Ухвала

від 20.11.2024 по справі 580/11350/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2024 року справа № 580/11350/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвокатки Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

15.11.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Єрьоміної В.А. (65009, м.Одеса, Гагарінське плато 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не виготовленні та не направленні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі ЗУ № 2262-ХІІ), за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704);

зобов`язання відповідача скласти та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704, з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 ЗУ №2262-ХІІ із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

стягнення з відповідача на його користь судового збору у розмірі 1211,20грн.

Обґрунтовуючи зазначила, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 встановлені нові підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ № 2262-ХІІ з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 (з дати перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ №103). Не погоджуючись зі складенням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, на підставі якої позивачу перераховано пенсію з 01.01.2018 без урахування додаткових видів грошового забезпечення, він звернувся до відповідача з відповідною заявою. Відповідач відмовив у задоволенні заяви. Вважає, що такі дії відповідача не відповідають чинному законодавству.

До позовної заяви адвокатка Єрьоміна В.А. додала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій просила вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання адміністративного позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду зі вказаним адміністративним позовом (далі Заява). Обґрунтовуючи зазначила, що норми ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку з виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що не проведення виплати належної суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплати недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. Просила врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 та ін. Застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду матиме наслідок неможливість реалізувати ним право, передбачене ст.51 ЗУ № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на перерахунок пенсії у зв`язку із зміною видів грошового забезпечення. Посилалася на воєнний стан, введений на території України.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Позивач не урахував, що згідно з ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач у позовній заяві визнає факт отримання довідок про розмір грошового забезпечення за 2018 рік без додаткових складових грошового забезпечення та перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Обставин і фактів щодо звернення до відповідача та/або оскарження таких дій до дати звернення до суду в цій справі позовна заява не містить. Отже, протягом 6 місяців з дати отримання вказаної довідки та перерахунку пенсії з 01.01.2018 позивач мав право звернутися до адміністративного суду з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача скласти та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року.

Звертаючись до суду 14.11.2024, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду. Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо складення та направлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року, позовна заява та Заява не містять.

Посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 не враховане, оскільки у тій справі позивач не очікував, як позивач, понад 6 років для звернення до суду. Інші рішення Верховного Суду, вказані в Заяві, не стосуються достатньо подібних справ та є різними за часом нормативного регулювання. Щоразу отримуючи перерахунок пенсії після 2018 року, позивач міг дізнатися про порушення свого права. Тому суд дійшов висновку, що доводи Заяви не містять відомостей про об`єктивні обставини та наявність поважним причин звернення до суду через 6 років.

Щодо доводів про воєнний стан.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.».

Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Позивач не обґрунтував та не подав суду належних, достовірних та достатніх доказів щодо його залучення до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.

Оскільки позовна заява оформлена з недоліками, наявні підстави залишити її без руху та зобов`язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням інших - поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. У задоволенні заяви про поновлення порушеного строку на звернення до суду відмовити повністю.

2. Позовну заяву адвокатки Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

3. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

6. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Анжеліка БАБИЧ