ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2024 рокусправа № 380/14128/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД СОКМЕ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД СОКМЕ» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/800040/2 від 22.05.2024;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2024/000111 від 22.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке. Позивач з врахуванням умов Контракту №28/02 від 28.02.2024, специфікації №1 від 28.02.2024 року, згідно з рахунком-проформою (інвойс-проформа) №E/1/02/2024 від 28.02.2024, рахунком-фактурою (iнвойс) №E/K/2/05/2024 від 14.05.2024 придбав у підприємця SIADEK JACEK EUROMASZ (Польща) попередньо вживане промислове обладнання загальною вартістю 37000,00 євро. Позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач зазначає, що подані ним документи до митного оформлення повністю підтверджували числові значення складових митної вартості товару, не містили розбіжностей чи ознак підробки. На переконання позивача відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи. При цьому відповідач не вказав які саме документи, подані позивачем до декларації та які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять розбіжності, чи у них наявні ознаки підробки або такі не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Повідомлення містило лише вимогу надати документи згідно переліку визначеному частинами 2,3 ст.53 МК України, при цьому у цей перелік були включені вже ті документи, які позивач надавав разом з декларацією. Які розбіжності чи невідповідності мали б усунути ці документи Львівською митницею не вказано. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару позивач вважає протиправним та необґрунтованим. Позивач вказує, що не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані Позивачем для митного оформлення товару разом з митною декларацією та додатковою митною декларацією є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. З огляду на вказане, Позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити, рішення про коригування митної вартості товару від №UA209000/2024/800040/2 від 22.05.2024 та відповідно картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2024/000111 від 22.05.2024 скасувати.
Ухвалою судді від 10.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №24UA209160005536U9 від 20.05.2024 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: Згідно гр.20 МД та гр.4 CMR, товар завантажений в м. Jarocin (Польща), а адресою продавця є м. LESZNO. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості; у гр.16 та гр.23 (перевізник) CMR від 14.05.2024 №№ 1, 2 наявні штампи перевізника «ФОП ОСОБА_1 » та «PE ZHUK PETRO», рахунки на оплату транспортно-експедиторських послуг №№ 209, 210 від 20.05.2024 надані ФОП ОСОБА_2 , будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;у рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг відсутні відомості про навантаження, страхування та експедиційні послуги (винагорода експедитора), та відсутні відомості про особу, що їх виписала (посада, ім`я, прізвище), довідки транспортних витрат та Заявки на перевезення вантажів містять ознаки підробки; гр. 21 CMR (автотранспортна накладна) не заповнена та не містить жодних відомостей; платіжна інструкція в іноземній валюті від 07.03.2024 № 2179JBKLO3 не може бути взята до уваги як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваних товарів оскільки не відповідає вимогам Закону № 1591-ІХ та Постанови № 216; в експортній декларації від 15.05.2024 № 24PL394010E0457219 статистична вартість товару становить 160406 польських злотих та не скоригована з доданням транспортних та страхових витрат, така декларація не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару; для підтвердження митної вартості обладнання, яке було в користуванні, не додано документального підтвердження його технічного стану, ступіня зносу, ліквідаційну вартість. Про ці сумніви та невідповідності повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах, що на думку відповідача свідчить про відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідач вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 Митного кодексу. Зауважує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
30.08.2024 подано відповідь на відзив. Вказано, що у позовній заяві зазначено та не спростовано відповідачем те, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, яка співпадає з ціною, яка була фактично сплачена за товар та зазначена у специфікації, інвойсах, експортній декларації країни відправлення, платіжній інструкції про оплату (37000,00 євро) та витратами на транспортування товару до українського кордону, що зазначені у заявках на перевезення вантажу, рахунках на оплату транспортних послуг, довідках транспортних витрат. На переконання представниці позивача, митниця у вимозі про витребування додаткових документів була зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, митниця ні у вимозі про витребування додаткових документів, ні в оскаржуваному рішенні, ні в подальшому у відзиві на позовну заяву не довела наявності розбіжностей в числових значеннях складових митної вартості товару, що містяться у вищенаведених документах, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості товару, які вказані митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару не стосуються числових значень складових митної вартості товару, що вказані позивачем у митний декларації. Більше того, такі сумніви є лише припущеннями митного органу не підтвердженими належними та допустимими доказами. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Також представниця позивача 30.08.2024 подала клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема, копії листа продавця товару Jacek Siadek EUROMASZ від 22.08.2024 року, яким продавець підтвердив, що у м. Яроцин (Польща) у останнього знаходиться розвантажувально-завантажувальний склад (тобто площі продавця), а також копію Договору на транспортно - експедиційні послуги №05/05/23 від 05.05.2023 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник). При цьому вказала, що дані документи не подавались митному органу при розмитненні товару, оскільки такі документи відсутні у переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначених ст.53 МК України, а вимога митного органу про витребування додаткових документів не містила пропозиції такі надати. При цьому зазначила, що оскільки у вимозі митного органу про витребування додаткових документів не вказано конкретного переліку документів, що мав подати декларант щодо підтвердження митної вартості товару в спростування сумнівів митниці, а декларант самостійно не повинен догадуватися, які саме сумніви виникли у митного органу та які документи має подати декларант щоб їх усунути, безпідставним є посилання митного органу у оскаржуваному рішенні на неподання декларантом документу, що підтверджує наявність у продавця складу у м. Яроцин та будь-якого договору доручення чи іншого посередницького договору між експедитором та перевізником.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД СОКМЕ» (Україна) (надалі - «Покупець») та Фірма підприємця SIADEK JACEK EUROMASZ (Польща) (надалі - «Продавець») 28.02.2024 року уклали зовнішньоекономічний Контракт №28/02, відповідно до якого Продавець продає Покупцю, а Покупець купує та зобов`язується оплатити на умовах, викладених у Контракті, попередньо вживане промислове обладнання та інший товар, в кількості, асортименті і за цінами вказаними у Специфікаціях до цього Контракту. Відповідно до п.3.1 Контракту ціна на товар встановлюється в EUR (Євро) і вказана в Специфікаціях до цього Контракту. Ціна товару тверда і може бути змінена тільки за згодою Сторін. Згідно п.5.1 Поставка товарів здійснюється на умовах зазначених у специфікаціях на кожну партію товару (відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 року).
На підставі Контракту Сторонами підписано Специфікацію №1 від 28.02.2024 року, згідно якої Продавець продає, а покупець купує двосторонній форматно-кромкооблицювальний верстат Homag Typ KF 20/19OA/35, №0-202-23-4334, рік випуску 1999, країна походження Німечина, за ціною 37000,00 EUR (Тридцять сім тисяч євро), з умовами поставки FCA (адреса: Польща, 63-200, м. Яроцин), з умовами оплати: 100% попередньої оплати протягом 10 днів з моменту підписання специфікації.
На підставі вищевказаних документів Продавцем виставлено Покупцю інвойс/проформу №Е/1/02/2024 від 28.02.2024 на оплату 37000,00 євро за вищевказаний товар, який підлягає поставці.
Платіжною інструкцією №2179JBKL03 від 07.03.2024 ТзОВ «ТД Сокме» здійснено оплату в іноземній валюті 37000,00 євро на користь Продавця з призначенням платежу: For 1/Jacek Siadek EUROMASZ, 2/ul.Њwiкciechowska 79c, 3/PL,64-100 Leszno PL 93109012450000000150273215 for PRPMNT FOR Used industrial equipment ACC CNTR N28/02 DD 28.02.2024, POL:PL, POD:UA,AUTO.
На виконання вимог Контракту №28/02 від 28.02.2024, згідно з умовами Специфікації №1 від 28.02.2024, інвойсу/проформи №Е/1/02/2024 від 28.02.2024, інвойсу №Е/2/05/2024 від 28.02.2024, враховуючи попередню оплату, Продавець 14.05.2024 відвантажив на умовах поставки FCA за адресою: Польща, 63-200, м. Яроцин на адресу Покупця: Україна, 80040, Жвирка товар двосторонній форматно-кромкооблицювальний верстат Homag Typ KF 20/19OA/35, №0-202-23-4334, рік випуску 1999, країна походження Німечина, за ціною 37000,00 EUR.
Транспортування товару відбулося відповідно до умов Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні №14/04-TI від 14.04.2023, укладеного між ТзОВ «ТД Сокме» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець.)
Сторонами вказаного Договору перевезення 10.05.2024 сформовано дві заявки на перевезення вантажу №10/05/1 та №10/05/2 (сформованої відповідно до пунктів 2.1-2.3 Договору) на перевезення вантажу (обладнання) по маршруту 63200 м. Яроцин, Польща 80040 смт. Жвирка, Україна, адреса завантаження: 63-200, Jarocin, ul. Powstancow Wielkopolskich, 1, адреса розвантаження: 80040, смт. Жвирка, вул. Лесі Українки, 1. Згідно заявок вантаж доставляється двома транспортними засобами з номерними знаками НОМЕР_1 (тягач), НОМЕР_2 (причеп), водій ОСОБА_3 , НОМЕР_3 (тягач), ВС5537ХF (причеп), водій ОСОБА_4 .
Загальна вартість перевезення по вказаному маршруту становила 119700 гривень.
Згідно рахунків-фактур №209 та №210 від 20.05.2024 надавалися наступні транспортні послиги: - транспортні послуги по маршруту: м. Яроцин (Польща) - м/п Рава-Руська, автомобілем РЕНО, державний номер НОМЕР_1 , сума без ПДВ 53600 грн.; - транспортні послуги по маршруту: м/п Рава-Руська смт. Жвирка, автомобілем РЕНО, державний номер НОМЕР_1 , сума без ПДВ 6250,00 грн.; - транспортні послуги по маршруту: м. Яроцин (Польща) - м/п Рава-Руська, автомобілем РЕНО, державний номер НОМЕР_3 , сума без ПДВ 53600 грн.;- транспортні послуги по маршруту: м/п Рава-Руська смт. Жвирка, автомобілем РЕНО, державний номер НОМЕР_3 , сума без ПДВ 6250,00 грн.
