Рішення

від 19.11.2024 по справі 520/22093/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 р. № 520/22093/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0230710411 від 29.04.2024 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в сумі 291650,86 грн (двісті дев`яносто одна тисяча шістсот п`ятдесят гривень 86 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від №0230710411 від 29.04.2024 є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам чинного законодавства України, а саме положенням підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Оскільки в даному випадку повинні бути застосовані вимоги законодавства щодо мораторію застосування штрафних санкцій на період дії воєнного стану, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України. Крім того, зазначив, що податкові накладні за період лютий 2020 року були вчасно надіслані товариством для реєстрації, однак через технічний збій сервісу M.E.DOC вказані накладні надійшли на реєстрацію із затримкою.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи Електронний суд та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому суб`єкт владних повноважень проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах платник податків допустив порушення строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що стало підставою для застосування штрафу за п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

У період з 11.11.2024 по 15.11.2024 суддя Ольга Горшкова перебувала у відпустці, відтак розгляд справи відбувається в перші робочі дні судді.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО" з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт від 26.03.2024 №11691/20-40-04-11-04/34173340.

Відповідно до акту перевірки, період виписки податкових накладних: лютий, липень, серпень 2022 року.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0230710411 від 29.04.2024, яким за порушення сроків реєстрації податкових накладних, виписаних за період лютий, липень, серпень 2022 року до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 291650,86 грн (у розмірі 10, 20, 50% від суми ПДВ).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, ТОВ "КОЛОС ШИПУВАТОГО" несвоєчасно здійснено реєстрацію податкових накладних за лютий, липень, серпень 2022 року, оскільки така реєстрація здійснена з порушенням граничних строків реєстрації, а саме: №2 від 08.02.2022 - 522 дні порушення, №1 від 08.02.2022 - 525 дні порушення, №3 від 15.02.2022 - 522 дні порушення, №4 від 22.02.2022 - 522 дні порушення, №83 від 19.07.2022 - 16 днів порушення, №9 від 03.08.2022 - 5 днів порушення, №23 від 11.08.2022 - 5 днів порушення, №1 від 12.08.2022 - 19 днів порушення.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням №0230710411 від 29.04.2024 позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

Рішенням контролюючого органу від 18.06.2024 скарга товариства залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України).

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відтак, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які (в т.ч.) не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Так, позивач зазначає, що за допомогою сервісу "М.Е.DOC" податкова накладна №1 від 08.02.2022 - граничний строк реєстрації припадав на 28.02.2022, подана на реєстрацію 25.02.2022, податкова накладна №2 від 08.02.2022 - граничний строк реєстрації припадав на 28.02.2022, подана на реєстрацію 25.02.2022, податкова накладна №3 від 15.02.2022 - граничний строк реєстрації припадав на 28.02.2022, подана на реєстрацію 25.02.2022, податкова накладна №4 від 22.02.2022 - граничний строк реєстрації припадав на 15.03.2022, подана реєстрацію 02.03.2022.

На підтвердження дати та часу направлення вказаних податкових накладних на реєстрацію, позивач надав до суду скріншоти з сервісу "М.Е.DOC".

Таким чином, на думку позивача, податкові накладні, сформовані у лютому 2022 року були вчасно подані бухгалтером підприємства на реєстрацію, тобто у строк, встановлений ПК України.

Поряд із тим, вказані накладні не були вчасно зареєстровані відповідачем в Єдиномі реєстрі податкових накладних, внаслідок чого, позивачем було повторно направлено податкові накладні за період лютий 2022 року на реєстрацію, що призвело до порушення граничних строків.

Щодо вказаних тверджень позивача суд зазначає наступне.

Згідно з абз.5 під.201.10. ст.201 ПК України підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п.п.10, 11 13, 14 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки або удосконаленої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

За практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Аналогічні правові висновки наведені також і в більш пізніших постановах Верховного суду: від 02.02.2022 у справі 3814/1098/16, від 28.09.2022 у справі № 200/4176/20-а, від 03.05.2023 у справі №580/1728/20.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:

1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється податковим органом, та/або безпосередніх дій працівників, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений цією статтею.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №580/1728/20, від 16.11.2022 у справі №160/9013/20.

Суд встановив, що податкові накладні №1, №2, №3, №4, виписані в лютому 2022 року нгаправлені на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" в межах строку подачі таких накладних на реєстрацію, що підтверджується скріншотами з особистого кабінету ТОВ "КОЛОС ШИПУВАТОГО".

Таким чином, зазначені податкові накладні були направлені позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних своєчасно.

Судом встановлено, що по всіх зазначених податкових накладних у межах операційного дня, протягом якого вони були направлені на реєстрацію, були відсутні квитанції, що підтверджують прийняття податкової накладної або відмову у їх прийнятті.

Відповідач у відзиві на позовну заяву своєї правової позиції з цього приводу не висловив, аргументи позивача не спростував належними доказами.

Враховуючи викладене, в силу п.201.10. ст.201 ПК України такі податкові накладні вважаються зареєстрованими датою їх надсилання.

Стосовно допустимості доказів скріншотів програмного забезпечення "М.Е.DOC", суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19, в яких зазначено: «Висновок судів про неприйняття в якості доказу вчасної реєстрації позивачем податкових накладних роздруківок з програми "М.Е.DOC" з посиланням на те, що останні не відповідають правилам допустимості доказів направлення електронних документів є необґрунтованим, внаслідок відсутності підстав, передбачених статтею 74 КАС України, які свідчать, що вказані докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або того, що обставини справи, не можуть підтверджуватися цим засобом доказування.

До того ж суд звертає увагу, що статтями 73,76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В спірному випадку позивач, надавши суду докази направлення на реєстрацію податкових накладних, зокрема скріншоти програми "М.Е.DOC", вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасної реєстрації податкових накладних. Тоді як відповідач у відповідності до вимог частини 2статті 77 КАС України не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення».

Водночас, щодо підстав протиправності оскаржуваної ППР щодо застосування штрафних санкцій щодо реєстрації податкових накладних, виписаних у липні та серпні 2022 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відтак, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас, суд звертає увагу, що Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в редакції внесених змін Законом №2260-ІХ, чітко визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи податкові накладні, за порушення граничних строків реєстрації яких позивача було притягнуто до відповідальності, складені, зокрема, у липні - серпні 2022 року.

Натомість, всупереч наведеному, податкові накладні зареєстровані позивачем з порушенням строків, тобто із затримкою реєстрації податкових накладних.

Так, реєстрація вказаних податкових накладних здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 року по 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Крім того, Законом №2260-ІХ визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.

Аналіз наведених положень Закону №2260-ІХ свідчить про те, що починаючи з 27.05.2022 у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства в ході проведення камеральної перевірки під час дії воєнного стану на території України, в тому числі з питань своєчасності реєстрації податкових накладних, контролюючий орган уповноважений застосовувати штрафні санкції незважаючи на дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, суд відхиляє аргументи позивача стосовно відсутності підстав для застосування відносно нього штрафної санкції в силу пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Таким чином, з 27.05.2022 позивач був проінформований про те, що у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган вправі застосовувати штрафні санкції відносно платників податків, незважаючи на дію мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій, передбаченого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що в свою чергу, фактично і спростовує твердження позивача стосовно правової невизначеності та необхідності застосування норми пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Суд наголошує, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання. При здійсненні правозастосування суд має комплексно та системно застосовувати законодавство, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

Підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що ТОВ "КОЛОС ШИПУВАТОГО" порушило терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що, починаючи з 27.05.2022, підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Посилання позивача на внесення змін до п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України згідно Закону України № 3219-ІХ від 30.06.2023, який набрав чинності 31.08.2023, суд не приймає до уваги, оскільки станом на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вказаний закон не був чинним.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже саме цим пунктом встановлена відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а не п. 89, як помилково зазначає позивач. Натомість п. 89 встановлює строки, протягом яких повинні бути зареєстровані податкові накладні.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок №225).

Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов`язків тощо.

Згідно Порядку №225, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку на підставі відповідної заяви платника податків.

Суд зазначає, що посилання на тимчасову окупацію (з 24.02.2022 по 10.09.2022) території, на якій знаходиться підприємство, не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків подання податкової звітності, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків подання податкової звітності з податку на додану вартість, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Позивачем під час розгляду справи у суді не подано доказів звернення до Головного управління ДПС у Харківській області із заявою та документами, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Також суд не приймає посилання позивача про те, що на час формування податкових накладних за період липень-серпень 2022 року Порядок №225 не існував та не діяв, а тому позивач не міг скористатись його положеннями, оскільки камеральна перевірка товариства була здійснена в березні 2024 року, а спірне податкове повідомлення-рішення №0230710411 прийнято податковим органом 29.04.2024, тобто позивача не було позбавлено можливості скористатись положеннями Порядку 225 вже після його прийняття.

Оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні №83 від 19.07.2022, №9 від 03.08.2022, №23 від 11.08.2022, №1 від 12.08.2022 позивач зареєстрував в ЄРПН з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, то суд вважає правомірним застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України щодо вказаних податкових накладних.

Такі висновки суду відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23 від 30.01.2024 у справі №280/4484/23.

Таким чином, згідно з розрахунку, загальна сума штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням складає 291650,86 грн, із вирахуванням штрафних санкцій за 4 податкові накладних, складених у лютому 2022 року (№2 від 08.02.2022, №1 від 08.02.2022, №3 від 15.02.2022, №4 від 22.08.2022 - сума штрафу - 281602,91 грн), термін реєстрації яких визнаний судом у вказаному рішенні не пропущеним, сума складає 10047,95 грн.

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0230710411 від 29.04.2024 повинна складати 10047,95 грн.

Виходячи з вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення №0230710411 від 29.04.2024 підлягає скасуванню в частині визначення штрафу в розмірі 281602,91 грн.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Так, згідно квитанції, яка міститься в матеріалах справи, позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 4374,76 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача підлягає відшкодування розмір судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 96 % від сплаченого розміру судового збору = 281602,91 грн * 100% / 291650,86 грн.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає відшкодуванню на користь позивача становить 4199,70 грн = 4374,76 грн * 96 % / 100 %.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО" (вул. Польова, буд. 17, с. Шипувате, Куп`янський район, Харківська область, 62651, ЄДРПОУ 34173340) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0230710411 від 29.04.2024 в частині визначення штрафу в розмірі 281602,91 грн (двісті вісімдесят одна тисяча шістсот дві грн 91 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО" (вул. Польова, буд. 17, с. Шипувате, Куп`янський район, Харківська область, 62651, ЄДРПОУ 34173340) сплачений судовий збір в сумі 4199,70 грн (чотири тисячі сто дев`яносто дев`ять грн 70 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА