Рішення

від 19.11.2024 по справі 120/7753/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 листопада 2024 р. Справа № 120/7753/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

до: Громадської організації "Вінницька обласна федерація УШУ" (вул. Вишнева/Сабарівське шосе, 24/13, м. Вінниця, 21037)

про: надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Громадської організації "Вінницька обласна федерація УШУ" (далі - відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису №12/36886768 від 03.08.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 229 054, 35 грн, який складається з орендної плати з юридичних осіб - 196 370, 14 грн та з податку на нерухоме майно - 32 684, 21 грн. У зв`язку з виникненням права податкової застави, на виконання ст. 89 Податкового кодексу України, податковим органом прийнято рішення від 30.07.2021 №19 про опис майна відповідача у податкову заставу, внаслідок чого складено акт опису майна від 03.08.2021 №21/36886768, яким в податкову заставу було описано майно боржника на загальну суму 173 020, 00 грн. В подальшому, позивачем скеровано до банківської установи, де обслуговується відповідач, платіжні інструкції для примусового стягнення коштів, які в результаті повернуті банківською установою без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача. Таким чином, оскільки вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не мали наслідком погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 17.06.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказана ухвала отримана відповідачем 24.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався, відтак суд, в силу приписів КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з довідкою про суми боргу за відповідачем станом на 11.06.2024 рахується заборгованість по платежу «орендна плата з юридичних осіб» в сумі 196 370, 14 грн (основний платіж 191 279, 02 грн, пеня 5 091, 12 грн) та по платежу «податок на нерухоме майно» в сумі 32 684, 21 грн (основний платіж - 31 664, 19 грн, штрафні санкції 1 020 грн, пеня 0, 02 грн).

На підставі рішення №19 про опис майна у податкову заставу від 30.07.2021 податковим керуючим складено акт опису майна відповідача від 03.08.2021 №21/36886768 на загальну суму 173 020 грн.

05.08.2021 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна відповідача згідно з актом опису майна №21/36886768.

Рішенням заступника керівника контролюючого органу №11/4-0232 від 20.02.2023 вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу відповідача шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

На виконання вищезгаданого рішення позивачем скеровано ряд платіжних інструкцій щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків відповідача, однак виконати таке рішення неможливо з підстав відсутності в останнього коштів на відкритих банківських рахунках.

Враховуючи викладене, оскільки вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не мали наслідком погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За приписами п. 88.1 ст. 88 ПК України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з пп. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

П. 89.5 ст. 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п. 93.4 ст. 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абз. 2 п. 95.3 ст. 95 цього ж Кодексу передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Зі змісту ст. 95 ПК України вбачається, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Долученими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій підтверджено, що кошти на розрахункових рахунках відповідача для погашення податкового боргу відсутні.

Таким чином, згідно з вимогами ст. 95 ПК України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів передує виникненню права контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Із системного аналізу викладених вище норм слідує, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

Суд вказує, що ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, відсутність у такого платника грошових коштів, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив такий контролюючий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням заступника керівника контролюючого органу №11/4-0232 від 20.02.2023 вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу відповідача шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

На виконання вищезгаданого рішення позивачем скеровано ряд платіжних інструкцій щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків відповідача, однак виконати таке рішення неможливо з підстав відсутності в останнього коштів на відкритих банківських рахунках, про що власне містяться відмітки у цих платіжних інструкціях.

Таким чином, враховуючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що податковим органом, відповідно до приписів податкового законодавства, підтверджено відсутність грошових коштів на рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах та про які відомо контролюючому органу.

Також, відповідно до наявних в матеріалах справи документів вбачається, що майно платника податків передано у податкову заставу згідно з актом опису майна від 03.08.2021 №21/36886768. Доказів оскарження передачі майна в податкову заставу сторонами не надано, рішення про опис майна в податкову заставу та акт опису на час розгляду справи чинні та не скасовані в судовому або адміністративному порядку.

Отже, виходячи з вищевикладеного в сукупності, з урахуванням встановлених судом обставинами наявності несплаченого відповідачем податкового боргу, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, які, в свою чергу, не призвели до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на рахунках останнього таких грошових коштів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В межах даної справи судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Громадської організації "Вінницька обласна федерація УШУ" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Вінницькій області дозвіл на погашення податкового боргу Громадської організації "Вінницька обласна федерація УШУ" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису №12/36886768 від 03.08.2021

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: Громадська організація "Вінницька Обласна Федерація УШУ" (вул. Вишнева/Сабарівське шосе, 24/13, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 36886788)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.11.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна