Рішення

від 20.11.2024 по справі 240/11722/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/11722/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України від 02.05.2024 № UA101020/2024/000027/1 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2024 № UA101020/2024/006743.

В обґрунтування позову зазначає, що надані відповідачу документи підтверджують заявлену вартість товари та є достатніми для здійснення оформлення за основним методом.

Ухвалою від 24.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в преамбулі Контракту відсутні відомості про уповноваженого представника Продавця, компанії «KSL AUTO AS» який діє від імені продавця (директор/керівник); в преамбулі Контракту, «Реквізити сторін», також відсутні дані про Підписанта; дослідженні документи: інвойс №240039 від 19.03.2024 компанії «KSL AVTO AS» та платіжна інструкція в іноземній валюті №78 від 21.03.2024 НЕ можуть ототожнюватися із зовнішньоекономічним контрактом для визначення митної вартості товару за основним методом в розумінні вимог ч.1 ст.57 МК України; відповідно до інвойса № 240039 від 19.03.2024 датою оплати (виконання) є 19.03.2024, платіжна інструкція № 78 від 21.03.2024 свідчить про оплату товару 21.03.2024. Отже, позивачем з порушенням строків, який продавець визначив для оплати; на момент здійснення оплати інвойс № 240039 від 19.03.2024 втратив чинність, а разом з ним і пропозиція продавця по ціні товару; в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 30.09.2019 на момент відчуження транспортного засобу його власником була компанія «SECURITAS AS», відповідно до п.6.6 контракту № KS-17L від 23.02.2024 продавцем товару є компанія «KSL AUTO AS». Документи про взаємозв`язок між компанією «SECURITAS AS» та компанією «KSL AUTO AS» до митного оформлення не надавались.

Позивач відповіді на відзив не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між KSL AUTO AS (продавець) та ТОВ "Альфатрейдінг Україна" (покупець) укладений контракт №KS-17L від 09.01.2024 на поставку товару (а.с. 22-26).

З метою митного оформлення, позивач подав митну декларацію 24UA101020016637U3 (а.с. 12), в якій митну вартість визначив за ціною договору.

До митної декларації позивач додав: контракт (а.с.22-26), специфікацію № 3412 від 19.03.2024 (а.с. 27), платіжну інструкцію № 78 від 21.03.2024 (а.с.28), інвойс від 19.03.2024 № 240039 (а.с. 35-36), фото та інш.

Житомирською митницею була проведена консультація та 02.05.2024 прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000027/1 (а.с. 14-15), яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено:

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Відповідно до п. 2 Специфікації до контракту від 12.03.2024 № 427 товар поставляється відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000». Однак термін DAP в «Інкотермс 2000» відсутній та був введений в редакції «Інкотермс 2010». Даний факт може свідчити про те, що товар фактично проданий покупцю на інших комерційних умовах, які могли вплинути на кінцеву ціну продажу транспортного засобу.

Крім того, згідно із даним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.09.2019 на момент відчуження транспортного засобу його власником була особа SECURITAS AS. Однак згідно із відомостями контракту № KS-17L від 23.02.2024 продавцем товару є KSL AUTO AS. У зв`язку із виявленою розбіжністю у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо наявності у особи KSL AUTO AS майнових прав на оцінюваний товар на момент його відчуження та права розпоряджатися товаром (відчужувати товар, визначати ціну продажу тощо).

В преамбулі контракту № KS-17L від 09.01.2024 (далі Контракт) відсутні відомості про уповноважену особу (представника) продавця товару. Крім того відомості про таку особу відсутні в Специфікації № 3412 від 19.03.2024. За відсутності відомостей про уповноважену особу продавця, що підписала контракт та специфікацію у митниці наявні обґрунтовані сумніви щодо наявності у особи, що підписала вищевказані документи обсягу повноважень, належним чином та в установленому порядку наданих йому (їй) особою, яку він (вона) представляє.

Відповідно до даних інвойса № 240039 від 19.03.2024 датою оплати (виконання) є 19.03.2024. Додатково надана платіжна інструкція № 78 від 21.03.2024 свідчить про оплату за товар 21.03.2024, тобто з порушенням строків, який продавець визначив для оплати; на момент здійснення оплати інвойс № 240039 від 19.03.2024 втратив чинність, а разом з ним і пропозиція продавця по ціні товару.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проводимо консультацію, в ході якої декларанту пропонуємо інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД 24UA101020016233U8 від 30.04.2024 -

Вантажний автомобіль:- що був у використанні;- марка - NISSAN;- модель - E-NV200;- номер кузова - НОМЕР_3 ;- двигун - електро;- ємність АКБ - 40 кВт/год;- маса в разі максимального завантаження - 2,220 т.;- вантажопідємність - 0,630 т.;- тип кузова - фургон;- кількість місць - 2;- призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування;- календарний рік виготовлення - 2019;- модельний рік виготовлення - 2019; 12 500,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих уповноваженою особою декларанта, митним органом прийнято картку відмови №UА101020/2024/006743 (а.с. 20-21), якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Причина: Митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом у графі 45 декларації невірно розрахована митна вартість товару №1, та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст.52, 53 цього Кодексу. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару № UA101020/2024/000027/1 від 02.05.2024 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного оформлення товару, а крім того це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст.266, 289, 293 МКУ

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Водночас, суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача, що під час вивчення поданих декларантом документів уповноваженою особою митного органу було встановлено невідповідності та розбіжності в поданих документах, а заявлена митна вартість не базувалася на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як вбачається зі змісту контракту № KS-17L від 09.01.2024, він підписаний ТОВ "Альфатрейдінг Україна" в особі директора ОСОБА_1 та KLS AUTO AS, однак інформації щодо представника продавця (підписанта, уповноваженого на укладання контракту) не містить (а.с.26).

Такі дані також відсутні в Специфікації № 3412 від 19.03.2024 (а.с. 27)

Крім того, з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 30-34) вбачається, що автомобіль марки NISSAN, модель E-NV200; номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску, з 30.09.2019 належить SECURITAS AS.

Доказів, що даний автомобіль належить KLS AUTO AS на праві власності або доказів, що даний контрагент має право здійснювати продаж даного автомобіля суду не надано.

При цьому, посилання відповідача на те, що відповідно до п. 2 Специфікації до контракту від 12.03.2024 № 427 товар поставляється відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2000»; термін DAP в «Інкотермс 2000» відсутній та був введений в редакції «Інкотермс 2010»; даний факт може свідчити про те, що товар фактично проданий покупцю на інших комерційних умовах, які могли вплинути на кінцеву ціну продажу транспортного засобу, суд не приймає до уваги оскільки відповідно до змісту Контракту (а.с. 22) та Специфікації (а.с. 27) для поставки товару та визначення ціни товару контрагенти керуються умовами DAP згідно Інкотермс 2010, а не Інкотермс 2000 як зазначає відповідач.

Щодо термінів оплати, встановлених інвойсом № 240039 від 19.03.2024 на суму 7750 євро (а.с. 35) та сплачених відповідно до платіжної інструкції № 78 21.03.2024 в сумі 7750 євро (а.с. 28), то суд вважає за необхідне зазначити, що сума вказана в інвойсі, сума яка сплачена та сума яка заявлена до митного оформлення (а.с. 12, 27) є однаковою, тому суд не приймає твердження відповідача щодо прострочення сплати за товар до уваги.

Таким чином, суд вважає, що приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості зазначеного товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирська митниця діяла в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначений чинним законодавством.

Доводи позивача не ґрунтується на матеріалах справи, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" (вул. Київська, 79, м. Житомир, 10001, код 45216826) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк