Рішення

від 20.11.2024 по справі 600/3845/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3845/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області щодо видачі позивачу довідки N7 від 15.08.2024 про розмір складових суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначеного виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 грн;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області видати позивачу довідку про розмір складових суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, встановленою Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України N3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, станом на 1 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 N3460- IX на 1 січня 2024 року - 3028 гривень.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, будучи суддею у відставці, зверталася до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області із заявою, в якій просила видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді судді місцевого суду, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік».

За результатами розгляду заяви позивача відповідач надав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді судді місцевого суду, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Позивач не погоджується із виданою довідкою, оскільки щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці встановлюється з суддівської винагороди, при обчисленні розміру якої необхідно враховувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, тобто 3028 гривні, а не 2102 гривні, як визначає абзацу 5 статті 7 Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», адже Закон України «Про прожитковий мінімум» не містить такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, як і не відносить суддів до соціально демографічної групи населення, стосовно якої прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Таким чином, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що розмір суддівської винагороди визначається статтею 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", яка відсилає до закону про державний бюджет на відповідний рік. Відповідач вказує, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року, у розмірі 2102,00 грн. Вказана норма є чинною, неконституційною не визнавалася та не скасовувалася, а відтак підлягає застосуванню.

Крім цього, відповідач наголошував, що кошторисом ТУ ДСА України в Чернівецькій області на 2024 рік, затвердженим ДСА України, видатки на оплату праці, в тому числі суддівської винагороди, передбачені виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102,00 грн.

З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

3. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області), подала до суду пояснення, у яких заперечувала щодо задоволення позовних вимог, оскільки пункт 25 розділу ХІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII не передбачає проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання суддям, в тому числі позивачу, яким щомісячне довічне грошове утримання було обчислено на умовах Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, який втратив чинність, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 розділу XII Закону № 1402-VIII від 02.06.2016, на підставі Закону № 1402-VIII від 02.06.2016.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 є суддею у відставці з 27.03.2021 року, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернівецькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

2. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області видано позивачу довідку №7 від 15.08.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначено, що суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 94590,00 грн. Вказана довідка видана на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (зі змінами).

При цьому, зі змісту виданої довідки вбачається, що суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було розраховано із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

5. Не погоджуючись із змістом довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області №7 від 15.08.2024 року щодо обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

2. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі Закон України «Про судоустрій і статус суддів» або Закон №1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону №1402-VIII зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

3. Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

4. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

5. Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України «Про судоустрій і статус суддів») гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року №3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

6. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Частиною 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зауважити, що Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

Тобто, цим Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн.

До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі №140/5481/22 та від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21.

7. За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді Шевченківського районного суду м. Чернівців, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» в розмірі 2102 грн.

Аргументи відповідача фактично зводяться до того, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року, у розмірі 2102,00 грн. Вказана норма є чинною, неконституційною не визнавалася та не скасовувалася, а відтак підлягає застосуванню.

8. Надаючи оцінку наведеним доводам та аргументам сторін, судзазначає наступне.

Спірні правовідносини зводяться до того, що позивач будучи суддею у відставці, звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді районного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік».

За результатами розгляду заяви, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області видало позивачу довідку №7 від 15.08.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначено, що суддівська винагорода позивачки, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 94590,00 грн. Вказана довідка видана на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (зі змінами).

При цьому, зі змісту виданої довідки вбачається, що суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було розраховано із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Таким чином, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області не видало на вимогу позивача довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді районного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік».

9. Суд не погоджується з такими діями відповідача, адже Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, то суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, неправомірною є заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

10. У постанові від 13.09.2023 по справі №240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаної справі, є релевантними до обставин цієї справи.

Згідно з частини 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

11. З огляду на викладене, відповідач протиправно видав позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15 серпня 2024 року № 7, виходячи з базового посадового окладу судді районного суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» в розмірі 2102,00 грн.

12. Відтак, суд зобов`язує відповідача видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді Кіцманського районного суду Чернівецької області, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік».

Решта доводів учасників справи не спростовують вказаних вище висновків суду.

13. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).

14. Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

15. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених вище.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області щодо видачі ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15 серпня 2024 року № 7, виходячи з базового посадового окладу судді Кіцманського районного суду Чернівецької області, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» в розмірі 2102,00 грн.

3. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді Кіцманського районного суду Чернівецької області, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області судові витрати - судовий збір в сумі 1211,20 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (вул. Хотинська, 3, м.Чернівці, 58007, код ЄДРПОУ: 26311401).

Суддя О.В. Боднарюк