ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань залишення позову без розгляду
19 листопада 2024 рокусправа № 380/21144/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 01135, м. Київ, пров. Берестейський, 10; ЄДРПОУ: 38621185), Державного підприємства «Інфоресурс» (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, 3; ЄДРПОУ: 37533381) в якому просить:
визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, ЄДРПОУ 38621185, № 3/7222-24 від 10.10.2024 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
зобов`язати Міністерство освіти і науки України, ЄДРПОУ 38621185, та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС", ЄДРПОУ 37533381, внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо виправлення помилки про порушення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Ухвалою від 21.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача 07.11.2024 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що зі змісту доданої до позовної заяви копії ордеру на надання правової допомоги серії ВС №1313468 від 27.09.2024 убачається, що ордер не є оформленим належним чином всупереч вимогам законодавства, оскільки відсутній підпис особи адвоката, який надає правничу допомогу. З урахуванням наведеного, представником позивача не надано належного доказу на підтвердження своїх повноважень, як адвоката, що унеможливлює представлення інтересів позивача в Львівському окружному адміністративному суді. Крім того, звертає увагу на те, що на підтвердження своїх повноважень до позову додано ордер на надання правової допомоги серії, який завантажений як додаток у вигляді файлу pdf та засвідчений електронним підписом, оскільки подано через підсистему Електронний суд.
Представник позивача 11.11.2024 подала заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване тим, що електронною копією електронного ордера на надання правничої допомоги вважається копія електронного ордера, виготовлена в порядку, передбаченому для оригіналу ордера в електронній формі, відповідно до ст. 7 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" з накладанням електронного підпису автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
При розгляді клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд виходить із такого.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.2 ст.43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч.1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з положеннями ч.2 ст.55 КАС України, особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до вимог ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке набрало чинності з 12.04.2019 (далі Положення №41), пунктом 11 якого встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 у справі №811/1507/18, зазначив, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з частинами 7, 8, 10 статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з частиною сьомою статті 59 КАС України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Представник відповідача вважає, що ордер адвоката серії ВС №1313468 від 27.09.2024 не є оформленим належним чином, оскільки у графі «підпис адвоката» такий підпис відсутній.
Суд звертає увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року»:
викладено пункт 2 Положення у новій редакції: « 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
З наведеного вбачається, що ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом, а у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі №483/346/24.
Як видно з матеріалів справи, позовну заяву та додатки до неї, у тому числі ордер на надання правничої допомоги було подано до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та підписано адвокатом Мацух Ю.І. шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
Отже, у зв`язку із накладенням електронного підпису на позовну заяву, додатком до якої є копія ордеру, помилковим є твердження відповідача про те, що копія ордеру вважається непідписаною.
Суд також зазначає, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 та від 21.09.2023 у справі №380/18170/22).
Отже, суд приходить до висновку, що під час звернення до суду представником позивача були надані усі необхідні документи, які підтверджують право на представництво ОСОБА_1 у суді, а відтак клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 250, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123174753 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Чаплик Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні