Рішення

від 15.11.2024 по справі 340/5964/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5964/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Турк Іст", вул. Садова,4, с. Травневе, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28061

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Турк Іст" про стягнення суми боргу в загальній сумі 112032,60 грн.

Позивач зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим

Ухвалою суду від 16.09.2024 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у разі необхідності.

Вказану ухвалу судді було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка є ідентичною адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, натомість до суду повернувся конверт, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01 квітня 2019 року в справі №9901/811/18 (адміністративне провадження № П/9901/911/18).

Разом з тим, станом на час розгляду справи до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.

Отже, враховуючи те, що копія ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, поштове відправлення повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, а також про порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований, як суб`єкт підприємницької діяльності (а.с. 4).

Судом також встановлено, у відповідача наявна заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 112032,66 грн. (а.с.6).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або 1 суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Щодо боргу з єдиного податку.

У відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб загальною сумою 112032,60 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків та податковим розрахунком (а.с.7).

Згідно із ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно із п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п.287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи слідує, що відповідач має податковий борг, який виник в зв`язку з несплатою самостійно задекларованих зобов`язань:

- згідно нарахування по податковому розрахунку №9078133386 від 02.04.2024 (термін сплати 30.05.2024) 102596,22 грн.,

- на підставі податкового повідомлення-рішення № 002809/11-28-04-08 від 22.03.2024 року на суму 5670,51 грн. (а.с.10),

- пеня 3765,72 грн.

Відповідно до довідки про заборгованість та інтегрованої картки, відповідач має заборгованість в сумі 112032,66 грн.(а.с.6-7)

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як видно з матеріалів справи, 11.04.2023р. податковим органом було винесено податкову вимогу №0001562-1307-1128 та направлено її засобами поштового зв`язку на податкову адресу позивача.

З огляду на положення п.42.2. ст.42, п.58.3. ст.58 ПК України таке поштове відправлення вважається врученим належним чином. Однак, податковий борг залишається несплаченим по теперішній час, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

На час розгляду справи доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду надано не було. Також не подано відповідачем і доказів оскарження податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пп.95.2, 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача суму податкового боргу в розмірі 112032,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Турк Іст" (код 41922472) на користь місцевого бюджету Олександрійської територіальної громади податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 112 032,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО