Рішення

від 19.11.2024 по справі 580/9481/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року справа № 580/9481/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КОМПАНІЯ «БАВАРІЯ АГРО» про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

26.09.2024 Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Тютюнника Юрка, буд.7; код ЄДРПОУ 44096781) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КОМПАНІЯ «БАВАРІЯ АГРО» (20300, Черкаська обл., м.Умань, вул.Старицького, буд.5; код ЄДРПОУ 40397551) (далі відповідач) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, коштів в сумі 29494,59грн.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, з єдиного податку з сільськогосподарських товариств. Боржнику сформовано податкову вимогу, яку направлено листом з повідомленням. Станом на дату звернення до суду заборгованість непогашена.

Ухвалою суду від 01.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалу суд направив на адресу відповідача, вказану у позовній заяві.

Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідач згідно з даними ЄДРПОУ зареєстрований, як юридична особа. Основний вид економічної діяльності « 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Перебуває на податковому обліку позивача.

Відповідно до даних про банківські рахунки у формі IBAN відповідач має 5 відкритих рахунки у банку в національній валюті.

Згідно з даними зворотнього боку облікових карток відповідач має не погашену недоїмку на загальну суму 29494,59грн з:

1) орендної плати з юридичних осіб в сумі 17116,00грн, що виник згідно з

податковим повідомленням-рішенням (далі ППР) від 25.02.2019 №0012605212 в сумі 11620,6грн;

ППР від 25.02.2019 №0012615212 в сумі 5495,80грн;-

2) сплати єдиного податку з сільгосподарських товариств на суму 12378,19грн, що виник згідно з:

ППР від 14.03.2019 №0015045212 в сумі 7590,25грн;

ППР від 14.03.2019 №0015035212 в сумі 2520,29грн;

ППР від 14.03.2019 №0015025212 в сумі 1102,76грн;

та пеня, нарахована відповідно до ст.129 Податкового кодексу України зі сплати податку на додану вартість становить 1164,89грн.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання позивач сформував податкову вимогу форми «Ю» від 08.06.2018 №11312-52 на загальну суму 64242,47грн. Вказану вимогу позивач надсилав на адресу відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.

Оскільки недоїмка не погашена позивач звернувся до суду зі вказаним вище позовом.

Для вирішення спору суд урахував.

Наявність недоїмки зі вказаних вище податків згідно з даними зворотнього боку облікової картки на час розгляду справи та відсутність доказів сплати або оскарження їх нарахування свідчать про наявність заборгованості відповідача.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Суд врахував відсутність доказів оскарження відповідачем вказаних вище ППР, актів та податкової вимоги або їх оплати. Факти їх надсилання відповідачу підтверджені повідомленнями про вручення поштової кореспонденції від позивача. Факт їх несплати підтверджені даними інтегрованих карток позивача в матеріалах справи. Отже, спірна сума коштів є податковим боргом відповідача.

На підставі п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, зазначена податкова вимога та ППР вважаються врученими відповідачу та є його податковим боргом.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд також встановив, що недоїмка відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т. ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

Згідно з п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1.ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті ПК України).

Згідно з п.95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов`язання та податкового боргу, різниця згідно з п.95.6 ст.95 ПК України перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для задоволення.

Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України. Орендна плата з юридичних осіб відповідно до підп.265.1.3. п.265.1. ст.265 ПК України входить до складу податку на майно, який згідно з підп.10.1.1. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. Суд врахував, що сплата єдиного податку з сільгосподарських товариств входить до складу податку, який згідно з підп.10.1.2. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих.

Оскільки позивач не зазначив, до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом вказаного спору, дотримуючись ч.2 ст.9 КАС України, якою передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку присудити вищевказаний податковий борг на користь місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Тютюнника Юрка, буд.7; код ЄДРПОУ 44096781) задовольнити.

Стягнути на користь місцевого бюджету з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КОМПАНІЯ «БАВАРІЯ АГРО» (20300, Черкаська обл., м.Умань, вул.Старицького, буд.5; код ЄДРПОУ 40397551), податковий борг на загальну суму 29494,59грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні п`ятдесят дев`ять копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 19.11.2024.