Рішення

від 20.11.2024 по справі 320/22018/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року № 320/22018/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціальної захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, № 5749 від 09.12.2022;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допомогу на проживання за заявою від 07.09.2022 року та здійснити їй виплату у строки та розмірі, визначені Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, з урахуванням виплачених сум.

Позивач вважає, що має на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до "Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.11.2023, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Дослідивши письмові докази, суд встановив.

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.09.2022 №3251-5002096883 на облік взято ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання- АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.09.2022 №3251-5002097596 на облік взято ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання- АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.09.2022 №3251-5002096947 на облік взято ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання- АДРЕСА_2 .

Позивач та її родина мають статус переміщених осіб так як перемістились з району Донецької міської територіальної громади Донецької області, яка станом на сьогоднішній час, згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.11.2022, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції від 17.11.2022 № 273, знаходиться у вказаному переліку.

З вересня по листопад 2022 року Позивач отримувала допомогу на проживання як внутрішньо переміщеним особам. Потім допомогу зупинили.

02.12.2022 Позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області з питанням надання їй та її синам допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам.

09.12.2022 Позивач отримала відповідь що згідно п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістились з тимчасово окупованої російської федерацією території України, територіальних громадян, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.

Не погодившись з рішенням відповідача щодо відмови призначити допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України: громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша); пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя).

Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Закон №1706-VII) встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

07.10.2014 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).

Пунктом 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

У зв`язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, якою затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505.

Пунктом 2 Порядку № 332 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.

З аналізу наведених норм вбачається, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком № 332 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: це тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, або на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.

При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.

У свою чергу, випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, законодавець пов`язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24 лютого 2022 року, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення регіону до переліку про який іде мова в пункті 2 Порядку № 332.

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 14.06.2023 по справі № 160/12308/22.

Відповідно до розпорядження №204 Донецька область, з якої в 2014 році перемістилась Позивачка включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

При цьому, місто Ірпінь, до якого позивачка перемістилась до 24.02.2022 також включений до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

За таких обставин, оскільки позивачка перемістилася з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вона належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, оскільки вона не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається, а відтак розпорядження відповідача щодо відмови у ненаданні заявленої позивачкою допомоги не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статті 2 КАС України.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, № 5749 від 09.12.2022;

3. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допомогу на проживання за заявою від 07.09.2022 року та здійснити їй виплату у строки та розмірі, визначені Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, з урахуванням виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.