Ухвала

від 20.11.2024 по справі 480/5561/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення

20 листопада 2024 року Справа № 480/5561/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24.02.2022 по 02.01.2023.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн на місяць за період з 24.02.2022 по 02.01.2023 пропорційно часу проходження служби з розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

26.02.2024 Сумським окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист.

Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у якій просить встановити порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/5561/22 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 26.02.2024 Сумським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн на місяць за період з 24.02.2022 по 02.01.2023 пропорційно часу проходження служби з розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум, визначивши: "стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області на користь ОСОБА_1 нараховані кошти в сумі 362605,30 грн".

Ухвалою суду від 18.11.2024 вищевказану заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.11.2024.

Представник заявника, позивач та відповідач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Заявник у своїй заяві просив розглядати заяву без його участі.

Представник відповідача подав додаткові пояснення по справі, у яких зазначив, що заперечує проти задоволення заяви.

Відповідно до ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Тому суд вважає можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності представника заявника, позивача та відповідача.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 по справі № 480/5561/22 є обов`язковим до виконання на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення, 26.02.2024 судом видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 74324796 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 480/5561/22.

На час розгляду даної заяви триває виконавче провадження, рішення суду залишається не виконаним.

Згідно листа Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області (боржника) від 14.08.2024 на адресу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, управління повідомило, що з урахуванням висновків суду загальна сума, яка належить до виплати ОСОБА_1 становить 362605,30 грн. Відповідно до статті 161 Закону України "Про судоустрійі статус суддів" Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддядля забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. 04.01.2024 головою Служби судової охорони затверджено кошторис Управління Судової охорони у Сумській області на 2024 рік. Так, відповідно до затвердженого кошторису передбачено фінансування Управління за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" на суму 1668980 грн. Зазначена сума передбачена на видатки по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Для виконання рішень судів щодо нарахування та виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також дотримання справедливого підходу до черговості виплати співробітникам Службою судової охорони запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів, а саме - за датою набуття законної сили рішення суду. У разі надходження відповідних асигнувань Управління здійснює нарахування в порядку черговості, а саме - за датою набуття законної сили. Отже, вирішується питання щодо черговості виконання рішень судів відповідно до дати. За таких обставин рішення суду боржником не виконано.

Частиною 1 ст. 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже статтею 378 КАС України врегульовані саме процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень і вказаною нормою права визначено, що за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може встановити або змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

Як вбачається із заяви, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області на користь ОСОБА_1 нараховані кошти в сумі 362605,30 грн.

Суд зазначає, що вказана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення суду від 09.01.2024. На переконання суду, вказане рішення не потребує встановлення іншого способу та порядку виконання, відмінного від визначеного у рішенні. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 є чітким, зрозумілим і додатково зміни чи встановлення способу і порядку виконання не потребує.

Крім того, змінюючи рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію на стягнення перерахованих коштів, суд фактично вирішить не процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішення суду, а надасть оцінку можливості застосування при виконанні судового рішення норм матеріального права, що з огляду на положення вказаної норми процесуального права є неприпустимим. Питання щодо застосування тих чи інших норм матеріального права до спірних правовідносин підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень. А правильність дій суб`єкта владних повноважень, під час виконання судових рішень, може бути оцінена судом в порядку ст. 383 КАС України.

Отже, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, адже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а (К/9901/1034/17), у якій Суд зазначив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання відповідача здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 480/5561/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.М. Глазько