Рішення

від 05.11.2024 по справі 580/8082/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року справа № 580/8082/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Алли Руденко,

за участю:

секретаря судового засідання Ірини Могили,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Миколи Лінника (за ордером про надання правничої допомоги),

представника відповідача 1 Вікторії Птухи (за довіреністю);

представника відповідача 2 Вікторії Птухи (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Черкаської міської ради та Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

15.08.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 (далі позивач) з позовною заявою до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі відповідач 1) та Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (далі відповідач 2), в якій просить:

- визнати неправмірними дії виконавчого комітету Черкаської міської ради по ненаданню ОСОБА_2 довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям (форми яких затверджені Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (із змінами), в тому числі і неправомірним лист-відмову за вих.№/09 від 19.06.2024 року за підписом заступника міського голови ОСОБА_3 на запит адвоката;

- зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради в особі його структурного підрозділу - Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради видати ОСОБА_2 довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям (форми яких затверджені Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3(із змінами) з врахуванням всіх доходів, з яких сплачено Єдиний соціальний внесок: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, оплату відпускних і лікарняних, щомісячні премії, надбавку за високі досягнення, матеріальну допомогу і т.д.

Також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та судові витрати покласти на відповідача, а саме стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 4 211,20 грн судових витрат (судовий збір та послуги на правничу допомогу).

Обгрунтовуючи позовну заяву позивач зазначила, що у період з 1993 по 16.02.2024 працювала в Черкаській міській раді, з яких останні тринадцять років перебувала на посаді заступника начальника управління економіки-начальника відділу контролю за діяльністю комунальних підприємств та тарифного регулювання Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, має 23 роки служби в органах місцевого самоврядування. Після звільнення позивач неодноразово зверталась до Черкаської міської ради про надання довідок про заробітну плату за формами, які затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (зі змінами), необхідних для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Проте відповідачі відмовили їй, пославшись на лист-роз`яснення Головного управління Пенсійного фонду України від 15.03.2024 №2300-0304-6/18687, яким передбачено, якщо особі призначено пенсію на умовах Закону №3723, то така особа не має права на перерахунок пенсії і підстави для видачі довідки про заробітну плату відсутні. Також замість запитуваних довідок їй надали інформацію про заробітну плату невстановленої форми, яка не відповідає у повному обсязі складовим заробітної плати, яку вона отримувала, ні за видами доходів, ні за сумами і є фальсифікацією даних про її заробітну плату.

Не погоджуючись з відмовою у видачі довідок про заробітну плату позивач зазначає, що пенсія на підставі Закону №3723 їй не призначалась, оскільки їй призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058). Проте вона має право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723, оскільки відповідно до п.п. 4 п. 2 ст. 46 Закону України «Про державну службу» №889 робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби. Водночас згідно п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889 особа, що не є державним службовцем на момент виходу на пенсію, має можливість отримувати пенсію державного службовця.

Відповідач 1 та відповідач 2 проти позову заперечили. У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 03.09.2024, зазначили, що позивач неодноразово зверталася із заявами про надання довідок про заробітну плату, форми яких затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (зі змінами). В той же час як вона припинила службу в органах місцевого самоврядування, а не на державній службі, тому підстави для надання цих довідок відсутні. Також структура заробітної плати посадовців місцевого самоврядування визначається постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 (зі змінами), і відрізняється від структури заробітної плати державних службовців, тому формування довідки посадовій особі органів місцевого самоврядування про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), які відрізняються від тих, які затверджені державним службовцям, не є можливим.

Позивач надала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» визначає структуру заробітної плати не лише посадовців органів місцевого самоврядування, але і державних службовців, однак відповідач не вказав, як відрізняється структура заробітної плати цих двох категорій посадовців.

Відповідачі 16.09.2024 подали до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначили доводи, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

22.10.2024 відповідачі надали письмові пояснення. у яких зазначили, що структура заробітної плати посадовців місцевого самоврядування, яким була позивач, працюючи в департаменті економіки та розвитку Черкаської міської ради, визначається постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади , органів прокуратури, судів та інших органів» (умови оплати праці посадових осіб органів місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-53 і 57), відрізняється від структури заробітної плати державних службовців, що регулюється Постановою КМУ №1409 від 29.12.2023 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році».

Структура заробітної плати посадової особи місцевого самоврядування: посадовий оклад; надбавка за ранг; надбавка за вислугу років.

Перелік класифікацій посад ( від першої до сьомої категорії), та ранги в межах певної категорії посад (з першого по п`ятнадцятий ранг) визначаються ст.ст.14, 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Структура заробітної плати державного службовця: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця.

Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії («А», «Б», «В») та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців та визначаються ст.6 Закону України «Про державну службу».

Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році. Перелік типових посад державної служби визначається в межах рівнів посад.

Посада, на якій працювала позивач, належить до п`ятої категорії, дев`ятий ранг.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 позовна заява прийнята до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно ухвали суду від 25.09.2024 здійснено перехід у загальне позовне провадження. призначено підготовче засідання у справі.

Протокольною ухвалою суду від 31.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та на підставі письмових заяв сторін призначено судовий розгляд справи в цей же день після закриття підготовчого провадження у справі.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів проти позову заперечила. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши позивача та її представника, представника відповідачів, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно трудової книжки НОМЕР_1 працювала в органах місцевого самоврядування:

з 09.03.1993 по 20.03.1995 на посадах спеціаліста першої категорії, головного спеціаліста Фонду комунального майна м. Черкаси; присвоєно 11 ранг державного службовця;

з 21.09.1998 по 31.12.2002 начальником відділу оренди та обліку майна управління комунального майна виконавчого комітету Черкаської міської ради;

з 01.01.2003 по 28.09.2007 начальником відділу орендних відносин управління власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради;

з 01.10.2007 по 16.02.2024 начальником відділу орендних відносин, заступником начальника управління-начальником відділу контролю за діяльністю комунальних підприємств та тарифного регулювання Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, з присвоєнням 10 рангу, та у подальшому 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

На час звернення до суду позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-1V.

16.02.2024 припинено службу позивача в органах місцевого самоврядування у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

18.02.2024 позивач звернулась до відповідача 2 із заявою про надання довідки про заробітну плату за останні 60 місяців роботи по 16.02.2024 за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (зі змінами) для призначення пенсії державного службовця, на якій міститься віза: « ОСОБА_4 для підготовки довідки» (а.с. 98).

04.03.2024 №31/24-527 відповідач 2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з листом щодо надання довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

У відповідь на вказаний лист Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 15.03.2024 №2300-0304-6/18687 повідомило відповідача 2 про те, що право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723 мають державні службовці, зазначені у пунктах 10, 12 розділу Х1 Закону України «Про державну службу» №889. Роботу в органах місцевого самоврядування не віднесено до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723. Згідно із статтею 21 Закону №2493 із змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148-V111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» із 01.10.2017 пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також якщо особі призначено пенсію на умовах Закону №3723, то така особа права на перерахунок пенсії не має та підстави для видачі довідки про заробітну плату їй відсутні (а.с. 27-30).

Листом від 19.03.2024 №2300-0206-8/19462 відділ обслуговування громадян №3 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у відповідь на заяву позивача повідомив, що для переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» необхідно надати, зокрема, довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям (форми яких затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (зі змінами) (а.с. 10).

20.03.2024 позивач звернулась до міського голови м. Черкаси із заявою, якою просила доручити Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради надати довідки, вказані в листі Відділу обслуговування громадян №3 (а.с. 11).

Відповідач 1 розглянув заяву від 20.03.2024 та листом №2429-2/09 від 11.04.2024 повідомив позивача, що надання довідки, зазначеної у листі відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.03.2024 №2300-0206-8/19462, що призначена для державних службовців, не є можливим, оскільки посада заступника начальника управління економіки-начальника відділу контролю за діяльністю комунальних підприємств та тарифного регулювання департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, на якій працювала позивач, не належить до переліку посад, визначеного статтею 25 Закону України №3723-Х11 «Про державну службу». На сьогодні чинний Закон України від 10.12.2015 №889-V111»Про державну службу» і для надання роз`яснень щодо його застосування стосовно наявності права в департаменту економіки та розвитку надавати довідки за формою, передбаченою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» у березні поточного року був направлений лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, на який було повідомлено, що роботу в органах місцевого самоврядування не віднесено до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХХ1 «Про державну службу». Відповідно до п.п. 11 ст. 3 Закону України «Про державну службу» №889 його дія не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування. З цього слідує, що довідки, форми яких затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (зі змінами) посадовим особам місцевого самоврядування не надаються. Надано інформацію про складові заробітної плати для призначення пенсії службовця місцевого самоврядування за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з березня 2019 року по лютий 2019 року (таблиця 1) (а.с. 12-18).

23.04.2024 позивач повторно звернулась до відповідача 1 із заявою про надання довідок про заробітну плату за формами №1-3 та зобов`язання бухгалтерії департаменту економіки та розвитку видати довідки (а.с. 21-23).

Відповідач 1 розглянув заяву позивача від 23.04.2024 та листом №Г-3597-2/09 від 05.06.2024 надав відповідь, якою повідомив, що підстави для видачі довідки відсутні, оскільки роботу в органах місцевого самоврядування не віднесено до відповідних категорій посад державної служби та відповідно до листа-роз`яснення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

13.06.2024 адвокат Лінник М.С., як представник позивача, звернувся до відповідача 1 із адвокатським запитом про надання довідок про заробітну плату для призначення позивачу пенсії державного службовця (а.с. 31).

У відповідь на адвокатський запит відповідач 1 листом №09 від 19.06.2024 відмовив у наданні довідок для призначення пенсії державного службовця з вищезазначених підстав. Окрім цього вказав, що структура заробітної плати позивача як посадової особи місцевого самоврядування відрізняється від структури заробітної плати державного службовця, тому формування довідки заробітної плати державного службовця є неможливим.

Вважаючи відмову у видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця протиправною позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII), який набув чинності з 01.05.2016.

Відповідно до п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.

Пунктами п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ для осіб які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, крім тривалості стажу цієї роботи, визначає такі умови:

- чоловіки мають досягти віку 62 роки, а жінки - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058.

- особи повинні мати страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону 1058, тобто 35 років для чоловіків та 30 років для жінок.

Цей висновок підтверджується положеннями пункту 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622) де передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889 Про державну службу на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ Про державну службу мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889- VIII "Про державну службу":

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки.

- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідно до статті 90 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Суд звертає увагу на те, що у зв`язку з прийняттям Закону № 889 було змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців.

Імперативною вимогою, з якою Закон пов`язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 та частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, є наявність у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), досягнення пенсійного віку та наявність страхового стажу.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.06.2024 у справі №620/11015/23, у пункті 21 якої зазначено, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також вказаний висновок узгоджується з висновком Конституційного Суду України у рішенні від 23.12.2022 № 3-р/202 у справі № 3-132/2018(5462/17) за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців), у якому Конституційний Суд України вказав, що пенсійне забезпечення державних службовців із 1 травня 2016 року унормовано Законом № 1058 як загальним законом (lex generalis), за винятком осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889, до пенсійного забезпечення яких може бути застосована стаття 37 Закону № 3723 як норма спеціального закону (lex specialis) (пункт 3.2).

Також у пункті 3.3 рішення Конституційний Суд України зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889, та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723.

Проте розширення кола осіб, яким унаслідок цього було б надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, суперечило б не лише волі законодавця, який уже визначив у Законі № 889 коло таких осіб, а й практиці застосування статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis), який не слід тлумачити та застосовувати розширено.

Судом встановлено, що станом на 01.05.2016 стаж роботи позивача на посадах місцевого самоврядування складає:

з 09.03.1993 по 20.03.1995 (2 р. 0 міс. 11 дн) на посадах спеціаліста першої категорії, головного спеціаліста Фонду комунального майна м. Черкаси; присвоєно 11 ранг державного службовця

з 21.09.1998 по 31.12.2002 (4 р. 3 міс. 10 дн.) начальником відділу оренди та обліку майна управління комунального майна виконавчого комітету Черкаської міської ради;

з 01.01.2003 по 28.09.2007 (4 р. 8 міс. 27 дн.) начальником відділу орендних відносин управління власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради;

з 01.10.2007 по 01.05.2016 (8 р. 7 міс. 0 дн. ) начальником відділу орендних відносин, заступником начальника управління-начальником відділу контролю за діяльністю комунальних підприємств та тарифного регулювання Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради,

Всього стаж роботи на посадах місцевого самоврядування станом на 01.05.2016 становить 19 років 7 місяців 18 днів.

Відмовляючи у наданні позивачу довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідачі виходили з того, що служба в органах місцевого самоврядування не відноситься до державної служби.

Щодо вказаних доводів суд зазначає, що 04.07.2001 року набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 року №2493-III (далі Закон №2493-III).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2493-III передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" у редакції, чинній на 1 травня 2016 року, визначені категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Статтею 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" у редакції, чинній на 1 травня 2016 року, передбачено, що при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.

З пояснення відповідачів від 22.10.2024 вбачається, що посада позивача, а саме: заступник начальника управління економіки начальник відділу контролю за діяльністю комунальних підприємств та тарифного регулювання Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, належить до п`ятої категорії, дев`ятий ранг.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Отже зважаючи на те, що служба в органах місцевого самоврядування зараховується до державної служби, на посадових осіб місцевого самоврядування розповсюджуються приписи статті 37 Закону №3723 та пунктів 10, 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону №889-V111 щодо умов призначення пенсії державного службовця.

Судом встановлено, що стаж роботи позивача на посадах місцевого самоврядування станом на 01.05.2016 становить 19 років 7 місяців 18 днів і на день звільнення вона також займала посаду місцевого самоврядування, що дає їй право звернутись за призначенням пенсії державного службовця, тому доводи відповідачів щодо того, що вона не має права на пенсію державного службовця, а відтак і на отримання довідок про заробітну плату для її призначення є необгрунтованими.

Щодо позовних вимог про видачу довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця суд зазначає наступне.

Для звернення до органу ПФУ про призначення пенсії державного службовця на підставі пунктів 2, 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 та ст. 37 Закону № 3722-ХІІ особа повинна попередньо отримати довідки про розмір заробітної плати для обчислення розміру її пенсії.

Порядок видачі довідок, які видаються для призначення пенсій державним службовцям згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу та відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII Про державну службу передбачений Порядком № 622 (в редакції Постанови КМ № 823 від 12.07.2024, яка - застосовується з 1 січня 2024 року).

Згідно пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.

Згідно пункту 41 Порядку №622 для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;

розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;

середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Пунктом пункту 42 Порядку №622 Порядку №622 передбачено, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Згідно пункту 6 Порядку №622 за посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.

Додатком 4 до Порядку №622 встановлена форма довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)

Додатком 5 до Порядку №622 встановлена форма довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд).

Отже за змістом вказаних приписів для призначення пенсії державного службовця видаються довідки, форми яких передбачені додатками №1-6 до Порядку №622, в залежності від того, чи проведено класифікацію посад державних службовців

Оскільки позивач працювала на посадах місцевого самоврядування, які не підлягали класифікації, та враховуючи, що період роботи на посадах місцевого самоврядування враховуються до стажу роботи державного службовця, довідки про заробітну плату для призначення пенсії повинні бути видані за формами, передбаченими у додатках 4 та 5 Порядку №622.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що довідки про заробітну плату мають бути видані за формою, передбаченою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №3-1, то Постанова Правління Пенсійного фонду України № 1-3 визначає форму довідок для обчислення розміру пенсії державного службовця, зміст яких є аналогічним довідкам за формами, передбаченими додатками 4 та 5 порядку №622.

Щодо доводів відповідача, що структура заробітної плати державного службовця відрізняється від структури заробітної плати державного службовця суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» були затверджені схеми посадових окладів, керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1-47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання, та окладів осіб рядового і начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання згідно з додатками 56-58 (пункт 1).

Також передбачено встановлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи.

Окрім цього передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-53 і 57.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році. Тобто визначені саме розміри посадових окладів державних службовців, проте структуру заробітної плати не змінено.

Отже складові заробітної плати як державних службовців, так і посадових осіб місцевого самоврядування є однаковими, різними є лише їх розміри, тому доводи відповідача в цій частині є необгунтованими.

Окрім цього у довідках про заробітну плату державного службовця форми 4 та 5 повинна бути зазначена заробітна плата позивача, оскільки вона на час звернення за призначенням пенсії державного службовця працювала на посаді, період роботи за якою зараховується до стажу державної служби.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання видати довідки про заробітну плату з врахуванням всіх доходів, з яких сплачено єдиний соціальний внесок: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, оплату відпускних і лікарняних, щомісячні премії, надбавку за високі досягнення, матеріальну допомогу і т.д, то позивач обгрунтовує вказану позовну вимогу тим, що інформація про складові її заробітної плати, надана відповідачем 1, не відповідає повністю складовим заробітної плати, яку фактично отримувала позивач за 60 місяців перед звільненням, не співпадає у жодному місяці та зменшена на 614 910,70 грн, не зазначені посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, відпускні, лікарняні, проте вказана надбавка за роботу з відомостями, які становлять державну таємницю, в той час, як вона таку надбавку не отримувала, суд виходить з того, що довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця позивачу не видані, а тому спір щодо складових заробітної плати позивача є передчасним. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо належного відповідача у справі, то згідно Положення про департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 22.08.2019 №2-4723 останній є самостійною юридичною особою (самостійним структурним підрозділом Черкаської міської ради), має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, може бути позивачем, відповідачем та третьою особою в судах.

Отже видача довідки про заробітну плату для призначення позивачу пенсії державного службовця відноситься до повноважень департаменту та розвитку Черкаської міської ради, тому саме на останнього покладається обов`язок щодо видачі означених довідок.

З огляду на зазначене відмова департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради у видачі позивачу довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця є протиправною, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В той же час виконавчий комітет Черкаської міської ради є неналежним відповідачем у справі, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, шо при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому за змістом частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, отриману в рамках розгляду справи, позивачем надано копію договору про надання юридичних послуг від 12.06.2024, укладеного з адвокатом Лінником М.С. (виконавець), розрахунок по договору про надання юридичних послуг від 12.06.2024 про надання правової допомоги у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Черкаської міської ради та Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання рішення, дії/бездіяльності неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії від 08.08.2024 та копію квитанції від 06.08.2024 про сплату позивачем 3 тис. грн за надання правової допомоги по адміністративному позову.

Згідно з п. 1.1 договору про надання юридичних послуг від 12.06.2024 виконавець зобов`язується надавати постійно замовнику (позивачу) консультативні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього (пре5дставництво) в державних органах, судах з приводу здійснення нею переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», щляхом, зокрема, складання необхідних процесуальних документів, а саме запитів, листів, скарг, вимог, претензій, позовних заяв та інших документів правового змісту; особистої участі та представництво замовника у судах.

Згідно розрахунку від 08.08.2024 адвокат Лінник М.С. надав клієнту ОСОБА_2 такі послуги:

12.06.2023 проведено усну консультацію клієнта на предмет оспорюваних правовідносин, вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом матеріалів 0,5 години, вартість 500 грн;

12.06.2023 здійснено адвокатський запит до Черкаської міської ради з приводу видачі довідок 0,5 години, вартість 500 грн;

07.08 08.08.2024 складання за завданням клієнта позовної заяви, здача до суду, 2 години, вартість 2000 грн.

Всього витрачено часу 3 години, всього вартість 3 000 грн.

Суд зазначає, що наявними в матеріалах справи копією адвокатського запиту від 13.06.2024 №14358-01-21 та позовної заяви позивачем доведено витрати на надання правничих послуг у сумі 3 000 грн.

Враховуючи, що надання правничих послуг у даній категорії справ було необхідним, розмір витрат на надання правничої допомоги є пропорційним та обгрунтованим відносно предмету спору, а також часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають витрати на надання правничої допомоги у сумі 2000 грн.

Окрім цього позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.3805027306.2 від 07.08.2024. Отже на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позивач не обгрунтував необхідність встановлення судового контролю, водночас відповідач проти встановлення судового контролю у відзиві на позовну заяву заперечив з підстав відсутності необхідності застосування судового контролю.

Суд зазначає, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду. Використання передбачених ст. 382 КАС України інструментів здійснюється у випадках, коли є ознаки неналежного виконання суб`єктами владних повноважень ухвалених щодо них рішень.

Проте на час прийняття рішення суд не вбачає ознак, які б свідчили про можливе невиконання рішення суду відповідачем 2, а отже необхідність встановлення судового контролю відсутня, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_2 довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, форми яких затверджені Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.

Зобов`язати Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради (вул. Б.Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 33457208) видати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) довідки для призначення відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII Про державну службу, за формою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та за формою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), які затверджені Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2017 за № 180/30048.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (вул. Б.Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 33457208) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та судові витрати на оплату послуг на правничу допомогу у сумі 2 (дві) тисячі гривень 00 копійок, всього 3 211 (три тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18 листопада 2024 року.

Суддя Алла РУДЕНКО