Ухвала

від 19.11.2024 по справі 320/15548/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 листопада 2024 року № 320/15548/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні рішення ЛТД» до Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпоративні рішення ЛТД» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.09.2023 № 53 «Про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини міста Києва».

Ухвалою від 15.04.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У подальшому, заступником Київської міської прокуратури подано заяву (повідомлення) про вступ прокурора в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Така заява мотивована тим, що спір у цьому випадку фактично спрямований на позбавлення пам`яткоохоронного статусу об`єкта культурної спадщини, а відповідачем неналежно виконуються свої обов`язки як органом, уповноваженим діяти у спірних відносинах, зокрема, не виконано вимог ухвали суду про надання витребовуваних доказів.

За приписами статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За нормами частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом 1 частини третьої та абзацом 1 частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до частини третьої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Положеннями статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Зокрема передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Враховуючи викладене, обставини справи, поведінку відповідача у спірних відносинах, а також обґрунтування у заяві про вступ, суд приходить висновку про її задоволення.

Крім того, заступником прокурора Київської міської прокуратури подано і заяву про розгляд справи у загальному позовному провадженні, мотивуючи тим, що йдеться про оскарження нормативно-правового акта та наявність значного суспільного інтересу до справи.

Розглядаючи заяву, суд виходить із такого.

За змістом статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд ураховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

За нормами частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

За приписами частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Суд наголошує, що предметом оскарження у випадку, який розглядається, є наказ Департаменту охорони культурної спадщини КМДА стосовно занесення відповідного об`єкта до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Названий наказ не є, як помилково вважає прокурор, нормативно-правовим актом і не має притаманних нормативно-правовому акту ознак.

Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є такою, що підлягає обов`язковому розгляду у порядку загального позовного провадження.

Крім того, наявність суспільного інтересу до розгляду справи також не є безумовним критерієм для призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

При цьому, у названій вище заяві прокурора не зазначено встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

До того ж, ухвалою суду від 15.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Також суд ураховує, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі її учасникам надається можливість скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, надати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справ; кожен із таких осіб має право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи. У той же час, бажання учасника справи викласти свою позицію у судовому засіданні, яка міститься в письмових поясненнях, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ураховуючи, відсутність на цей час будь-яких вагомих підстав для розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 12, 53, 172, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву Київської міської прокуратури про вступ прокурора у справу №320/15548/24 задовольнити.

Допустити до участі у справі №320/15548/24 Київську міську прокуратуру (код ЄДРПОУ 02910019, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Запропонувати Київській міській прокуратурі прокуратурі надати письмові пояснення протягом 10-денного строку з дня вручення копії цієї ухвали.

Відмовити у задоволенні заяви про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.