Рішення

від 19.11.2024 по справі 520/15388/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 листопада 2024 року № 520/15388/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" до Головного управління ДПС у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області врахувати висновки суду щодо неможливості виконання ТОВ «Афаліна» податкового зобов`язання, викладені в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі №520/10562/23;

- скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.03.2024 року № 00/16082/0402, № 00/16087/0402.

В обґрунтування позову зазначено, що контролюючим не враховано висновки суду щодо неможливості виконання ТОВ «Афаліна» податкового зобов`язання, викладені в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі №520/10562/23 та протиправно прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.03.2024 року № 00/16082/0402, № 00/16087/0402, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що контролюючий орган проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, вказано, що у зв`язку з прийняттям судового рішення у справі №520/10562/23 заяву позивача про неможливість виконання податкових зобов`язань від 28.09.2022 №4 повторно винесено на розгляд Комісії. За результатом розгляду заяви у зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових зобов`язань, Комісією винесено попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №20/20-40-04-05-17 від 07.02.2024. У зв`язку з відсутністю відповідних документів (копій документів), які б не викликали жодних сумнівів чи зауважень, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, Комісією винесено рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 21.02.2024 №38/20-40-04-05-17. Позивачем було подано скаргу на рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.02.2024 №38/20-40-04-05-17 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Рішенням Державної податкової служби України від 06.05.2024 №1314/6/99-00-06-03-03-06 залишено без змін рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.02.2024 №38/20-40-04-05-17 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, а скаргу без задоволення. Отже, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та винесені відповідно до вимог чинного законодавства та відсутні підстави для задоволення позову.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА» зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 24.42 виробництво алюмінію.

Місцезнаходження юридичної особи: 61177, Харківська обл., місто Харків, провулок Пластичний, будинок 9.

Під час розгляду справи встановлено, що 01.03.2024 року контролюючим органом проведено перевірку позивача, за результатами проведення якої складено акт від 01.03.2024 року №7510/20-40-04-02-03/21201027 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА», податковий номер 22701074.

Відповідно до висновків акту від 01.03.2024 року №7510/20-40-04-02-03/21201027 в результаті проведення камеральної перевірки встановлено: несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб по «Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 21.02.2022 року №9036688452 та №9036671274, чим порушено пункт 287.3 ст. 2897 Податкового кодексу України; відповідальність платника передбачена п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України.

На підстав висновків акту перевірки від 01.03.2024 року №7510/20-40-04-02-03/21201027 контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 29.03.2024 року № 00/16082/0402, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 18816,39 грн, та № 00/16087/0402, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 4300,51 грн, щодо порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та з земельного податку.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 року № 00/16082/0402 згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України податковим органом зазначено сплату орендної плати за податковою декларацією 9036671274 від 21.02.2022 року, граничний термін сплати 01.08.2022 року, дата фактичної сплати: 26.06.2023 року кількість днів затримки 330, 23.05.2023 року кількість днів затримки 299, 13.06.2023 року кількість днів затримки 317, 14.07.2023 року кількість днів затримки 348, 26.08.2023 року кількість днів затримки 330.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 року №00/16087/0402 згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України податковим органом зазначено сплату земельного податку за податковою декларацією 9036688452 від 21.02.2022 року, граничний термін сплати 01.08.2022 року, дата фактичної сплати: 23.05.2023 року кількість днів затримки 296, 23.05.2023 року кількість днів затримки 296.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, 15.04.2024 року в порядку адміністративного здійснив оскарження останніх шляхом подачі скарги до Державної податкової служби України, але станом на час звернення до суду скаргу не розглянуто, рішення податковим органом вищого рівня не прийнято.

У позовній заяві представником позивача зазначено, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що порушують права позивача, оскільки при їх винесенні контролюючим органом не враховано особливості виконання зобов`язання щодо плати за землю, строк яких припадав на строк дії «карантинного» і «воєнного» мораторіїв, не взято до уваги встановлений судовим розглядом факт неможливості виконання позивачем своїх податкових обов`язків.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Приписами пп.пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами ст. 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

За приписами п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин Податкового кодексу України закріплений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в «Єдиному реєстрі податкових накладних».

Пункт 124.1 статті 124 Податкового кодексу України встановлює, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що податкове правопорушення за несвоєчасне виконання зобов`язання з плати за землю є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну оплати, встановленого пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України. Строк затримки оплати має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Як встановлено під час розгляду справи, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)) підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суд зазначає, що пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Таким чином законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Судом встановлено, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас до завершення карантину Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 03 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова трьох місяців замінено словами шести місяців.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Обидві зазначені норми регулюють ті самі правовідносини, а саме порядок та умови звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання щодо плати за землю. Норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлювали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну плату за землю надається платникам лише за умови подальшої сплати відповідних платежів упродовж шести місяців з дня припинення воєнного стану. Положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України закріплювали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань з плати за землю у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в «Єдиному реєстрі податкових накладних» до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Отже, з набранням чинності Законом № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності стало узалежнено від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником обов`язку, зокрема, щодо плати за землю.

Закон №2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, визначених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Не застосовуються вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). По суті, з 27 травня 2022 року припинили дію норми зупинення строків, введені на підставі Закону №2118-IX у зв`язку із запровадженням воєнного стану, щодо осіб, які мають можливість виконати такі обов`язки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем на адресу контролюючого органу направлено заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок від 28.09.2022 №4 (вх. ГУ ДПС у Харківській області від 04.10.2022 №35197/6).

До заяви платником податків надано акт огляду нерухомості, акт огляду та перевірки стану офісного обладнання, наказ про призупинення трудових договорів, наказ про призупинення діяльності підприємства, довідка Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, наказ про створення комісії.

За результатами розгляду наданої заяви та документів, контролюючим органом винесено попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №1603/20-40-18-04-25 від 20.10.2022, в якому запропоновано надати перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, а саме:

1. акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2030;

2. інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. №599);

3. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна;

4. інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року N 326;

5. документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);

6. документ або повідомлення оператора поштовою зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку па територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації;

7. документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану;

8. копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку;

9. документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану;

10. повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скрішнот повідомлення її месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках;

11. документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера);

12. документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу , заява про страховий випадок тощо);

13. документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо);

14. документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження та результатами розгляду такої заяви;

15. документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України);

16. подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного ВЕБ порталу електронних послуг (Портал Дія).

За результатами розгляду заяви та документів, Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків», винесено рішення щодо можливості виконання платником податків обов`язків №3281/20-40-18-04-25 від 18.11.2022.

Підставою для ухвалення рішення №3281/20-40-18-04-25 від 18.11.2022 було те, що до заяви не надано відповідних документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 18.11.2022 № 3281/20-4018-04-25. На теперішній час рішення за результатами розгляду скарги не прийнято (строки зупинені відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів подання податкової звітності з податку на прибуток за 2021 рік, І квартал, І півріччя, ІІІ квартали 2022 року, за результатами якої складено акт від 27.12.2022 № 6139/20-40-04-14-03/22701074.

Перевіркою встановлено, що позивачем не подано декларації з податку на прибуток за 2021 рік, І квартал, І півріччя, ІІІ квартали 2022 року, чим порушено норми п. 137.4 ст. 137, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, абз. 3 пп. 69. 1 ст. 69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Позивач, не погоджуючись із вищезазначеним актом перевірки, надав відповідачу заперечення від 12.01.2023 №1 (вх. ГУ ДПС у Харківській області №2777/6 від 16.01.2023, №2369/6/ЕП від 13.01.2023) на акт камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" з питання дотримання термінів подання податкової звітності з податку на прибуток.

Розгляд заперечення від 12.01.2023 № 1 проведено Комісією з питань розгляду заперечень, пояснень до актів камеральних перевірок, розгляду спірних питань, які виникли під час проведення камеральних перевірок управління оподаткування юридичних осіб, з урахуванням вимог діючого податкового законодавства у присутності керівника ТОВ «АФАЛІНА» та прийнято рішення висновки акту залишити без змін.

За результатами розгляду матеріалів перевірки на підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 №00/1097/0414 про застосування до позивача штрафу у сумі 1360,00 гривень.

Позивач до Державної податкової служби України подав скаргу від 21.02.2023 (вх. ДПС №5002/6 від 22.02.2023, №5411/6 від 27.02.2023) та доповнення до скарги (вх. ДПС №5435/6 віл 22.02.2023) на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.01.2023 №00/1097/0414.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 17.04.2023 №9319/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.01.2023 №00/1097/0414 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2022 №3281/20-40-18-04-25 та податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 25.01.2023 №00/1097/0414, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, оцінку якому було надано в рамках розгляду адміністративної справи №520/10562/23.

Отже, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року у справі №520/10562/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (пров. Пластичний, буд. 9, м. Харків, 61177, ЄДРПОУ 22701074) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування рішень задоволено; скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2022 №3281/20-40-18-04-25 щодо можливості виконання платником податків обов`язків; скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.01.2023 №00/1097/0414; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 4294,40 грн (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 40 копійок).

Постановою Другого адміністративного апеляційного суду від 21.11.2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі №520/10562/23 - залишено без змін.

Отже, судом в рамках розгляду зазначеної справи було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА» має зареєстровану юридичну адресу на території Харківської міської територіальної громади (м. Харків), яка входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75.

За обставинами справи №520/10562/23 судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивачем до заяви про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок додано документи, які підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, що містяться у Переліку документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225.

24 лютого 2022 року керівництвом ТОВ «АФАЛІНА» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, проведенням бойових дій в районі міста Харків, обстрілами та загрозою для співробітників і неможливості здійснення господарської діяльності було прийнято рішення призупинити діяльність товариства та надати працівникам неоплачувану відпустку на весь період дії на території України воєнного стану відповідно до наказу №1/24 від 24.02.2022. З 24.03.2022 на той самий період товариством призупинено трудові договори з працівниками, що підтверджується наказом №2/24, доданим до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" розташовується у приміщеннях за адресою: м. Харків, пров. Пластичний, буд. 9, які орендує у ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» (код ЄДРПОУ 42480426) відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 13 від 27.09.2018.

Судом було встановлено, що позивач зазначив, що у березні 2022 року внаслідок авіаційного обстрілу танкового училища у Холодногірському районі м. Харкова уламками снаряду було пошкоджено вищезазначене приміщення товариства за адресою: м. Харків, пров. Пластичний, буд. 9, внаслідок чого вибило вікна, зірвало гідрант та завдало пошкоджень майну всередині будівлі. Наслідком цього стало залиття документації водою, ще частина документів розлетілася по подвір`ю підприємства та була зіпсована.

З метою фіксації руйнувань, у період з 16.09.2022 по 21.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА» в особі комісії, створеної за наказом № 1/24 від 15 вересня 2022 року, в складі Генерального директора, начальника виробництва та заступника директора провела огляд нерухомості, якою користується позивач.

За результатами огляду виявлено численні пошкодження нерухомості та офісного обладнання. Висновки комісії викладені в акті огляду нерухомості від 27 вересня 2022 року та акті огляду та перевірки стану офісного обладнання від 15.09.2022, які були направлені до контролюючого органу та надані до матеріалів справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки рішення від 18.11.2022 №3281/20-40-18-04-25 не містять чіткого переліку документів, які мав подати позивач для прийняття позитивного рішення, а лише дублюють в цілому зміст Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225, незважаючи на надані документи, та не надаючи їм вмотивовану оцінку (реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не поставлена контролюючим органом під сумнів та не спростована), слід дійти висновку про його необґрунтованість та невмотивованість.

Також, колегією суддів взято до уваги, що у спірних відносинах контролюючий орган у разі потреби відповідно до вимог Порядку №225 мав можливість звернутися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах, однак, цього зроблено не було.

Крім того, вказано, що обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається саме на контролюючий орган, який в силу вищенаведених вимог Порядку №225 приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Таким чином, колегією суддів апеляційного суду зазначено, що прийняття невмотивованого рішення у спірних відносинах не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України та Порядком №225, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування в подальшому рішення Головного управління ДПС у Харківській області №3281/20-40-18-04-25 від 18.11.2022 щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, без доведення до відома позивача, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, а тому рішення прийняте відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже відповідач діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції підтримав позицію суду першої інстанції, вказавши на вірний висновок про необґрунтованість прийнятого рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2022 №3281/20-40-18-04-25 щодо можливості виконання платником податків обов`язків а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Представником позивача під час розгляду цієї справи вказано на преюдиційний характер фактів встановлених в рамках зазначеної вище справи.

Надаючи оцінку вказаному суд зазначає, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі. Отже, якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається.

Водночас преюдиція під час встановлення та перевірки обставин справи не має абсолютного характеру, оскільки відповідно до статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

Згідно із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 818/154/16, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Крім того зі змісту статті 78 КАС України слід дійти висновку про те, що преюдиційними можуть бути за визначених у цьому Кодексі умов саме обставини, встановлені у судовому рішенні, яке набуло законної сили. Проте преюдиція не поширюється на правову оцінку таких обставин, оскільки відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таке застосування норм процесуального права відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у пункті 32 постанови від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження №12-144гс18), згідно з яким преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 10.07.2024 року у справі №360/7383/21.

Як обставини преюдиційного характеру представник позивача просить врахувати обставини відсутності у позивача можливості своєчасно виконувати податковий обов`язок, що встановлено в рамках розгляду адміністративної справи №520/10562/23.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.11.2022 року у справі №140/6115/21 преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: 1) ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі; 2) ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту); 3) ці обставини міститься у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини четвертої статті 246 КАС України, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 4) судове рішення набрало законної сили; 5) у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (наприклад, особа може посилатися на преюдиційні факти, що містяться в судовому рішенні, ухваленому відповідно до глава 6 Цивільного процесуального кодексу України «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Враховуючи обставини того, що у спірному випадку має місце виконання усіх п`яти умов, а саме:

1) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі № 520/10562/23 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 року по цій же справі прийняті у адміністративній справі;

2) факт неможливості виконання платником податків обов`язків оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту);

3) факт неможливості виконання платником податків обов`язків викладено саме у мотивувальній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі № 520/10562/23 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 року по справі № 520/10562/23 з одночасним посиланням на докази;

4) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі № 520/10562/23 набрало законної сили 21.11.2023 року після його перегляду судом апеляційної інстанції;

5) у справі № 520/10562/23 брали участь ті самі особи, які є учасниками даних правовідносин: Товариство з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА» (код ЄДРПОУ 22701074) та Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).

Відтак обставини, встановлені в рамках розгляду справи №520/10562/23, є преюдиційними для сторін у цій справі.

Під час розгляду цієї справи встановлено доводи представника позивача стосовно того, що в наступному 09 січня 2023 року ФОП ОСОБА_1 було проведено попереднє технічне обстеження об`єкта: Виробничий будинок, адміністративно-побутовий корпус: АДРЕСА_1 , в результаті чого встановлено технічний стан, придатність приміщення до подальшої експлуатації. За результатом обстеження будівельним експертом ФОП ОСОБА_1 складено звіти, які повторно надані податковому органу № 012/ХА-ТЗ від 09.01.2023 року та № 011/ХА-ТЗ від 09.01.2023 року.

За вказаними фактами представником позивача було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 Кримінального кодексу України, а саме порушення законів та звичаїв війни, на підставі якої відкрито кримінальне провадження № 22023220000001098 від 19.07.2023 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також під час розгляду справи встановлено, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/10562/23 07 лютого 2024 року позивачем було отримано попереднє рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07 лютого 2024 року № 20/20-40-04-05-17 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, з якого вбачається, що у зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, запропоновано надати такі додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків:

1. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі руйнування/втрати майна, або

2. документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви;

3. акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (у разі наявності);

4. документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо);

5. документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України);

6. за наявністю, інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326;

7. документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків) по рахунках, відкритих в АТ "Таскомбанк", АТ "УкрСиббанк", АТ "Сенс Банк", АТ "Креді Агрвколь Банк", ПАТ "МТБ Банк";

8. подання інформаційного повідомлення про пошкоджене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного ВЕБ порталу електронних послуг (Портал Дія).

На виконання вищезазначеного попереднього рішення позивачем надано відповідь із усіма наявними у платниками документами за переліком Головного управління ДПС у Харківській області, а також повідомлено про неможливість надати окремі з них, зокрема:

1. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023220000001098 від 19.07.2023 року, який одночасно є доказом реєстрації кримінального провадження за результатом розгляду заяви ТОВ «Афаліна» про вчинення злочину;

2. копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.02.2023 року з доказами подання (опис вкладення до цінного листа (відправлення № 6103901672909), чек та накладена Укрпошти);

3. копію листа-звернення ТОВ «Афаліна» вих. № 08/02/2024 від 08.02.2024 до ВЗНС по Холодногірському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС та відповідь від 15.02.2024 № 65331-1-243/65331 на нього, відповідно до якої питання організації огляду, встановлення причин та здійснення оцінки пошкоджень майна, складання актів огляду не входить до повноважень ДСНС, що виключає можливість надати акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року № 2030;

4. на підтвердження пошкодження, знищення, втрати майна, що знаходиться на балансі підприємства, повторно надано: - акт огляду та перевірки стану офісного обладнання від 15.09.2022 року, затверджений генеральним директором ТОВ «Афаліна» 16.09.2022 року; - наказ № 1/24 від 15.09.2022 року про створення комісії з огляду та фіксації пошкоджень будівель, комунікацій та обладнання внаслідок обстрілів ТОВ «Афаліна»; - звіти про обстеження об`єкта у зв`язку з пошкодженням внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів) № 012/ ХА-ТЗ від 09.01.2023 року та № 011/ХА-ТЗ від 09.01.2023 року, що складені будівельним експертом ФОП ОСОБА_1 ;

5. повідомлено, що окреме обстеження щодо встановлення та фіксації фактів пошкодження, втрати, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку ТОВ «Афаліна» не проводилося, а вказані обставини були встановлені під час огляду та перевірки стану офісного обладнання 15.09.2022 року, про що свідчить вищезгаданий акт, затверджений генеральним директором ТОВ «Афаліна» 16.09.2022 року;

6. зазначено, що інші документи, згідно підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326, відсутні;

7. зазначено про відсутність документів, що підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках платника податків, а саме: виписки з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків) по рахунках, відкритих в АТ «Таскомбанк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Сенс Банк», АТ «Креді Агриколь Банк» ПАТ «МТБ Банк»;

8. повідомлено, що інформаційне повідомлення про пошкоджене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, спричинених військовою агресією російської федерації, програмними засобами Єдиного державного ВЕБ порталу електронних послуг (Портал «Дія») не подавалося підприємством.

Представником позивача вказано, що позивачем як платником податків надано всі наявні у нього докази неможливості виконання податкових обов`язків.

За результатами розгляду поданих позивачем документів та доказів 21.02.2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення № 38/20-40-04-05-17 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання.

В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено відсутність відповідних документів (копій документів), які б не викликали жодних сумнівів чи зауважень, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншими законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а саме:

- згідно даних ІКС "Податковий блок", з 07.07.2022 ТОВ "Афаліна" поновлено сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; військового збору; єдиного внеску, нарахованого робітнику на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасової непрацездатності;

встановлено виписку податкових накладних в якості продавця з 28.02.2022 року, реєстрацію з 03.01.2023, як покупцю податкові накладні реєструвались в ЄРПН постійно, з 30.05.2022 року. Згідно даних декларацій з ПДВ за березень-грудень 2022 року обсяг реалізації становить 6375038 грн, у тому числі операції, що звільнені від оподаткування 4574000 грн, операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 1681899 грн. Обсяг придбання товарів, робіт та послуг за період березень - грудень 2022 року складає 1390817 грн. Наведена інформація свідчить про те, що підприємством не припинялось як здійснення господарської діяльності так і виконання податкового обов`язку;

неможливість виконання податкового обов`язку в частині сплати податків і зборів, відповідно до Переліку документів, може бути підтверджена, зокрема, але не виключно, наступними документами:

документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків;

копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку.

ТОВ "Афаліна", не надано документи на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків за період з 24 лютого 2022, які підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках платника, а саме:

АТ "УКРСИББАНК" НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ;

АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_4 ;

АТ "СЕНС БАНК" НОМЕР_5 ;

АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" НОМЕР_6

ПАТ "МТБ БАНК" UА863281680000026001000015115; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 .

- як визначено положеннями Розділу III (розгляд документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок) Порядку №225 підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 6 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Доказів неможливості використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, що пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків спричиненим військовою агресією російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України військового стану з 24.02.2022, що згідно підпункту 3 пункту 1 розділу II Порядку № 225 є підставою неможливості виконати податковий обов`язок, ТОВ "Афаліна" не надано.

Не конкретизовано, яка саме "фінансово-господарча документація" була знищена; не надано доказів на підтвердження того, що знищені "комп`ютерне обладнання" та "фінансово-господарча документація" використовувались ним у господарській діяльності, містили актуальну інформацію, необхідну для подання звітності за поточні періоди господарської діяльності, тощо.

Згідно Звітів про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта, пошкодженого внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів №012/ХА-Т3 від 09.01.2023 та №011/ХА-Х3 від 09.01.2023, складених незалежним будівельним експертом ФОП ОСОБА_1 , фундаменти, стіни, колони, перекриття, дах знаходяться у задовільному стані, без порушення несучої спроможності, покрівля - незначні сліди вражень уламками, двері - без пошкоджень, електропостачання - без дефектів.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням відповідача звернувся із відповідною скаргою в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 06.05.2024 року № 13140/6/99-00-06-03-03-06 скаргу позивача на вищезазначене рішення залишено без задоволення.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що аналіз наведених обставин дає підстави для формування висновку, відповідно до якого відповідач шляхом повторного розгляду заяви платника податків від 28.09.2022 року та винесення рішення аналогічного змісту, фактично повторно намагався встановити та надати оцінку обставинам, які вже були предметом судового дослідження у справі № 520/10562/23, за результатами розгляду якої ухвалені судові рішення, які набрали законної сили, що порушує процесуальний принцип преюдиції та принцип правової визначеності.

Так зазначене рішення хоча і містить в собі посилання на обставини здійснення розгляду контролюючим органом заяви позивача та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 року у справі №520/10562/23, проте в той же час останнім здійснено запит тих же самих документів, що запитувались при первинному розгляді заяви позивача, тобто вже отримали оцінку суду в рамках розгляду справи №520/10562/23.

Своєю чергою оцінка повторно наданим позивачем документам контролюючим органом була надана протилежна тій, що була надана судом при розгляді вказаної справи, що призвело до прийняття контролюючим органом 21.02.2024 року рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №38/20-40-04-05-17, згідно із яким прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Крім того, суд зазначає, що судом першої інстанції у рішенні від 26.07.2023 року у справі №520/10562/23 викладено висновок стосовно того, що на підтвердження посилань відповідача у відзиві на позовну заяву, що підприємством поновлено сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; військового збору; єдиного внеску, нарахованого робітнику на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності не надано будь-яких доказів.

В той же час зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 року у справі №520/10562/23 вбачається висновок колегії суддів апеляційного суду стосовно посилання відповідача на те, що під час розгляду наданих ТОВ Афаліна документів та інформації, наявної в інформаційних системах ДПС України (ІКС Податковий блок та Єдине вікно подання електронної звітності) встановлено виписку податкових накладних в якості продавця з 28.02.2022, реєстрацію з 03.01.2023 як покупця та що податкові накладні реєструвались ЄРПН постійно з 30.05.2022, що свідчить про проведення господарської діяльності, про те, що ці податкові накладні стосуються споживання послуг позивачем, зокрема, АТ Оператор газорозподільної системи Харківміськгаз за перерозподіл природного газу (потужність); ТОВ Колобрідж доступ до телекомунікаційних послуг в мережі інтернет для розміщення інформації, даних та/або обладнання, використання обчислювальних потужностей за червень 2022 MS IAASTIERI Backup; АТ Укртелеком, Харківська філія послуги провідного електрозв`язку; Прат Київстар послуги рухомого мобільного зв`язку, ПрАТ ВФ Україна за телекомунікаційні послуги мобільного зв`язку, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи податковими накладними, яким надавалась оцінка судом першої інстанції, а також колегією суддів апеляційної інстанції вказано, що з огляду на приписи чинного законодавства наведені обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції.

Також під час розгляду справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі №520/36001/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (пров. Пластичний, буд. 9,м. Харків,61177, код ЄДРПОУ 22701074) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

Предметом розгляду зазначеної адміністративної справи стало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.08.2023 року № 0248760414, винесене на підставі акту ГУ ДПС у Харківській області від 14.07.2023 року №21642/20-40-04-14-03 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Афаліна», п.н. 22701074.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024 року у справі №520/36001/23 апеляційну скаргу задоволено; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 по справі № 520/36001/23 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.08.2023 року № 0248760414; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 8152,61 грн та апеляційної скарги в розмірі 12228,91 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області.

Судом апеляційної інстанції у вказаному судовому рішенні, зокрема, із посиланням на судові рішення у справі №520/10562/23 зазначено, що вказаними судовими рішеннями встановлено, що ТОВ АФАЛІНА до заяви про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок додано документи, які підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, що містяться у Переліку документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225.

Також вказано, що оскільки ТОВ АФАЛІНА було підтверджено неможливість виконання ним податкового обов`язку щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних/розрахунків коригування, що підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 р по справі №520/10562/23, які набрали законної сили, відповідно до пп. 69-1 п. 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ ПК України, позивач як платник податків звільняється від передбаченої ПК України відповідальності на період дії воєнного стану в Україні.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вказано, що у платника податків відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в силу підпункту 69-1 пункту 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України, він звільняється від відповідальності, передбаченої ПК України, а тому Головним управлінням ДПС у Харківській області протиправно застосовано до ТОВ АФАЛІНА штрафні санкції у розмірі 543506,78 грн. відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.08.2023 № 0248760414 підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції щодо посиланням податкового органу на те, що в рішенні суду не зазначено про обов`язок винести нове рішення про можливість виконання податкового обов`язку, звернуто увагу на те, що позивач до 30 вересня 2022 року подав заяву із документами про неможливість виконання податкового обов`язку, неможливість виконання ним податкового обов`язку щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних/розрахунків коригування встановлена і підтверджена рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 р по справі №520/10562/23, які набрали законної сили, при цьому, рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку після скасування в судовому порядку рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2022 №3281/20-40-18-04-25 щодо можливості виконання платником податків обов`язків не прийнято, позивач не може бути визнаний таким, що має можливість виконати податкові обов`язки. У свою чергу контролюючим органом фактично не прийнято і рішення про можливість виконання податкового обов`язку. Наведені обставини фактично поставили позивача у стан правової невизначеності.

Відтак з аналізу викладеного вище слід дійти висновку про те, що контролюючим органом при здійсненні повторного розгляду заяви позивача від 30.09.2022 року про неможливість виконання податкового обов`язку, неможливість виконання ним податкового обов`язку щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних/розрахунків коригування не було враховано усіх висновків суду, викладених у судовому рішенні у справі №520/10562/23.

Своєю чергою суд вважає за необхідне вказати, що приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Зі змісту позовних вимог позивача вбачається, що позивачем рішення контролюючого органу від 21.02.2024 року №38/20-40-04-05-17 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку не оскаржено в рамках розгляду цієї справи.

Натомість у позовних вимогах позивач просить суд зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області врахувати висновки суду щодо неможливості виконання ТОВ «Афаліна» податкового зобов`язання, викладені в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі №520/10562/23.

Суд зазначає, що приписами ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи обставини справи та досліджені під час розгляду справи докази, суд доходить висновку, що належний спосіб захисту порушених прав позивача є неможливим без скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.02.2024 року №38/20-40-04-05-17 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Відтак, наявні підстави для виходу за межі позовних вимог позивача та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.02.2024 року №38/20-40-04-05-17 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені положеннями ст.ст. 382 383 КАС України.

Відтак враховуючи викладене вище суд зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині щодо зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області врахувати висновки суду щодо неможливості виконання ТОВ «Афаліна» податкового зобов`язання, викладені в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі №520/10562/23 є такими, що не підлягають задоволенню.

Своєю чергою під час розгляду справи встановлено, що за наявності судових рішень у справі №520/10562/23, яке набрало законної сили, та викладених в останньому судами першої та апеляційної інстанції висновків щодо відсутності у позивача можливості виконання обов`язків, контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.03.2024 року № 00/16082/0402, № 00/16087/0402.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що позивачем сплачено всі податки, а наявні податкові повідомлення-рішення це штраф за прострочення, що сталося саме внаслідок неможливості вчасного виконання.

Під час розгляду справи представником відповідача не надано до суду доказів правомірності винесення зазначених податкових повідомлень-рішень та врахування усіх обставин.

З урахуванням викладеного, враховуючи висновки суду стосовно наявності підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.02.2024 року №38/20-40-04-05-17 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, суд доходить висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 29.03.2024 року № 00/16082/0402, № 00/16087/0402 є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (пров. Пластичний, буд. 9, м. Харків, 61177) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,61057) про зобов`язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.02.2024 року №38/20-40-04-05-17 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 29.03.2024 року № 00/16082/0402, № 00/16087/0402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (пров. Пластичний, буд. 9, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ - 22701074) сплачену суму судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.