Рішення

від 19.11.2024 по справі 140/8141/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/8141/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000017/2 від 23.04.2024.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 23.04.2024 відповідно до контракту №1 від 19.02.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та польською фірмою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (продавець), на митну територію України було ввезено автомобільні шини для легкових автомобілів у кількості 1508 шт. та вагою 11800 кг для подальшої їх переробки, відновлення протектора.

Відповідно до умов контракту №1 від 19.02.2024 з додатками та фактури №98/04/2024 від 22.04.2024 продавцем було відвантажено позивачу вказаний товар.

Доставка даного товару в Україну по вищезгаданому контракту здійснювалась відповідно до заявки на транспорт №1 від 16.04.2024 до договору транспортного перевезення №3 від 16.04.2024

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару декларантом ТзОВ «Термінал БК» подано до митного органу електронну митну декларацію №24UA205030002831U7 від 23.04.2024 та надано документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного Кодексу України (далі - МК України), на підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.

Однак, Волинською митницею винесено картку відмови UA205030/2024/000075 від 23.04.2024 та рішення про коригування митної вартості UA205030/2024/000017/2 від 23.04.2024, що призвело до підняття митної вартості сировини порівняно з реальною майже в 20 раз, фактично до вартості готової продукції.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, та в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає наступне.

Відмову у визнанні заявленої митної вартості Волинська митниця мотивує тим, що згідно інвойсу №98/04/2024 від 16.04.2024 вартість товару становить 2054,00 Євро або 8801,6 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту №24РІ_301010Е0497776 від 22.04.2024 вартість товару становить 8450,00 польських злотих.

В спростування таких доводів митного органу позивач зазначає, що порівняння курсового перерахунку вартості товару євро на польський злотий із інвойсу №98/04/2024 від 22.04.2024 до статистичної вартості товару з експортної декларації 24PL301010E0497776 від 22.04.2024 є необґрунтованим. Показник статистичної вартості в митній декларації країни відправлення та показник курсового перерахунку з фактурної вартості в інвойсі можуть не збігатись, оскільки це абсолютно різні показники.

Звертає увагу, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт. Якщо такі витрати невідомі, вони можуть розраховуватися на підставі цін, що звичайно підлягають сплаті за такі послуги.

Відповідно до контракту №1 від 19.02.2024, в інвойсі №98/04/2024 від 22.04.2024 валюта розрахунку за придбаний товар зазначена Євро. В цій же валюті й проводилась оплата за товар, що підтверджується платіжними інструкціями продавцю №7JBKLO5 від 09.05.2024 на 2054 Євро.

Також позивач звертає увагу, що при митному оформлені посадовими особами Волинської митниці подані з декларацією документи беруться вибірково. В даному випадку до уваги взято лише експортну декларацію 24PL301010E0497776 від 22.04.2024, де зазначено лише статистична вартість товару, натомість проігноровано експортну декларацію митного брокера країни відправлення 24AES-BR3975 від 22.04.2024, де зазначено як статистичну вартість в злотих, так і вартість товару в євро.

Стосовно твердження митного органу про те, що задекларовані умови поставки DAP UA Любомль не відповідають відомостям, наведеним у інвойсі та товаро-транспортній накладні, оскільки покупець товару є одночасно перевізником, позивач зазначає наступне.

Літерний код умови поставки DAP Delivered At Point (… named point of destination) доставка в місце призначення (з зазначенням пункту призначення), одна з умов (термінів) Інкотермс, означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту, та готовий до розвантаження з транспортного засобу «перевізника», який прибув у вказане місце призначення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту

В терміні DAP врахована можливість сторін договору купівлі-продажу (контракту) власними силами доставляти товар без залучення третьої особи як перевізника.

Проте умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з завантаженням та транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно).

Для правильного завантаження/укладки/зв`язки автомобільних шин на транспортний засіб (по схемі «ялинка»), забезпечивши надійне кріплення, необхідні певні знання та вміння, від яких залежить надійність доставки даного вантажу в місце призначення на протязі всього маршруту.

Неправильне пакування шин в транспорт перевізника може спричинити їх розсуванню під час руху в причепі автомобіля, наслідком чого є ризики не тільки поломок причепу, ламаються борта, поперечні планки, опори, що призведе до додаткових витрат, а також унеможливить подальше транспортування.

Відтак, сторонами погоджено, що завантаження на транспорт здійснює продавець товару та ризики, пов`язані з завантаженням та транспортуванням товару в місце призначення, лягають на продавця.

Зважаючи на вищезазначене, сторонами максимально вірно обрано умови поставки - Інкотермс DAP , що в свою чергу зазначено в інвойсі №98/04/2024 від 22.04.2024.

Також сторонами погоджено, що доставку вантажу здійснюватиме покупець товару власним транспортом, що підтверджується договором з продавцем №3 від 16.04.2024.

Отже, доставка товару одночасно покупцем та перевізником ФОП ОСОБА_1 власним транспортом жодним чином не суперечить правилам, зазначеним в Інкотермс групи DAP.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що розбіжності, зазначені в рішенні про коригування митної вартості UA205030/2024/000017/2 від 23.04.2024, спростовуються, а наданими документами повністю підтверджується фактична заявлена вартість імпортуючого товару.

Також позивач вказує, що товар із МД А209170/2023/70154 від 01.09.2023 не може бути взятий за основу «Шини та покришки пневматичні гумові», на яку посилається митниця при коригування митної вартості, так як дані шини імпортувались з метою подальшої експлуатації в такому стані, як є. Натомість, в даному випадку, по МД 24UA205030002831U7 від 23.04.2024 зношені автомобільні шини імпортуються виключно для переробки , а саме - відновлення протектора. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв`язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора, що зазначено в графі 31 МД 24UA205030002831U7 від 23.04.2024

З наведених підстав позивач вважає, що поданими Волинській митниці документами повністю підтверджується фактична митна вартість зношених автомобільних шин, як сировини, що ввозяться для подальшої їх переробки відновлення протектора. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.116).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.19-125) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651,статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ФОП ОСОБА_1 подано МД №24UA205030002831U7 від 23.04.2024 на товар «Шини пневматичні гумові, що були у користуванні» та документи, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, які вказано в гр.44 МД,. Митну вартість МД заявлено позивачем за основним (першим) методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до графи 43 МД.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- згідно інвойсу №98/04/2024 від 16.04.2024 вартість товару становить 2054,00 євро або 8801,6 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту №24PL301010E0497776 від 22.04.2024 вартість товару становить 8450,00 польських злотих;

- задекларовані умови поставки DAP UA Любомль не відповідають відомостям, наведеним у інвойсі та товаро-транспортній накладні, оскільки покупець товару є одночасно перевізником.

Представник відповідача вказує, що вищевказані розбіжності, стали визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності, та згідно із статтями 53-54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Додатково декларантом подано лист від 23.04.2024 №1, у якому зазначено, що додаткові документи для підтвердження митної вартості на даний момент відсутні та про не врахування терміну.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, а саме: товар 1 9,52 євро/шт за МД №UA209170/2023/70154 від 01.09.2023. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Шини та покришки пневматичні гумові», країна походження EU. Також враховано, що поставка товару здійснена за посередницьким контрактом та обсяг партії (1647 шт.).

Вказаний товар оформлено декларантом у вільний обіг згідно з МД №24UA205030002831U7 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000017/2 від 23.04.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам позовної заяви (а.с.198-202).

Ухвалою суду від 26.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи за участі сторін (а.с.205).

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 12.08.2022, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.72-73).

19.02.2024 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та фірмою «Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 (а.с.17-18), за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари в кількості, за цінами і на умовах, викладених в додатках (специфікаціях, рахунки та інше), які є невід`ємною частиною цього контракт

Згідно із пунктами 1.2, 1.3 вказаного контракту загальна сума контракту становить 300000 Євро. Валютою цього контракту є Євро.

Нормами пункту 2.1 контракту визначено, що продавець поставляє товар на умовах Інкотермс-2000, що вказується в Специфікаціях Інвойсах (рахунках) до кожної партії окремо.

Відповідно до пункту 3.1 контракту оплата за товар здійснюється наступним чином: попередня оплата 100% від виставленої суми в рахунках або післяплата (відстрочкою платежу) не більше 30 календарних днів від моменту отримання товар покупцем на розсуд покупця. Допускається також оплата частинами.

Згідно із специфікацією №1 від 19.02.2024 до контракту від 19.02.2024 №1 сторонами контракту узгоджено поставку товару: автомобільні шини, що були у користуванні в кількості 600000 штук та загальною вартістю 300 000 Євро (а.с.19).

На виконання умов контракту відповідно до інвойсу (рахунку-фактури) №98/04/2024 від 22.04.2024 продавець поставив позивачу вживані автомобільні шини в кількості 1508 штук та вартістю 2054 Євро. Спосіб оплати - банківський переказ (30 днів) (а.с.20, переклад а.с.20 зворот).

Згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №7JBKLO5 від 09.05.2024 позивачем здійснено оплату товару в сумі 2054 Євро (а.с.21).

З метою митного оформлення імпортованого товару 23.04.2024 декларант позивача подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 24UA205030002831U7 (а.с.15) на товар: «шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1508 штук. Вага нетто 11800 кг. Призначені виключно для переробки відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв`язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU» (графа 31 МД). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 2054 Євро.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбаченийМК Україниперелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19.02.2024 №1, додаткова угода №1 від 29.02.2024 до вказаного контракту, специфікація №1 від 19.02.2024 до контракту від 19.02.2024 №1, фактура №98/04/2024 від 22.04.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №7JBKLO5 від 09.05.2024, автотранспортна накладна CMR №б/н від 22.04.2024, експортна митна декларація країни відправлення 24PL301010E0497776 від 22.04.2024, експортна декларація вивозу товару 24AES-BR3975 від 22.04.2024, висновок експерта №24/1/095 від 23.04.2024, висновок Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №15043/24, договір про міжнародне перевезення вантажів №3 від 16.04.2024, заявка на перевезення вантажу №1 від 16.04.2024 до вказаного договору, витяг Державної служби з безпеки на транспорті № 127 від 28.02.2023 (а.с.17-32, 35, 37-41).

23.04.2024 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. (а.с.98).

У відповідь на запит відповідача декларант у листі від 23.04.2024 №1 зазначив, що розбіжності спростовано, а наданими документами повністю підтверджується заявлена вартість імпортованого товару (а.с.99).

23.04.2024 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000017/2 (а.с.14) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2024 №UA205030/2024/000075 (а.с.13), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених устатті 53 МК України.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- згідно інвойсу №98/04/2024 від 16.04.2024 вартість товару становить 2054,00 євро або 8801,6 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту №24РІ_301010Е0497776 від 22.04.2024 вартість товару становить 8450,00 польських злотих;

- задекларовані умови поставки DAP UA Любомль не відповідають відомостям, наведеним у інвойсі та товаро-транспортній накладні, оскільки покупець товару є одночасно перевізником

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями53,54 МК Українив 10-ти денний термін надати додаткові документи.

Додатково декларантом подано лист від 23.04.2024 №1, у якому зазначено, що додаткові документи для підтвердження митної вартості на даний момент відсутні та про не врахування терміну.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК Українирівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, саме: товар 1 9,52 євро/шт за МД №UA209170/2023/70154 від 01.09.2023. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Шини та покришки пневматичні гумові", країна походження EU. Також враховано, що поставка товару здійснена за посередницьким контрактом та обсяг партії (1647 шт.).

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації №24UA205030002831U7 від 23.04.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомоюстатті 55 МК України(а.с.16).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 51 МК Українимитна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 52 МК Українизаявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першоюстатті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другоюстатті 53 МК Українивизначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу(частини перша, другастатті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертоїстатті 54 МК Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятоюстатті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третійстатті 53 МК Українивстановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертоюстатті 53 МК Україниу разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ятастатті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третійстатті 53 МК України(подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів» за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьомастатті 54 МК України).

Згідно з частиною першоюстатті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостоїстатті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другоюстатті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четвертастатті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятоїстатті 58 МК Україниціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятоюстатті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19.02.2024 №1, додаткова угода №1 від 29.02.2024 до вказаного контракту, специфікація №1 від 19.02.2024 до контракту від 19.02.2024 №1, фактура №98/04/2024 від 22.04.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №7JBKLO5 від 09.05.2024, автотранспортна накладна CMR № б/н від 22.04.2024, експортна митна декларація країни відправлення 24PL301010E0497776 від 22.04.2024, експортна декларація вивозу товару 24AES-BR3975, від 22.04.2024 висновок експерта №24/1/095 від 23.04.2024, висновок Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №15043/24, договір про міжнародне перевезення вантажів №3 від 16.04.2024, заявка на перевезення вантажу №1 від 16.04.2024 до вказаного договору, витяг Державної служби з безпеки на транспорті № 127 від 28.02.2023 (а.с.17-32, 35, 37-41).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 19.02.2024 №1, укладеним між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та фірмою «Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (продавець) визначено предмет контракту, умови поставки та оплати (а.с.17-18).

Згідно із пунктами 1.2, 1.3 вказаного контракту загальна сума контракту становить 300000 Євро. Валютою цього контракту є Євро.

Нормами пункту 2.1 контракту визначено, що продавець поставляє товар на умовах Інкотермс-2000, що вказується в Специфікаціях Інвойсах (рахунках) до кожної партії окремо.

Відповідно до пункту 3.1 контракту оплата за товар здійснюється наступним чином: попередня оплата 100% від виставленої суми в рахунках або післяплата (відстрочкою платежу) не більше 30 календарних днів від моменту отримання товар покупцем на розсуд покупця.

Згідно із специфікацією №1 від 19.02.2024 до контракту від 19.02.2024 №1 сторонами контракту узгоджено поставку товару: автомобільні шини, що були у користуванні в кількості 600000 штук та загальною вартістю 300 000 Євро. (а.с.19).

На виконання умов контракту відповідно до фактури №98/04/2024 від 22.04.2024 продавець поставив позивачу вживані автомобільні шини в кількості 1508 шт. та вартістю 2054 Євро. Спосіб оплати банківський переказ (30 днів) (а.с.20, переклад а.с.20 зворот).

Ціна товару в інвойсі (рахунку-фактурі) №98/04/2024 від 22.04.2024 (2054 Євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД 24UA205030002831U7 від 23.04.2024 (а.с.15) (графа 22).

Згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №7JBKLO5 від 09.05.2024 позивачем здійснено оплату товару в сумі 2054 Євро (а.с.21).

09.05.2024 позивачем на рахунок нерезидента Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» перераховано суму 2054 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №7JBKLO5 від 09.05.2024 (а.с.21).

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що згідно інвойсу №98/04/2024 від 16.04.2024 вартість товару становить 2054,00 Євро або 8801,6 польських злотих, згідно митної декларації країни експорту №24РІ_301010Е0497776 від 22.04.2024 вартість товару становить 8450,00 польських злотих.

Судом встановлено, що дійсно згідно із експортною митною декларацією 24PL301010E0497776 від 22.04.2024 вартість товару визначена у злотих та становить 8450 (а.с.23, переклад а.с.23 зворот).

Однак, на думку суду, твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в Євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 1.3 контракту від 19.02.2024 №1 валютою цього контракту є Євро. Нормами пункту 3.2 контракту визначено, що всі платежі за цим договором здійснюються в валюті Євро.

Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в Євро. Тобто вартість товарів у злотих сторонами договору взагалі не визначалась.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі №140/6689/20 зазначив, що оскільки конвертація валют здійснювалася на території Євросоюзу та на основі даних банківської системи Євросоюзу й вказувалася відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації, то митний орган не може вказувати на неточності щодо заявлення митної вартості позивачем, яка визначена ним на підставі рахунка-фактури.

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що задекларовані умови поставки DAP UA Любомль не відповідають відомостям, наведеним у інвойсі та товаро-транспортній накладні, оскільки покупець товару є одночасно перевізником.

Щодо таких доводів митниці суд зазначає, що за умовами поставки DAP (Delivered аt рlace - поставка в місце призначення) продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що поставка товару здійснювалась безпосередньо ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №3 про міжнародне перевезення вантажів, укладеного 16.04.2024 між позивачем як перевізником та Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» як замовником, заявки на перевезення вантажу №1 до даного договору (а.с.37-40).

При цьому позивач на підставі ліцензії №127 від 28.02.2023, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, має право здійснювати міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (а.с.41).

До митного оформлення декларантом подано довідку про розподіл транспортних витрат №1 від 16.04.2024, згідно з якою витрати на перевезення по маршруту Wurzburg (Німеччина) м/п Дорогуськ/Ягодин складають 1200 Євро, м/п Дорогуськ/Ягодин м.Любомль 100 Євро. Загальна вартість 1300 Євро (а.с.43).

Актом наданих послуг №1 від 23.04.2024 засвідчено надання перевізником ФОП ОСОБА_1 послуг перевезення по маршруту Wurzburg (Німеччина) м/п Дорогуськ/Ягодин, м/п Дорогуськ/Ягодин м.Любомль, загальною вартістю 1300 Євро та їх оплату замовником Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» 02.05.2024 (а.с.105).

Таким чином, доставка товару здійснювалась саме за рахунок продавця товару, що відповідає умовам DAP, та, на думку суду, на заявлену митну вартість жодним чином не впливає та обставина, що доставка товару здійснювалась позивачем, який є одночасно покупцем товару за одним договором, та перевізником товару за іншим договором.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті53та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбаченестаттею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA209170/2023/70154 від 01.09.2023), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначеноМК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205030/2024/000017/2 від 23.04.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другоїстатті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Відповідно достатті 244 КАС Українисуд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першоюстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1332,54 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 22.07.2024 №14 (а.с.12).

Керуючисьстаттями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000017/2 від 23.04.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1332,54 грн (одна тисяча триста тридцять дві гривні 54 копійки).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій