Ухвала

від 19.11.2024 по справі 440/15141/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19 листопада 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/15141/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної гвардії України , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної гвардії України , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якому просить:

- визнати право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги сім`ї у зв`язку зі смертю військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_2 який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, як члену сім`ї (дружині), особі, що перебувала на утриманні у ОСОБА_2 передбаченої статтею 1 б-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

- зобов`язати Національну гвардію України, АДРЕСА_1 , Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України розглянути питання щодо призначення та виплати на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 24.06.2018 по квітень 2022 року проживала однією сім`єю (в цивільному шлюбі) з ОСОБА_2 та перебувала на його утриманні, оскільки його сукупний дохід, що складався з пенсії та заробітної плати були для мене основним джерелом існування. 24.02.2022 після повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації в Україну, мій цивільний чоловік ОСОБА_2 пішов добровольцем служити до Національної гвардії України до військової частини НОМЕР_1 , яка на той час знаходилася в м. Харкові. Майже чотири роки ми з ОСОБА_3 прожили однією сім`єю як чоловік та жінка. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув під час бойових дій. 03.03.23 року позивач подала командиру військової частини НОМЕР_1 заяву про виплату одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, листом від 07.04.23 року за вих № 40/05./11-2163/Л-166 отримала відмову у здійсненні виплати, оскільки відсутні документи, які б підтвердили сімейні відносини чи рішення суду про підтвердження факту перебування заявниці (позивачки) на утриманні померлого. Таким чином, встановлення факту мого проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу та моє перебування у нього на утриманні необхідне для підтвердження соціального статусу, який має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації моїх прав у забезпечення права

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов`язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/17953/21.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 поновлено провадження у справі та призначити розгляд справи на 09:30 19.11.2024 в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача. Крім того, просив, у разі закриття провадження у справі повернути судовий збір.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що 03.03.2023 ОСОБА_1 подала командиру військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_4 заяву про виплату одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця - цивільного чоловіка ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом від 07.04.23 року за вих № 40/05./11-2163/Л-166 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для здійснення такої виплати, оскільки відсутні документи, які б підтвердили сімейні відносини чи рішення суду про підтвердження факту перебування заявниці (позивачки) на утриманні померлого.

У зв`язку із отримання такого листа та необхідністю встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу та перебування у нього на утриманні необхідне для підтвердження соціального статусу, який має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав, позивач звернувся до адміністративного суду.

Надаючи оцінку матеріалам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2, "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно із пунктом 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 161 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до частини першої статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпункту 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону.

Згідно із частиною шостою, частиною восьмою статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

При цьому, члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини дев`ятої статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Згідно із абзацом 1 пункту 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган).

Судовим розглядом встановлено, що 03.03.2023 позивач звернулась до Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, у відповідь на яку позивачці повідомлено, що дане питання можливо вирішити після належного підтвердження її статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема судовим рішенням про встановлення факту, що має юридичне значення (факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків) або про встановлення факту перебування на утриманні.

За змістом положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975 одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця чи особам, що перебували на його утриманні, у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Таким чином, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім`ї військовослужбовця, утриманцям загиблого (померлого); 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Отже, спірним питанням у межах розгляду даної справи є те, чи є ОСОБА_1 членом сім`ї (дружиною) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , або ж перебувала на утриманні останнього, що відповідно до статті 161 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" надає право на отримання спірної одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, судом, який має розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України.

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Аналогічне правило закріплено в частині четвертій статті 172 КАС України про те, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Отже, не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.

Аналогічні правові висновки сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 по справі № 560/17953/21.

Таким чином, встановлення та визнання юридичного факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу або ж перебування на його утриманні для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім`ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 підлягає вирішенню судом цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Згідно із пунктом першим частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 4, 9, 47, 238, 142, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі № 440/15141/23 за позовом ОСОБА_1 до Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов`язання вчинити дії - закрити.

Повернути ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно квитанції №4179-5104-8994-5705 від 05.10.2023, АТ "Таскомбанк".

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко