буд. 21, корпус 34, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 43459678).

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філосовська, буд. 39-А, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40359593).

Суддя С.О. Cтефанов