Ухвала

від 18.11.2024 по справі 280/7939/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

18 листопада 2024 року Справа № 280/7939/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Транс - Газ» (69118, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Ласточкіна Миколи, буд. 104, кв. 1, код ЄДРПОУ 42924237)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

22.08.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Транс - Газ» ( (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області форми «С» № 00029410709 від 18.02.2022 та №00034950709 від 07.10.2022.

Підготовче засідання призначено на 18.11.2024.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 18.02.2022 та від 07.10.2022 лише 22.08.2024, тобто з пропуском строку передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що січень 2022 року є датою коли позивач дізнався про наявність порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, шестимісячний строк почав свій відлік з січня 2022 року. Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Клопотання просить розглянути в порядку письмового провадження.

Позивач проти задоволення клопотання заперечив, зокрема зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення, починаючи з моменту їх прийняття, позивачем ніколи не отримувались, про наявність вказаних рішень позивачу стало відомо лише в травні 2024 року, після отримання відповіді на адвокатський запит. Клопотання просить розглянути в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених норм слідує, що положення КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником датку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Однак у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження є податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області форми «С» № 00029410709 від 18.02.2022 та №00034950709 від 07.10.2022.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 22.08.2024 шляхом направлення такої через систему Електронний суд.

Відповідач стверджує, що позивач дізнався про проведення перевірки та її результатів саме 21.01.2022 та 31.01.2022, тому що це була виїзна перевірка та проводилась за місце розташуванням платника податків. Отже, січень 2022 року є датою коли позивач дізнався про наявність порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, шестимісячний строк почав свій відлік з січня 2022 року.

Представник позивача заперечує такі доводи відповідача та стверджує, що спірні податкові повідомлення рішення, починаючи з моменту їх прийняття, позивачем ніколи не отримувались, про наявність вказаних рішень позивачу стало відомо лише в травні 2024 року, після отримання відповіді на адвокатський запит.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідачем не надано до суду доказів направлення та вручення позивачу спірних податкових повідомлень-рішень, як і не надано до суду доказів направлення та вручення позивачу акту перевірки, наказу на проведення фактичної перевірки або інших документів, що стосуються проведення перевірки за результатами якої до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції,

Тому відсутні будь-які підстави вважати, що позивач дізнався про наявність спірних податкових повідомлень-рішень у січні 2022 року.

Суд зазначає, що органи державної влади повинні уникати проявів надмірного формалізму при реалізації наданих їм повноважень та сприяти іншим учасникам публічних правовідносин у реалізації їх прав, зокрема щодо належного та своєчасного сповіщення про прийняті суб`єктом владних повноважень відносно них рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись ст. ст.121,122,240ст.248,256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

СуддяО.В.Конишева