Рішення

від 20.11.2024 по справі 160/21135/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуСправа №160/21135/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України,у якому позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2024 року № 11345730/44164112 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2024 та зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.05.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ», датою її фактичного подання.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Позивачем 31.05.2024 року було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2. Вказана податкова накладна була прийнята, але реєстрацію її зупинено на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, про що зазначено у квитанції від 12.06.2024 року про зупинення реєстрації. Вищевказаною квитанцією було запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем, було подано пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Однак, 03 липня 2024 року було прийняте Рішення комісії регіонального рівня №11345730/44164112 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2. Як підставу відмови у реєстрації зазначено, що у зв`язку з наданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку корегування, реєстрація яких зупинена в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Позивач вважає, вказане рішення таким, що було винесено незаконно, необґрунтовано, з порушеннями податкового законодавства України, а отже, й таким, що складене з суттєвими порушеннями прав і законних інтересів Позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19 серпня 2024 року до суду надійшов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, у якому заперечували проти позовних вимог просили відмовити у задоволенні позову, перелічивши норми Податкового кодексу України. Крім того, надали заперечення проти стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.

19 серпня 2024 року до суду також надійшов відзив Державної податкової служби України, текст якого повністю відповідає тексту відзиву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. ДПС України, просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на передчасність позовних ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» про зобов`язання ДПС зареєструвати спірну податкову накладну, без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня.

Ухвалою від 19 серпня 2024 року заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін - залишено без задоволення.

23 серпня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» на дійшла відповідь на відзиви відповідачів, доводи яких відповідають доводам позовної заяви. А також заперечення на заяву відповідача про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.

18 вересня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

19 вересня 2024 року до суду від Державної податкової служби України надійшли заперечення проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 01.04.2024 р. є платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД 46.71 є - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Так, 08 травня 2023 року між ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД», ідентифікаційний код юридичної особи 32858847 (у подальшому ТОВ «МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД») укладено Договір №0805/2024 поставки Товару від 08.05.2024 року, згідно предмету якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти і оплатити камінь вапняковий фракції 20-40 мм (далі «Товар») на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно пункту 5.2. Договору, Умови оплати: розрахунок за поставлений Товар здійснюється шляхом оплати на поточний рахунок Постачальника у наступному порядку: 100% протягом 20 календарних днів по факту приймання Товару Покупцем згідно штемпеля станції прибуття на залізничній накладній, якщо інший порядок розрахунку не визначений Сторонами у Специфікаціях до цього Договору на відповідну партію Товару. Специфікації на Товар (далі «специфікації»), підписані уповноваженими представниками та скріпленими печатками Сторін, є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно пункту 2 Специфікації №1 від 08.05.2024 року до Договору, Поставка Товару здійснюється на умовах DDP станція Харків-Ліски, Південної жд (Інкотермс 2010), код станції 449909, код підприємства покупця 5711 навалом в зачищених перед завантаженням і технічно справних піввагонах.

28 травня 2024 року, на виконання умов Договору №0805/2024 поставки Товару від 08.05.2024 року, ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» (Постачальник за Договором) згідно видаткової накладної №142 від 28.05.2024 року, копія якої додана до позову, поставив ТОВ «МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД» (Покупець за Договором) Товар (вапняк) у кількості 209 тон на суму 308 066,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

По факту вказаної поставки за Договором, позивачем була оформлена податкова накладна: ПН №1 від 28.05.2024 на суму 308 066,00 грн. (в т.ч. ПДВ), копія якої з відміткою у правому верхньому куті про реєстрацію в ЄРПН наявна в додатках до позову, яка зареєстрована в ЄРПН.

31 травня 2024 року, на виконання умов Договору №0805/2024 поставки Товару від 08.05.2024 року, ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» (Постачальник за Договором) згідно видаткової накладної №РН-0000143 від 31.05.2024 року, копія якої наявна в додатках до позову, поставив ТОВ «МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД» (Покупець за Договором) чергову партію Товару (вапняку) у кількості 344,740 тон на суму 508 146,76 грн. (в т.ч. ПДВ).

По факту зазначеної поставки за Договором, позивачем була оформлена податкова накладна: ПН №2 від 31.05.2024 на суму 508 146,76 грн. (в т.ч. ПДВ) (спірна податкова накладна), у реєстрації якої податковим органом було відмовлено.

За результатами обробки даних податкова накладна № 2 автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України Товариству 12.06.2024 року була надіслана квитанція про прийняття податкової накладної № 2, але її реєстрація зупинена, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.05.2024 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2521, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1. Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=.0000%, «Р поточ»=0». Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» у відповідності до вимог відповідно до п.4, п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520) надало комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Дніпропетровській області - Відповідач-1 письмові пояснення вих. № 1906 від 19.06.2024 та документальне підтвердження по операціям, щодо яких було складено податкову накладну № 2.

24.06.2024 р. Комісією було надано Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 11288259/44164112, де зазначено про надання копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахункукоригування; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів і послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантажування продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; первинних документів, щодо: навантаження та розвантаження продукції, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; інших документів, що підтверджують інформацію зазначену у податкових накладних/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

03.07.2024 р. Комісією, яка приймає рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було прийнято рішення № 11345730/44164112, про відмову в реєстрації ПН № 2, у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстру податковій накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку..

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення № 11345730/44164112 до Державної податної служби України, проте рішення ДПС від 23.07.2024 року № 45930/44164112/2 скаргу ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» залишено без задоволення, а рішення Комісією, яка приймає рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11345730/44164112 від 03.07.2024 р., про відмову в реєстрації ПН № 2 без змін.

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Як передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216; надалі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд у постанові від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Згідно змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 підставою для такого зупинення став п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Надані на виконання вимог Порядку № 520 пояснення та обсяг документів, встановлюють обсяги господарських операцій та є достатнім для цілей реєстрації відповідної податкової накладної.

Отже, формальне зазначення у квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних /розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку №1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції, яке у свою чергу прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної як наслідок є протиправним.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Одночасно, суд звертає особливу увагу на той факт, що вирішуючи питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен надавати аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення контролюючим органом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операцій чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 по справі 640/1131/19, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних, тому оскаржуване рішення від 03.07.2024 року №11345730/44164112 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2024 підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, слід зазначити таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час суд зауважує, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН, суд не встановив.

За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 датою її фактичного подання.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За умовами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3028,00 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 21000,00 грн., суд зазаначає таке.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 132КАСУкраїни встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду, копію Ордеру АЕ № 1225439, копію свідоцтва на правозайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3334 від 28.04.2017 року на ім`я адвоката Потапова К.О, копію договір № 2907/24-ПД про надання професійної правничої допомоги від 29.07.2024 року; Детальний описробіт (наданих послуг), виконанихАБ «КостянтинаПотапова«Легіс Юніон»з метою наданняправничої допомогиТовариствуз обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» на виконанняДоговору № 2907/24-ПД про надання професійної правничоїдопомоги від 29.07.2024 року, копію акту здачі-прийняття послуг професійної правничої допомоги від 09.09.2024 року за Договором№ 2907/24-ПД про надання професійної правничої допомоги від 29.07.2024 року, платіжні інструкції ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» № 57 від 30.07.2024 на суму 9000,00 грн. та № 76 від 20.08.2024 на суму 7 000,00 грн.

Крім того, представник позивача зазначає, що факт надання передбаченої договірними умовами професійної правничої допомоги зафіксовано складеними сторонами у Акті здачі-прийняття правничої допомоги від 09.09.2024 року за Договором № 2907/24-ПД про надання професійної правничої допомоги від 29.07.2024 року, Згідно вказаного Акта, загальний розмір витрат ТОВ «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» на надану Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» професійну правничу допомогу на підставі Договору № 2907/24-ПДпро надання професійної правничої допомоги від 29.07.2024 року, пов`язаної із розглядомсправи 160/21135/24 в суді першої інстанції, згідно даного Акта складає 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Відповідачі заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначили, що розгляд справи №160/21135/24 здійснюється за правилами письмового провадження, тобто справа не значної складності, та предметом оскарження у даній справі є скасування одного рішення від 03.07.2024 року №11345730/44164112 та зобов`язання зареєструвати одну податкову накладну від № 2 від 31.05.2024 року. Відповідно одна позовна вимога, і похідна від неї. Також, справи з розгляду скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних є не новими для судової практики, а тому складання позову та супроводження даної справи не викликає жодних складнощів.

Надаючи правову оцінку наданим документа щодо витрат на правничу допомогу та запереченням відповідачів щодо їх розміру, суд враховує таке, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

А також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, суд бере до уваги норму ст. 134 КАС України та правовий висновок Верховного Суду з приводу того, для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплати відповідною стороною або третьою особою. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація сторін, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17).

Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, заперечення відповідачів, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн, оскільки такий розмір є співмірним з наданими послугами та складністю справи.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2024 року № 11345730/44164112 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2024, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ».

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.05.2024, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» датою надходження на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ - 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ - 44164112) 1514,00 грн сплаченого судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійне правову допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДИНГ ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ - 44164112) 1514,00 грн сплаченого судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійне правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев