Рішення

від 19.11.2024 по справі 140/8151/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/8151/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» (далі - ТОВ «ІНТЕРДЕК», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 №UA205050/2024/000205/2.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 22.02.2024 між ТОВ «ІНТЕРДЕК» (Україна) та компанією ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) був укладений зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів №1-2202, до якого 13.06.2024 була укладена додаткова угода №1.

На виконання умов вказаного контракту 03.07.2024 компанія ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) виставила позивачу рахунок - проформу №29968-24 на суму 10200,00 доларів США, що передбачала поставку дизельних генераторів SGR 28KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400 доларів США та 08.07.2024 рахунок - проформу №29972-24 на суму 13400 доларів США, що передбачала поставку дизельних генераторів SGN 25KVA в кількості одного за ціною 3200 доларів США та поставку генераторів SGR 35KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400 доларів США.

Позивач здійснив компанії ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) оплату за товар 05.07.2024 в сумі 10200 доларів США (сума відповідає сумі, зазначеній в рахунку - проформі №29968-24 від 03.07.2024), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №LV 131719/240704 та 09.07.2024 в сумі 13400 доларів США (сума відповідає сумі, зазначеній в рахунку - проформі №29972-24 від 08.07.2024, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №LV132086/240709.

В призначенні платежу вказані номер та дата контракту, а також номери та дати інвойсів, що подані до митного оформлення.

11.07.2024 на підставі зазначеного контракту компанія ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) здійснила поставку позивачу трьох дизельних генератор SGR 28KVA загальною вартістю 10200,00 доларів США, ціна одного - 3400,00 доларів США; одного дизельного генератора SGN 25KVA; трьох дизельних генераторів SGR 35KVA загальною вартістю 10200,00 доларів США, ціна одного - 3400 доларів США. Поставка товару здійснювалась згідно інвойсів №29968-24 від 03.07.2024 на загальну суму 10200 доларів США, №29972-24 від 08.07.2024 на загальну суму 13400 доларів США.

Перевезення товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору-заявки від 06.07.2024 №08/07 на міжнародні транспортні послуги.

Поставка товару здійснювалась на умовах FCA Istanbul. Умови поставки відповідають зазначеним вище проформам -рахункам та інвойсам.

З метою митного оформлення товару позивач 04.07.2024 через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140045106U5. Додатково до митної вартості товару було включено витрати на транспортування в розмірі 50000,00 грн, що підтверджувались довідкою перевізника ФОП ОСОБА_1 від 15.07.2024 №7.

В процесі митного оформлення товару здійснювався огляд товару, про що складено акт про проведення огляду від 16.07.2024, за результатами якого встановлено, що вантаж - електрогенераторні установки відповідає фактурам №№29968-24, №29972-24 та заявленому в МД і товаро-супровідних документах.

Однак, в прийнятті зазначеної митної декларації було відмовлено з причин не визнання митним органом митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), про що складено картку відмови №UA205140/2024/001853 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000205/2 від 17.07.2024.

Позивач зазначає, що згідно МД №24UA205140045106U5 від 16.07.2024 позивачем були визначені митні платежі у розмірі 50892,63 грн - мито, 213749,03 грн ПДВ, всього в розмірі 26441,66 грн та згідно МД №24UA205140045360U2 від 17.07.2024 з врахуванням оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів були визначені митні платежі у розмірі 64796,97 грн - мито, 272147,26 грн ПДВ, всього в розмірі 336944,23 грн.

Таким чином, у зв`язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів позивач поніс збитки, які проявляються в надмірно сплачених до бюджету коштів в розмірі 13613,12 грн мита та 57175,09 грн ПДВ, всього в розмірі 70788,21 грн.

Позивач вказує, що під час митного оформлення товару декларантом було надано митному органу всі документи, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом і не мали жодних розбіжностей.

