Рішення

від 20.11.2024 по справі 280/8754/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2024 року Справа № 280/8754/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд буд» (м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 6, 69006, ЄДРПОУ 41885986) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд буд» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 червня 2024 року № 11203483/41885986;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд буд» (ЄДРПОУ41885986) № 13 від 21 серпня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 серпня 2023 року № 13 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що реальність господарської операції, в межах якої виписано вказану накладну беззаперечно підтверджується первинними документами, які разом із письмовими поясненнями були направлені відповідачу 1, яким в подальшому було прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №11203483/41885986 від 11 червня 2024 року. Звертає увагу суду, що відповідачем в оскаржуваному рішенні, всупереч встановленій формі оформлення рішення, затвердженої порядком, не вказано яких саме первинних документів останньому не вистачало для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкових накладних, а саме відповідач повинен був підкреслити, відповідно до правил оформлення, ті первинні документи, яких йому не вистачило. Враховуючи викладене, просить скасувати оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області та зобов`язати відповідача 2 зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

09 жовтня 2024 року до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вх.№46760), в якому зазначає, що реєстрація податкової накладної, виписаної ТОВ «БК «Гранд буд» була зупинена у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначає, що комісією прийнято рішення №11203483/41885986 від 11 червня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 серпня 2023 року №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням/частковим наданням докових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. Вважає, що відповідачем 1 правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. Разом з цим, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації відповідних податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, у прохальній частині вищезазначеного відзиву представником відповідачів заявлено клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «БК «Гранд буд» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 24 січня 2018 року. Основним видом діяльності позивача є: 41.10 Організація будівництва будівель.

Позивача зареєстровано платником податку на додану вартість 01 березня 2018 року, індивідуальний податковий номер 418859808292.

Для здійснення статутної діяльності ТОВ «БК «Гранд буд» 28 лютого 2018 року отримано ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками № 11-Л.

10 червня 2020 року позивачем отримано висновок експертизи №23182908.-04.-22.-0806.20, яким підтверджена спроможність забезпечити дотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт з підвищеною небезпекою.

22 червня 2020 року позивачем отримано дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою №247.20.23.

10 квітня 2023 року позивач зареєстрував у територіальному органі Держпраці під №2К2359/ПС/Р-23 декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Аналогічні декларації реєструвались раніше 25 липня 2018 року № 1117, 03 червня 2020 року № 2671.

В межах здійснення господарської діяльності, 08 квітня 2021 року між ТОВ «БК «Гранд буд» (Підрядник) та Приватним акціонерним товариством «Торговий будинок «Бородинський» (Замовник) укладено договір підряду №1 (далі Договір). Відповідно до пункту1.1 Договору ТОВ зобов`язалося виконати якісно роботи щодо реконструкції групи нежитлових приміщень ІІ шляхом прибудови під торговий центр з матеріалів Замовника у відповідності до діючих будівельних норм і правил проектної документації, містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 28.08.2020 № 178р на об`єкті Замовника, а Замовник в свою чергу зобов`язався забезпечити своєчасне надання матеріалів, прийняття і повну оплату вартості виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених Договором. Відповідно до пункту 1.4 Договору, детальний перелік робіт та їх вартість погоджуються сторонами та зазначаються в кошторисах, що є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до пункту 2.1 Договору, виконання робіт, передбачених п. 1.1 Договору, повинно бути розпочато та закінчено у строк, який не перевищує 180 робочих днів після отримання попередньої оплати та отримання підрядником від замовника об`єкта за актом прийому-передачі приміщення. Відповідно до пункту 3.1.9 Договору, ТОВ зобов`язалось надати замовнику звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Відповідно до пункту 3.2.3 Договору, ТОВ має право вимагати від замовника повного та своєчасного забезпечення матеріалами для виконання робіт. Відповідно до пункту 4.1 Договору, вартість робіт визначається на підставі затвердженої кошторисної документації (додаток № 1, 2, 3), кошторис є твердим. Відповідно до пункту 4.2 Договору, оплата здійснюється із розрахунку авансовий платіж 20% від вартості робіт зазначених у кошторисах (додаток № 1, 2, 3), сума, що залишається, підлягає оплаті протягом 5 календарних днів після підписання акта виконаних робіт. Відповідно до пункту 4.4. Договору, сторони мають право визначити додаткові роботи, перелік, вартість та строки виконання яких погоджуються в додаткових кошторисах, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до пункту 4.5 Договору, загальна вартість робіт за цим договором складається із вартості кошторисів, підписаних сторонами.

На дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а саме: підписання Акту виконаних робіт №3 від 21 серпня 2023 року, позивачем складена та направлена засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкова накладна №13 від 21 серпня 2023 року.

Згідно з отриманої квитанції від 14 вересня 2024 року №9237765739 податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, обсяг постачання товару/послуги 43.39.19, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.92).

На виконання вимог відповідача, повідомленням позивачем надані пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операції, по спірній податковій накладній.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №11203483/41885986 від 11 червня 2024 року, відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21 серпня 2023 року №13. Підставою відмови в реєстрації спірної податкової накладної у рішенні зазначено: «Ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». У графі «Додаткова інформація» нічого не зазначено (а.с.100).

Скарга позивача на вищезазначене рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області рішенням ДПС України від 01 липня 2024 року № 40824/41885986/2 залишена без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, яка набула чинності з 01 лютого 2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції від 14 вересня 2024 року №9237765739 реєстрація спірної податкової накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в Квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної обсяг постачання товару/послуги 43.39.19, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Разом з тим, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 30 вересня 2022 року у справі №0340/1803/18, від 21 березня 2024 року у справі №400/3927/22.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №11203483/41885986 від 11 червня 2024 року відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги таке посилання, оскільки як підтверджено матеріалами справи, позивач визначив та надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

На думку суду, всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якими складено спірну податкову накладну позивач надавав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо із огляду на ненадання позивачем копій документів. Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, заперечуючи проти підстав для задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що податкова накладна № 13 від 21 серпня 2023 року складена на підставі Акту виконаних робіт №3 від 21 серпня 2023 року, водночас згідно наданого Акту затвердженого сторонами 21 серпня 2023 року, сума «Всього по акту виконаних робіт» становить 666 456,70 грн., з них «Аванс» становить 409 105,74 грн. «До сплати по акту виконаних робіт №3 за вирахуванням авансу грн. з ПДВ» -257 350,96 грн. Таким чином Позивачем не підтверджено походження суми за податковою накладною № 13 від 21 серпня 2023 року в розмірі 610 750,96 грн., в т. ч. ПДВ -101 791,83 грн.

Оцінюючи вказаний довід, суд зазначає, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. (п. 201.10 ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

У межах цих правовідносин суд враховує те, що у поданій на реєстрацію податковій накладній, як визнає сам позивач, при заповненні податкової накладної допущену помилку в частині правильного зазначення загальної суми яка підлягає оплаті з урахуванням податку на додану вартість.

Водночас, з урахуванням пункту 192.1 статті 192 ПК України, допущена платником помилка може бути виправлена самим платником шляхом складання відповідного розрахунку коригування до податкової накладної, але такий розрахунок може бути складений лише щодо податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН.

Відповідачем 2 не наведено також жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарської операції позивача цілям та завданням його та його контрагента статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

Разом з тим, суд, в межах даної спірної ситуації, звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Під час розгляду справи відповідач 1 як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановленими обставинами у даній справі визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначену податкову накладну, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

З викладеного слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

При цьому, суд звертає увагу, що за змістом наведених норм підставою для реєстрації податкової накладної є рішення суду саме про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає законодавчим положенням.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану податкову накладну.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Запорізькій області, як суб`єктів владних повноважень, пропорційно задоволеним вимогам щодо кожного з відповідачів по 1514,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд буд» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 червня 2024 року № 11203483/41885986.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд буд» № 13 від 21 серпня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд буд» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514,00 грн (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд буд» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514,00 грн (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтями 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд буд» (вул. Рекордна, 6, м.Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 41885986),

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Відповідач 2 - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393),

Повне судове рішення складено 20 листопада 2024 року.

Суддя Д.В. Татаринов