Рішення

від 12.11.2024 по справі 344/17595/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/17595/23

Провадження № 2/344/708/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мелещенко Л.В.

секретаря судового засідання Ласки І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг,-

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів», відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 13 січня 2020 року між ним та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів», за дорученням якого діяла турагент - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , було укладено договір на туристичне обслуговування, відповідно до якого відповідач мав надати позивачу комплекс туристичних послуг, а саме: з організації проведення відпочинку до Греції в чотирьохзірковому готелі «POSEIDON PALACE», який повинен був відбутися в період з 02 вересня 2020 року по 12 вересня 2020 року. У приміщенні цієї компанії турагентом - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 позивачу були надані туристичні послуги, пов`язані з бронюванням номера готелю. 13 січня 2020 року позивач передав відповідачу Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошові кошти в якості передоплати в розмірі 21896,00 грн для бронювання зазначеного туру, а відповідач 2 надав йому договір про надання туристичних послуг. Підтвердження позивачем оплати ОСОБА_2 засвідчила особистим підписом та печаткою Фізичної особи-підприємця в додатку №1 до договору від 13 січня 2020 року.

У зв`язку з тим, що за декілька днів до початку відпустки представники відповідача з позивачем не зв`язувалися, необхідні документи не передали, позивач самостійно намагався звернутися до відповідача за поясненнями, але відповіді так і не отримав, оскільки телефонні дзвінки з його боку ігнорувалися. 09 серпня 2020 року він додзвонився до відповідача та йому було сказано, що туристична подорож переноситься у зв`язку з ковідом на 02 вересня 2021 року.

21 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення коштів, так як відповідач сказав, що поїздка не відбудеться. Однак жодної відповіді на своє звернення позивач не отримав, також не вчинив жодних дій з повернення заборгованості згідно договору від 13 січня 2020 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, обумовлену договором послугу не надав, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 21896,00 грн, яка до цього часу непогашена.

Також позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає в суттєвих емоційних стражданнях, пов`язаних з невиконанням договору про надання туристичних послуг, поглиблених відсутністю будь-якої інформації про причини невиконання своїх зобов`язань за договором. Моральні страждання збільшувалися тоді, коли працівники відповідача неодноразово, протягом двох тижнів, в грубій формі відмовляли в поверненні грошей, а потім взагалі почали ігнорувати позивача. Крім того, позивач так і не зміг відпочити протягом своєї відпустки у зв`язку із тим, що всі кошти, які він тривалий час збирав на відпочинок, незаконно знаходилися у Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів». Свої моральні страждання позивач оцінює в розмірі 12000,00 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути солідарно з відповідачів матеріальні збитки у розмірі 21896,00 грн та моральну шкоду у розмірі 12000,00 грн (а.с.1-4, 50-53).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2023 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 11-12).

Ухвалою суду від 12 жовтня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 13-14, 49).

25 жовтня 2023 року від відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

24 лютого 2017 року між Туристичним оператором Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» та Турагентом в особі Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 укладено агентський договір № АДТА/17-LVО.0.00286, відповідно до умов якого Туроператор доручає, а Турагент приймає на себе зобов`язання від імені, під контролем та в інтересах Туроператора укладати договори із споживачами туристичних послуг, а також виконувати інші дії, пов`язані з реалізації туристичного продукту та передбачені умовами цього договору. Предметом договору про туристичне обслуговування є надання Замовнику туристичної послуги. До вартості туристичної послуги входять послуги з бронювання, підбору туру і надання інформації щодо турів, які Турагент надає Замовнику.

На виконання умов договору, відповідачем 2 було підібрано тур, заброньовано його, а отримані від позивача кошти нею були своєчасно перераховані Туроператору «Музенідіс Тревел Львів». Отже, свої зобов`язання за договором на туристичне обслуговування вона виконала у повному обсязі.

Таким чином, на думку відповідача 2, відсутні правові підстави для стягнення з неї як Турагента грошових коштів за ненадані туристичні послуги. Також у даному позові не може бути Турагент належним відповідачем, так як Турагент не несе відповідальність за невиконання зобов`язань Туроператора, в якого знаходяться кошти Замовника (позивача). Якщо слідувати таким принципам, то позивач мав би також подати позов до готелю та страхової компанії, які є також стороною та складовими замовленого ними туру.

Через введення проти епідеміологічних заходів пов`язаних з поширенням захворювання коронавірусу СОVID-19, відповідач 2 як Турагент попередила позивача про настання форс-мажорних обставин та скасування можливості прибуття в Грецію туристів з інших країн. Так, коли стало очевидним, що заселення в готель не буде (Греція була закрита для українських туристів через пандемію ковіду), відповідач 2 зателефонувала позивачу і проінформувала про можливі варіанти розвитку ситуації.

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» запропонував туристам перенести дати туру на так звані «дзеркальні» дати наступного року або «заморозити» кошти для використання в подальшому.

Письмові заяви на перенесення туру на наступний рік відповідач 2 підготувала, але жоден із туристів так і не прийшов їх підписати. Заяви на перенесення туру туроператору відповідач 2 подавала через сервіс «Вчасно».

З того моменту замовники, періодично передзвонювали і питали, чи вже відкрили в`їзд в Грецію і відповідач 2 на зв`язку була завжди.

Згодом відповідач 2 отримала від Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» ваучери для придбання позивачем та туристами у заявці послуг «Музенідіс Тревел» в подальшому, про що позивачеві відомо, хоча в позовній заяві позивач замовчує про цей факт.

У позові заявлено вимогу про стягнення суми відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 12000 грн. При цьому позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання йому моральної шкоди, розрахунок суми стягнення у заявленому розмірі. Відсутні докази причинно-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача 2, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги (а.с.19-26).

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року передано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів»? Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» про стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг до Господарського суду Львівської області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» №914/4064/21 (а.с. 81-85).

Ухвалою суду від 06 червня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 97-98).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, проте представник позивача адвокат Дзібій-Полячок Н.М. до суду подала заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу за відсутності сторони позивача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 122).

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 до суду не прибула, але подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити (а.с. 125).

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 звертався до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення оплачених ним коштів у розмірі 680,00 євро, що еквівалентно 21896,00 грн у зв`язку з невиконанням договору (а.с.5).

Згідно додатку №1 до договору на туристичне обслуговування № МЗТ/18-1101-03 підтвердження заявки замовлення, загальна вартість турпродукту 1360 євро (а.с.6).

11 січня 2020 року між до Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів», Турагентом, від імені якого діє Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Турагентом, та ОСОБА_1 , Замовником, укладений договір на туристичне обслуговування № МЗТ/18-1101-03, за умовами якого Туроператор через Турагента зобов`язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а Замовник зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити його.

Умовами договору (пункти 1.2-1.5) сторони передбачили, що Туроператор через Турагента зобов`язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг, згідно рахунку, який є невід`ємний до даного договору, а замовник оплатити його. Послуги які входять до складу турпродукту безпосередньо надаються замовнику третіми особами, та потребують попереднього бронювання і підтвердження з боку третіх осіб.

Згідно пунктів 4.1-4.3 даного договору, Турагент зобов`язаний забронювати у туроператора турпродукт, вчасно забезпечити замовника необхідними для подорожі документами, в повному обсязі до укладення договору на туристичне обслуговування надати всю необхідну інформацію.

Водночас, Туроператор відповідно до пункту 5.3 зобов`язаний у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора, у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником, за винятком фактично понесених туроператором або Турагентом витрат (а.с. 7).

24 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів», Принципалом, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , Агентом, укладено Агентський договір на реалізацію туристичного продукту № АДтА/17-LVO.00286, згідно якого Агент зобов`язується за винагороду, від імені та в інтересах і за рахунок Принципала вчинити юридичні та/або інші дії з реалізації туристичного продукту, сформованого Принципалом, та/або окремих туристичних послуг Принципала у відповідності до умов даного договору (а.с.27-33).

03 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» видано Ваучер № 00553 (а.с. 34-25).

Згідно платіжної інструкції № 0.0.1583562188.1, ОСОБА_2 перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» кошти у розмірі 9100,00 грн (а.с. 36).

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.1608928789.1, ОСОБА_2 перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» кошти у розмірі 9160,00 грн (а.с. 37).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зверталася із заявою до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» про повернення коштів отриманих від замовників, у тому числі Підлетейчука (а.с. 38-39).

У відповідностізі статтею15Цивільного кодексуУкраїни,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами першою, другоюстатті 20 Закону України «Про туризм»,за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Частиною першоюстатті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно достатті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістомстатті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною п`ятоюстатті 653Цивільного кодексуУкраїни, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до частини другоїстатті 30 Закону України «Про туризм»,порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно із частиною десятоюстатті 20 Закону України «Про туризм»,якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Так, частиною четвертоюстатті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Також частиною першоюстатті 33 Закону України «Про туризм»встановлено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 32 Закону України «Про туризм»,за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Отже, майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13.

Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно із частиною тринадцятоюстатті 20 Закону України «Про туризм»,права й обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Агентські відносини регулюютьсяглавою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої, другої статті 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Умовами договору на туристичне обслуговування № МЗТ/18-1101-02 від 13 січня 2020 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів», як Туроператором, від імені та за дорученням якого на підставі агентського договору на реалізацію туристичного продукту, як Турагент ,діяла ФОП ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , як замовником, передбачено, що Туроператор через Турагента зобов`язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг, згідно рахунку, який є невід`ємний до даного договору, а замовник оплатити його.

Згідно агентського договору на реалізацію туристичного продукту № АДтА/17-LVO.00286, укладеного між ТОВ «Музенідіс Тревел Львів» та ОСОБА_2 , остання за дорученням від імені та в інтересах ТОВ «Музенідіс Тревел Львів» має право вчиняти юридичні та/або інші дії з реалізації туристичного продукту.

Отже, туристичні послуги відповідно до умов договоруна туристичне обслуговування № МЗТ/18-1101-02 від 13 січня 2020 рокумав надавати саме туроператорТовариство з обмеженою відповідальністю «Музенідіс тревел Львів», відповідно саме він і повинен нести відповідальність за ненадання туроператором послуг позивачу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , як турагент не може нести відповідальність, тим паче у солідарному порядку з туроператором, за ненадання тур послуг і повертати кошти, внесені позивачем за умовами договору.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків у розмірі 21896,00 грн з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 12000,00 грн за невиконання договору про надання туристичних послуг від 13 січня 2020 року, то у задоволенні такої щодо відповідача 2 також слід відмовити, виходячи з наступного.

За вимогами частини першої-другої статті 23 Цивільного кодексу України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення, глибини фізичних та духовних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, з урахуванням інших обставин, які мають суттєве значення (ч. 3 ст. 23 ЦК України). А також: стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих обставинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо (п. 9 постанови Пленуму ВСУ про моральну шкоду).

Причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою, з`ясовується між причиною, тобто протиправністю поведінки, та шкодою, як наслідком. Заподіювач несе відповідальність лише за ту шкоду, яка є наслідком саме його поведінки. Це відповідає концепції причини - умови, яка існує у праві. Тобто, зміст причинного зв`язку полягає у тому, що вчинена неправомірна дія є головною причиною, яка призвела до завдання моральної шкоди.

Вина заподіювача шкоди є суб`єктивним елементом. Тут діє презумпція заподіювача шкоди (за аналогією майнової шкоди). Ця презумпція полягає не у звільненні позивача від доведення вини заподіювача шкоди, а лише розподіляє обов`язки з доказування.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, позивач повинен довести, які саме спричинено страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її обґрунтований розмір, а суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії відповідачів негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Оцінюючи всі докази кожен зокрема та в сукупності, суд приходить до висновку, що до позовної заяви не надано доказів, а в ході розгляду справи не доведено, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння позивачу душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру саме з боку кожного відповідача, у завданому кожним з них розміру (позивач просив солідарне стягнення з відповідачів у рівних частках, однак така відповідальність у даних спірних правовідносинах не може бути солідарною, яка властива у договірних відносинах).

У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 4, 10-13, 15, 76-81,89,133, 137, 141, 259,263-265,268, 273, 279, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті 12 листопада 2024 року.

Повний текст рішення складено та підписано 20 листопада 2024 року.

Суддя Мелещенко Л.В.