Щодо твердження митного органу про те, що відповідно до пункту 4 зовнішньоекономічного контракту №1-2202 від 22.02.2024 товар може бути застрахованим від будь-яких ризиків тільки за дорученням покупця та за його рахунок, однак документально не доведено наявність/відсутність такого страхування, позивач зазначає, що вказаний пункт контракту не передбачав обов`язкової умови для сторін страхування вантажу. Даним пунктом було лише обумовлено, що вантаж може бути застрахованим від будь-яких ризиків тільки за дорученням покупця та за його рахунок. Листом за вих. №45 від 17.07.2024 позивач повідомив Волинську митницю про те, що вантаж не страхувався. Умови поставки FCA Стамбул Інкотермс 2010 не передбачають обов`язку сторін контракту страхувати вантаж. Жодних доказів, що спростовують твердження позивача, відповідачем не надано.

Також в оскаржуваному рішенні митний орган вказує, що в переліку документів, що мають супроводжувати кожну партію товару, відповідно пункту 2.9 контракту №1-2202 від 22.02.2024, вказано про подання експортної декларації, однак до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не подана.

В спростування таких сумнів митного органу позивач зазначає, що умови контракту №1-2202 від 22.02.2024 (пункт 2.9.) передбачають надання відправником лише одного з документів (експортної або транзитної декларації). Під час митного оформлення брокером була надана транзитна декларація Т1 LRN №24TR34220000102741, в якій вказано як відправника товару, так і отримувача товару, реєстраційні дані транспортного засобу, що здійснював перевезення, кількість місць, найменування товару, його вага. Інформація, що міститься в транзитній декларації, не містить суперечностей. Так, вага товару 5050 кг відповідає вазі, зазначеній в CMR №2024-17, та вазі, зазначених в пакувальних листах. Актом огляду будь-яких розбіжностей не виявлено.

Позивач вказує, що не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) транзитної декларації Т1 країни відправлення. Зазначені в ній відомості носять виключно інформаційний характер, а для отримання конкретної інформації щодо процедури експорту конкретно визначеного товару необхідно звертатися до митної адміністрації відповідної країни. Транзитна декларація Т1 не містить відомостей щодо ціни товару.

Позивач зазначає, що відповідач не конкретизував, яким саме чином ця обставина впливає на заявлену митну вартість товарів та в чому проявляється розбіжність в наданих до митного оформлення документах.

Крім цього, митна декларація країни відправлення, з врахуванням статті 53 МК України, є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом, для підтвердження заявленої митної вартості товарів і не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, тому відсутність зазначених документів не може бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження. Законодавець у статті 53 МК України навів вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, серед яких відсутні декларація країни відправлення. Крім того, зазначені документи жодним чином не впливають на числові значення митної вартості товару.

Також митний орган посилається на те, що відповідно до довідки про транспортні витрати №7 від 15.07.2024 у вартість перевезення вантажу включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак в графі 21 декларації митної вартості вартість таких витрат не зазначена.

В спростування вказаних сумнівів позивач вказує, що зазначені в довідці від 15.07.2024 №7 транспортні витрати по перевезенню вантажу в розмірі 28000,00 грн (згідно інвойсу №29972-24) та в розмірі 22000,00 грн (згідно інвойсу №29968-24), що в сукупності становить 50000,00 грн за маршрутом Стамбул (Туреччина)-п/п Порубне (Україна) включені до митної вартості товару і відображені в графі 12 декларації «відомості про вартість». Так, зазначена в даній графі сума 1017852,52 грн. складається з вартості товару (23600,00 доларів США х 41,0107 (обмінний курс гр.23) - 967852,52 грн.) + 50000,00 грн.

Згідно наданої перевізником довідки не вбачається здійснення останнім навантажувально-розвантажувальних робіт, так як останній зазначає, що дані роботи входять до вартості товару, а не вартості перевезення. Крім того, узгоджені між сторонами умови поставки FCA, за умовами яких відповідальність (витрати) по навантаженню товару, несе продавець.

Позивач зазначає, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Поданими при митному оформленні документами не підтверджується, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

На думку позивача, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару. Сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також позивач вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Звертає увагу, що митним органом джерелом інформації для коригування митної вартості використано МД №UA100060/2024/217036 від 16.06.2024, UA400040/2024/017463 від 20.06.2024 з розрахунку 6,22 дол.США/кг.

Проте в рішенні про коригування митної вартості не зазначено, який товар постачався згідно зазначених МД, а саме не зазначено виду товару, його виробника, умов поставки, комерційних умов, тобто жодних порівняльних характеристик товару, до якого коригується митна вартість поставленого позивачем товару, митний орган не зазначив.

Враховуючи той факт, що відповідачем в рішенні не було зазначено порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, то вказане свідчить про необґрунтованість спірного рішення про коригування митної вартості.

За таких умов позивач вважає оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000205/2 від 17.07.2024 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.72).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.75-84) позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651,статті 257 МК Українидля митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «ІНТЕРДЕК» було подано МД №24UA205140045106U5 від 16.07.2024 на товар: «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем)» та документи, визначені статтею 335 МК України. Митну вартість з визначено за основним методомза ціною договору (контракту).

Під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- відповідно до пункту 4 зовнішньоекономічного контракту №1-2202 від 22.02.2024 товар може бути застрахованим від будь-яких ризиків тільки за дорученням покупця та за його рахунок. Документально не доведено наявність/відсутність такого страхування;

- в переліку документів, що мають супроводжувати кожну партію товару, відповідно пункту 2.9 контракту №1-2202 від 22.02.2024, вказано про подання експортної декларації. До митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не подана;

- відповідно довідки про транспортні витрати №7 від 15.07.2024 у вартість перевезення вантажу включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак в графі 21 декларації митної вартості вартість таких витрат не зазначено, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

Представник відповідача зазначає, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість, і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Згідно статтями 53-54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Листом №45 від 17.07.2024 декларант повідомив про подані документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларант не надав додаткові документи, про що повідомив листом №46 від 17.07.2024

Декларантом не надано в повному обсязі витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому наявні ризики заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості (вартості навантаження, розвантаження, страхування).

Представник відповідача зазначає, що запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну територію України товару. Проте позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару.

Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості та спростували визначені митним органом у рішенні про коригування митної вартості розбіжності, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість товарів згідно з рішенням про коригування митної вартості від 17.07.2024 №UA205050/2024/000205/2 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - на рівні (6,22 дол.США/кг) за МД №UA100060/2024/217036 від 16.06.2024, UA400040/2024/017463 від 20.06.2024.

Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару з врахуванням якісних та технічних характеристик, країни походження, умов поставки, обсягу ввезеної партії та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Саме згідно з МД №UA100060/2024/217036 від 16.06.2024, UA400040/2024/017463 від 20.06.2024 був оформлений товар, який має найбільшу кількість ідентичних параметрів із товаром, який був придбаний позивачем.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205140045360U2 від 17.07.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статі 55 МК України.

З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 №UA205050/2024/000205/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

22.02.2024 між ТОВ «ІНТЕРДЕК» та компанією ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) був укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) №1-2202 (а.с.19-23) та 13.06.2024 додаткова угода №1 (а.с.24-25) до вказаного контракту, за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця промислове обладнання, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах визначених даним контрактом.

Пунктом 1.3 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.06.2024) обумовлено, що асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані необхідні для організації поставок товару, визначаються в проформах-інвойсах, погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту термін відвантаження продавцем товару протягом 30 банківських днів з дати отримання 100% оплати за товар.

Нормами пункту 3.1 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.06.2024) визначено, що ціна товару визначається в проформах-інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно із пунктом 3.4. загальна сума цього контракту складається із загальної суми товарів, поставлених відповідно з інвойсами до контракту.

Відповідно до пункту 3.5 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.06.2024) розрахунок за товар здійснюється в доларах США або Євро у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок продавця, на підставі виставленого продавцем рахунку (проформа - інвойс) до даного контракту.

Розрахунок покупцем за товар здійснюється на умовах, зазначених в проформах-інвойсах до цього контракту (пункту 3.7 контракту).

На виконання умов вищезазначеного контракту відповідно до проформи-інвойсу від 03.07.2024 №29968-24 (а.с.26, а.с.27 переклад) сторони контракту домовилися про поставку товару на загальну суму 10200,00 доларів США, а саме: дизельних генераторів SGR 28KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400,00 доларів США.

Окрім того, відповідно до проформи-інвойсу від 08.07.2024 №29972-24 (а.с.28, а.с.29 переклад) сторони контракту домовилися про поставку товару на загальну суму 13400,00 доларів США, а саме: дизельних генераторів SGN 25KVA в кількості одного за ціною 3200,00 доларів США та поставку генераторів SGR 35KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400,00 доларів США.

Згідно із вищезазначеними проформами-інвойсами сторонами обумовлено умови поставки: FCA Cтамбул, умови оплати: 100% передоплата, термін поставки: 12.07.2024.

На виконання умов контракту згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті від 05.07.2024 №LV131719/240704 (а.с.36, 37 переклад) позивачем здійснено передоплату товару в сумі 10200,00 доларів США та згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті від 09.07.2024 №LV132086/240709 в сумі 13400,00 доларів США (а.с.38, 39переклад).

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №29968-24 від 03.07.2024 (а.с.30, 31переклад) компанія ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI поставила позивачу товар на загальну суму 10200,00 доларів США, а саме: дизельні генератори SGR 28KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400,00 доларів США та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №29972-24 від 08.07.2024 - на загальну суму 13400,00 доларів США, а саме: дизельний генератор SGN 25KVA в кількості одного за ціною 3200,00 доларів США та генератор SGR 35KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400,00 доларів США (а.с. 32, 33переклад).

З метою митного оформлення імпортованого товару 16.07.2024 декларант ТОВ «ІНТЕРДЕК» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205140045106U5 (а.с.17, 88зворот-89) на товар: «електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 75 кВА, нові: Дизельний генератор SGN25 -паливо дизельоберти двигуна 1500 об/хв, виробник двигуна YUNNEI, альтернатор SOYGEN,блок автом. керування АТС (ATS) в комплекті, корпус шумоізоляційний, модель двигуна YN25ANJ21, тип електростанції мініелектростанція, діаметр хід поршня 105х127 мм, кількість тактів двигуна 4 шт, коефіцієнт стиснення 19.25:1, обсяг охолоджувальної рідини 10,2 л, обсяг паливного бака 120 л, об`єм змащування в системі 7,9 л, споживання палива 12 л/год, система охолодження двигуна рідинна, система подачі палива пряма, потужність макс. 25 кВА/20 кВт, номінальна потужність 22кВА/17,6кВт, призначений для забезпечення електроенергією - 1шт.

Дизельний генератор SGR35 - паливо дизель, оберти двигуна 1500 об/хв, виробник двигуна RICARDO, альтернатор SOYGEN, блок автом. Керування АТС (ATS) в комплекті, корпус шумоізоляційний, модель двигуна K4100D, тип електростанції мініелектростанція, діаметр хід поршня 105х127 мм, кількість тактів двигуна 4 шт, коефіцієнт стиснення 19.25:1, обсяг охолоджувальної рідини 10,5 л, обсяг паливого бака 120 л, об`єм змащування в системі 8 л, споживання палива 13 л/год, система охолодження двигуна рідинна, система подачі палива пряма, потужність макс. 35кВА/28кВт, номінальна потужність 30кВА/24кВт, призначений для забезпечення електроенергією - 3 шт.

Дизельний генератор SGR28 - паливо дизель, оберти двигуна 1500 об/хв, виробник двигуна RICARDO, альтернатор SOYGEN, блок автом. керування АТС (ATS) в комплекті, корпус шумоізоляційний, модель двигуна Y495, тип електростанції мініелектростанція, діаметр хід поршня 105х127мм, кількість тактів двигуна 4 шт, коефіцієнт стиснення 19.25:1, обсяг охолоджувальної рідини 10,2 л, обсяг паливого бака 120 л, об`єм змащування в системі 7,9 л, споживання палива 13 л/год, система охолодження двигуна рідинна, система подачі палива пряма, потужність макс. 28 кВА/22,4кВт, номінальна потужність 25 кВА/20кВт- 3 шт. Торгова марка: «Soygen Generator» Виробник: ESG Enerji Ve Guc Sistemleri San Tic Ltd. Sti,TR» (графа 31 МД).

Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 23600,00 доларів США.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбаченийМК Україниперелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1-2202 від 22.02.2024, додаткова угода №1 від 13.06.2024 до вказаного контракту, проформи-інвойси №29968-24 від 03.07.2024 та №29972-24 від 08.07.2024, рахунки-фактури (інвойси) №29968-24 від 03.07.2024 та №29972-24 від 08.07.2024, електронна фактура EST2024000000017 від 11.07.2024, автотранспортна накладна CMR №2024-13 від 11.07.2024, лист уточнення №74 від 16.07.2024), платіжний документ в іноземній валюті №LV131719/240704 від 05.07.2024 та №LV 132086/240709 від 09.07.2024, довідка про транспортні витрати №7 від 15.07.2024, договір-заявка від 08.07.2024 №08/07 на міжнародні транспортні послуги, технічні паспорти товару від 16.07.2024, сертифікат походження №А1513460 від 11.07.2024, транзитний товаросупроводжувальний документ Т1 №24TR34220000102741 від 12.07.2024, пакувальні листи від 03.07.2024 та 11.07.2024, рахунок на оплату №93 від 15.07.2024 (а.с.19-60, 97-114).

16.07.2024 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 4) транспортні (перевізні) документи; 5) якщо здійснювалось страхування страхові документи та відомості про вартість страхування; 6) копію митної декларації країни відправлення (а.с.93зворот).

У відповідь на запит відповідача декларант у листі від 17.07.2024 №46 повідомив, що подані всі наявні документи для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України (а.с.62, 115).

17.07.2024 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно доМК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000205/2 (а.с.13-15, 87-88) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2024 №UA205140/2024/001853 (а.с.16, 89 зворот-90), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених устатті 53 МК України.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією 24UA205140045106U5 містяться розбіжності, зокрема:

- відповідно до пункту 4 зовнішньоекономічного контракту №1-2202 від 22.02.2024 товар може бути застрахованим від будь-яких ризиків тільки за дорученням покупця та за його рахунок. Документально не доведено наявність/відсутність такого страхування.

- в переліку документів, що мають супроводжувати кожну партію товару, відповідно пункту 2.9 контракту №1-2202 від 22.02.2024, вказано про подання експортної декларації. До митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не подана.

- відповідно довідки про транспортні витрати №7 від 15.07.2024 у вартість перевезення вантажу включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак в графі 21 декларації митної вартості вартість таких витрат не зазначена.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

Згідно із статтями 53, 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Листом №45 від 17.07.2024 товариство повідомило, що згідно контракту №2202 від 22.02.2024 страхування вантажу не є обов`язковим, тому вантаж не був застрахований, відповідно до п.2.9 №2202 від 22.02.2024 до митного оформлення було подано всі наявні документи. Декларант не надав додаткові документи та просив прийняти рішення без врахування термінів передбачених частиною третьою статті 53 МК України відповідно, про що повідомив листом №46 від 17.07.2024 (а.с.61,63, 114зворот,115).

Декларантом не надано в повному обсязі витребовувані документи для підтвердження заявленої митної вартості. Наявні ризики заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості (вартості навантаження, розвантаження, страхування).

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також вимогами частини шостої ст. 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У митного органу відсутні підстави для застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар на рівні - (6,22 дол.США/кг) за МД №UA100060/2024/217036 від 16.06.2024, UA400040/2024/017463 від 20.06.2024.

Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару з врахуванням якісних та технічних характеристик, країни походження, умов поставки, обсягу ввезеної партії та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації №24UA205140045360U2 від 17.07.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомоюстатті 55 МК України(а.с.18, 95).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаютьсяМК Українита іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 246 МК Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина першастатті 257 МК Українипередбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК Українивстановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 51 МК Українимитна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 52 МК Українизаявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першоюстатті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другоюстатті 53 МК Українивизначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу(частини перша, другастатті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертоїстатті 54 МК Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятоюстатті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третійстатті 53 МК Українивстановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертоюстатті 53 МК Україниу разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ятастатті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третійстатті 53 МК України(подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння» за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК Українивстановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостоїстатті 54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьомастатті 54 МК України).

Згідно з частиною першоюстатті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостоїстатті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другоюстатті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четвертастатті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятоїстатті 58 МК Україниціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятоюстатті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1-2202 від 22.02.2024, додаткова угода №1 від 13.06.2024 до вказаного контракту, проформи-інвойси №29968-24 від 03.07.2024 та №29972-24 від 08.07.2024, рахунки-фактури (інвойси) №29968-24 від 03.07.2024 та №29972-24 від 08.07.2024, електронна фактура EST2024000000017 від 11.07.2024, автотранспортна накладна CMR №2024-13 від 11.07.2024, лист уточнення №74 від 16.07.2024), платіжний документ в іноземній валюті №LV131719/240704 від 05.07.2024 та №LV 132086/240709 від 09.07.2024, довідка про транспортні витрати №7 від 15.07.2024, договір-заявка від 08.07.2024 №08/07 на міжнародні транспортні послуги, технічні паспорти товару від 16.07.2024, сертифікат походження №А1513460 від 11.07.2024, транзитний товаросупроводжувальний документ ТІ №24TR34220000102741 від 12.07.2024, пакувальні листи від 03.07.2024 та 11.07.2024, рахунок на оплату №93 від 15.07.2024 (а.с.19-60, 97-114).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другоїстатті 53 МК Українидокументи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 22.02.2024 №1-2202, укладеним між ТОВ «ІНТЕРДЕК» (покупець) та компанією ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) (продавець) визначено предмет контракту, строк та умови поставки товару, ціна товару, ціна контракту, порядок розрахунків (а.с.19-23).

Пунктом 1.3 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.06.2024 (а.с.24-25) обумовлено, що асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані необхідні для організації поставок товару, визначаються в проформах-інвойсах, погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту термін відвантаження продавцем товару протягом 30 банківських днів з дати отримання 100% оплати за товар.

Нормами пункту 3.1 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.06.2024) визначено, що ціна товару визначається в проформах-інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно із пунктом 3.4. загальна сума цього контракту складається із загальної суми товарів поставлених відповідно з інвойсами до контракту.

Відповідно до пункту 3.5 контракту (з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.06.2024) розрахунок за товар здійснюється в доларах США або Євро у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок продавця, на підставі виставленого продавцем рахунку (проформа - інвойс) до даного контракту.

Розрахунок покупцем за товар здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах до цього контракту (пункту 3.7 контракту).

На виконання умов вищезазначеного контракту відповідно до проформи-інвойсу від 03.07.2024 №29968-24 (а.с.26, 27переклад) сторони контакту домовилися про поставку товару на загальну суму 10200,00 доларів США, а саме: дизельних генераторів SGR 28KVA в кількості 3-оьх штук за ціною одного 3400,00 доларів США.

Окрім того, відповідно до проформи-інвойсу від 08.07.2024 №29972-24 (а.с.28, а.с.29 переклад) сторони контакту домовилися про поставку товару на загальну суму 13400,00 доларів США, а саме: дизельних генераторів SGN 25KVA в кількості одного за ціною 3200,00 доларів США та поставку генераторів SGR 35KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400,00 доларів США.

Згідно із вищезазначеними проформами-інвойсами сторонами обумовлено умови поставки: FCA Cтамбул, умови оплати: 100% передоплата, термін поставки: 12.07.2024.

Згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті від 05.07.2024 №LV131719/240704 (а.с.36, а.с.37 переклад) позивач здійснив на користь компанії ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) передоплату товару в сумі 10200,00 доларів США та згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті від 09.07.2024 №LV132086/240709 - в сумі 13400,00 доларів США (а.с.38, а.с.39 переклад).

За змістом платіжних інструкцій можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №1-2202 від 22.02.2024 та номери проформ-інвойсів №29968-24 від 03.07.2024 та №29972-24 від 08.07.2024, на підставі яких така оплата була здійснена.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №29968-24 від 03.07.2024 (а.с. 30, переклад а.с.31) компанія ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI здійснила позивачу поставку товару на загальну суму 10200,00 доларів США, а саме: дизельні генератори SGR 28KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400,00 доларів США та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №29972-24 від 08.07.2024 - на загальну суму 13400,00 доларів США, а саме: дизельний генератор SGN 25KVA в кількості одного за ціною 3200,00 доларів США та генератор SGR 35KVA в кількості трьох штук за ціною одного 3400,00 доларів США (а.с. 32, переклад а.с.33).

Ціна товару в проформах-інвойсах №29968-24 від 03.07.2024 та №29972-24 від 08.07.2024 та рахунках-фактурах (інвойсах) №29968-24 від 03.07.2024 та №29972-24 від 08.07.2024 відповідає загальній фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140045106U5від 16.07.2024 (графа 22) (а.с.17, 88зворот-89).

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що відповідно до пункту 4 зовнішньоекономічного контракту №1-2202 від 22.02.2024 товар може бути застрахованим від будь-яких ризиків тільки за дорученням покупця та за його рахунок, однак документально не доведено наявність/відсутність такого страхування.

Разом з тим, суд зауважує, що листом віл 17.07.2024 №45 ТОВ «ІНТЕРДЕК» повідомляло митний орган про те, що згідно контракту від 22.02.2024 №2202 страхування вантажу не є обов`язковим, тому вантаж не був застрахований (а.с.61, 114зворот).

Окрім того, відомості про те, що страхування вантажу не проводилося, містяться і в наданій під час митного оформлення довідці про транспортні витрати №7 від 15.07.2024 (а.с.41), однак митним органом безпідставно не взято вказане до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що в переліку документів, що мають супроводжувати кожну партію товару, відповідно пункту 2.9 контракту №1-2202 від 22.02.2024, вказано про подання експортної декларації, однак до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не подана.

Щодо зазначеної розбіжності, то суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Також суд зауважує, що пунктом 2.9 контракту №1-2202 від 22.02.2024 серед переліку документів, що мають супроводжувати кожну партію товару зазначено експортна або транзитна декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, під час митного оформлення декларантом була надана транзитна декларація Т1 LRN №24TR34220000102741 (а.с.50-51, 52-53переклад), в якій вказано відправника товару, отримувача товару, реєстраційні дані транспортного засобу, що здійснював перевезення, кількість місць, найменування товару, його вага.

В оскаржуваному рішенні митний орган також посилається на те, що відповідно довідки про транспортні витрати №7 від 15.07.2024 у вартість перевезення вантажу включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак в графі 21 декларації митної вартості вартість таких витрат не зазначена.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки №7 від 15.07.2024 вартість міжнародних транспортних послуг по перевезенню вантажу за маршрутом Стамбул (Туреччина) - м.Луцьк (Україна) становить 120000,00 грн, в тому числі: за маршрутом Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне (Україна) згідно інвойсу №29972-24 - 28000,00 грн та згідно інвойсу №29968-24 в розмірі 22000,00 грн, що в сукупності становить 50000,00 грн (а.с.41).

Згідно з пунктом 5 частини десятоїстатті 58 МК Українипри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Судом встановлено, що визначена у МД №24UA205140045106U5 від 16.07.2024 митна вартість товару у розмірі 1017852,52 грн включає вартість товару 967852,52 грн (еквівалентно 23600,00 доларів США) і вартість витрат на транспортування в розмірі 50000,00 грн.

З вищенаведеного слідує, що витрати на транспортування товару до кордону України за МД №24UA205140045106U5 від 16.07.2024 у розмірі 50000,00 грн були включені до митної вартості товару, що відповідає нормам пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.

Такі транспортні витрати також підтверджуються документами, які були надані митному органу, а саме: договором-заявкою від 08.07.2024 №08/07 на міжнародні транспортні послуги (а.с.40), рахунком на оплату №93 від 15.07.2024 (а.с.60), який був виставлений на підставі вказаного договору.

Суд також враховує доводи позивача, про те, що згідно наданої перевізником довідки не вбачається здійснення останнім навантажувально-розвантажувальних робіт, так як останній зазначає, що дані роботи входять до вартості товару, а не до вартості перевезення.

Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, декларанту митним органом було запропоновано надати в 10-денний термін такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи; якщо здійснювалось страхування страхові документи та відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення (а.с.13зворот,88).

Суд наголошує, що вимога митного органу про надання інших документів, що підтверджують вартість товарує обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

При цьому витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є специфікація до зовнішньоекономічного контракту, рахунок-фактура (інвойс), платіжні документи про оплату товару, які узгоджуються між собою та були подані разом із митною декларацією.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Суд зауважує, що до митного оформлення позивач надав відповідачу платіжні документи в іноземній валюті №LV131719/240704 від 05.07.2024 та №LV 132086/240709 від 09.07.2024, у яких у призначенні платежу є посилання на контракт №1-2202 від 22.02.2024, що підтверджує вартість товару. Жодних зауважень до вказаних документів у митного органу не було, а відтак і підстав витребовувати додаткові документи на підтвердження оплати товару були відсутні.

Суд повторює, що ціна продажу імпортованих товарів- це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі, який згідно з частиною другоюстатті 53 МК Україниє документом, що підтверджує митну вартість товару.

Також вартість транспортування до кордону включена у ціну товару, на підтвердження чого митному органу були надані підтверджуючі документи.

Окрім того, як уже зазначалося судом, надані під час митного оформлення лист від 17.07.2024 №45 та довідка про транспортні витрати №7 від 15.07.2024 містили інформацію про те, що згідно контракту від 22.02.2024 №1-2202 страхування вантажу не проводилося, а відтак вимоги митного органу надати страхові документи та відомості про вартість страхування також є безпідставною.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті53та частини другої статті58 МК Українизобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбаченестаттею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, проте жодних пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо спірне рішення не містить.

Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 17.07.2024 №UA205140/2024/000205/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другоїстатті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У позовній заяві позивач просив при задоволенні даного адміністративного позову стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань митниці понесені витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

З матеріалів справи слідує, що 22.07.2024 між адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» та ТОВ «ІНТЕРДЕК» був укладений договір №22/07/24 про надання правничої допомоги. Вказаним договором передбачено, що адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 №UA205050/2024/000205/2 в обсязі на та умовах, передбачених даним договором (а.с.64-66).

Згідно із пунктом 4.1. вказаного договору вартість послуг адвокатського об`єднання за цим договором становить 10000,00 грн.

Як передбачено пунктом 4.1 даного договору розрахунки за виконану роботу здійснюються клієнтом протягом трьох робочих днів з дня підписання між сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Таким чином, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 10.11.2022 у справі №640/24023/21, від 18.08.2022 у справі №340/323/21.

Також суд зауважує, що КАС у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів.

Таке застосування норм статті 139 КАС відповідає правовому висновку Верховного Суду, який зроблений, зокрема в постановах від 26.06.2019 у справі №813/481/18, від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 25.05.2021 у справі №640/2076/19.

З акту приймання-передачі наданих послуг від 30.07.2024 (а.с.67) слідує, що адвокатським об`єднанням була надана така правнича допомога:

- надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 №UA205050/2024/000205/2 затрачено 2 год на суму 2000 грн;

- складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 №UA205050/2024/000205/2 затрачено 8 год на суму 8000 грн. Всього 10000,00 грн.

На підставі виставленого рахунка №31/07/24-1 від 31.07.2024 (а.с.68) позивач сплатив на користь адвокатського об`єднання 10000 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 31.07.2024 №294 (а.с.69).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не погодилася із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу. Вказує, що послуга по «наданню консультацій та роз`яснень» охоплюється загальною діяльністю адвоката та повинна входити до складу послуги «підготовка позову», а отже не може бути самостійною складовою витрат на правову допомогу та включатися до їх вартості. Зауважує, що предметом позову є лише одне рішення про коригування митної вартості, що не потребувало значних затрат часу для вивчення обставин справи та документів. Спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню, не передбачають. Крім того, на даний час існує стала судова практика розгляду вказаної категорії справ щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, що спрощувало роботу адвоката та не потребувало значних затрат часу для підготовки позовної заяви.

Окремо зауважила, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та запровадженням по всій території України воєнного стану, виникла необхідність перерозподілу бюджетних коштів, виділених Волинській митниці, на потреби Збройних Сил України, що призвело до відсутності бюджетного фінансування на поточні потреби митниці, в тому числі і сплату витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат.

Суд зазначає, що за загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, спірні правовідносини регулюється нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування, є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 8000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 11028,00 грн, в тому числі судовий збір 3028,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 30.07.2024 №295 (а.с.13) та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн.

Керуючисьстаттями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 №UA205140/2024/000205/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» судові витрати в сумі 11028,00 грн (одинадцять тисяч двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» (03065, місто Київ, вулиця Козелецька, 24, код ЄДРПОУ 39211542);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій