Ухвала

від 19.11.2024 по справі 580/11416/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 листопада 2024 року справа № 580/11416/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/11416/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області (вул. Гоголя 316, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, код ЄДРПОУ 26261092) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

18.11.2024 вх.№53823/24 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 24.10.2024 з розрахунку встановленого згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 24.10.2024 з розрахунку встановленого згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не зазначив зміст і характер порушеного права обраним відповідачем (податковим агентом, страхувальником) після припинення публічної служби щодо оплати праці.

Матеріали справи щодо окресленої довідки не містять доказів добровільної сплати позивачем ЄСВ з розрахунку встановленого згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн (замість 2102 грн) та/або доказів сплати ЄСВ з такого розрахунку під час нарахування і виплати суддвської винагороди у 2024 році суддям Соснівського районного суду міста Черкас.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Усупереч ч.1 ст.161 КАС України позивач не надав власного звернення до відповідача про відновлення порушеного права.

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Матеріали справи не містять доказів про нарахування (розрахунку) суддівської винагороди у 2024 році діючим суддям Соснівського районного суду міста Черкас (зі сплатою ЄСВ, ПДФО, військового збору від фонду оплати праці) для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 24.10.2024 з розрахунку встановленого згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Загальновідомо, що Вища рада правосуддя 29 серпня 2024 року повідомила до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України про необхідність переглянути розрахунок базового посадового окладу судді, який наразі визначено у сумі 2102 гривні (https://sud.ua/uk/news/publication/309579-razmer-sudeyskogo-voznagrazhdeniya-dolzhen-byt-uvelichen-vysshiy-sovet-pravosudiya). Схвалена Урядом Бюджетна декларація на 2025-2027 роки передбачає, що розмір прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів наступного року змінюватися не буде. Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» було запроваджено для розрахунку окладу судді застосування прожиткового мінімуму - 2102 гривні.

Пленум Верховного Суду обговорив, чи треба звертатися до Конституційного Суду щодо зменшеного розміру прожиткового мінімуму для розрахунку посадового окладу суддів у 2102 грн (https://sud.ua/uk/news/publication/286540-plenum-verkhovnogo-suda-reshil-chto-obraschatsya-v-ksu-po-povodu-zamorozhennogo-v-2021-godu-prozhitochnogo-minimuma-dlya-rascheta-oklada-sudi-osnovaniy-net).

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

Відповідно до ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов`язки, тому сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує об`єктивний розгляд адміністративної справи.

Матеріали справи не містять клопотання про залучення учасником колишнього роботодавця - Соснівського районного суду міста Черкас.

У позовній заяві позивач стверджує: перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян №11 (Сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області як пенсіонер та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. 24.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, проте листом відмовлено.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що належали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Особа має право у порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1 ст.38 Закону № 2073).

Матеріали позовної заяви не містять обгрунтування вимоги зобов`язального характеру щодо компетенції відповідача у спірних правовідносинах.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

В адміністративному процесі під судовою доктриною розуміються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Важливо, щоб висновки Верховного Суду про застосування норм права були сформульовані експліцитно за формулою квазінорми щодо того, як варто застосовувати відповідну норму права. Про це, зокрема, ідеться в науковій статті судді Великої Палати Верховного Суду Костянтина Пількова «Висновки Верховного Суду: формула висновку, його обов`язковість та механізм відступу» (http://www.lsej.org.ua/8_2023/46.pdf; https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1485763/).

Позивач покликається на позицію ВС у справі №400/2031/21, №360/503/21, проте не зазначає про релевантність висновків за подібних/інших правовідносин саме щодо довідки за прирівняною посадою для звільненого працівника.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем (податковим агентом, страхувальником щодо оплати праці під час служби; після завершення служби - за прирівняною посадою); надання копії звернення до відповідача; доказів на підтвердження нарахування суддівської винагороди у 2024 році діючим суддям Соснівського районного суду міста Черкас (зі сплатою ЄСВ, ПДФО, військового збору від фонду оплати праці) для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 24.10.2024 з розрахунку встановленого згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали направити позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА