Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
20 листопада 2024 року № 520/23129/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ХАРКІВСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ-1» (вул. Польова, буд. 47, кв. 1,с. Кравцівка,Куп`янський р-н, Харківська обл.,63653, код ЄДРПОУ36031845) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 192 від 14.03.2024 року.
-зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46; код ЄДРПОУ ВП 43983495) виключити Приватне підприємство ХАРКІВСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ-1 (63652, Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Кравцівка, вул. Польова, 47, кв. 1; код ЄДРПОУ 36031845) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
-розподілити судові витрати в порядку ст. 139 КАС України.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив, що 14.03.2024 року ГУ ДПС у Харківській області було прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 192, яким встановлено відповідність ПП «ХАРКІВСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ-1» критеріям ризиковості платника податку (п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року).
Позивач не згоден зі вказаним рішенням, вважає його не законним та протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що Позивач є юридичною особою, зареєстрованою 14.07.2008 року, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 36031845, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Куп`янська ДПІ (Шевченківський район), зареєстрований за юридичною податковою адресою: 63652, Харківська обл., Шевченківський р-н, с. Кравцівка, вул. Польова, буд. 47. В 2022 році позивач був платником єдиного податку 4 групи, з2023 році є платником податку на прибуток на загальних підставах.
Основним видом економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Тобто, основним видом економічної діяльності є саме виробництво, вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції, що підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Відповідно до укладених та зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції в оренді у позивача перебувають землі сільськогосподарського призначення загальною площею 209,5586 га., що розташовані на території Шевченківської ОТГ Куп`янського району.
Земельні ділянки внесено до Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП) та відображаються в електронному кабінеті платника податків.
Державна реєстрація договорів оренди та використання земель підтверджуються також Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, декларацією платника єдиного податку за 2022 рік.
У зв`язку зі збройною агресію рф та запровадженням на територій України воєнного стану та загрозою для життя і здоров`я працівників, на підставі ст.ст. 34 і 113 КЗпП України згідно наказу №1-П від 28.(72.2022 року діяльність підприємства позивача була призупинена.
В період з лютого 2022 року по вересень 2022 року територія, на якій знаходиться підприємство позивача перебувало під окупацію рф. Отже, в 2022 році підприємство не здійснювало господарську діяльність.
В березні 2023 року було відновлено діяльність підприємства, продовжено дію трудових договорів.
Залишки готової продукції врожаю 2021 року станом на 01.03.2022 року були відсутні.
В 2023 році підприємством було посіяно соняшник на площі 115 га, що підтверджуються Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур (форма 4- сг) за 2023 рік.
Посівний матеріал, засоби захисту рослин було придбано згідно договору поставки № 228/23 від 24.04.2023 року у ТОВ «КЛЕВЕР АГРО» (ЄДРПОУ 40092170), за документами: видаткова накладна № 778 від 05.05.2023 року, ТТН № Р778 від 05.05.2023 року; видаткова накладна № 968 від 16.05.2023року, ТТН № Р968 від 16.05.2023 року; видаткова накладна № 780 від 05.05.2023 року, ТТН № Р780 від 05.05.2023 року; видаткова накладна № 978 від 16.05.2023 року, ТТН № Р978 від 16.05.2023 року; видаткова накладна № 1135 від 31.05.2023 року, ТТН № Р1135 від31.05.2023 року.
Оброблення земельних ділянок під врожай 2023 року та посів проводилося власними основними засобами.
Для збирання врожаю соняшнику з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено Договір надання послуг б/н від 01.09.2023 року, відповідно до якого останній надає послуги зі збирання соняшнику на суму 11000,00 грн., а позивач оплачує надані послуги, що підтверджує Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма Д4). З ОСОБА_2 проведено повний розрахунок в січні 2024 року, сплачено до бюджету ПДФО 1980,00 грн та військовий збір в сумі 165,00 грн.
Відповідно до договору складського зберігання зерна № 05/08-ГЕ/23 від 29.08.2023 року з поля весь врожай було здано ТОВ «АПК «НОВААГРО» (ЄДРПОУ 40557237), за адресою Харківська область, Чугуївський район, с. Чкаловське, Граківський елеватор.
Транспортування соняшнику з поля до елеватора здійснював ФО-П ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно договору про надання послуг № 3 від 01.09.2023 року.
Також, при дослідженні наданих матеріалів встановлено, що в 2023 році було зібрано соняшнику з площі 115 га в кількості 149,275 тон.
Дані також відображено в Звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма 29-сг) та Звіті про збирання врожаю сільськогосподарських культур (форма 37-сг) за 2023 рік.
20.12.2023 року з ТОВ «АЕРОЛІГА-ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42349321) укладено договір поставки № 2012-0223ПТ щодо продажу соняшнику врожаю 2023 року.
За вказаним договором відвантажено 135,974 т. на суму 1669069,18 грн. (видаткова накладна № 1 від 22.12.2023 року, видаткова накладна № 2 від 25.12.2023 року, видаткова накладна № 1 від 26.12.2023 року), залишок соняшнику на відповідальному зберіганні станом на 01.01.2024 року складає 11,240 т.
Отримано плату у розмірі 86% від вартості поставленого товару, про що свідчить банківська виписка.
За рахунок надходжень були проведені розрахунки з постачальниками за придбані товари та послуги та сплачені податки. Станом на 01.01.2024 року заборгованість зі сплати податків та зборів відсутня.
Однак, як встановлено судом, реєстрація податкових накладних за вказаними операціями була зупинена, оскільки, рішеннями відповідача № 585 від 18.02.2022 року та № 186 від 06.03.2024 року позивач був визнаний таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивачем для доведення свого статусу підприємства, яке не відповідає Критеріям ризиковості, було подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1235/07-003 від 08.03.2024 року, до яких було додано пояснення і додаткові підтверджуючи документи щодо описаних вище операцій.
Однак, відповідач рішенням № 192 від 14.03.2024 року визнав позивача таким, що відповідає Критеріям ризиковості, а саме - п. 8 (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).
Податкова інформація, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначена за кодами 07 «недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції)» та 11 «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності» (згідно Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого Наказом ДПС України № 17 від 11.01.2023 року).
Періодом здійснення ризикової господарської операції було вказано 12.01.2024 - 12.02.2024 року.
Підставою прийняття рішення вказано ненадання позивачем копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, однак в графі «Документи» замість переліку документів вказані назви кодів податкової інформації з Довідника: «недостатня кількість трудових ресурсів; накопичення залишків нереалізованих товарів».
В контексті вказаних в оскаржуваному рішенні кодів податкової інформації вбачається, що ризиковість позивача пов`язана з об`єктивними ознаками неможливості здійснення ним операції з постачання врожаю соняшнику та/або ймовірність уникнення ним виконання свого податкового обов`язку у зв`язку з недостатніми трудовими ресурсами та наявністю великих залишків товарів за відсутності місць для їх зберігання.
Суд вказує, що згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено виключний Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165, затверджено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 якого зазначено: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Згідно даної форми рішення вказується, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація, а також виділено окремий пункт:Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку).
Судом встановлено, що відповідач рішенням № 192 від 14.03.2024 року визнав позивача таким, що відповідає Критеріям ризиковості, а саме - п. 8 (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).
Податкова інформація, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначена за кодами 07 «недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції)» та 11 «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності» (згідно Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого Наказом ДПС України № 17 від 11.01.2023 року).
Суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що на всіх етапах від придбання посівного матеріалу до збору, транспортування й складування врожаю, ним залучались треті особи-контрагенти, у зв`язку з чим наявність власних трудових ресурсів була непотрібна (окрім адміністративного персоналу).
Зберігання продукції на Граківському елеваторі (ТОВ «АПК «НОВААГРО») також підтверджується необхідними документами.
Вказуючи в оскаржуваному рішенні на ненадання копій документів, відповідач не вказав, яких саме документів не надано, в той час як документами позивача (які відповідають нормам абз. 13-19 п. 6 Порядку № 1165) вочевидь спростовані сумніви в ризиковості операції.
Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Таку позицію висловив Верховний Суд 04.06.2020 року у справі №340/422/19.
Також, Відповідачем не надано інформації, яка була предметом дослідження в ході засідання комісії та яка саме інформація слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Суд вказує, що Комісія контролюючого органу має обгрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обгрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Це визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
При оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати й надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів. Така позиція вказана у постанові Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20.
Також, Другий апеляційний адміністративний суд в рішенні від 14 травня 2020 року у справі №520/11179/18 зазначив, що у випадку, якщо в силу закону податковим органом отримано податкову інформацію, акти перевірки, довідки зустрічних звірок або акти про неможливість проведення зустрічних звірок, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону.
Суд зазначає, що згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення правомірності рішень органів державної влади лежить на такому органі.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, на думку суду, рішення суб`єкта владних повноважень повинно грунтуватись на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обгрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 г справі №822/1817/18.
Судом встановлено, що для спростування податкової інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризикованості платника податку, та для виключення Позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості до Головного управління ДПС у Харківській області було подано всі необхідні документи.
Однак, виходячи зі змісту оскаржуваного Рішення, Відповідач навіть не розглядав та безпідставно не врахував ці надані документа.
Тому, на підставі вищенаведеного, суд робить висновок, що Відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Також, віднесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків створює для платника податків правові наслідки у вигляді зміни або припинення його прав та породжує юридичні наслідки у вигляді додаткових обов`язків та створює перешкоди для здійснення господарської діяльності.
Віднесення Позивача до переліку ризикових платників податків зупиняє господарську діяльність так як, виробництво, вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції.
Матеріалами справи підтверджено, що підприємство-позивач має статус платника податку на прибуток.
Згідно вимог чинного законодавства України, при здійсненні операцій з постачанням товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРГІН) та надати покупцю за вимогою.
Коли підприємство віднесено до переліку ризикових платників податків, при реалізації товарів/послуг ВСІ наступні податкові накладні автоматично зупиняються та не реєструються в ЄРПН, за принципом причинно-наслідкового зв`язку.
Тобто, підприємство не має змоги реалізовувати (продавати) свій товар/послуги.
Відповідно до вищевказаного, формується логічний висновок, що віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків обов`язково породжують правові наслідки та порушують права у вигляді автоматичного блокування всіх наступних податкових накладних, а отже, підприємство не може здійснювати свою господарську діяльність шляхом реалізації товарів/послуг так як, складення та реєстрація податкових накладних в ЄРПН є обов`язковою умовою згідно вимог чинного законодавства України.
Таким чином, рішення № 192 від 14.03.2024 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019р. по справі №227/3208/16-а.
Також, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства ХАРКІВСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ-1 (вул. Польова, буд. 47, кв. 1,с. Кравцівка,Куп`янський р-н, Харківська обл.,63653, код ЄДРПОУ36031845) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 192 від 14.03.2024 року.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46; код ЄДРПОУ ВП 43983495) виключити Приватне підприємство ХАРКІВСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ-1 (63652, Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Кравцівка, вул. Польова, 47, кв. 1; код ЄДРПОУ 36031845) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Приватного підприємства ХАРКІВСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ-1 (вул. Польова, буд. 47, кв. 1,с. Кравцівка,Куп`янський р-н, Харківська обл.,63653, код ЄДРПОУ36031845) сплачений судовий збір в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123175976 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Кухар М.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні