Рішення

від 20.11.2024 по справі 460/8479/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Рівне№460/8479/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Комунального підприємства "Дубенська центральна районна аптека" Дубенської районної ради Рівненської області про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Комунального підприємства "Дубенська центральна районна аптека" Дубенської районної ради Рівненської області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд стягнути з відповідача з його рахунків у банках кошти на погашення податкового боргу в загальній сумі 1501,69 грн, в тому числі: 1458,02 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та 43,67 грн з податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної власності (11020202).

Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що за відповідачем, як платником податків, перед бюджетом рахується податкова заборгованість в загальній сумі 1501,69 грн, що виникла на підставі визначених в установленому порядку податкових зобов`язань, але не сплачених платником податків (відповідачем) в добровільному порядку, за податковим повідомленням-рішенням (далі - ППР). Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачем направлено для відповідача його податкову адресу податкову вимог форми "Ю", яку відповідач у добровільному порядку в установлений чинним законодавством строк до бюджету не сплатив, а тому на підставі приписів статті 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) вказана заборгованість є узгодженою і набула статусу податкового боргу та підлягає примусовому стягненню з відповідача до бюджету за позовом контролюючого органу, а саме Головного управління ДПС у Рівненській області.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 31.07.2024 позивачем через свого уповноваженого представника у електронній формі із використанням електронного кабінету позивача у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 01.08.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 06.08.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив учасникам справи строки для подання до суду їх заяв по суті спору та доказів.

Зазначена ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2024 була направлена судом для позивача у електронній формі і отримана ним через електронний кабінет позивача в ЄСІТС, а також у зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету в ЄСІТС була надіслана судом для відповідача у паперовому вигляді на його поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення через АТ "Укрпошта", що відповідно до приписів статті 251 КАС України вважається належним врученням судового рішення для учасника справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи, зміст спірних правовідносин і їх нормативно-правове регулювання, висновки суду.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті, а також вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню наступні норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію, а норми статті 67 Конституції України передбачають обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзаци 1 та 2 пункту 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з приписами пункту 15.1 статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ передбачено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів пункту 54.1 статті 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПКУ податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Пунктом 57.1 статті 57 ПКУ передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 57.3 статті 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом з причин, пов`язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач Комунальне підприємство "Дубенська центральна районна аптека" Дубенської районної ради Рівненської області у розумінні статті 15 ПКУ є платником податків, а тому зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

За даними контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області (позивача), за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 1501,69 грн, в тому числі: 1458,02 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та 43,67 грн з податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної власності (11020202).

Вказана заборгованість у відповідача виникла на підставі ППР форми "Ш" №4891/Ж10/17-00-04-07-20 від 16.04.2024, копії якої наявна у матеріалах справи.

Податковою адресою відповідача відповідно до статті 45 ПКУ є адреса: вул. Грушевського, 27, с. Верба, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35670, що є місцезнаходженням такої юридичної особи (відповідача), відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказане податкове повідомлення-рішення (ППР) контролюючого органу (позивача), на підставі яких останнім до суду заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу, було надіслано ним для відповідача саме за вказаною вище податковою адресою відповідача, а тому відповідно до приписів пункту 42.2 статті 42 ПКУ такі документи вважаються належним чином йому врученими, як такі, що надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункту 59.1 статті 59 ПКУ).

Згідно з приписами пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з тим, що у визначені податковим законодавством строки відповідач вказану в зазначених ППР заборгованість до бюджету не сплатив, позивач надіслав на вказану вище податкову адресу відповідача вимогу фрми "Ю", копія корінця якої наявна у матеріалах справи.

При цьому, відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі - Порядок №610), податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

В ході судового розгляду справи ні позивач, ані відповідач не подали до суду та суд самостійно не здобув і тому матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували факт повної або часткової сплати відповідачем зазначеної вище податкової заборгованості або оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку вказаних вище ППР та/або податкових вимог контролюючого органу, за якими у відповідача виникла така податкова заборгованість, а тому суд дійшов до висновку про те, що вказані грошові зобов`язання відповідача перед бюджетом несплачені ним в установленому порядку, є узгодженими і набули статусу податкового боргу.

Як уже зазначено судом, приписами підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ передбачено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Статтею 19-1 ПКУ визначено функції податкових органів, до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

Приписами пункту 20.1. статті 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право серед іншого також:

- визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18);

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19.);

- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34.).

Пунктом 87.11. статті 87 ПКУ передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи, а стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (пункт 41.4 статті 41 ПКУ).

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань. У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20, від 21.05.2024 у справі №160/15166/22 та інших.

4. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.

Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.

Оскільки станом на момент судового розгляду справи та на дату ухвалення судом цього рішення суду по суті спору учасниками справи не подано до суду і відповідно в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт оскарження відповідачем в установленому законом порядку ППР і вимогу фрми "Ю" та/або факт сплати відповідачем залишку боргу на загальну суму 1501,69 грн, суд дійшов до висновку про те, що вказані позивачем у позовній заяві грошові зобов`язання відповідача перед бюджетом є узгодженими і набули статусу податкового боргу, а тому підлягають стягненню з відповідача до бюджету в судовому порядку за позовом контролюючого органу, а саме Головного управління ДПС у Рівненській області, позовні вимоги якого ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи та підтверджені належними і допустимими доказами, дослідженими судом в ході судового розгляду справи.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити про те, що в ході судового розгляду цієї справи та ухвалення судом цього рішення суду по суті спору суд не надає правової оцінки правомірності/протиправності ППР форми "Ш" №4891/Ж10/17-00-04-07-20 від 16.04.2024 та/або вимогу фрми "Ю", за якими у відповідача виник вказаний податковий борг, оскільки відповідачем не було подано до суду відповідної зустрічної позовної заяви про визнання їх протиправними та скасування, тоді як в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог і вказаний принцип знайшов своє відображення у частині 2 статті 9 КАС України.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судового рішення про повне задоволення позову та стягнення з відповідача до бюджету податкового боргу в загальній сумі 1501,69 грн, в тому числі: 1458,02 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та 43,67 грн з податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної власності (11020202).

5. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з ухваленням судом рішення про задоволення позову суб`єкта владних повноважень до особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, передбачені статтею 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Комунального підприємства "Дубенська центральна районна аптека" Дубенської районної ради Рівненської області про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Дубенська центральна районна аптека" Дубенської районної ради Рівненської області з його рахунків у банках кошти на погашення податкового боргу в загальній сумі 1501,69 грн, в тому числі: 1458,02 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та 43,67 грн з податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної власності (11020202).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, код ЄДРПОУ: 44070166);

Відповідач: Комунальне підприємство "Дубенська центральна районна аптека" Дубенської районної ради Рівненської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 27, с. Верба, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35670; код ЄДРПОУ/РНОКПП: 38426195).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК