Рішення

від 20.11.2024 по справі 240/5320/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/5320/24

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо призупинення виплати суддівської винагороди судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 без урахування доплат за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу (щомісячно) у відповідності до наказу голови Богунського районного суду м.Житомира №33-К від 02.11.2023 «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_2 »;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 з врахуванням доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу (щомісячно), починаючи з 01.02.2024 на підставі частин 2, 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідності до наказу голови Богунського районного суду м.Житомира №33-К від 02.11.2023 "Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_2 ".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з лютого 2024 року виплата винагороди судді, була проведена у розмірі, що не відповідає розміру, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: винагорода судді виплачена без щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідачем порушено її право на належне матеріальне забезпечення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

01.04.2024 до суду надійшов відзив, в якому ТУ ДСА України в Житомирській області заперечує проти заявлених вимог та просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що за результатами проведеного державного фінансового аудиту, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено Акт №08-30/10 від 28.12.2023. ТУ ДСА України в Житомирській області на вищевказаний Акт подано заперечення, за результатом розгляду Управлінням Держаудитслужби такі прийнято не було, про що складено висновок на заперечення до акта ревізії. 01.02.2024 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено вимогу №260608-14/317-2024 «Про усунення порушень законодавства», в якій указано, зокрема: в порушення вимог частини 10 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII), в період з 01.01.2021 по 30.06.2023 18 суддям місцевих загальних судів Житомирської області, які не здійснювали правосуддя у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну (призначені на посаду до 30.09.2016 на п`ять років до набрання чинності Закону №1402-VIII) нараховано та виплачено доплати до посадового окладу в загальній сумі 5635229,31 грн та, як наслідок, зайво сплачено єдиний соціальний внесок в сумі 1227151,51 грн, чим завдано матеріальної шкоди ТУ ДСА України в Житомирській області на загальну суму 6862380,82 грн. Отже, у період з 01.01.2021 по 30.06.2023 зважаючи на положення частини 10 статті 135 Закону №1402-VІІІ судді, які не здійснювали правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не мали права на отримання доплат до посадового окладу. Таким чином, зважаючи на зазначені норми законодавства, у судді, призначеного до 30.09.2016 на посаду строком на п`ять років, що не здійснює правосуддя у зв`язку із закінченням строку, на який його було призначено суддею, та не був призначений на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому Законом №1402-VІІІ, відсутні правові підстави на отримання доплати до посадового окладу.

На день звернення до суду оцінювання на відповідність займаній посаді судді ОСОБА_1 . Комісією не завершено. У межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді ОСОБА_1 рішення щодо зупинення кваліфікаційного оцінювання та щодо звернення до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмови в її відкритті Комісією не ухвалювались.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» №410/2016 від 24.09.2016 - ОСОБА_3 , призначено на посаду судді Богунського районного суду м.Житомира строком на п`ять років, https://www.president.gov.ua/documents/4102016-20533.

Наказом голови Богунського районного суду м.Житомира від 01.11.2016 №80-К позивача зараховано на посаду судді Богунського районного суду м.Житомира, що підтверджується копією наказу (а.с.17).

Наказом голови Богунського районного суду м.Житомира від 04.06.2018 №14-К внесені зміни до трудової книжки та особової справи позивача щодо зміни прізвища на Ведмідь (а.с.16).

Наказом голови Богунського районного суду м.Житомира від 09.11.2018 №33-К «Про зарахування стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) ОСОБА_1 » з 05.08.2018 встановлено доплату за вислугу років в розмірі 15% від посадового окладу та починаючи з 02.11.2018 встановлено щомісячну доплату в розмірі 20% від посадового окладу (а.с.15).

Повноваження на здійснення правосуддя припинилися 24.09.2021 у зв`язку із закінченням строку, на який позивача було призначено, тому відповідно позивач обіймає посаду судді у зазначеному суді, але не здійснює правосуддя у зв`язку із закінченням строку повноважень.

Наказом голови Богунського районного суду м.Житомира від 02.11.2023 №33-К «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_2 » на підставі ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» та враховуючи, що суддя ОСОБА_1 , станом на 02.11.2023 має стаж роботи більше 10 років, судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу.

Відповідно пункту 8.16 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IІІ квартал 2023 року та пункту 3.1.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IІІ квартал 2023 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ТУ ДСА в Житомирській області за період з 01.01.2021 по 30.06.2023.

За результатами проведеного державного фінансового аудиту, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено Акт №08-30/10 від 28.12.2023.

01.02.2024 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено вимогу №260608-14/317-2024 «Про усунення порушень законодавства», у якій вказано, зокрема: в порушення вимог частини 10 статті 135 Закону №1402-VIII, в період з 01.01.2021 по 30.06.2023 18 суддям місцевих загальних судів Житомирської області, які не здійснювали правосуддя у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну (призначені на посаду до 30.09.2016 строком на п`ять років до набрання чинності Закону №1402-VIII) нараховано та виплачено доплат до посадового окладу в загальній сумі 5635229,31 грн та, як наслідок, зайво сплачено єдиний соціальний внесок в сумі 1227151,51 грн, чим завдано матеріальної шкоди ТУ ДСА України в Житомирській області на загальну суму 6862380,82 грн.

На виконання наведеної вимоги, відповідач з 01.02.2024 припинив нарахування та виплату позивачу доплату за вислугу років до суддівської винагороди.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача з нарахування та виплати суддівської винагороди без доплати за вислугу років, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У статті 43 Основного Закону, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У преамбулі Закону №1402-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин закріплено, що він визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Статтею 4 цього Закону визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За частиною 2 цієї правової норми суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

За змістом частини 5 статті 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу.

Згідно з частиною 10 статті 135 Закону №1402-VIII суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Згідно пункту 17 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VIII повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв`язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 20 цього розділу передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII, оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У пункті 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII (чинного до 01.01.2020) закріплено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №2453-VІ).

Пунктом 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII (чинного до 01.01.2020) визначено що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VІ.

За змістом підпункту 16 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 №193-IX (далі Закон №193-IX) виключено пункти 22 і 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII.

Згідно частин 1 3 статті 133 Закону №2453-VI, в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII (далі Закон №192-VIII), суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Частинами 5 та 7 названої правової норми передбачено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини 10 статті 133 Закону №2453-VI суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частин 3, 10 статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ, зокрема, за якими суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Зі змісту підпункту 3.4 рішення Конституційного Суду України убачається, що питання отримання суддею винагороди до проходження ним кваліфікаційного оцінювання регулюється Законом №2453-VI у редакції Закону №192-VІІІ, а випадки, коли такий суддя не здійснює правосуддя, визначаються Законом №1402-VIII.

Окрім того, названим рішенням Конституційного Суду України встановлено, що випадки нездійснення правосуддя поділяються на дві категорії. До першої категорії належать випадки, коли нездійснення правосуддя обумовлене поведінкою самого судді, зокрема, відсторонення судді від посади у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя. Друга категорія охоплює випадки, коли суддя не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою. Наприклад, згідно із Законом №1402-VIII нездійснення суддею правосуддя у зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами та із неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про його відрядження до іншого суду (частина 1 статті 55); з обов`язковим проходженням підготовки для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України (частина 8 статті 56, частини 1, 2 статті 89); з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді (частина 3 статті 82, частини 6, 7 статті 147).

Конституційний Суд України зробив висновок, якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини 10 статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VІІІ, є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.

Суд зазначає, що застосований законодавцем у положенні частини 10 статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VІІІ підхід до об`єднання усіх випадків, коли суддя, який не здійснює правосуддя, не має права на отримання доплат до посадового окладу, не можна визнати виправданим, справедливим та помірним, оскільки такий підхід не враховує особливостей кожної категорії підстав нездійснення правосуддя, ступеня обумовленості таких підстав поведінкою судді та інших законодавчо визначених обставин, а отже, невиправдано призводить до звуження обсягу гарантій незалежності суддів у виді зниження рівня їх матеріального забезпечення.

Отже, суддя, який не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15).

Суд зауважує, що положення частини 10 статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII, які рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 за №11-р/2018 визнані неконституційними, були тотожними за змістом положенням частини 10 статті 135 Закону №1402-VIII.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі №120/1655/21-а дійшов висновку, що з набранням чинності Законами №1401-VIII та №1402-VIII призначення на посаду судді (вперше) здійснюється безстроково. Водночас призначення на посаду судді безстроково суддів, яких до того було призначено на посади в межах п`ятирічного строку (відповідно до раніше чинного правового регулювання цих правовідносин), поставлено у залежність від результатів кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у вказаній постанові, необхідним у такій категорії справи є з`ясування обставин, які зумовили припинення виплати суддям надбавок до посадового окладу: зупинення щодо кваліфікаційного оцінювання й відсторонення на цій підставі від здійснення правосуддя (відповідно до частини 5 статті 86 Закону №1402-VIII); закінчення п`ятирічного строку повноважень на посаді судді чи поява іншої (обставини, з якою рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 пов`язує неконституційність позбавлення надбавок до посадового окладу судді).

Таким чином, від чіткої відповіді на питання щодо причин, які зумовили припинення виплати надбавок до посадового окладу, і залежить правильне вирішення спору.

Суд зазначає, що на сьогодні позивач обіймає посаду судді у Богунському районному суді м.Житомира, але не здійснює правосуддя з 24.09.2021, у зв`язку із закінченням строку повноважень (у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку повноважень на посаді судді).

При цьому, як вбачається з рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11.03.2024 №67/ко-24 визнано ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді судді Богунського районного суду міста Житомира. Внесено рекомендацію Вищій раді правосуддя щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 07.11.2024 №3255/0/15-24 внесено Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира.

Отже, станом на 01.02.2024 та на час розгляду справи судом, позивач не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від її особисто та не обумовлені її поведінкою, а тому, з огляду на висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 04.12.2018 №11-р/2018, вона має право на отримання доплати до посадового окладу відповідно до наказу голови Богунського районного суду м.Житомира від 02.11.2023 №33-К.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №260608-14/317-2024 від 01.02.2024 не є нормативно-правовим актом, який може регулювати питання нарахування та виплати суддівської винагороди.

Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №280/3286/23 та від 15.05.2023 у справі №280/348/23.

Оцінивши надані сторонами у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення у лютому 2024 року нарахування та виплати суддівської винагороди судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 у розмірі посадового окладу без врахування доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу (щомісячно) відповідно до наказу голови Богунського районного суду м.Житомира від 02.11.2023 №33-К.

З метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди з урахуванням доплати за вислугу років за лютий 2024 року на підставі частин 2, 5 статті 135 Закону №1402-VIII відповідно до наказу голови Богунського районного суду м.Житомира від 02.11.2023 №33-К.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (вул.Мала Бердичівська, 23, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43291152) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо призупинення виплати суддівської винагороди судді Богунського районного суду м. Житомира Ведмідь Наталії Вікторівні без урахування доплат за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу (щомісячно) у відповідності до наказу голови Богунського районного суду м.Житомира №33-К від 02.11.2023 «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_2 ».

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 з врахуванням доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу (щомісячно), починаючи з 01.02.2024 на підставі частин 2, 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідності до наказу голови Богунського районного суду м.Житомира №33-К від 02.11.2023 "Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_2 ".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

20.11.24