Загальна вартість перевезення по маршруту з м. Яроцин (Польща) до м/п Рава-Руська за двома заявками становила 107200,00 гривень.
Позивачем з метою митного оформлення вказаного товару 20.05.2024 подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер: №24UA209160005536U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеним у графі 31 митної декларації, а саме: верстат деревообробний, двосторонній форматно кромкоклеючий - Homag KF 20/19OA/35, серійний номер №0-202-23-433, в розібраному виді, не військового призначення, бувший у вжитку, з наявними дефектами (сліди зношення, мятини, пошкодження захисного фарбового покриття). Верстат призначений для обробки плитних матеріалів (ДСП) для використання у власному виробництві, виготовлений у Німеччині, рік випуску 1999.
Під час митного оформлення позивачем заявлено митну вартість товару згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 1 689 131,00 грн. та включала фактурну вартість товару 1 581 391,30 грн. (37000,00 євро по курсу 42,75) та витрати декларанта на перевезення товару 107200,00 грн. до українського кордону.
Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209160005536U9 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару було надано наступні документи, які містили відомості щодо ціни товару та давали можливість обчислити її, а саме:
- декларація митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт № 28/02 від 28.02.2024;
- специфікація № 1 від 28.02.2024;
- рахунок-проформа (інвойс проформа) №E/1/02/2024 від 28.02.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №E/K/2/05/2024 від 14.05.2024 (і як декл. походж. товару);
- платіжна інструкція про оплату за товар №2179JBKLO3 від 07.03.2024 в сумі 37000,00 євро;
- пакувальний лист №E/1/05/2024 від 14.05.2024
- пакувальний лист №E/2/05/2024 від 14.05.2024
- автотранспортна накладна (CMR) №1 від 14.05.2024;
- автотранспортна накладна (CMR) №2 від 14.05.2024;
- митна декларації країни відправлення №24PL394010E0457219 від 15.05.2024 з зазначенням статистичної вартості товару 160406,00 польських злотих, що еквівалентно 37000,00 євро;
- договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні №14/04-ТІ від 14.04.2023 року;
- заявка на перевезення вантажу №10/05-1 від 10.05.2024 9 (автомобіль ВС1867РС);
- заявка на перевезення вантажу №10/05-2 від 10.05.2024 (автомобіль НОМЕР_1 );
- рахунок на оплату транспортних послуг №209 від 20.05.2024 (автомобіль НОМЕР_3 );
- рахунок на оплату транспортних послуг №210 від 20.05.2024 (автомобіль НОМЕР_1 );
- довідка транспортних витрат №503 від 20.05.2024 (автомобіль НОМЕР_3 ) у якій вказано, що страхування вантажу не проводилось;
- довідка транспортних витрат №504 від 20.05.2024 (автомобіль НОМЕР_1 ) у якій вказано, що страхування вантажу не проводилось;
- акт про проведення фізичного огляду товару №20/05/2024 від 20.05.2024;
- паспортні дані на товар від 15.05.2024;
- інформація отримана з мережі Інтернет про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №11449250 від 17.05.2024;
- інформація отримана з мережі Інтернет про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №11449279 від 17.05.2024.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця з посиланням на ст. 53 Митного кодексу 20.05.2024 року надіслала декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Разом з тим митниця у повідомленні не зазначила, які саме документи, подані декларантом до декларації, та які мають вплив на правильність визначення митної вартості містять розбіжності, чи у них наявні ознаки підробки або такі не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Повідомлення містило лише вимогу надати наступні документи: - зовнішньоекономічний договір, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - занаявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог статті 254 МКУ.
Повідомлення містило лише вимогу надати документи згідно переліку визначеному частинами 2,3 ст.53 МК України, при цьому у цей перелік були включені вже ті документи, які позивач надавав разом з декларацією. Які розбіжності чи невідповідності мали б усунути ці документи Львівською митницею у повідомленні не вказано.
У відповідь на повідомлення (вимогу) Львівської митниці, Позивач листом від 21.05.2024 подав до декларації №24UA209160005536U9 від 20.05.2024 такі додаткові документи: - лист про технічний стан обладнання від 15.02.2024; - інформація з Інтернет джерела від 28.04.2024 про технічні характеристики товару; - інформація з Інтернет джерела від 20.05.2024 (з ціною на подібне обладнання); - митна декларація UA209160/2021/000163 від 11.01.2021 (із задекларованою ціною на подібне обладнання); - виписка з ЄДР 04.01.22 щодо декларанта; - довідка про виробництво №2 від 15.01.2024.
Позивач у листі від 21.05.2024 просив митний орган прийняти рішення на підставі доданих документів, а у разі виникнення додаткових питань просив надати додатковий запит для надання декларантом відповіді.
Жодного додаткового запиту Львівська митниця на адресу позивача не скерувала.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209160005536U9 та доданих до неї документів Львівська митниця відмовила позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800040/2 від 22.05.2024 року. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2024/00011 від 22.05.2024. З метою випущення товару у вільний обіг 22.05.2024 декларант подав митну декларацію № 24UA209160005626U1, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.
Прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800040/2 від 22.05.2024 року спричинило для позивача додаткові витрати, а саме: нарахування та сплату при розмитненні імпортованого товару більшої суми державного мита на 15021,60 гривень та нарахування і сплату більшої суми ПДВ на суму 63090,00 грн.
Позивач вважає рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800040/2 від 22.05.2024 та картку відмови №UA209160/2024/000111 протиправними, прийнятими безпідставно та всупереч вимог чинного законодавства, а тому звернулось з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 ст.246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).
Згідно ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).
Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У ч.5 ст.53 міститься положення, відповідно до якого забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За правилами ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч.4, 5 ст.55 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).
Згідно ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до ч.7 ст.55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів» (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);
- «…витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17, постанова від 14.08.2018 у справі №821/1617/17, постанова від 12.11.2021 у справі №804/2256/16, постанова від 17.11.2021 у справі №480/3558/19);
- «…приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності» (постанова від 21.04.2021 у справі №809/1838/15).
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);
- «… що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод» ( постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а).
- «… в силу ч.2 ст.55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з такого.
Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
У цій справі суд встановив, що позивач під час митного оформлення визначив митну вартість товару згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 1 689 131,00 грн. та включала фактурну вартість товару 1581391,30 грн. (37000,00 євро по курсу 42,75) та витрати декларанта на перевезення товару 107200,00 грн. до українського кордону.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач надав митному органу разом з митною декларацією документи, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №28/02 від 28.02.2024; специфікація № 1 від 28.02.2024, у якій вказана вартість товару 37000,00 євро; рахунок-проформа (інвойс проформа) №E/1/02/2024 від 28.02.2024, у якому вказана вартість товару 37000,00 євро; рахунок-фактура (iнвойс) №E/K/2/05/2024 від 14.05.2024, у якому вказана вартість товару 37000,00 євро; платіжна інструкція про оплату №2179JBKLO3 від 07.03.2024 в сумі 37000,00 євро; пакувальний лист №E/1/05/2024 від 14.05.2024, пакувальний лист №E/2/05/2024 від 14.05.2024; автотранспортна накладна (CMR) №1 від 14.05.2024; автотранспортна накладна (CMR) №2 від 14.05.2024; митна декларація країни відправлення №24PL394010E0457219 від 15.05.2024 з зазначенням статистичної вартості товару 160406,00 польських злотих, що еквівалентно 37000,00 євро; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні №14/04-ТІ від 14.04.2023 року; дві заявки на перевезення вантажу №10/05-1 від 10.05.2024 (автомобіль ВС1867РС) та №№10/05-2 від 10.05.2024 (автомобіль ВС8761МА), у яких в сукупності заявлена вартість перевезення з м. Яроцин до смт. Жвирка у сумі 119700,00 грн.; два рахунки на оплату транспортних послуг №209 від 20.05.2024 (автомобіль ВС1867РС) та №210 від 20.05.2024 (автомобіль НОМЕР_1 ) у яких в сукупності заявлена вартість перевезення з м. Яроцин до смт. Жвирка у сумі 119700,00 грн., в тому числі з м. Яроцин до м/п Рава-Руська вартість перевезення становить 107200,00 грн.; дві довідки транспортних витрат №503 від 20.05.2024 (автомобіль ВС1867РС) та №504 від 20.05.2024 (автомобіль ВС8761МА), у яких в сукупності вказана вартість перевезення з м. Яроцин до смт. Жвирка у сумі 119700,00 грн., в тому числі з м. Яроцин до м/п Рава-Руська вартість перевезення становить 107200,00 грн., Крім того в довідках зазначено, що страхування вантажу не проводилось; акт про проведення фізичного огляду товару №20/05/2024 від 20.05.2024; паспортні дані на товар від 15.05.2024; інформація отримана з мережі Інтернет №11449250 від 17.05.2024; інформація отримана з мережі Інтернет №11449279 від 17.05.2024.
Суд констатує, що усі вищезазначені документи містять однакову інформацію, яка підтверджує числові значення складових митної вартості товару, а саме 37000,00 євро фактурна вартість товару, та 107200,00 грн. вартість перевезення товару з м. Яроцин до м/п Рава-Руська.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України. При цьому визначальним при додаванні таких витрат до митної вартості товару є те, що такі витрати попередньо не включалися до ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зокрема до митної вартості товарів додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Суд погоджується з позивачем в тому, що подані ним відповідно до частини другої статті 53 МК України та частини десятої статті 58 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.
Так, Контракт від 28.02.2024 №28/02 та додаток до цього контракту Специфікація №1 від 28.02.2024 містятьть усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, ціни товару. Також рахунок-проформа (інвойс) №E/1/02/2024 від 28.02.2024, комерційний інвойс №E/2/05/2024 від 14.05.2024 визначає вартість товару 37000,00 Євро. Банківський документ платіжна інструкція про оплату №2179JBKLO3 від 07.03.2024 в сумі 37000,00 євро підтверджує оплату за імпортований товар на користь Продавця.
Додатково декларантом було надано копію митної декларації країни відправлення №24PL394010E0457219 від 15.05.2024 в якій заявлено статистичну вартість товару в сумі 160406 польських злотих, що за курсом НБП для митних вартостей на травень 2024 року (4,3353 польських злотих за 1 євро) складає 36999,977 Євро, що відповідає фактурній вартості товару.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана позивачем в МД №24UA2091160005536U9 від 20.05.2024, а також в подальшому і в скоригованій МД №24UA209160005626U1 від 22.05.2024, ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-проформі (інвойсі) №E/1/02/2024 від 28.02.2024, комерційному інвойсі №E/2/05/2024 від 14.05.2024 та становить 37000,00 Євро.
Відтак, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного імпортованого товару становить 37000,00 євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані декларантом документи не містили.
Щодо інших складових митної вартості товару, включених до МД №24UA2091160005536U9 від 20.05.2024, то такі складали суму 107200,00 гривень та включали витрати декларанта на транспортування товару по маршруту до кордону України. В підтвердження даних витрат (складових митної вартості товару) позивачем долучено: - договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні №14/04-ТІ від 14.04.2023 року; - заявка на перевезення вантажу №10/05-1 від 10.05.2024 (автомобіль ВС1867РС); - заявка на перевезення вантажу №10/05-2 від 10.05.2024 (автомобіль НОМЕР_1 ); - рахунок на оплату транспортних послуг №209 від 20.05.2024 (автомобіль ВС1867РС); - рахунок на оплату транспортних послуг №210 від 20.05.2024 (автомобіль НОМЕР_1 ); - довідка транспортних витрат №503 від 20.05.2024 (автомобіль ВС1867РС); - довідка транспортних витрат №504 від 20.05.2024 (автомобіль ВС8761МА); CMR №1 від 14.05.2024; - CMR №2 від 14.05.2024. Вказані документи підтверджують заявлені позивачем витрати на транспортування товару по маршруту м. Яроцин, Польща до м/п Рава-Руська, Україна та не потребують жодних додаткових документів чи пояснень.
Аналіз наведених вище документів дає підстави суду зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які давали змогу визначити вартість товару за ціною договору, зокрема містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, яка співпадає з ціною, яка була фактично сплачена за товар та зазначена у специфікації, інвойсі, експортній декларації країни відправлення, платіжній інструкції про оплату (37000,00 євро) та витратами на транспортування товару до українського кордону, що зазначені у заявках на перевезення вантажу, рахунках на оплату транспортних послуг, довідках транспортних витрат.
Суд наголошує, що митниця ні у вимозі про витребування додаткових документів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву не довела наявності розбіжностей в числових значеннях складових митної вартості товару, що містяться у вищенаведених документах, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості товару, які вказані митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару не стосуються числових значень складових митної вартості товару, що вказані позивачем у митний декларації.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані декларантом документи містять розбіжності та декларант не додав належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості, надіслані на вимогу митного органу документи не усували виявлені митним органом невідповідності, тому відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у звязку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 МК України, Львівська митниця не визнає митну вартість.
Надаючи правову оцінку аргументам відповідача в цій частині суд виходить з такого.
Щодо посилань відповідача, про те, що витрати з навантаження, розвантаження а також складські збори за поставкою імпортованого товару покладені на покупця (ТзОВ «ТД Сокме») та повинні бути включені у митну вартість товару, суд погоджується з позивачем та вважає такі припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.
Згідно міжнародних правил Інкотермс 2010 термін FCA "Франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Цей термін передбачає два можливі місця відвантаження продавцем товару: місце, що належить (підконтрольне) продавцеві (наприклад, його склад, фабрика, магазин); зазначене в договорі місце, яке не належить (не підконтрольне) продавцеві (наприклад, морський порт, термінал). Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах, що належать (підконтрольні) продавцю, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, яке не належить ( не підконтрольне) продавцю, то останній не несе відповідальності за розвантаження та завантаження товару.
Відтак, згідно терміну FCA визначальним при розподілі витрат на завантаження розвантаження товару у названому місці поставки є з`ясування чи це місце належить (є підконтрольним) продавцю чи знаходиться поза його контролем. Суд зазначає, що підконтрольними продавцю є не лише місце за його адресою (як правило це місцезнаходженням офісу), а й можуть бути інші місця поза його місцезнаходженням, оскільки склади, магазини продавця не обов`язково знаходяться за місцезнаходженням його офісу.
У спірному рішенні відповідач прийшов до висновку, що витрати із завантаження й розвантаження товару у названому місці поставки товару у м. Jarocin (Польща) покладені на покупця (ТОВ «ТД Сокме») та повинні бути включені у митну вартість товару лише через те, що завантаження товару відбулось у м. Jarocin (Польща), а не за адресою продавця з м. LESZNO (Польща). Сумніви відповідача в цій частині стосуються місця завантаження товару - м. Jarocin (Польща), а саме відповідач вирішив, що це місце не є підконтрольним продавцю, а тому витрати на завантаження/розвантаження покладаються на покупця.
Разом з тим такі сумніви митного органу нічим не підтверджені.
Митний орган на епапі митного контролю не надав можливості позивачу усунути такі сумніви, оскільки останній стверджує, що у м.Jarocin (Польща) знаходиться склад Продавця, у якому і була здійснена поставка товару, відповідно це місце є підконтрольним Продавцю і витрати із завантаження і розвантаження у цьому місці несе Продавець.
На переконання суду декларант подаючи додаткові документи митному органу має розуміти, які сумніви митниці він повинен спростувати. Тому митний орган, ще на етапі подання декларанту вимоги про надання додаткових документів повинен був зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідач цього не зробив, не вказав у вимозі про витребування додаткових документів, які саме сумніви має спростувати декларант, тим самим позбавив позивача можливості надати документи, які б спростувували сумніви митниці, зокрема документ, який підтверджує те, що у продавця у м. Яроцин є склад, магазин тощо.
Оцінюючи сумніви відповідача щодо наявності чи відсутності у м. Яроцин складу (магазину) продавця, суд вважає необхідним вказати, що у переліку документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначених ч.2 та ч.3 ст. 53 МК України відсутні документи про підтвердження інформації щодо статусу місця поставки товару.
Відтак, митний орган вимагаючи таке підтвердження від декларанта, чи збільшуючи митну вартість товару через відсутність такого підтвердження діє всупереч вимог частини 5 ст.53 МК України, чим в свою чергу порушує ч.2 ст.19 Конституції України.
Суд звертає увагу, що відповідачем ні під чам митного оформлення товару ні під час розгляду справи не доведено, того що заявлене місце поставки товару у м. Jarocin (Польща) не належить (не є підконтрольне) продавцю.
Натомість, позивач долучив до матеріалів справи лист продавця товару SIADEK JACEK EUROMASZ від 22.08.2024 року, яким продавець підтвердив, що у м. Яроцин (Польща) у останнього знаходиться розвантажувально-завантажувальний. Вказаний лист підтверджує, що поставка товару здійснена з площ продавця (місця підконтрольного продавцю). відповідно витрати на завантаження, розвантаження товару у названому місці поставки згідно умов поставки FCA віднесені на рахунок продавця (Jacek Siadek EUROMASZ), відповідно не підлягають включеню Покупцем (ТзОВ «ТД Сокме») до складових митної вартості товару при його розмитненні в Україні.
Тому висновок відповідача про правильності нарахування транспортних витрат на перевезення суд зазначає таке.
Відповідач ставить під сумнів витрати позивача на транспортування товару через те, що у гр.16 та гр.23 (перевізник) CMR від 14.05.2024 №№ 1, 2 наявні штампи перевізника «ФОП ОСОБА_1 » та «PE ZHUK PETRO», рахунки на оплату транспортно-експедиторських послуг №№ 209, 210 від 20.05.2024 надані ФОП ОСОБА_2 , будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався.
Разом з тим, відповідач не звернув увагу на те, що згідно умов Договору №14/04-ТІ перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні від 14.04.2023 року, що укладено між ТзОВ «ТД Сокме» та ФОП ОСОБА_2 , остання визначена як виконавець, а не як перевізник. Згідно п.1.1 Договору предметом договору є зобов`язання виконавця здійснити автомобільні перевезення вантажів Замовника, доставлення довірених йому вантажів до пункту призначення. Разом з тим, умови договору не визначають зобов`язання для виконавця здійснити таке перевезення вантажу особисто. Більше того, згідно п.4.5 вказаного Договору визначено, що оплата вартості послуг виконавця здійснюється замовником шляхом банківського переказу грошей на розрахунковий рахунок виконавця протягом п`яти календарних днів після отримання замовником товаро-супровідних документів від перевізника, які засвідчують доставку вантажу до місця призначення. Тобто Виконавець і Перевізник згідно умов договору це різні особи.
Суд погоджується з позивачем, що форма оформлення відносин між Виконавцем та Перевізником не контролюється Замовником та не впливає на цінове визначення транспортних витрат на перевезення товару.
Більше того, серед переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначеному ст.53 Митного кодексу, відсутні такі документи, як договір доручення чи інший посередницький договір між суб`єктами, що здійснюють перевезення товару.
У своїй вимозі про необхідність подання додаткових документів до декларації №24UA209160005536U9 від 20.05.2024 відповідач також не вказав декларанту на необхідність подання таких документів, чим позбавив декларанта можливості усунення сумнівів митниці в цій частині.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається що для підтвердження транспортних витрат як складової митної вартості товару відповідачу було надано ряд інших документів, зокрема довідки транспортних витрат, заявки на перевезення вантажу, рахунки. У постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 викладено правовий висновок про те, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Крім того, позивач долучив до матеріалів справи копію Договору на транспортно - експедиційні послуги №05/05/23 від 05.05.2023 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник), який підтверджує, що між сторонами договору існують взаємовідносини при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні або при перевезеннях в межах України. Цим підтверджується, що відносини, врегульовані вказаним договором, існували між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) при здійсненні автомобільного перевезення імпортованого вантажу ТзОВ «ТД Сокме» згідно автотранспортної накладної (CMR) №1 від 14.05.2024 та автотранспортної накладної (CMR) №2 від 14.05.2024 року.
Разом з тим, суд вважає, що оскільки у вимозі митного органу про витребування додаткових документів не вказано конкретного переліку документів, що мав подати декларант щодо підтвердження митної вартості товару в спростування сумнівів митниці, а декларант самостійно не повинен догадуватися, які саме сумніви виникли у митного органу та які документи має подати декларант щоб їх усунути, безпідставним є посилання митного органу у оскаржуваному рішенні на неподання декларантом будь-якого договору доручення чи іншого посередницького договіру між вищезазначеними суб`єктами.
Щодо висновку відповідача про те, що витрати на навантаження та страхування товару не підтверджено документально, оскільки рахунки-фактури про надання транспортно - експедиційних послуг таких витрат не містять, тому не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу, суд констатує наступне.
Відповідачем не доведено того, що витрати на навантаження та страхування товару понесено Позивачем, натомість матеріали справи підтверджують протилежне - витрати на навантаження та страхування товару не понесені декларантом, тому не включені у митну вартість товару і не підлягають перевірці митницею. Як вказано вище, умови поставки FCA "Франко-перевізник" із площ підконтрольних продавцю покладають витрати по навантаженню товару на продавця.
Щодо страхування товару, то у довідках про транспортні витрати №503, №504 від 20.05.2024 року декларантом вказано, що страхування вантажу не проводилось, відповідно витрати на таке не понесені та не включені у митну вартість товару.
Щодо посилань відповідача на недоліки у заповненні CMR (не заповнена графа 21 про місце і дата складання документу) суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення.
Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних СМR, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду 20 червня 2023 року у справі №380/1221/20.
Щодо висновку відповідача про неможливість врахування митницею платіжної інструкції в іноземній валюті від 07.03.2024 № 2179JBKLO3 як банківського платіжного документа, що стосується оцінюваних товарів і що такий суперечить вимогам Закону 1591-ІХ та Постанови №216, суд звертає увагу, що в порушення ст. 55 МК України в частині оформлення графи 33 рішення про коригування митної вартості відповідачем не зазначено, які саме норми Закону України «Про платіжні послуги» №1591-ІХ від 30.06.2021 та Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 порушено при заповненні реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті.
Суд дослідив платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.03.2024 №2179JBKLO3 та встановив, що така містить інформацію про переказ коштів в іноземній валюті до банка-кореспондента, який в свою чергу здійснив наступний переказ коштів отримувачу. У графі призначення платежу вказаний рахунок отримувача коштів - PL93109012450000000150273215, який є аналогічний тому, що вказаний у контракті та інвойсі, також вказаний номер контракту №28/02 та його дату 28.02.2024 року.
Платіжна інструкція є завірена печаткою банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та підписом уповноваженої особи з проставленням відмітки про виконання.
Згідно вимог п.26 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою НБУ №216 від 28.07.2008 року, надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.
Наявність на платіжній інструкції відмінки банку про її виконання спростовує висновок відповідача про невідповідність платіжної інструкції вимогам Закону1591-ІХ та Постанови №216.
Щодо посилань відповідача на те, що до статистичної вартості товару, яка вказана у долученій експортній декларації від 15.05.2024 №24PL394010E0457219 (160406,00 польських злотих) повинні бути включені витрати на перевезення товару від м. Яроцин (Польща) до кордону України (м.Рава Руська) суд зазначає таке.
Згідно положеннь статті 4 Регламенту Комісії ЄС «Про імплементацію Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 471/2009 про статистику Співтовариства щодо зовнішньої торгівлі з третіми країнами стосовно охоплення торгівлі, означення даних, складання статистики торгівлі за характеристиками бізнесу та валютою інвойсування, а також спеціальних товарів або переміщень» від 09.02.2010 №113/2010, статистична вартість повинна ґрунтуватися на вартості товарів на момент і в місці перетину товарами кордону держави-члена, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру при прибутті до неї (імпорт) або вибутті з неї (експорт). Статистична вартість повинна розрахуватися на основі вартості товарів, зазначеної в параграфі 2, та, за необхідності, коригуватися на транспортні та страхові витрати згідно з параграфом. Вартість, зазначена в параграфах 2 і 3, за необхідності коригується так, щоб статистична вартість містила виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задля доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави-члена, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру.
Відтак з аналізу положень даної статті Регламенту вбачається, що статистична вартість коригується за необхідності на витрати, що були понесені експортером (особою, що подає експортну декларацію). У нашому випадку, як зазначалось вище, експортер SIADEK JACEK EUROMASZ жодних витрат на транспортування товару до українського кордону не поніс, тому такі не включені у експортну декларацію. Натомість такі витрати на транспортування товару поніс позивач, які правомірно на підставі вимог митного кодексу України включив у імпортну декларацію.
Щодо зауваження митного органу, про те, що копія митної декларації країни відправлення від 15.05.2024 № 24PL394010E0457219 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару», як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, суд констатує, що згідно з ч.3 ст.53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.
Натомість, відповідач у оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.
Суд враховує, що позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
В своєму рішенні про коригування митної вартості митний орган посилається на те, що у документах, які подавались декларантом в підтвердження митної вартості товару (обладнання, що було у користуванні) відсутні відомості про документальне підтвердження його технічного стану, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дату початку експлуатації, інтенсивність експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту (профілактичний, поточний, капітальний), фізичний знос, повну та залишкову балансову вартість, технічний стан (наявність дефектів), вироблений ресурс і ресурс до списання.
З даного приводу суд враховує, що серед переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначеному ст.53 Митного кодексу, відсутні такі документи, що підтверджують технічний стан, ступінь зносу, ліквідаційну вартість імпортованого обладнання вищевказані документи документи, як договір доручення чи інший посередницький договір між суб`єктами, що здійснюють перевезення товару. Крім того, про необхідність подання таких документів митний орган не повідомляв декларанта у електронному повідомленні про необхідність подання додаткових документів до декларації №24UA209160005536U9 від 20.05.2024. Тому відповідач у спірному рішенні не вправі посилатись на їх відсутність.
Щодо посилання відповідача у відзиві про ненадання на вимогу митного органу перекладів документів, що унеможливило врахування митницею відомостей, які містяться в документах, складених іноземною мовою, суд погоджується з позивачем та зазначає, що усі документи, які долучались декларантом у підтвердження митної вартості товару (як документи українською мовою так і документи подані на польській мові) містять однакову інформацію, що підтверджує числові значення складових митної вартості товару, а саме 37000,00 євро фактурна вартість товару. Цифрові значення - 37000 євро є однаковими як в українській мові так і в польській мові, тобто такі дані підтверджуються і без перекладу. Що стосується підтвердження вартості перевезення товару з м. Яроцин до м/п Рава-Руська, то документи, які її підтверджують складені українською мовою та не підлягають перекладу.
Більше того, суд критично оцінює посилання відповідача у відзиві на таку підставу, як незабезпечення перекладу документів, оскільки у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач на таку підставу не вказував, більше того подані документи іноземною мовою були опрацьовані відповідачем про що зазначено у спірному рішенні. Єдиним документом по якому не забезпечено перекладу згідно спірного рішення є лист відправника про технічний стан. Разом з тим, лист відправника про технічний стан не містить інформації про вартість товару та не є документом, яким підтверджується митна вартість товару згідно ст. 53 МК України.
Щодо тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав митному органу повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.
Крім того, варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього, рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи тощо).
Щодо доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості обладнання, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.
Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, щодо визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке.
Письмове рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Згідно рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800040/2 від 22.05.2024 митна вартість товару визначена відповідачем за резервним методом 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару митним органом вказано МД UA209160/2024/005133 від 10.05.2024, де рівень вартості товару із схожими характеристиками становить 1,70 дол.США/ кг.
Разом з тим, оскаржуване рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскарженого рішення.
Суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).
Крім того, відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.
В контексті конкретних обставин цієї справи та нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.02.2023 року у справі №815/6775/17, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З урахуванням досліджених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800040/2 від 22.05.2024 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, а також необґрунтоване, тобто без урахування усіх обставин, що має значення для прийняття рішення, порушує права та законні інтереси позивача, тобто є протиправним, а відтак, підлягає скасуванню.
Разом з тим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2024/000111 від 22.05.2024 є похідною від рішення про коригування митної вартості товару, а тому також підлягає скасуванню. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.07.2021 року у справі №820/3979/17, оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості товару, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обгрунтовано.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800040/2 від 22 травня 2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2024/000111 від 22.05.2024.
Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД СОКМЕ» (код ЄДРПОУ 42630837) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Желік О.М.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123174723 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні