Постанова

від 19.11.2024 по справі 480/11745/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 р. Справа № 480/11745/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 (суддя Бондар С.О.; м. Суми) по справі № 480/11745/23

за позовом ОСОБА_1

до Роменського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Сумській області , Управління Державної міграційної служби України в Сумській області

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Роменського відділу Управління державної міграційної служби України в Сумській області (надалі також - відповідач-1), в якому просив суд зобов`язати Роменський міський відділ Управління державної міграційної служби України в Сумській області вчинити певні дії на підставі рішення Сумського апеляційного суду від 26.01.2021 у справі № 585/1327/20 та видати позивачу паспорт громадянина України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він відбуває покарання у Державній установі "Роменська виправна колонія (№56) та не має паспорта громадянина України. Постановою Сумського апеляційного суду від 26.01.2021 у справі №585/1327/20 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецьк Донецької області, станом на 24 серпня 1991 року постійно проживав на території України. Незважаючи на те, що факт постійного проживання позивача станом на 24 серпня 1991 року на території України встановлено судовим рішенням, відповідачем не прийнято рішення щодо видачі паспорта громадянина України.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Управління Державної міграційної служби України у Сумській області (надалі також - відповідач-2, УДМС в Сумській області).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Роменського відділу Управління державної міграційної служби України в Сумській області від 12.09.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 .

Зобов`язано Управління державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Г.Кондратьєва, 27, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37846270) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 03.05.2023 про встановлення належності до громадянства України, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки наданої судом.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Управління державної міграційної служби України в Сумській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що суд першої інстанції стверджуючи у рішенні про нерозгляд відповідачем питання набуття громадянства України ОСОБА_1 в порядку пункту 25 Порядку № 215 (стаття 8 Закону), не дослідив питання з яким позивач звернувся до підрозділу УДМС та дійшов хибного висновку. Вказує, що п. 25 Порядку № 215 регулює питання оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (частина перша статті 8 Закону), а отже стосується іноземців. Позивач же звернувся до територіального підрозділу відповідача в порядку пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України», згідно якого громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, а отже це встановлення належності до громадянства України, а не набуття його. Вказане, на переконання скаржника, унеможливлює урахування такої правової оцінки наданої судом при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 03.05.2023 про встановлення належності до громадянства України, та прийняття відповідного рішення оскільки вона стосується іншої категорії заявників.

Щодо висновків суду першої інстанції про порушення УДМС України в Сумській області п. 90 Порядку № 215 при розгляді звернення ОСОБА_1 відповідач-2 зазначає, що Роменський відділ УДМС, припиняючи провадження за заявою ОСОБА_1 не мав приймати будь-яке рішення щодо належності його до громадянства України, оскільки документи, подані до підрозділу, не оформлені відповідно до вимог законодавства. Суд, зробивши висновок про відсутність будь-якого рішення щодо встановлення належності позивача до громадянства України не врахував та не дослідив питання належного оформлення поданих ОСОБА_1 документів, а отже врахування висновків суду першої інстанції при повторному розгляді заяви від 03.05.2023 року також є не можливим.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відбуває покарання в Державній установі "Роменська виправна колонія (№56), через Роменський відділ Управління державної міграційної служби України в Сумській області звернувся до Управління державної міграційної служби України в Сумській області з заявою про встановлення належності до громадянства України від 03.05.2023, в якій просив встановити його належність до громадянства України (а.с. 28, 59-60).

Листом Роменського відділу Управління державної міграційної служби України в Сумській області від 11.07.2023 повідомлено позивача про те, що згідно з пп. б) п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факті. Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 заявлено про втрату паспортного документа, перевіркою по території України не встановлено документів, які підтверджують факт перебування в громадянстві СРСР, отже і реквізити паспорта громадянина колишнього СРСР не встановлені, що унеможливлює оформлення довідки про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР.

Також цим листом повідомлено позивача про необхідність звернутися до суду з питання встановлення юридичного факту перебування в громадянстві колишнього СРСР та якщо у двомісячний строк не буде усунуто недоліки, то буде прийнято рішення про припинення провадження за вказаною заявою (а.с. 25-26).

Рішенням Роменського відділу Управління державної міграційної служби України в Сумській області від 12.09.2023 провадження по справі ОСОБА_1 припинено, так як у визначений законодавством термін позивач не усунув недоліків та не подав документи повторно (а.с. 71).

Вважаючи, що відповідач не вчинив всі необхідні дії, що передбачені законодавством для належного розгляду його заяви та видачі паспорта громадянина України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не було взято до уваги поданих позивачем разом із заявою від 03.05.2023 документів для встановлення його належності до громадянства України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» від 08 січня 2001 року № 2235-ІІІ (далі - Закон № 2235-ІІІ)

Згідно з приписами ст. 3 Закону № 2235-ІІІ, громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Відповідно до пунктів 1, 7 ч. 1 ст. 24 Закон № 2235-ІІІ повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства; видання особам, стосовно яких прийнято рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, та особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: прийняття рішень про встановлення, оформлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; видання особам, стосовно яких прийнято рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, та особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України передбачено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) (далі-Порядок № 215).

Пунктом 1 Порядку № 215 зазначено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи передбачені розділом II цього Порядку.

В силу пункту 3 Порядку № 215, заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

За змістом пункту 4 Порядку № 215, заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні; особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи; особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що встановлення належності до громадянства України стосується:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі:

осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України;

осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України;

б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту;

в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 215/2001 для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Враховуючи викладене, варто зазначити, що процес встановлення та оформлення належності до громадянства України передбачає певні процедури та перевірки, що визначені законодавством, та вирішується спеціально уповноваженими органами і не входить до компетенції суду.

Відповідно до п. 89 Порядку № 215, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків.

Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Згідно з п. 90 цього Порядку, територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків.

Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі.

У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.

Відтак, Порядком № 215 встановлено чіткий порядок провадження за заявами про встановлення або оформлення належності до громадянства України.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою Сумського апеляційного суду від 26.01.2021 у справі №585/1327/20 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецьк Донецької області, станом на 24 серпня 1991 року постійно проживав на території України.

Під час відбування покарання в Державній установі "Роменська виправна колонія (№56) ОСОБА_1 через Роменський відділу УДМС України в Сумській області звернувся до УДМС України в Сумській області із заявою від 03.05.2023, в якій просив встановити його належність до громадянства України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2235-ІІІ (а.с. 28, 59-60).

Разом із заявою позивач подав довідку за особовою справою (а.с. 33), копію свідоцтва про народження, що видано повторно 09.02.2017 серії НОМЕР_1 (а.с. 29), копію постанови Сумського апеляційного суду від 26.01.2021 у справі №585/1327/20 (а.с. 2-4) та інші документи.

Листом Роменського відділу УДМС України в Сумській області від 16.05.2023 справу ОСОБА_1 направлено до УДМС України в Сумській області (а.с. 77).

УДМС України в Сумській області листом від 23.05.2023 повернуло матеріали до Роменського відділу УДМС України в Сумській області на доопрацювання, оскільки у довідці від 03.05.2023, виданій Роменським відділом УДМС України в Сумській області невірно зазначено дату народження заявника (а.с. 73).

Листом Роменського відділу УДМС України в Сумській області від 06.06.2023 справу ОСОБА_1 повторно направлено для розгляду до УДМС України в Сумській області (а.с. 68).

Проте, УДМС України в Сумській області повторно повернуто матеріали на доопрацювання до УДМС України в Сумській області (а.с. 66 -67).

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Роменський відділ УДМС України в Сумській області листом від 11.07.2023 повідомив ОСОБА_1 про те, що оскільки ним заявлено про втрату паспорта громадянина колишнього СРСР, а перевіркою по території України не встановлено документів, які підтверджують факт перебування в громадянстві СРСР, і реквізитів паспорта громадянина колишнього СРСР, тому неможливо оформити довідку про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР.

Також цим листом повідомлено позивача про необхідність звернутися до суду з питання встановлення юридичного факту перебування в громадянстві колишнього СРСР та якщо у двомісячний строк не буде усунуто недоліки, то буде прийнято рішення про припинення провадження за вказаною заявою (а.с. 25-26).

У подальшому рішенням Роменського відділу УДМС України в Сумській області від 12.09.2023 провадження по справі ОСОБА_1 припинено, у зв`язку з тим, що у визначений законодавством термін позивач не усунув недоліків та не подав документи повторно (а.с. 71).

Надаючи оцінку діям відповідачів колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Порядку № 215 не передбачено надання заявником судового рішення про встановлення юридичного факту перебування особи в громадянстві колишнього СРСР у разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР, а отже повернення заявникові з цих підстав документів для усунення недоліків не відповідає вимогам чинного законодавства України.

При цьому, висновок відповідача стосовно неможливості оформити довідку про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР, з підстав того, що по території України не встановлено документів, які підтверджують факт перебування в громадянстві СРСР, колегія суддів вважає необґрунтованим, не мотивованим належним чином і таким, що зроблений без повного дослідження поданих позивачем разом із заявою від 03.05.2023 документів для встановлення його належності до громадянства України, перелік і зміст яких наведено судом першої інстанції. Надані відповідачем до суду листи територіальних органів ДМС свідчать лише про те, що ОСОБА_1 не документувався паспортом громадянина України та з питань громадянства, продовження строку перебування, отримання або скасування дозволу на імміграцію та документування посвідкою тощо до вказаних органів не звертався. Тобто, надані відповідачем документи не свідчать про проведення відповідачем перевірки та вжиття будь-яких заходів з метою встановлення документів, які підтверджують факт перебування позивача в громадянстві колишнього СРСР станом на 24.08.1991.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає, що відповідачами під час судового розгляду справи не доведено правомірність своїх дій та рішень за наслідками розгляду заяви позивача від 03.05.2023 про встановлення належності до громадянства України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача шляхом визнання протиправним і скасування рішення Роменського відділу УДМС України в Сумській області від 12.09.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 , та зобов`язання Управління державної міграційної служби України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 03.05.2023 про встановлення належності до громадянства України, а також прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки наданої судом.

Водночас колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно послався у спірних правовідносинах на положення п. 25 Порядку № 215 та дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до пункту 25 Порядку №215, а УДМС України в Сумській області, не зважаючи на подані позивачем документи, не розглянуло питання набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до пункту 25 Порядку №215.

Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин позивач звернувся до відповідачів із заявою для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2235-ІІІ, а не для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2235-ІІІ, яка поширюється на іноземців або осіб без громадянства. Отже, посилання суду першої інстанції на норми права, що стосуються набуття громадянства України за територіальним походженням, а також висновки щодо наявності у позивача відповідного права та обов`язку відповідачів розглянути відповідне питання, є помилковими та виходять за межі предмета спору, що виник між сторонами.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку про необхідність зміни рішення суду в мотивувальній частині, з урахуванням висновків встановлених вище.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі № 480/11745/23 - змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відповідно до мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі № 480/11745/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова