Рішення

від 20.11.2024 по справі 922/854/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 р. № 922/854/23(922/3736/23)

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (вул. Актюбінська, буд. 24,м. Харків,61001) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс", звернувся до Господарського суду Харківської області з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 № 0/11817/0416, яким до КП Міськелектротранссервіс застосовано штрафні санкції у сумі 944 123,39 гривень.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь КП Міськелектротранссервіс витрати по оплаті судового збору у сумі 14 161,86 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 № 0/11817/0416, яким до КП Міськелектротранссервіс застосовано штрафні санкції у сумі 944 123,39 гривень є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 року по справі № 922/854/23 (922/3736/23) позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 № 0/11817/0416, яким до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (61001, м. Харків, вул. Актюбінська, 24, код ЄДРПОУ 37761936) застосовано штрафні санкції у сумі 944 123,39грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (61001, м. Харків, вул. Актюбінська, 24, код ЄДРПОУ 37761936) - 14 161,85грн судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/854/23 (922/3736/23) залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/854/23 (922/3736/23) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02.07.2024 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі № 922/854/23(922/3736/23) задоволено частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі № 922/854/23(922/3736/23) скасовано.

Провадження у справі № 922/854/23(922/3736/23) за позовом Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.05.2023 № 0/11817/0416 закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2024 року по справі № 922/854/23 (922/3736/23) заяву Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про направлення за встановленою юрисдикцією справи № 922/854/23 (922/3736/23) задоволено.

Справу № 922/854/23 (922/3736/23) за позовом Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.05.2023 № 0/11817/0416 передано до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 26.07.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Від відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/854/23 про банкрутство КП "Міськелектротранссервіс", на стадії розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Артюха Ю.В.

КП "Міськелектротранссервіс" в межах провадження у справі про банкрутство звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2023 №0/11817/0416, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем приписів податкового законодавства та норм Кодексу України з процедур банкрутства в частині винесення відносно позивача вказаного податкового повідомлення-рішення.

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних КП "Міськелектротранссервіс", за результатами якої встановлено несвоєчасна реєстрація податкових та / або розрахунків коригування накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов`язань за січень, вересень 2022 року, про що складено акт від 19.04.2023 № 10588/20-40-04-16-03/37761936.

За результатами камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, а саме:

- податкова накладна № 296 від 31.01.2022 за період 31.01.2022 на суму 666,67грн (сума ПДВ 133,33грн), дата реєстрації 30.05.2022, кількість днів затримки реєстрації 3 дні;

- податкова накладна № 297 від 31.01.2022 за період 31.01.2022 на суму 666,67грн (сума ПДВ 133,33грн), дата реєстрації 30.05.2022, кількість днів затримки реєстрації 3 дні;

- податкова накладна № 298 від 31.01.2022 за період 31.01.2022 на суму 333,33грн (сума ПДВ 66,67грн), дата реєстрації 30.05.2022, кількість днів затримки реєстрації 3 дні;

- податкова накладна № 8 від 30.09.2022 за період 30.09.2022 на суму 15734834,31грн (сума ПДВ 3146966,9грн), дата реєстрації 14.12.2022, кількість днів затримки реєстрації 60 днів.

На підставі висновків акту перевірки від 19.04.2023 №10588/20-40-04-16-03/37761936 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 № 0/11817/0416, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 944123,39грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Штрафні санкції відповідачем розраховано на підставі ст. 120-1 ПК України, а саме, за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штраф в розмірі:

- 10% (прострочення реєстрації на 15 і менше календарних днів) за затримку реєстрації податкових накладних № 296 та № 297 від 31.01.2020, № 298 від 31.01.2022. Загальна сума ПДВ - 333,33грн, штраф в розмірі - 33,33грн;

- 30% (прострочення реєстрації від 31 до 60 календарних днів) за затримку реєстрації податкової накладної № 8 від 30.09.2022. Сума ПДВ - 3146966,9грн, штраф в розмірі - 944090,1грн.

За твердженням позивача, нарахування штрафних санкцій контролюючим органом відбулося шляхом складання податкового повідомлення-рішення після відкриття провадження у справі про банкрутство КП "Міськелектротранссервіс", що є неправомірним з огляду на введений судом мораторій, під час якого заборонено нарахування штрафних санкцій відносно боржника.

Крім того, позивач стверджує, що контролюючим органом безпідставно здійснено нарахування за зобов`язаннями зі сплати нарахованих грошових сум за податковим повідомленням-рішенням, з огляду на приписи п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (по 01.07.2023) не застосовуються.

Крім того, на думку позивача, Головним управлінням ДПС у Харківській області застосовано штрафні санкції без урахування особливостей, визначених ПК України на період дії воєнного стану, а саме, застосовано штрафну санкцію у розмірі 30% за прострочення у 60 календарних днів, замість 10%, як це визначено п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

КП "Міськелектротранссервіс" зазначає, що він провадить господарську діяльність у м.Харкові, яке з перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації перебувало в зоні проведення активних бойових дій, зазнавало значних руйнувань від ворожих ракетних та артилерійських обстрілів. Вказані обставини, підтверджуються, зокрема, внесенням Харківської міської територіальної громади до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 08.07.2022, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, який був чинним протягом усього періоду складання податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких ГУ ДПС у Харківській області було застосовано штрафні санкції.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області в межах справи №922/854/23 про банкрутство КП "Міськелектротранссервіс" однак, як вже було зазначено судом вище, Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2024 року по справі № 922/854/23 (922/3736/23) заяву Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про направлення за встановленою юрисдикцією справи № 922/854/23 (922/3736/23) задоволено. Справу № 922/854/23 (922/3736/23) за позовом Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.05.2023 № 0/11817/0416 передано до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання (для цілей розділу V Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.11 ст. 39 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Контролюючими органами є - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України).

Статтею 20 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому ПК України.

Функції контролюючих органів передбачено ст. 19 прим. 1 ПК України, зокрема, п.п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПК України органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, виконують передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПК України щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Підпунктами 20.1.4 та 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженого особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього ПК України. Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, камеральна перевірка порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають паданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути проведена протягом 1095 днів з дня реєстрації відповідної податкової накладної (строк реєстрації якої порушено).

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку плати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

27.05.2022 року набрав чинності ЗУ від 12.02.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено у новій редакції.

Законом № 2260 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ доповнено новим п. п. 69.1 прим.1, відповідно до якого платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені п.п. 69.1 п. 69 ПКУ, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу.

Абзацом вісімнадцятим пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

03.01.2023 набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної структури України» (далі - Закон № 2836), яким п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу викладено у новій редакції.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних яких припадає на період з дати набрання чинності Закону № 2836 (тобто з датою складання, починаючи 16 січня 2023року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Так, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Тому, норма п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину не застосовується з 27.05.2022 року на період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Кодексу штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, встановлюється у таких розмірах:

- до 15 календарних днів - 2 % суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК;

- від 16 до 30 календарних днів - 5 % такої суми ПДВ;

- від 31 до 60 календарних днів - 10 % такої суми ПДВ;

- від 61 до 365 календарних днів - 15 % такої суми ПДВ;

- на 366 і більше календарних днів - 25 % такої суми ПДВ.

Таким чином суд зазначає, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому, порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ(тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 16 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120.1.1 статті 120.1 Кодексу.

Суд окремо наголошує, що Верховний Суд у постанові від 19.01.2021 р. у справі № 916/4181/14 зазначив, що боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалено рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (ч. 1 ст. 59 КУзПБ), що, своєю чергою, зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності в нього не виникатимуть додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають учинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

З дня визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахованих за період після визнання боржника банкрутом, оскільки змістом положень ч. 1 ст. 59 КУзПБ передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу не є винятком із цього правила (п. 10.1 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/4181/14).

Отже, у справі про банкрутство з моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється законодавством про банкрутство та, зважаючи на вимоги ст. 59 КУзПБ, у боржника, визнаного судом банкрутом, не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (нарахованих після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Станом на час розгляду даної справи доказів визнання КП "Міськелектротранссервіс" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури сторонами суду не надано, а отже суд дійшов висновку, що позивач не звільнений від обов`язку сплати штрафних санкцій.

Щодо листа Торгово-промислової палати України(далі ТПП) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, суд зазначає, що для отримання сертифікату про настання форс- мажорних обставин підприємству необхідно подати до ТПП заяву про засвідчення таких обставин,які унеможливлюють виконання обов`язків суб`єкта господарювання,та після отримання відповідного сертифікату платник має законні підстави для звільнення від відповідальності валютного законодавства через введення воєнного стану в Україні.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 № 0/11817/0416, яким до КП Міськелектротранссервіс застосовано штрафні санкції у сумі 944 123,39 гривень є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (вул. Актюбінська, буд. 24,м. Харків,61001) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.