ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2024 р.Справа № 644/3688/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Попова В.О., пр. Орджонікідзе, 7, м. Харків, Харківська, 61007, повний текст складено 02.07.24 року по справі № 644/3688/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якій просив суд скасувати постанову №636/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 30 травня 2023 року та притягнення його - ліквідатора Дерев`янченка Я.Ю. до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 166-6 КУпАП у виді шрафу; справу про адміністративне правопорушення просив закрити. Витрати щодо сплати судового збору позивач ОСОБА_1 просив покласти на відповідача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 03.05.2023 №12058/20-40-07-07-05/37933640, заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Подсоха С.А., розглянувши протокол від 16.05.2023 №562/20-40-07-30 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , який працює ліквідатором ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП», встановила, що останній вчинив правопорушення, а саме: п. 44.1 п. 44.3, п. 44. 6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, а також п. 2 ст. 3, п. 1 п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у зв`язку з ненаданням первинних документів та бухгалтерського обліку за період з 01.01.2017 до 19.04.2023, та притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн за порушення ч. 5 ст.166-6 КУпАП.
З висновками викладеними у протоколі від 16.05.2023 року № 562/20-40-07-30, та постанові №636/20-40-07-30 про накладання адміністративного стягнення від 30 травня 2023 року, позивач не згоден. Висновки щодо порушення цих норм законодавства вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, з урахуванням неодноразового повідомлення (лист №б/н від 14.03.2023, лист №б/ н від 13.04.2023, лист №б/н від 24.04.2023, лист №б/н від 25.04.2023) контролюючого органу про те, що будь-які первинні бухгалтерські документи за запитуваний проміжок часу не складалися у зв`язку з тим, що товариство не здійснювало фінансово-господарську діяльність та не зобов`язано було їх складати за час знаходження товариства на тимчасово окупованій території, відповідно до Перехідних положень Податкового Кодексу України. Зазначені обставини пояснюють ненадання первинних бухгалтерських документів в т.ч. тим, що жоден з них не складався, а також виключають вину платника податку за ст.166-6 КУпАП. Відповідно до рішення №3 від 21.01.2022 єдиного учасника ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП», ідентифікаційний код: 37933640, а саме п. 1, прийняте рішення припинити діяльність ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП», ідентифікаційний код 37933640, юридична адреса: 61115, м. Харків, пр-т Олександрівський, буд. 81, приміщення 27. Зазначена інформація була доведена до ГУ ДПС у Харківській області шляхом взаємообміну реєстраційними даними між Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з державною податковою службою. Додатково ліквідатором згідно листа від 14.03.2023 року №б/н, та листа від 13.04.2023 року №б/н було повідомлено відповідача про необхідність здійснити Документальну позапланову перевірку відповідно до п.п. 78.1.7 Податкового Кодексу України. Однак податковим органом в порушення норм податкового кодексу перевірка була призначена лише через 1рік та три місяця з часу прийняття рішення про ліквідацію товариства, а саме з 20.04.23 до 26.04.23 оформлення матеріалів перевірки відбувалося з 27.04.23 до 03.05.23. Тобто податковий (контролюючий) орган, не має право притягувати до адміністративної відповідальності ліквідатора (голову ліквідаційної комісії), з урахуванням порушення строків проведення податкової перевірки податковим органом. Вважає, що має факт не доведеності вини у вчиненому правопорушенні та відсутності складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування постанови №636/20-40-07-30 від 30 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто до відповідальності за порушення за ч. 5 ст. 166-6 КУпАП ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову №636/20-40-07-30 від 30 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто до відповідальності за порушення за ч. 5 ст. 166-6 КУпАП ОСОБА_1 .
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито.
Стягнуто в рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 536,80 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна процедура ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП» (код за ЄДРПОУ 37933640) не є завершеною.
Підприємством не надано банківських виписок за період з 01.01.2017 по дату закриття.
Крім того, підприємством не було надано бухгалтерський облік; документи щодо списання статутного капіталу; інші первинні документи, на підставі яких сформовано податкову звітність з податку на прибуток; наявність/відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості, станом на початок та кінець перевіряємого періоду; наявність/відсутність запасів, станом на початок та кінець перевіряємого періоду; наявність/відсутність основних засобів, станом на початок та кінець перевіряємого періоду; головні книги; обігово-сальдові відомості; картки рахунків; журнали-ордери по всім наявним бухгалтерським рахункам; касові книги; чекові книжки; прибуткові та видаткові ордери, інші ключові показники фінансової звітності; відомості нарахування заробітної плати за період з 01.01.2017 по 19.04.2023, чим порушено п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу.
Відповідач зазначає, що ТОВ «КИЇВСТРОЙНРУ1111» взято на податковий облік 07.10.2011 року в ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, Генічеська ДПІ (вез Крим, Гагарінський р-н м. Севастополя). З 25.12.2014 перебував на обліку в ГУ ДПС у м. Києві (Голосіївський р- н м. Києва, 2650), а з 30.12.2021 - в ГУ ДПС у Харківській області (Індустріальний район м. Харкова, 2036).
За результатами розгляду заперечень ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП» (код за ЄДРПОУ 37933640) від 09.05.2023 вих. б/№ (вх. ГУ ДПС від 09.05.2023 №33992/6) комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок ГУ ДПС області прийнято рішення вважати висновки в акті перевірки від 03.05.2023 №12058/20-40-07-07-05/37933640 такими, що відповідають чинному законодавству, а заперечення ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП» (код за ЄДРПОУ 37933640) такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач не скористався своїм правом на подання до Другого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру ТОВ " КИЇВСТРОЙГРУПП " 21.01.2022 прийнято рішення про припинення юридичної особи.
Фахівцями ГУ ДПС області здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП» (код за ЄДРПОУ 37933640), за результатами якої складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 03.05.2023 №12058/20-40-07-07-05/37933640 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки КИЇВСТРОЙГРУПП» (код за ЄДРПОУ 37933640)».
За висновками акта перевірки виявлено факти, порушення ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП`п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу, п. 2 ст. 3, п. 1 п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 за № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) у зв`язку з ненаданням первинних документів та бухгалтерського обліку за період 01.01.2017 до 19.04.2023.
16.05.2023 Головним управління ДПС у Харківській області було складено протокол №562/20-40-07-30 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та притягнення його до відповідальності за ст.166-6 КУпАП, а саме за ненадання до перевірки первинних документів та бухгалтерського обліку.
Зі змісту вказаного вище протоколу вбачається, що позивачем були подані письмові пояснення щодо змісту протоколу з обґрунтуванням причини невідповідності обставин.
Постановою №636/20-40-07-30 від 30 травня 2023 року, винесеною заступником начальника Головного управління ДПС у Харківській області Подсоха С. А., притягнуто ОСОБА_1 , який є ліквідатором ТОВ «КИЇВСТРОЙГРУПП», до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 166-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, згідно ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірність оспорюваної постанови №636/20-40-07-30 від 30.05.2023 про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.166-6 КУпАП, яка є предметом оскарження у даній справі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративним правопорушенням (проступком), відповідно до ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За визначенням п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно приписів КУпАП, ПК України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою правильного та єдиного застосування податковими органами законодавства з питань притягнення до адміністративної відповідальності правопорушників, Міністерство фінансів України наказом від 02.07.2016 №566 затвердило Інструкцію з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1046/29176 (далі по тексту - Інструкція № 566).
Так, відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції № 566 зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 566, передбачено, що відповідно до частини першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи податкових органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 51-2, 155-1, 162-1, 163-1-163-4, 163-12, частинами другою та третьою статті 163-17, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2 КУпАП.
Згідно встановленого Інструкцією № 566 бланку протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що обов`язково має вказуватися не лише стаття КУпАП, відповідно до якої притягається особа до відповідальності, але повинна зазначатись також частина статті цього Кодексу.
Натомість, колегія суддів дослідивши матеріали справи, встановила, що у протоколі №562/20-40-07-30 від 16.05.2023 у відповідній графі вказана лише стаття 166-6 КУпАП, без зазначення конкретної частини цієї статті, яка, як вважає податковий орган, порушена позивачем.
Колегія суддів зазначає, що встановити за якою конкретно частиною ст. 166-6 КУпАП щодо позивача складено протокол є неможливим.
Оскільки не зазначення відповідачем конкретної частини ст. 166-6 КУпАП, скоєння якої інкримінується позивачу, позбавляє позивача права на захист від конкретного та обґрунтованого обвинувачення.
Слід звернути увагу, що норма ст. 254 КУпАП передбачає, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, з наведеного колегією суддів вбачається, що Головним управління ДПС у Харківській області було порушено строки, встановлені ст. 254 КУпАП, складання протоколу №562/20-40-07-30 від 16.05.2023 про вчинення адміністративного правопорушення.
З відзиву відповідача на позовну заяву вбачається, що розгляд заперечень позивача від 09.05.2023 на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 03.05.2023 №12058/20-40-07-07-05/37933640 відбувся 17.05.2023, тобто вже після складання відповідачем протоколу від 16.05.2023.
Колегія суддів наголошує, що ч. 5 ст. 166-6 КУпАП передбачає відповідальність за факт неподання, несвоєчасного подання або подання не в повному обсязі документів, а не за «ненадання» документів, як кваліфікував дії позивача відповідач.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність суттєвих порушень вимог норм КУпАП та Інструкції № 566, допущених податковим органом при розгляді адміністративної справи та складанні протоколу №562/20-40-07-30 від 16.05.2023 про адміністративне правопорушення, що є достатньою та обґрунтованою підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим джерелом доказів.
Водночас, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на ч. 1 ст. 74 КАС України, допустимість доказів: «Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом». Тут доречно звернутись також до практики ЄСПЛ, щодо принципу «плодів отруйного дерева», а саме, що докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. Так у своїй постанові у справі 826/24815/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив: «Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до "плодів отруєного дерева" є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом».
Таким чином, неправомірність перших актів (рішень) тягнуть за собою неправомірність послідуючих, що відповідає позиції Верховного Суду, а саме: «в силу принципу «незаконне не може породжувати законне», «плоди отруєного дерева».
Отже, Головним управлінням ДПС у Харківській області було порушено порядок та форму складання протоколу про адміністративне правопорушення та не здійснено розгляд справи податковим органом у встановлений КУпАП спосіб.
Дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності.
В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).
Саме в межах цієї доктрини у суду є обов`язок дослідити підстави та порядок проведення фактичної перевірки з метою уникнення несправедливого процесу в цілому, оскільки всі інші рішення пов`язані між собою та є похідними.
Постанова Головного управління ДПС у Харківській області №636/20-40-07-30 від 30.05.2023 про накладення адміністративного стягнення вищезазначеним критеріям не відповідає.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірність оскарженої постанови №636/20-40-07-30 від 30.05.2023 про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 166-6 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку...
Приписами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності оспорюваної постанови відповідача та відповідності її вимогам діючого законодавства, є необґрунтованими та такими, що суперечать наведеним вище висновкам суду.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вбачає наявні правові підстави для скасування постанови відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 року по справі № 644/3688/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 по справі № 644/3688/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 19.11.2024 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123172018 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні