Рішення

від 18.11.2024 по справі 193/1564/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1564/24

Провадження 2/193/397/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

29.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказує, що між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 05.09.2023 було укладено договір кредитної лінії №00-9435021, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 10 000 гривень.

На виконання умов договору ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» свої зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, проте, остання своїх зобов`язань належним чином не виконала, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 22650 грн..

10.04.2024 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 1-10042024, за яким до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №00-9435021 від 05.09.2023. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач свого зобов`язання належним чином не виконувала, тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії №00-9435021 від 05.09.2023 в сумі 22 650 грн., яка складається із наступного: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 12150 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за комісією 500 грн., а також просить стягнути із відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн..

Ухвалою суду від 03.09.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, натомість до суду надала заяву про розгляд справи без її участі. Не погодившись із вимогами позовної заяви нею 22.10.2024 надано відзив, згідно вимог якої просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на той факт, що договір кредитної лінії № 00-9435021 від 05.09.2023, Паспорт споживача та графік платежів не містить її підпису, відповідно відповідачка вказує, що її не було ознайомлено із умовами кредитування. Позивачем не надано доказів отримання нею кредитних коштів, не надано доказів перерахування кредитних коштів на її рахунок, Поміж тим вказує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами вона ознайомлювалася при укладенні договорів. Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131 цс І9).

Вказує, що згідно припису абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України , що сплата процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідачкою також не визнано суму нарахованих відсотків оскільки вважає, що позивачем не надано пояснення щодо сум заборгованості за відсотками за Договором №00- 9435021 від 05.09.2023, тому заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку.

При цьому вказує, що надані позивачем розрахунок заборгованості за кредитом є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.

Окрім іншого відповідач наголошує у своєму відзиві на позовну заяву, на тому що розмір нарахованих відсотків, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

При цьому посилаючись на ч. 3 ст. 549 ЦК України, згідно якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Розмір нарахованої пені, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 3 ст.551 ЦК України, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

З огляду на, що відповідач у відзиві звертає увагу, що розмір нарахованих відсотків 12 150,00 грн. значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, який складає 10000,00 грн., що не відповідає положенням чинного законодавства (ст.549 ЦК України, ст.21 Закону України «Про споживче кредитування»), а ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

На останок відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Матеріали справи не містять доказів звернення до відповідача про дострокове погашення суми заборгованості за кредитом.

На думку відповідача позовна заява подана з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованою та передчасною. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» в повному обсязі, провадження у справі закрити.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, натомість згідно змісту позову поданого до суду просив розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку:

За правилом частинистатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).

Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Уст.3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1статті 3 вказаного Законуелектронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 05.09.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії №00-9435021, згідно якого кредитодавець надав позичальнику кредитний ліміт в сумі 10000 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов`язався повернути кредит кредитодавцю 03 січня 2024 року або достроково.

Згідно з п.1.4.1. договору, знижена процентна ставка становить 1,25% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

Положеннями п.1.4.2. договору передбачено, що стандартна процентна ставка складає 1,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Відповідно до пункту 1.4.3. договору, позичальник розуміє та надає згоду товариству, що використання стандартної процентної ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов договору і застосовується відповідно до п.1.4.2. договору.

Згідно з п.1.4.4. договору закріплено, що позичальник проінформований, розуміє та погоджується що застосування стандартної ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до позичальника та правом кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акції (програми лояльності), затвердженої та оприлюдненої кредитодавцем на сайті кредитодавця.

П. 1.5 за надання кредиту, позивальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00 % від суми кредиту, що складає 500 грн.

Вказаний договір був підписаний одноразовим ідентифікатором відповідача 2Y176 (а.с. 9).

Відповідно до п. 2.8 Договору вказана, що дата надання/видачі кредиту дата перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту у сумі 10500 грн. на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яка зазначається у форматі ХХХХХХ*****ХХХХ, емітовану банком України.

Відповідно до п. 2.9 вказана сума кредиту перераховується на протязі трьох банківських днів з моменту укладення цього договору.

Відповідно до пункту 2.12. розділу 2 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай Гроші», по продукту «Кредитна лінія» затверджених наказом директора ТОВ «Качай Гроші» №31-10/2022 від 31 жовтня 2022 року, Одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує Заявник/Позичальник від Товариства на сторінці в Особистому кабінеті, на електронну пошту або на номер мобільного телефону, вказаний ним під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, та яким підписує (приєднує) своє електронне повідомлення, що погоджує Електронний документ;

Відповідно до пункту 4.1.4. розділу 4 Правил, Договір укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, в результаті чого відповідно до положень пунктів 1, 5, 7 частини 11статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»у сторін Договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог пункту 6 частини 11статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про видачу Кредиту в електронній формі, та його підписання Сторонами накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі згідностатті 5 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Кредитодавця подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе шляхом використання на сайті Кредитодавця, ознайомилась із паспортом кредиту і офертою та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання кнопки «Я хочу підписати кредитний договір», після чого було сформовано одноразовий ідентифікатор, який було відправлено на телефон Позичальника і введено останньою в окреме поле для підтвердження підписання Договору. При цьому зазначаємо, що ІТС Кредитодавця не дозволяє перейти до наступного кроку у випадку невиконання умов попереднього. Тому Позичальник мала ознайомитися послідовно з паспортом кредиту (додається) та офертою, які містять всі істотні умови, передбачені законодавством та погоджені сторонами Договору. Договір містить персональні дані Позичальника, зокрема її прізвище ім`я по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса реєстрації, паспортні дані, контактний номер телефону. Таким чином, без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт Кредитодавця та вибору строку і суми кредиту, Договір між Позичальником та Кредитодавцем не був би укладений. Позичальник здійснив чіткий алгоритм дій для проходження всіх етапів отримання кредиту і акцептувала надану Кредитодавцем оферту.

Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилась на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Дослідивши інформаційну довідку видана ТОВ «Платежі онлайн» від 22.04.2024 з якої вбачається, що через платіжний сервіс «Platon» здійснено успішну транзакцію. Із долученого додатку вбачається, що кредитні кошти у сумі 10000 грн. були зараховані на платіжну картку емітовану у банку «Monobank» за № НОМЕР_1 , дата проведення 05.09.2023 о 06 год 16 хв., водночас згідно договору вказана (п. 2.8) картка була зазначена у кредитному договорі, тому враховуючи викладене суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності доказів отримання нею коштів, оскільки такі твердження спростовані договором та інформаційною довідкою.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Качай Гроші» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність - надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Заперечуючи проти розміру нарахованої заборгованості відповідач вказує, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, який би узгоджувався з матеріалами справи та умовами договору.

Однак, в детальному розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позову видно щоденну суму нарахованих відсотків на суму отриманого кредиту виходячи із встановлених договором процентних ставок1,25 % в день протягом 20 днів з дня отримання кредиту та 1,50% в день, починаючи з 21 дня користування кредитом. Заборгованість за тілом кредиту складається із суми кредиту 10000,00 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 500,00 грн. (а.с. 24).

З огляду на, що відзив на позовну заяву в цій частині суд вважає необґрунтованими. Разом з тим відповідач свого розрахунку не надала, викладені у позові обставини щодо наявності заборгованості та її розміру не спростувала.

Окрім того, відповідач посилаючись на ч. 3 ст. 551 ЦК України, вказує, що розмір неустойки, яка значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, може бути зменшена за рішенням суду, однак суд не приймає такі заперечення відповідача, оскільки в даному позові вимог про стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) позивачем не заявлено, а нарахування відсотків та їх розмір, як зазначалося вище, здійснено відповідно до умов договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідачем не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.

10.04.2024 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу №1-10042024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай Гроші» передає ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників (а.с. 26-28).

Відповідно до Реєстру боржників від 10.04.2024 до Договору факторингу №1-10042024 від 10.04.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №00-9435021 від 05.09.2023 у сумі 22650 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12150,00 грн. - заборгованість за відсотками та 500 грн заборгованість за комісією (а.с. 30).

Відповідно до положень статей1077,1078 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідност. 1081 ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другоюстатті 1082 ЦК Українивстановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Щодо доводів відповідача на недотримання позивачем вимог ст.. 175 ЦПК України, слід вказати, що під час прийняття позовної заявидо розгляду та відкриття провадження у справі судом було перевірено дотримання вимог ст. 175-177 ЦПК України та встановлено, що позовна заява відповідає вказаним вимогам закону. Згідно позову позивач чітко зазначив, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Поміж тим, також ним вказано, що заходи досудового врегулювання спору не вживались, у зв`язку із чим до матеріалів справи не можуть бути додані докази направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості.

З урахуванням викладеного суд критично ставиться до заперечення відповідача в частині того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку та враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, нарахування відсотків за користування кредитом та комісії здійснювались виключно умовами договору, укладеного між сторонами, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено таке.

Відповідно до положеньстатті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу надав договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги № 22 від 30.07.2024, згідно якої вбчаєстья, що ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг, таких як надання усної консультації з вивчення документів, на суму 3000 грн., та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на суму 6000 грн. (а.с. 42). Відповідно акту №1 про надання юридичної допомоги від 06.08.2024 згідно з яким загальна вартість послуг з надання правової допомоги за виконані роботи складає 9 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першоїстатті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другоюстатті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Враховуючи вищевикладене, заперечення представника відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на складність справи, яка є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт, зокрема те, що надання правової допомоги становила лише у складанні позовної заяви та усної консультації, тому необхідно дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн., який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.

Крім того, відповідно до положенняст. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн., який сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст.2,3,5,10,12,19,76-81,89,95,141,258-259,263-265,274,279,352,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №00-9435021 від 05.09.2023, яка виникла станом на 10.04.2024 в розмірі 22 650 (двадцять дві тисячі шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, і складається із наступного: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками 12150, 00 грн, заборгованість за комісією 500,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, 03150.

Дані відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне текст рішення складено 18 листопада 2024 року.

Суддя О. В. Томинець