Ухвала

від 20.11.2024 по справі 120/15517/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

20 листопада 2024 р.Справа № 120/15517/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом Фермерського господарства "Айсаєв Р.Т." до Крижопільської селищної ради, Тульчинської районної військової адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства "Айсаєв Р.Т." до Крижопільської селищної ради, Тульчинської районної військової адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Тульчинської районної військової адміністрації, Крижопільської селищної ради щодо скасування мобілізаційного завдання (замовлення), встановленого для Фермерського господарства "Айсаєв Р.Т." та скасування рішення про скасування мобілізаційного завдання (замовлення), протиправністю дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації голови Фермерського господарства " ОСОБА_1 " ОСОБА_1 .

Одночасно із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначила, що 29.10.2024 позивачем отримано лист від Крижопільської селищної ради № 02-24/2036 від 25.10.2024 про те, що на засіданні робочої групи при Тульчинській РВА з перевірки виданих мобілізаційних завдань та укладених договорів з суб`єктами господарської діяльності на предмет їх реального виконання, доцільності та економічної ефективності (Протокол № 1 від 23.10.2024) прийнято рішення про скасування мобілізаційного завдання (замовлення) встановленого для фермерського господарства.

У зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про призов на військову службу за мобілізацією єдиного працівника позивача - Голову фермерського господарства " ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , видана повістка про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 19.11.2024.

На думку представника позивача такі дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо мобілізації єдиного працівника позивача призводить до залишення ФГ "Айсаєв Р.Т." без працівника, який безпосередньо задіяний у виробництві сільськогосподарської продукції, припинення процесу виробництва сільськогосподарської продукції, позбавлення доходу, утворення заборгованості перед власниками (орендодавцями) земельних ділянок, перед Державою, фактично до банкротства та ліквідації Фермерського господарства.

Вважає, що свавільне рішення Крижопільської селищної ради та Тульчинської районної військової адміністрації щодо скасування мобілізаційного завдання (замовлення) позивача за наявності діючого Договору спричинило безпідставні дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу під час мобілізації працівника позивача - голову ФГ "Айсаєв Р.Т." ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, на думку суду, наявні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти певні дії, а саме заборони здійснювати призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, оскільки надання відстрочки/бронювання від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем неможливо. Так, представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 видано повістку та повідомлено про відправку на безпосередню військову службу у зону бойових дій. Без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно ОСОБА_1 будуть завершені, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить порушені права.

Втім, суд критично оцінює наведені вище посилання представника позивача, адже вони ґрунтуються виключно на власних припущеннях та не підтвердженні жодними доказами.

Суд зазначає, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19 та інших.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Таким чином аналіз змісту вказаних норм та правових висновків свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, а саме, щодо "очевидності" ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

При вирішенні заяви позивача про забезпечення позову суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

При цьому, підстави вважати, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо видачі повістки голові ФГ "Айсаєв Р.Т." ОСОБА_1 з метою уточнення персональних даних та вчинення дій щодо призову на військову службу мають очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.

Ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову. Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Так само в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Варто зазначити, що саме суб`єкт звернення із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову повинен обґрунтувати існуванням передбачених статтею 150 КАС України підстав для забезпечення позову. Такий висновок узгоджується із нормою частини 1 статті 9 КАС України, в силу якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наведені заявником доводи й аргументи підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті, а тому не є достатніми та переконливими для висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника Фермерського господарства "Айсаєв Р.Т." про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяВіятик Наталія Володимирівна