Рішення

від 20.11.2024 по справі 160/25955/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуСправа №160/25955/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (вул. Барикадна, 15-А, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 30012848) до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філософська, буд. 39-а, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40359593), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 16.07.2024 року №000015 про накладення стягнень, передбачених ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 12.07.2024 року №000012 про накладення стягнень, передбачених ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено істотні порушення при проведенні позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення. Відповідач не мав права та повноважень проводити відносно позивача позапланові заходи державного нагляду (контролю), оскільки Постановою № 303 запроваджено мораторій на їх проведення і такі заходи в період дії правового режиму воєнного стану в Україні могли бути призначені лише за наявності сукупності передбачених чинним законодавством підстав: 1) надходження звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності); 2) наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України; 3) рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері (МОЗ) про надання дозволу на проведення конкретного позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно конкретного суб`єкта господарювання чи групи суб`єктів господарювання; 4) погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Позивач вважає, що відсутнє рішення МОЗ (індивідуальний акт) про проведення в магазинах ТОВ «АЛЛО» позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, а відповідачем жодним чином не обґрунтовано, в чому полягає загроза споживачам від розміщення пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а також інформації про цю продукцію в місцях їх реалізації та який негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави має таке розміщення. У скаргах заявника так само не зазначено, в чому полягає заподіяння їй/йому шкоди з боку позивача, яку саме шкоду їй/йому особисто заподіяно, які саме права чи законні інтереси заявника порушено тощо. Позивач зауважує, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснювалися відповідачем за відсутності керівника ТОВ «АЛЛО» або особи, уповноваженої керівником. Всупереч прямим вимогам закону № 877-V, відповідачем за результатом проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) не було складено припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, а було застосовано фінансові санкції. При цьому відповідач не наділений повноваженнями застосовувати фінансові санкції до суб`єктів господарювання, оскільки виключно центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, уповноважений застосовувати фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі порушення ними вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 № 2899-IV. Окрім того, акти перевірок містять неточності та виправлення, час внесення яких неможливо встановити. Позивач наголошує, що розміщення одиниць пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місці, в якому здійснюється реалізація таких пристроїв, є одним із заходів виконання суб`єктами господарювання вимог законодавства України щодо забезпечення прав споживачів на інформацію про продукцію, у зв`язку з чим зазначені дії не можуть розглядатись як реклама або стимулювання продажу у розумінні Закону № 2899-IV. При цьому інформація про продукцію не вважається рекламою, а тому позивачем не вчинялися жодні дії до стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння. В оскаржуваних постановах також зазначається про порушення позивачем абз. 9 ст. 16-1 Закону № 2899-IV, однак в діях позивача відсутній склад такого правопорушення, оскільки позивачем не розміщувалась інформація про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння під час розважальних заходів, на транспортних засобах та обладнанні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі № 160/25955/24. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

15.10.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «АЛЛО», в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на підставі скарги споживача, наказів №452-ПО від 01.07.2024 року, №453-ПО від 01.07.2024 року, Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 року №522, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2023 року за №561/39617, проведено позапланові перевірки ТОВ «АЛЛО» на предмет дотримання Закону України «Про рекламу» та Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 року №2899-IV за місцем знаходження об`єктів (магазинів) відповідача за адресою: місто Дніпро, вул. Марії Кюрі, 5 з 02.07.2024 року по 03.07.2024 року та за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, 36 з 04.07.2024 року по 05.07.2024 року. Відповідно до наказу №522 однією з підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення був складений Акт перевірки від 02.07.2024 року № 000033, в якому зафіксовано наступні порушення: абз. 1, 9 ч. 1 ст. 16 Закону України №2899: «На обладнанні, якому розміщенні пристрої для вживання тютюнових виробів, розміщено знаки для товарів (інші об`єкти права інтелектуальної власності) під якими випускаються пристрої, а саме у верхньому лівому куті стенда розміщено найменування торгової марки «IQOS» розміщено екран внизу стенду на якому пропонується обміняти пристрій, або запросити консультанта, абз. 1,7 ч. 1 ст. 16-1 Закону України №2899: «На верхньому лівому екрані розміщено інформацію про тютюнові вироби (стіки) з використанням кольорових елементів у місці реалізації таких виробів. За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення був складений відповідний Акт перевірки від 05.07.2024 № 000035, в якому зафіксовано наступні порушення: абз. 1, 9 ч. 1 ст. 16-1 Закону України №2899: «На обладнанні, якому розміщенні пристрої для вживання тютюнових виробів, розміщено знаки для товарів (інші об`єкти права інтелектуальної власності) під якими випускаються пристрої, а саме у верхньому лівому куті стенда розміщено найменування торгової марки «IQOS» розміщено екран внизу стенду на якому пропонується обміняти пристрій, або запросити консультанта, абз. 1,7 ч. 1 ст. 16-1 Закону України №2899: «Розміщення пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місцях, де такі пристрої реалізуються з використанням пристроїв для демонстрації відеороликів. Відповідач зауважує, що складання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу використовується як альтернативний спосіб усунення порушень вимог законодавства, а тому на позивача було накладено стягнення, передбачене статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» за недотримання вимог щодо розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, а також стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання шляхом розміщення їх на елементах обладнання, рекламування та продаж нетютюнових виробів які повністю або частково ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом в магазинах ТОВ «АЛЛО» за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, буд. 5 та м. Дніпро, вул. Незалежності, 36, за що передбачена відповідальністю згідно абз. 9 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». Відповідач вважає розрахунок витрат на професійну правничу допомогу представника позивача завищеним, необґрунтованим та непропорційними до предмета спору.

21.10.2024 року до суду надійшла відповідь ТОВ «АЛЛО» на відзив Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на позовну заяву, зі змісту якої вбачається, що позивач заперечує наведені доводи відповідача, виходячи з наступного. Відповідач наводить положення ст. 26 Закону № 270/96-ВР, наводячи перелік органів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про рекламу, у той час як оскаржувані позивачем постанови були винесені за результатами проведення відповідачем заходів державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, а не дотримання законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами. Натомість органи, уповноважені здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, визначені у ст. 7 Закону № 2899-IV. Заходи державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення є заходами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, і не є заходами державного ринкового нагляду, який визначається як діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»). Не доречними позивач також вважає посилання відповідача на п. 7 ч. 6 ст. 22 Закону № 270/96-ВР, оскільки відповідно до оскаржуваних постанов позивач не притягувався до відповідальності за порушення Закону № 270/96-ВР, зокрема за порушення п. 7 ч. 6 ст. 22 Закону № 270/96-ВР. Позивач спростовує доводи відповідача про наявність підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), оскільки для прийняття рішення про надання дозволу здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) МОЗ повинне встановити наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, при цьому така загроза повинна бути не абстрактною, а конкретною. Ані наказ №522, ані скарга споживача не містять посилань чи обґрунтувань наявності загрози. Позивач наголошує на передчасності і безпідставності застосування відповідачем штрафної санкції відносно позивача, оскільки ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V визначено лише два можливі обов`язкові варіанти поведінки органу державного нагляду (контролю) на підставі акта у разі виявлення порушень законодавства: або звернення у встановлений строк з позовом до адміністративного суду про застосування відповідних заходів реагування за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; або складання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Позивач зауважує, що відповідач безпідставно посилається у відзиві на позовну заяву на абз. 1 та 7 ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2899-IV, оскільки ані в акті перевірки №000033, ані в Постанові №000012 не зазначається про проведення позивачем заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень, обміну одних пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння на інші пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння чи будь-які інші товари, роботи, послуги, а тому відповідач фактично змінює кваліфікацію дій позивача.

30.10.2024 року до суду надійшли заперечення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на відповідь на відзив ТОВ «АЛЛО», зі змісту яких вбачається, що під час проведення відповідачем позапланового заходу з`ясовувалися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. За результатами проведення позапланового заходу державного контролю було складено відповідні акти перевірки, в яких зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». При цьому за порушення Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання, тоді як складання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу використовується як альтернативний спосіб усунення порушень вимог законодавства, тобто є правом, а не обов`язком відповідача.

06.11.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від ТОВ «АЛЛО», у яких позивач зазначає, що заходи державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення є заходами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а не є заходами державного ринкового нагляду, який визначається як діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Завдання Держпродспоживслужби щодо здійснення ринкового нагляду не стосуються даної справи, у рамках якої оскаржуються постанови контролюючого органу, винесені за результатами проведення інших заходів, аніж державного ринкового нагляду. Позивач зауважує, що Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та Закон України «Про рекламу» є актами однакової юридичної сили, які регулюють правовідносини в частині реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів для їх згорання, однак у справі, що розглядається, позивач притягується до відповідальності за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення. Позивач наголошує на тому, що відповідач фактично намагається змінити кваліфікацію дій позивача, яка була надана під час здійснення заходів контролю.

13.11.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у яких відповідач зазначає, що твердження позивача, що висновки відповідача про взаємопов`язаність Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996р. №270/96-ВР та Закону України «Про заходи щодо попередження вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005р. №2899-IV, наведені позивачем в запереченнях, не базуються на нормах права є безпідставним. Також відповідач зазначає, що всі вказані позивачем рішення Європейського суду з прав людини мають предмет спору відмінний від предмету спору по справі №160/25955/24 про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за порушення Закону України №2899, а тому посилання на вищевказані рішення є необґрунтованим.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 КАС України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.06.2024 року до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшли звернення від фізичних осіб з приводу порушення ТОВ «АЛЛО» законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: вул. Незалежності (Титова), буд. 36, м. Дніпро і за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, буд. 5.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №453-ПО від 01.07.2024 року, погодження Держпродспоживслужби № 15.1.3-6/13401 від 27.06.2024 року, направлення від 01.07.2024 року №465 про проведення заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення суб`єктом господарювання - ТОВ «АЛЛО», а саме магазину ТОВ «АЛЛО», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, буд. 36.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 452-ПО від 01.07.2024 року, погодження Держпродспоживслужби № 15.1.3-6/13239 від 25.06.2024 року, направлення від 01.07.2024 року № 464 про проведення заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення суб`єктом господарювання - ТОВ «АЛЛО», а саме магазину ТОВ «АЛЛО», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, буд. 5.

За результатами проведення позапланових заходів державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення складено акти №000035 від 05.07.2024 року та №000033 від 02.07.2024 року.

Так, відповідно до акту №000035 від 05.07.2024 року встановлено порушення абзаців першого, дев`ятого статті 16-1 та абз. першого, сьомого статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: «На обладнанні на якому розміщені пристрої для споживання тютюнових виробів розміщено знаки для товарів і послуг, інші об`єкти права інтелектуальної власності під якими випускаються пристрої, а саме у верхньому лівому куті стенда розміщено найменування торгової марки «IQOS»; а також: «Розміщення пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місцях де такі пристрої реалізуються з використанням пристроїв для демонстрації відеороликів.».

В акті перевірки № 000035 зазначено, що позивач з висновками акту не погодився.

На підставі акта перевірки № 000035 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області винесено Постанову від 16.07.2024 року № 000015 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», відповідно до якої вирішено застосувати фінансові санкції до суб`єкта господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення за порушення ТОВ «АЛЛО» абзаців першого, сьомого і дев`ятого статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в розмірі 30 000,00 грн.

В Постанові № 000015 зазначається: «в магазині «АЛЛО» Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, буд. 36, не дотримуються вимог щодо заборони стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом розміщення знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння на обладнанні, а також заборони щодо розміщення пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місцях, у яких такі пристрої реалізуються чи надаються споживачеві, з використанням пристроїв для демонстрації відеороликів чим порушено вимоги абзаців 1, 7, 9 статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Відповідно до акту від 02.07.2024 року № 000033 встановлено порушення абзаців першого, дев`ятого статті 16-1 та абз. першого, сьомого статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: «На обладнанні, якому розміщені пристрої для споживання тютюнових виробів розміщено знаки для товарів і послуг (інші об`єкти права інтелектуальної власності) під якими випускаються пристрої, а саме у верхньому лівому куті стенда розміщено найменування торгової марки «IQOS», розміщено екран внизу стенда на якому пропонується обміняти пристрій або запросити консультанта; а також: «На верхньому лівому екрані розміщено інформацію про тютюнові вироби (стіки) з використанням кольорових елементів у місці реалізації таких виробів».

В акті перевірки № 000033 зазначено, що позивач з виявленими порушеннями не погодився.

На підставі акту перевірки № 000033 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області винесено Постанову ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 12.07.2024 року № 000012 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», відповідно до якої вирішено застосувати фінансової санкцій до суб`єкта господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення за порушення ТОВ «АЛЛО» абзаців першого і дев`ятого статті 16-1, абзаців першого і сьомого статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», в розмірі 30 000,00 грн.

В Постанові № 000012 зазначається, що «в магазині «АЛЛО» Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, буд. 5, не дотримуються вимог щодо заборони стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом розміщення їх на обладнанні, чим порушено вимоги абзаців першого, дев`ятого статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а також заборони стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби шляхом розміщення на елементах обладнання з використанням кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання, чим порушено вимоги абзацу першого, сьомого 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Позивач, не погодившись з постановами про накладення стягнень, звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Розглядаючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року № 2899-IV (далі Закон № 2899-IV) визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Прийняття цього Закону зумовлено метою зменшення шкідливих наслідків для життя та здоров`я населення від вживання тютюну.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону № 2899-IV реклама і стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу тютюнових виробів або вживання тютюну.

Положеннями ст. 16 Закону № 2899-IV передбачено, що забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі:

проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну одних тютюнових виробів на інші тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;

використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг;

пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування з придбання або використання тютюнових виробів;

пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, надання права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, якщо умовою надання чи участі в них є придбання або вживання тютюнових виробів;

продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;

розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них;

розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або на будь-якому їх упакуванні, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів; листів-вкладок упакування тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упакування тютюнових виробів;

розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у місцях проведення розважальних заходів, у місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;

надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення будь-якої інформації в мережі Інтернет, включаючи соціальні мережі чи інші цифрові мережі, з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;

продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама чи упаковка яких містять напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або частково ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;

інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

Забороняється спонсорство тютюну, в тому числі:

спонсорство телепередач, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів, програм чи окремих осіб або спонсорство з використанням знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби;

надання виробниками тютюнових виробів або пов`язаними з ними організаціями фінансової або іншої підтримки заходам, діяльності, окремим особам або групам, в тому числі політичним партіям або діячам, спортсменам або спортивним командам, артистам або артистичним групам, навчальним закладам усіх форм власності;

проведення інформаційних кампаній та заходів для населення, в тому числі з метою профілактики куріння серед молоді, за прямої або опосередкованої фінансової підтримки виробників тютюнових виробів або пов`язаних з ними організацій.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що ст. 16 Закону № 2899-IV встановлює заборону на розповсюдження реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі за розміщення інформації про виробника тютюнових виробів, інформацію про тютюнові вироби.

При цьому, вказана заборона не поширюється на розміщення самих тютюнових виробів у місцях їхнього продажу на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі.

Стосовно висновку відповідача про те, що розміщення на обладнанні, на якому розміщуються тютюнові вироби, знаків для товарів і послуг, під якими випускаються пристрої, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання.

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника (продавця) у таких випадках;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров`я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов`язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Також слід зауважити, що згідно вимог ч. 8 ст. 8 ЗУ «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Верховний Суд у постанові ВС від 19 січня 2023 року у справі № 420/2004/22 дійшов висновків про те, що сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі.

За викладених обставин суд вважає висновки відповідача про те, що розміщення знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби, на обладнанні, на якому розміщуються пристрої для вживання тютюнових виробів у місці, де реалізуються такі вироби, є фактом реклами, безпідставними та такими, що здійснені з помилковим тлумаченням ч. 1 ст. 16 Закону № 2899-IV.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

У той же час, приписи ч. 1 ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» є двозначними у своєму тлумаченні, що призводить до помилкових висновків контролюючих органів та незаконного притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності за порушення, які не були вчинені.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен бути якісним, щоби виключити будь-який ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, які вплинуть на їхні конвенційні права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» (C.G. and Others v. Bulgaria, заява №1365/07, пункт 39), «Олександр Волков проти України» (Oleksandr. Ukraine, заява №21722/11, пункт 170))

Верховний суд у постанові від 11.05.2022 у справі № 640/10758/21 (№ в ЄДРСР 104258074) наголошує, що поняття «якість закону» (quality of law) або «принцип зрозумілих правил» (understandable rules) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

А тому, висновки відповідача про порушення позивачем вимог абз. 1, 7, 9 ч. 1 ст. 16-1, абз. 1, 7 ст. 16 Закону № 2899-IV, не відповідають вимогам законодавства.

Враховуючи, що позивачем не було допущено порушенням вимог абз. 1, 7, 9 ч. 1 ст. 16-1, абз. 1, 7 ст. 16 № 2899-IV, підстави для застосування до нього штрафних санкцій у відповідності до вимог ст. 20 Закону № 2899-IV відсутні.

З огляду на викладене, заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: інформації про виробника тютюнових виробів та/або інформації про тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, необхідно розуміти так, що саме по собі розміщення тютюнових виробів, не може вважатися рекламою та стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Враховуючи сукупність встановлених обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування постанов про накладення на позивача стягнень, передбачених ст. 20 Закону № 2899-IV, за рекламу та стимулювання продажу тютюнових виробів, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту вчинення позивачем вказаного порушення.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 3 028,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 181174 від 19.09.2024 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, позивачем до позовної заяви було додано: договір про надання правової допомоги № А1 від 10.06.2019 року; додаткова угода № 32 від 10.09.2024 року до договору про надання правової допомоги № А1 від 10.06.2019 року; акт приймання-передачі послуг № 32 від 18.09.2024 року; платіжна інструкції № 1442524 від 19.09.2024 року.

З договору про надання правничої допомоги № А1 від 10.06.2019 вбачається, що його укладено між Адвокатським бюро «Олександра Шевченка», в особі керівника бюро Шевченко Олександра Аркадійовича (падалі - Виконавець), з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО», в особі директора ОСОБА_1 (далі - Замовник).

Пунктом 5.1 вказаного Договору сторони передбачили, що детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Замовником Виконавцю гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного Договору окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору.

Відповідно додаткової угоди №32 від 10.09.2024 року розмір оплати за надані послуги встановлюється у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг № 32 від 18.09.2024 року виконавцем були надані послуги.

Позивачем здійснені витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5 000 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 1442524 від 19.09.2024 року.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн. є співмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, суд зазначає, позивачем надано до суду належні та достатні у розумінні статей 73,74 КАС України докази, на підставі яких визначено обсяг правової допомоги у заявленому розмірі, що повинно враховуватись під час визначення обґрунтованого розміру гонорару.

Відтак, суд доходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 16.07.2024 року №000015 про накладення стягнень, передбачених ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 12.07.2024 року №000012 про накладення стягнень, передбачених ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філософська, 39а, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40359593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 30012848) судові витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 3 028,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філософська, 39а, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40359593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 30012848) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна