Рішення
від 18.11.2024 по справі 120/7521/24
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 листопада 2024 р. Справа № 120/7521/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМС-Елегант" (вул. 1-го Травня, 16, с. Медвеже Вушко, Вінницька обл., 23226)

до: Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034)

про: визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМС-Елегант" (далі - позивач) з позовною заявою до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000174/2 від 29.05.2024 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2024/000725.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ним та «Z.P.U.H. TEMP-SKAY» (Польща) (продавець) 06.10.2017 укладено контракт №1/10/17 щодо продажу штучної шкіри. На виконання даного контракту продавцем виставлено інвойс на суму 27 000, 00 доларів США. В подальшому, для митного оформлення товару позивачем до Вінницької митниці подано електронну митну декларацію з додатками. Водночас, 29.05.2024 року відповідачем прийнято рішення UA401000/2024/000174/2 про коригування митної вартості товарів, де вказано, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору у зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про складові митної вартості товарів. Відтак відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом. Також відповідачем сформовано картку відмови UA401020/2024/000725. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.06.2024 за вх. №35044/24 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.06.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.07.2024 за вх.№39123/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані позивачем документи, які відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: сума в валюті PLN відрізняється у наданій фактурі та у митній декларації країни відправлення, а також у наданому банківському документі щодо передплати за товар у графі "призначення платежу" вказано "Faktura 0006/04/24 date 26.04.2024", що не відповідає поданому рахунку-фактурі "0002/05/24 24.05.2024". Враховуючи наведене відповідач зазначає, що існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Таким чином, враховуючи, що позивачем подано неповний пакет документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, а використані відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовувалися другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Крім того, визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ та ст. 63 МКУ) не було можливим з причин відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відтак, митна вартість визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ, а джерелом числового значення митної вартості є МД від 15.04.2024 № UA807200/2024/ 006167, за якою оформлено товар « 1. Вінілістканина OFFICELINE:V-19-232,00м2; V-17-116,00м2; V-20-116,00м2; V-1-116,00м2;EV 12-116,00м2; OI/9/1- 2030,00м2;ON/7/2-232,00 м2; ON/7/1-1508,00 м2; ON/8/1-406,00 м2; ON/1/1-116,00 м2; ON/3/1-116,00 м2; ODE/8/1-116,00 м2, текстильні вироби у рулонах, не жорсткі, не дубльовані, не просочені, основою яких є трикотажне полотно з поліефірних синтетичних волокон, з непористим покриттям полівінілхлоридом з однієї сторони, що сприймається неозброєним оком, загальною товщиною 0.8+/-0.05мм, завширшки 145 см. Використовується для оббивки меблів. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва : PL, Виробник: JAWOTEX K.Tyminski, M.Zukowskis.c.» та складає 4,2412 дол. США за кг. З огляду на викладене відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.11.2024 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

06.10.2017 між позивачем (покупець) та «Z.P.U.H. TEMP-SKAY» (Польща) (продавець) укладено контракт № 1/10/2017.

Згідно п. 1. контракту він стосується умов купівлі-продажу штучної шкіри.

Пунктом 3 контракту визначено, що покупець купує товар в кількості, вказані в замовленні та інвойсі, який підтверджує продаж.

П. 4, п. 6, п. 8 та п. 10 контракту передбачено, що поставка товару може відбуватися частинами в межах загальною суми даного контракту. Покупець купує товар по цінам, вказаним в інвойсах. Загальна сума контракту складає 100 000 доларів США. Оплата на умовах 100% передоплати. Валютою платежу є долар.

На виконання даного контракту продавцем виставлено рахунок-фактуру №0002/05/24 від 23.05.2024 на суму 27 000 доларів США.

В подальшому, для здійснення митного оформлення товару позивач звернувся до відповідача з митною декларацією 24UA401020029734U0, до якої були додані наступні документи: рахунок-фактура № 0002/05/24 від 24.05.2024, зовнішньоекономічний договір від 06.10.2017 № 1/10/2017, рахунок на оплату транспортних витрат від 21.05.2024 №213 та інші документи, наведені в графі 44 ЕМД.

29.05.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000174/2, яким були збільшені суми митних платежів. У вказаному рішенні зазначено, що сума в валюті PLN відрізняється у наданій фактурі та у митній декларації країни відправлення, а також у наданому банківському документі щодо передплати за товар у графі "призначення платежу" вказано "Faktura 0006/04/24 date 26.04.2024", що не відповідає поданому рахунку-фактурі "0002/05/24 24.05.2024". Також, згідно наданому висновку ДП «Держзовнішінформ» № 3-2/278 від 28.05.2024, експертом на запит отримано лист від виробника товару, згідно якого експерт дійшов висновку, що ціни на штучну шкіру не суперечать рівню відпускних цін виробника на даний товар. Разом з тим, експерт також досліджував польський, український та китайський ринки на аналогічну продукцію, однак дані дослідження цін в експертному висновку не наведено та дійшов до висновку, що ціни виробника «можуть становити…», а не «становлять…», що, в свою чергу, викликає обґрунтований сумнів щодо дійсної вартості товару та задекларованого рівня митної вартості. даний висновок не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. При цьому, зазначений висновок носить лише довідковий характер. Крім того, додатково надані експертні висновки Вінницької Торгово-промислової Палати від 01.05.2024 № В 175, та №0034 від 15.05.2024, а також, висновок лабораторії від 30.11.2017 №142005703-0949, які не стосуються даної партії товару. Враховуючи, що надані документи містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст. 53 МКУ. Листом б/н від 28.05.2024 декларант відмовився від надання додаткових документів. Відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовувалися другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Крім того, визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ та ст. 63 МКУ) не було можливим з причин відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відтак, митна вартість визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ, а джерелом числового значення митної вартості є МД від 15.04.2024 № UA807200/2024/ 006167, за якою оформлено товар « 1. Вінілістканина OFFICELINE:V-19-232,00м2; V-17-116,00м2; V-20-116,00м2; V-1-116,00м2;EV 12-116,00м2; OI/9/1- 2030,00м2;ON/7/2-232,00 м2; ON/7/1-1508,00 м2; ON/8/1-406,00 м2; ON/1/1-116,00 м2; ON/3/1-116,00 м2; ODE/8/1-116,00 м2, текстильні вироби у рулонах, не жорсткі, не дубльовані, не просочені, основою яких є трикотажне полотно з поліефірних синтетичних волокон, з непористим покриттям полівінілхлоридом з однієї сторони, що сприймається неозброєним оком, загальною товщиною 0.8+/-0.05мм, завширшки 145 см. Використовується для оббивки меблів. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва : PL, Виробник: JAWOTEX K.Tyminski, M.Zukowskis.c.» та складає 4,2412 дол. США за кг.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2024/000725.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України, Податкового кодексу України ( далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Ч. 6 ст. 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Ч. 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 справа №380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

В ході судового розгляду судом встановлено, що для здійснення митного оформлення отриманого відповідно до контракту від 06.10.2017 №1/10/2017 товару позивач звернувся до відповідача з митною декларацією 24UA401020029734U0, до якої були додані наступні документи: рахунок-фактура № 0002/05/24 від 24.05.2024, зовнішньоекономічний договір від 06.10.2017 № 1/10/2017, рахунок на оплату транспортних витрат від 21.05.2024 №213 та інші документи, наведені в графі 44 ЕМД.

Водночас 29.05.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000174/2, яким були збільшені суми митних платежів.

Мотивами прийняття такого рішення відповідач вказав те, що сума у валюті PLN відрізняється у наданій фактурі та у митній декларації країни відправлення, а також у наданому банківському документі щодо передплати за товар у графі "призначення платежу" вказано "Faktura 0006/04/24 date 26.04.2024", що не відповідає поданому рахунку-фактурі "0002/05/24 24.05.2024".

В контексті наведено суд вказує наступне.

Декларація країни відправлення - це оформлена в країні експорту товару митна декларація, яка містить відомості про вартість товару.

Відповідно до Додатку 37 Регламенту Комісії (EEC) № 2454/93 від 02.07.1993 (CCIP), графа 46 Статистична вартість ЄАД має містити статистичну вартість, виражену у валюті країни - члена ЄС, у якій здійснюються експортні формальності. Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (Номер документу TAXUD/1619/08 версія 3.4), термін статистична вартість означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена ЄС. де оформлюється експорт.

В митній декларації країни відправника вказана вартість товару у злотих, а у рахунку-фактурі від 24.05.2024 доларах США, відтак, наразі відсутні підстави вважати, що мають місце розбіжності у вартості товару, оскільки у вказаних документах вартість товару зазначена в різних валютах і відповідачем не була приведена така вартість у відповідну валюту.

Щодо невідповідності реквізитів рахунку-фактури в наданому банківському документі щодо передплати за товар, то суд зауважує, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (далі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 вказав, що сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Аналізуючи зміст платіжної інструкції №213 від 21.05.2024, суд встановив, що в графі «призначення платежу» крім іншого вказано «передоплата за тканини по контракту 1/10/2017».

Суд зауважує, що митний орган має оцінювати всі надані документи в сукупності, а не обмежуватись формальним аналізом окремих документів.

Отже, відсутність у платіжному дорученні посилання на конкретний рахунок-фактуру не може вважатись «розбіжністю, що впливає на митну вартість», адже товар поставлявся саме за тим контрактом, реквізити якого вірно вказані декларантом в призначенні платежу, а сам платіж фактично здійснено на умовах попередньої оплати, що фактично відповідає також умовам контракту №1/10/2017.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В той же час, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, яка підлягала сплаті за товар, який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, не наведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару стала інформація, яка містилася в електронній митній декларації від 15.04.2024 № UA807200/2024/ 006167, за якою оформлено товар « 1. Вінілістканина OFFICELINE:V-19-232,00м2; V-17-116,00м2; V-20-116,00м2; V-1-116,00м2;EV 12-116,00м2; OI/9/1- 2030,00м2;ON/7/2-232,00 м2; ON/7/1-1508,00 м2; ON/8/1-406,00 м2; ON/1/1-116,00 м2; ON/3/1-116,00 м2; ODE/8/1-116,00 м2, текстильні вироби у рулонах, не жорсткі, не дубльовані, не просочені, основою яких є трикотажне полотно з поліефірних синтетичних волокон, з непористим покриттям полівінілхлоридом з однієї сторони, що сприймається неозброєним оком, загальною товщиною 0.8+/-0.05мм, завширшки 145 см. Використовується для оббивки меблів. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва : PL, Виробник: JAWOTEX K.Tyminski, M.Zukowskis.c.» та складає 4,2412 дол. США за кг.

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, комерційних умов тощо, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Наведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем разом із митною декларацією 24UA401020029734U0 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, спірне рішення відповідача та картка відмови є неправомірними, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 6 056 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Митним кодексом України та ст. 2, 6, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМС-Елегант» до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000174/2 від 29.05.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/000725.

Стягнути із Вінницької митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМС-Елегант» судовий збір у сумі 6 056 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМС-ЕЛЕГАНТ" (вул. 1-го Травня, 16, с. Медвеже Вушко, Вінницька обл., 23226, код ЄДРПОУ 39035842)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.11.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.11.2024
Оприлюднено22.11.2024
Номер документу123172458
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —120/7521/24

Ухвала від 01.01.2025

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Полотнянко Ю.П.

Ухвала від 20.12.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Полотнянко Ю.П.

Рішення від 18.11.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Маслоід Олена Степанівна

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Маслоід Олена Степанівна

Ухвала від 18.06.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Маслоід Олена Степанівна

Ухвала від 11.06.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Маслоід Олена Степанівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні