Рішення

від 19.11.2024 по справі 380/17866/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

19 листопада 2024 рокусправа № 380/17866/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:

- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 05584 від 22.05.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.04.2024 було здійснено зупинку автомобіля ТЗ ISUZU NQR 71R, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску. Під час проведення перевірки старший державний інспектор ВДН (контролю) Герасимчук Д.О. склав Акт № 029297 від 11.04.2024 та вказав на виявлені порушення, а саме: водій здійснював вантажне перевезення згідно ТТН № 05314620 від 11.04.2024. Під час перевірки виявлено: повна маса ТЗ 8000 кг, ТЗ не обладнаний діючим та повіреним тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ. Порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 3 «Перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього закону, а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ. Пропри те, що водій (працівник ТОВ «АКЦЕНТ») надав для перевірки індивідуальну контрольну книгу водія (згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3), і вказав це у поясненні. Це не взяв до уваги представник Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області. Відповідно на підставі акту № 029297 від 11.04.2024 позивачу було надіслано повідомлення про Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 05584 від 22.05.2024 на суму 17 000,00 грн.

ТОВ «АКЦЕНТ» здійснює свою діяльність 29 років, займаючись виробництвом м`ясних продуктів. Для цього на підприємстві є транспортні засоби, які перевозять продукцію, яку виготовляє підприємство до своїх покупців. Позивач 11.04.2024 у відповідності до товарно-транспортних накладних №05314620 на автомобілі ISUZU NQR 71R, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснювало доставку для власних потреб. Тобто, позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався, а здійснював переміщення належного йому ж вантажу. Таким чином, законодавець, хоч і передбачив наявність обов`язку обладнання транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія для автомобільних перевізників, проте не визначив процедури дотримання цього обов`язку для категорії осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а перевозить вантаж для власних потреб власними засобами, без залучення перевізників. Вважає, що Інструкція № 385 на позивача не поширюється.

З огляду на наведене, позивач вважає постанову № ПШ 05584 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 27.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

10.09.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити з таких підстав.

За наслідками перевірки було складено Акт №029297 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено, що у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Постанова № ПШ 055849 від 22.05.2024 прийнята на основі акту №029297 від 11.04.2024.

Під час рейдової перевірки було встановлено відсутність під час виконання позивачем вантажних перевезень, документів визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Звертає увагу, що з 01.10.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03.06.2021 №1534-IX, яким абзац 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» викладено в новій редакції, відповідно до якої за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У попередній редакції передбачалось «надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформленнядокументів,перелік якихвизначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Тобто статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» не розмежовується, які саме повинні бути перевезення вантажу зокрема на договірних умовах чи для власних потреб.

Обов`язок для перевізника встановлювати на відповідному вантажному транспорті тахограф визначений Положенням № 340. Під час перевезення вантажу на ТзОВ «АКЦЕНТ» розповсюджувалася дія Положення 340, оскільки використовувалась праця найманої особи ОСОБА_1 як водія.

Враховуючи вимоги пункту 6.1 Положення № 340, відповідно до якого вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, водії, які здійснюють вантажні перевезення транспортними засобами повною масою понад 3,5 тонн, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф.

В спірних правовідносинах щодо позивача є застосовним пункт 6.1 Положення № 340, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію, повна маса транспортного засобу ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 8 тонн, тому у автомобільного перевізника ТзОВ "АКЦЕНТ" наявний обов`язок з обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом, і це саме обов`язок, а не право автомобільного перевізника, оскільки пункт 6.1 Положення № 340 містить слово «повинен», а не слово «може».

Тому, оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 13.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ" про забезпечення позову від 11.09.2024 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 24.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ" про забезпечення позову від 20.09.2024 задоволено; зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 75934637 від 05.09.2024 на підставі виконавчого документа - постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області № ПШ 055849 від 22.05.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 гривень, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 380/17866/24.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.04.2024 на автошляху М-30 253 км Хмельницької області було здійснено зупинку автомобіля ISUZU NQR 71R, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, належного позивачу.

Під час проведення перевірки старший державний інспектор ВДН (контролю) у Хмельницькій області Герасимчук Д.О. склав Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 029297 від 11.04.2024 (далі Акт № 029297), та вказав на виявлені порушення, а саме: «водій здійснював вантажне перевезення згідно ТТН № 05314620 від 11.04.2024. Під час перевірки виявлено: повна маса ТЗ 8000 кг, ТЗ не обладнаний діючим та повіреним тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ. Порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 3 Перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ».

У Акті № 029297 у графі пояснення водія про причини порушень вказано: «використовую індивідуальну контрольну книгу водія.»

На підставі Акту № 029297 відповідачем було прийнято та надіслано позивачу Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ055849 від 22.05.2024 на суму 17 000,00 грн, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі Постанова № ПШ 055849 від 22.05.2024).

Не погоджуючись із постановою № ПШ 055849 від 22.05.2024, позивач звернувся з позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є підстави, порядок та умови застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2344-III).

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закон №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення№103).

Згідно з п. 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 передбачено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

За приписами п.п. 13 - 15 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо автомобільних перевезень.

11.04.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки проводилась перевірка транспортного засобу ISUZU NQR 71R, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 029297 від 11.04.2024, у якому вказано: «водій здійснював вантажне перевезення згідно ТТН № 05314620 від 11.04.2024. Під час перевірки виявлено: повна маса ТЗ 8000 кг, ТЗ не обладнаний діючим та повіреним тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ. Порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 3 Перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ».

У Акті № 029297 у графі пояснення водія про причини порушень вказано: «використовую індивідуальну контрольну книгу водія.»

Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 055849 від 22.05.2024.

Спірним у цій справі є можливість використання водієм транспортного засобу масою понад 3,5 тонни індивідуальної контрольної книги водія замість обладнання транспортного засобу діючим тахографом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Згідно з положеннями ст.49 Закону №2344 водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року (далі - Інструкція №385) встановлено Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водії; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) ( 994_016 ); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

Відповідно до пункту 1.5 розділу I Положення №340, у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник);

тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Пункти 5.1, 5.2 розділу V Положення №340 встановлюють, що тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 11 послідовних годин.

Якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії, кожний водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 9 послідовних годин.

Згідно з вимогами пункту 6.1 розділу VI Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

За умовами пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З аналізу наведених приписів законодавства, суд доходить висновку, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Судом встановлено, що належний на праві власності позивачу транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення на момент проведення перевірки (ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_1 ), не обладнаний тахографом. Зважаючи на це, суд погоджується із твердженням позивача про те, що у водія цього транспортного засобу апріорі не міг зберігатися протокол перевірки та адаптації тахографа.

Проте водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 , яким використовувався службовий автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_1 для перевезення продукції відповідно до Наказу № 02-10 від 02.10.2023 «Про закріплення службового автомобіля» (а.с. 16), вів та мав із собою індивідуальну контрольну книжку водія, в якій за 11.04.2024 (день проведення перевірки) містяться такі записи: «Марка та реєстраційний номер колісного транспортного засобу» ISUZU, НОМЕР_1 ; «Маршрут руху» Львів-Київ; «Показники спідометра» початковий: 908338, кінцевий: 908863; «Початок робочої зміни» 06:30 год; «Тривалість перерви між періодами керування за зміну» «Початок перерви між періодами керування» 11:00 год.; «Кінець перерви між періодами керування» 11:45 год.; «Кінець робочої зміни» - 16:15 год (а.с. 18, 19).

Під час перевірки цей водій подав письмові пояснення, у яких зазначив, зокрема, що «використовую індивідуальну контрольну книгу водія».

Щодо посилань скаржника на те, що оскільки повна маса транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 8 тонн, відповідно такий транспортний засіб повинен бути обладнаним діючим та повіреним тахографом в обов`язковому порядку, суд оцінює критично, оскільки будь-яких застережень щодо цього пункт 6.3 Положення № 340 не містить. Указаний пункт Положення № 340 чітко та однозначно унормовує, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Суд звертає увагу, що як тахограф, так й індивідуальна контрольна книжка водія виконують одну й ту ж функцію державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вимогам законодавства не врахував під час рейдової перевірки транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 індивідуальну контрольну книжку водія, про ведення якої зазначав водій.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що до нього не може бути застосовано заходи відповідальності, передбачені ст. 60 Закону №2344-III, оскільки позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався, а здійснював переміщення належного йому вантажу, враховуючи таке.

Позивач зазначає, що здійснює свою діяльність протягом 29 років, займаючись виробництвом мясної продукції. Для цього на підприємстві є транспортні засоби, які перевозять продукцію, яку виготовляє підприємство до своїх покупців. 11.04.2024 ТЗ ISUZU NQR 71R, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював доставку продукції відповідно до Договору поставки №5/20 від 05 лютого 2020 (ТОВ «ЮДАР-М»), Дистриб`юторського договору №008/23 від 04.10.2023 (ТОВ «КОВБАСА ІН ЮА).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому, положення Закону України "Про автомобільний транспорт" розрізняє інший перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення для власних потреб, виключно для пасажирських перевезень, визначений у ст. 39 вказаного Закону.

Серед іншого, у відповідності до п.1.4 Положення №340, згідно п.6.1 якого, зокрема, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Оскільки в спірних правовідносинах "перевезення власного товару" є перевезенням юридичною особою вантажу, а саме поставка товару на виконання умов договорів поставки (а.с.11-15) з метою реалізації продукції в межах господарської діяльності позивача, то доводи позивача з цього приводу є безпідставними.

Щодо процедури оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 21 - 24 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Акти, зазначені у пунктах 20, 21 вказаного Порядку, реєструються в журналі обліку.

Згідно з п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №029297 від 11.04.2024, який відповідає формі, встановленій згідно з додатком 3 Порядку № 1567.

Як видно із акту перевірки, а саме графи «пояснення водія про причини порушень», водієм ОСОБА_1 було заповнено графу «пояснення водія про причини порушень» і йому було вручено копію цього акту перевірки, про що міститься запис на самому акті перевірки.

Згідно із абз. 1 п. 26 Порядку 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Абзацом 2 п. 26 Порядку № 1567 передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до абз. 1 п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Абзацом другим цієї ж норми встановлено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, нормами Порядку № 1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 14 грудня 2023 року у справі №280/1426/20.

Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення про розгляд справи, яке зареєстроване у електронній системі документообігу Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.04.2024 за № 35101/31/24-24, було адресоване позивачу. Факт отримання цього повідомлення позивачем не заперечується.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності, тому постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 055849 від 22.05.2024 потрібно визнати протиправною та скасувати, задовольнивши позов повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області №ПШ 055849 від 22.05.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ" з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3028 гривень (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ" (81083, с. Домажир, Яворівський район, Львівська область; ЄДРПОУ 20837154).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ; ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (80383, вул. Володимира Івасюка, с. Малехів, Львівська область).

Повне рішення суду складено 19.11.2024.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна