РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
18 листопада 2024 р. Справа № 120/10381/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним протоколу комісії, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 18.07.2024 року звернувся до відповідача із заявою та підтверджуючими документами про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (оскільки батько є особою з інвалідністю ІІ групи).
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 26.07.2024 повідомив позивача про те, що протоколом від 25.07.2024 № 9 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причинами для відмови зазначено наступні обставини: - надана копія військово-облікового документа не встановленого зразка; - заява батька не посвідчена нотаріальним органом; - відсутні інформація про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 12.08.2024 позовну заяву залишено без руху.
27.08.2024 від позивача на виконання вимог ухвали від 12.08.2024 надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою від 28.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.09.2024 до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому третій відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні повністю.
Мотивуючи свою позицію, відповідач зазначає, що рішенням комісії оформлене протоколом № 9 від 25.07.2024, ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наданням не належного військово-облікового документу; непосвідчення заяви батька форми 15 нотаріально; не наданням інформації про отримання (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
Обгрунтовуючи підстав для відмови, представник відповідача зауважив, що позивач 22.08.2012 року після закінчення терміну дії довідки серія НМ № 00171, не прибув до РВК за місцем реєстрації для поновлення військово-облікового документу. При цьому, згідно п. 18 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 559, військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу). Тому на день розгляду комісією заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, військово-обліковий документ не був долучений позивачем до наданого пакету документів.
Також зазначає, про те, що п. 58 Порядку № 560 встановлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку. Так, заява від ОСОБА_2 (батька) на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про вибір особи, яка буде здійснювати догляд за ним, містить підпис особи інваліда. Дана заява не містить посилання про те, що заява складалась у присутності представників ТЦК та СП комісії, не містить відмітки про прийняття цієї заяви відповідальною особою ТЦК та СП комісії. Тому, непідтвердженість авторства підпису ОСОБА_2 в заяві додатку 15, стало однією із підстав для відмови в наданні відстрочки.
В постанові 560, в редакції станом на 12.06.2024, зазначається, що у разі відсутності не військовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю 1 чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю. До заяви про надання відстрочки, позивачем надано довідку від 08.06.2022 за № 681, видану військовою частиною НОМЕР_1 про те, що сержант військової служби по мобілізації ОСОБА_2 з 01.06.2022 перебуває на військовій службі. Проте, ця довідка не може бути підтвердженням того, що ОСОБА_2 не може здійснювати догляд за батьком, оскільки на день розгляду пакету документів, вона втратила актуальність.
Також, сторона відповідача посилається на постанову 560, в редакції станом на 12.06.2024, у якій зазначено, про те, що в переліку документів (додаток 5), які надаються військовозобов`язаними для отримання відстрочки за п. 13 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", передбачено подання документу про отримання компенсації на догляд або акт встановлення здійснення особою догляду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.202022 строком на 30 діб у зв`язку із збройною агресією рф по відношенню до України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено на момент прийняття рішення у цій справі.
18.07.2024 ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) заяву про надання йому відстрочки на підставі п. 13, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки батько ОСОБА_2 має інвалідність другої групи та є ліквідатором ЧАЕС.
Разом із заявою, позивачем надано на розгляд комісії пакет документів, який містив: копію паспорта ОСОБА_1 ; копію картки платника податків ОСОБА_1 ; копію довідки в замін військового квитка НОМЕР_2 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію паспорта батька ОСОБА_2 ; копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 634757 від 27.12.2019; заяву батька ОСОБА_2 за формою додатку 15; заяву батька ОСОБА_2 щодо здійснення догляду; копію довідки про результати визнання у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках серії 12ААА № 030584; копію довідки КП "Немирівський міський ЦПМСД" № 83 від 17.01.2023; копію пенсійного посвідчення матері заявника ОСОБА_3 ; копію довідки до акту огляду МСЕК серія 12ААА № 589687 від 17.05.2017 про встановлену інвалідність 3 групи матері заявника ОСОБА_3 ; копію довідки форма 5, № 682 від 08.06.2022.
За результатом розгляду поданих позивачем заяви від 18.07.2024 та пакету документів, відповідач рішенням комісії, оформленим протоколом № 9 від 25.07.2024, ОСОБА_1 відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Листом від 26.07.2024 № 4040 територіальний центр повідомив позивача, що комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причини відмови: - надана копія військово-облікового документа не встановленого зразка; - заява батька не посвідчена нотаріальним органом; - відсутні інформація про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.
При цьому, підстави звільнення з військової служби передбачені ст. 26 Закону №2232-XII.
Щодо вказаних обставин суд урахував, що позивач не є військовослужбовцем та не проходить військову службу у відповідача, а є лише військовозобов`язаним - особою, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Тобто, саме під час мобілізації військовозобов`язані, які, зокрема, мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, не підлягають призову на військову службу, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.
Позивач подав заяву від 19.06.2024, в якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією у зв`язку з тим, що він має батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи. При цьому, довідкою акту огляду МСЕК серії 12 ААБ за № 634757 підтверджено встановлення ОСОБА_2 , ІІ групу інвалідності безтерміново. Отже, вказаними вище документами підтверджується, що батько позивача є інвалідом ІІ групи. Також до заяви про надання відстрочки, позивачем долучено довідку акта МСЕК серії 12ААА № 589687, якою установлено матері позивача ОСОБА_3 інвалідність ІІІ групи, безтерміново, а також долучено довідку від 08.06.2022, видану на ім`я ОСОБА_2 про те, що він з 01.06.2022 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст. 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п. 59 Порядку № 560).
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Як свідчать матеріали справи, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, направив позивачу повідомлення від 26.07.2024 № 3/4040 про відмову від надання відстрочки із посиланням на протокол від № 9 від 25.07.2024 (яке і є рішенням про відмову від відстрочки).
Причиною відмови у наданні відстрочки від призову у повідомленні відповідачем зазначено: - надана копія військово-облікового документа не встановленого зразка; - заява батька не посвідчена нотаріальним органом; - відсутня інформація про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
З приводу підстави для відмови, означеної відповідачем про те, що позивач не надав інформацію про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача зі заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю ІІ групи.
Суд вкотре наголошує, що згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Отже, заявник не зобов`язаний подавати додаткові документи для отримання компенсації, оскільки положення статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачають обов`язок утримання особи з інвалідністю, а не здійснення постійного догляду. Зокрема, пункт 13 статті 23 Закону закріплює право військовозобов`язаного на відстрочку від призову у разі наявності одного з батьків або одного з батьків подружжя з інвалідністю I чи II групи, якщо немає інших осіб, які не є військовозобов`язаними та згідно із законом зобов`язані їх утримувати. Процедура підтвердження факту догляду, визначена пунктом 61 Порядку, у цьому контексті стосується лише доказування відсутності інших осіб, які за законом повинні утримувати особу з інвалідністю, а не самого факту догляду.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що батько позивача, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, мати позивача також є особою з інвалідністю ІІІ групи безтерміново, а брат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 . Інших осіб, які відповідно до закону зобов`язані утримувати батька позивача, документально не підтверджено. Додаткових документів для підтвердження цих обставин надавати відповідачу не потрібно.
Крім того, доводи представника відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов, стосовно того, що комісією не враховано довідку від 08.06.2022 № 681 про перебування ОСОБА_2 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , видану військовою частиною НОМЕР_1 , суд до уваги не бере. Це пояснюється тим, що комісія, відповідно до вимог абзацу 1 пункту 60 Порядку № 560, здійснює вивчення отриманих заяви та підтвердних документів, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує дані з публічних електронних реєстрів.
Суд наголошує, що у разі виникнення сумнівів у достовірності наданих заявником документів, які підтверджують право на відстрочку від призову, відповідач має право самостійно звертатися із запитами до відповідних органів державної влади. Мета таких запитів - перевірка або спростування права позивача на відстрочку.
Водночас матеріали справи не містять інформації про те, що відповідач здійснив будь-які запити з цього приводу.
При цьому, матеріали справи містять довідку від 18.07.2024, яку видано військовою частиною НОМЕР_3 про те, що сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .
Отже, із зазначеного слідує, що відповідачем, не надано до суду доказів подання позивачем недостовірної інформації та існування інших осіб зобов`язаних утримувати за законом батька позивача.
Щодо підстав для відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період про те, що ОСОБА_1 надано копію військово-облікового документа не встановленого зразку, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232) виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно із ч. 9 ст. 1 № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Згідно із ч. 10 ст. 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок №1487).
Згідно з п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Відповідно до п. 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Військовозобов`язані, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з пунктом 4 "Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення військовозобов`язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Проте, відповідач у ході розгляду цієї справи не надав жодних доказів того, що позивач не перебуває на військовому обліку чи ухилявся від постановлення на військовий облік, чи був притягнутий до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Окрім того, суд зауважує, що в п. 13 Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", серед документів, що підтверджують право на відстрочку, немає військово-облікового документа.
Отже, відповідач, вважаючи недостатнім документом довідку в замін військового квитка для підтвердження у позивача статусу військовозобов`язаного, міг повідомити останнього про необхідність надання інших документів, однак жодних дій, спрямованих на з`ясування того, чи має позивач право на відстрочку, відповідачем не вчинено до прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки.
Щодо підстав для відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період за поданою заявою батька ОСОБА_2 (додаток 15 до Порядку), яка не була посвідчена нотаріально, суд зазначає наступне.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, яка регулює порядок надання відстрочки від мобілізації, обов`язкові документи та форму заяви чітко регламентовані. Зокрема, для осіб, які звертаються з заявою про відстрочку у зв`язку з необхідністю догляду за родичами з інвалідністю I або II групи, законодавство не передбачає обов`язкове нотаріальне посвідчення заяви.
Також відповідно до положень пункту 60 Постанови КМУ № 560, у разі подання заяви на відстрочку, до заяви додаються документи, які підтверджують обставини, що дозволяють надання відстрочки. Зокрема, це можуть бути довідки про інвалідність, медичні висновки або інші підтверджувальні документи, що засвідчують догляд за особою з інвалідністю.
Крім того, важливо зазначити, що стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить вимоги щодо нотаріального засвідчення заяви. Законодавчий акт зосереджується на підтвердженні факту догляду за родичем та необхідності військовозобов`язаного отримати відстрочку у зв`язку з такими обставинами.
Враховуючи зазначене, суд наголошує, що відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повинна бути пропорційною та не створювати необґрунтованих перешкод для реалізації права особи на відстрочку. Таким чином, вимога додаткового нотаріального засвідчення заяви, якщо така заява подана в оригіналі, підписана особою власноруч і супроводжена копією паспорта, на першій сторінці якого міститься ідентичний підпис, є неправомірною. Це пояснюється тим, що форма заяви та підтвердні документи регулюються самим Порядком і не передбачають додаткових вимог щодо посвідчення оригіналів документів.
Враховуючи, що матеріали справи не містять будь-яких актів, складених відповідачем, щодо невідповідності доданих позивачем до заяви від 18.07.2024 документів переліку, зазначеному у додатку до цієї заяви або відсутності будь-якого документа. Суд вважає, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені законодавством, для отримання ним відстрочки, а саме: подав відповідачу заяву про надання відстрочки, пакет встановлених Порядком № 560 документів, що підтверджують його право на відстрочку згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в тому числі заяву батька про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані його утримувати.
Суд, розглядаючи справу в межах позовних вимог, вважає за необхідне визнати протиправним протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 № 9 від 25.07.2024 у частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, ефективним способом захисту порушеного права позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 18.07.2024 та прийняти рішення яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що відповідно до вищенаведеного питання відстрочки позивача має бути розглянуто відповідачем з урахуванням приписів чинного законодавства України та висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене у вигляді протоколу комісії № 9 від 25.07.2024, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211,00 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
Рішення суду сформовано: 18.11.2024.
СуддяБошкова Юлія Миколаївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123172151 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Бошкова Юлія Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні