Рішення

від 20.11.2024 по справі 300/5195/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. справа № 300/5195/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот Бізнес Компані» про стягнення податкового боргу у розмірі 963907,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот Бізнес Компані» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 963907,14 грн.

Підставою звернення до суду слугувала реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо сплати податкового боргу в розмірі 963907,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на додану вартість в розмірі 963907,14 грн. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи є узгодженою та не погашеною, її слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.48-49).

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за його податковою адресою, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грот Бізнес Компані» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий контроль, як визначено підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За приписами пп. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, Головним управлінням ДПС у м. Києві20.01.2023 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот Бізнес Компані» за лютий-травень 2022, за результатами якої складено акт №5014/26-15-04-14-03 (а.с.17-18).

Контролюючим органом встановлено, що відповідачем всупереч вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Податкового кодексу несвоєчасність подання податкової звітностіз податку на додану вартість за лютий-травень 2022.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як наслідок, контролюючим органом 08.02.2023 винесено податкове повідомлення-рішення №98240414, яким до платника податку застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 4080 грн (а.с.15).

Крім того, податковим органом 19.10.2023 проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2022 вересень 2022, за результатами перевірки складено акт №66888/Ж5/26-15-04-14-03, яким встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2022, вересень 2022 (а.с.28-29).

Таким чином, контролюючим органом 07.11.2023 винесено податкове повідомлення-рішення №694760414, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2040 грн (а.с.26).

Також, із матеріалів адміністративної справи, судом встановлено те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі акту перевірки №16361/Ж5/26-15-04-11-03/42707446 від 02.03.2023 винесено податкове повідомлення-рішення №27440411 від 20.04.2023, яким до відповідача застосовано штраф у сумі 375226,14 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 статті 201, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (а.с.21).

Суд зазначає, що згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

На підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що направлені податкові повідомлення-рішенняє врученим відповідачу.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

При розгляді справи встановлено, що Головним управлінням ДПСу м.Києвінаправлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми Ю за №0004540-1303-2615 від 05.04.2023, за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Дана вимога разом із поштовим конвертом повернулася до контролюючого органу з незалежних від останнього причин, із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.37).

Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Податковий борг відповідача підтверджується інформацією про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню станом на 10.05.2024 (а.с.12), податковою вимогою форми Ю за №0004540-1303-2615 від 05.04.2023(а.с.34), податковими повідомленнями-рішеннямиформи «ПС» №98240414 від 08.02.2023 (а.с.15), форми «Н» №27440411 від 20.04.2023 (а.с.21), форми «ПС» №694760414 від 07.11.2023 (а.с.26) та витягом з інтегральної (облікової) картки платника єдиного податку (а.с.32-33).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 963907,14 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду з метою стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грот Бізнес Компані» податкового боргу в розмірі 963907,14 грн, є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Грот Бізнес Компані» (ідентифікаційний код юридичної особи 42707446) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 963907 (дев`ятсот шістдесят три тисячі дев`ятсот сім) гривень 14 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 44116011), адреса: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ,04116;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грот Бізнес Компані» (ідентифікаційний код юридичної особи 42707446), адреса: вул. Гетьмана Мазепи, 72, м.Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.